Благодійна організація «Сила Єдності» (засновала Володимиром Клименком) переказала на користь Охматдит 80 000 гривень.

Ми вражені підтримкою громадян України та українського бізнесу. Раді бути частиною цього руху добра.

Терористи з російської федерації не зламають наш дух та не змусять нас поступитись принципами громадянського суспільства!

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в своїй заяві назвав компанію ПАТ “Укрінком” (нова назва ПАТ “Укрінбанк”) “банком-зомбі”. Це не відповідає дійсності. 

В своїй заяві Фонд написав: “«Щоб залишити «зомбі-банки» як явище в минулому, нам залишилось вивести із «сірої зони» останню фінустанову, чиї акціонери тримають кредиторів у заручниках, – ПАТ «Укрінбанк», – пояснив Віктор Новіков, заступник директора-розпорядника фонд”.

Повідомляємо, що 24 лютого 2021 року. Верховний суд України визнав ліквідацію ПАТ “УКРІНБАНК” незаконною.

Своєю постановою по справі № 826/5325/16 Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовив у задоволенні заяви Національного банку України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 року у справі № 826/5325/16.

Таким чином Верховним судом остаточне було вирішено, що ліквідацію ПАТ “УКРІНБАНК” було розпочато НБУ та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб незаконно. Зазначена постанова Верховного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

На даний момент компанії з назвою «Укрінбанк» не існує. Вона називається «Укрінком». Перейменування ПАТ “Укрінбанк” в ПАТ “Укрінком” відбулось згідно законів та процедур. Причина зміни назви — позбавлення компанії банківської ліцензії. Отже, мати в назві слово “банк” означає — вводити в оману клієнтів та громаду.

ЄДРПОУ ПАТ “Укрінком” точно такий, яким був у ПАТ “Укрінбанк”. Не змінились бенефіціарні власники та менеджмент компанії. Ми додали декілька нових людей. Радниками голови наглядої ради стали Джим Слеттері (шестиразовий конгресмен США, громадянин США) та Майкл Костів (бувший радник голови ЦРУ, громадянин США).

«Укрінком» самостійно повернув своїм вкладникам більше 1,5 мільярда гривень. ФГВФО добре обізнаний про ці зусилля та історичний контекст анулювання ліцензії банку. Проблеми тоді ще банку (коли у нас була банківська ліцензія) почалися з анексії Криму та окупації частин Донецької та Луганської областей, де знаходиться близько 30% нашого кредитного портфеля, що став непрацюючим через війну. 

Наголошуємо, що дії та заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протирічать законам та правилам ЄС щодо банківського сектору. Зокрема, 25 червня розпочинають перемовини щодо вступу України до Європейського Союзу. Раніше Рада Європейського Союзу офіційно затвердила переговорні рамки про вступ України та Молдови до ЄС. Вступ нової країни до Європейського Союзу вимагає від неї імплементації законодавства ЄС.

Це передбачає переговори та узгодження 35 розділів про всі напрямки державної діяльності — податки, банківську сферу, екологію, інвестиції.

Для вступу в ЄС Україна зобов‘язана прийняти банківське законодавство ЄС. В тому числі —  для структурованого підходу до врегулювання неплатоспроможності банків та організації процесів ліквідації банків.

Мова йде також про взаємовідносини держави та комерційного банку в разі виникнення проблеми неплатоспроможності останнього. Зокрема, якщо банк погасив свою заборгованість, він має можливість повернутись на фінансовий ринок.

Гармонізація українського законодавства про неплатоспроможність зі стандартами ЄС зменшить неузгодженість та покращить передбачуваність результатів ліквідації, підвищити довіру інвесторів та стабільність банківського сектору, а також сприяти безперешкодному проходженню транскордонних проваджень у справах про неплатоспроможність.

Фонду гарантування вкладів ймовірно потрібно відкоригувати свою поведінку та комунікації на адресу українських юридичних осіб та гармонізувати свою діяльність з необхідністю вступу нашої держави в ЄС. Адже публічні звинувачення та невідповідність майбутньому банківському законодавству віддаляють підприємців від бажання співробітництва з Фондом.

У заплутаній історії українського банківського сектору з’явився новий поворот. Володимир Олександрович Клименко, акціонер та голова наглядової ради “Укрінкому”, розповів про багаторічну суперечку з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) та несподіваний інтерес з боку американських політиків.

Історія почалася у 2016 році, коли Національний банк України ліквідував “Укрінбанк”. Укрінком зіткнувся з неплатоспроможністю через дії Національного банку України і зовнішні чинники — агресія у Криму та окупація частин Луганської та Донецької областей. В результаті чого ми втратили близько 30% кредитного портфелю.

Володимир Клименко: “Ми не отримали рефінансування від НБУ, до нас не допустили двох іноземних інвесторів, які згодились увійти в капітал банку (тоді ще — банку).

Не ми винуваті в тій ситуації, яка виникла. Винувата росія, що анексувала та окупувала. Винуваті чиновники НБУ, що не видали нам рефінансування (коли ми опинились у скрутному становищі) та не допустили до нас інвесторів. Разом з тим, ми вже виплатили нашим вкладникам 1,62 млрд гривень. Фонд виплатив не набагато більше — 1,8 млрд.  Однак у 2019 році Верховний Суд визнав це рішення протиправним. Тим часом “Укрінбанк” змінив назву на “Укрінком”, залишаючись, за словами Клименка, тією ж юридичною особою”.

ФГВФО не погоджується з цим, наполягаючи на продажу майна компанії за значно заниженою ціною. “Їх задача — забрати наше залогове майно і реалізувати його за 5-7% від ринкової вартості”, — стверджує Клименко.

Несподіваний поворот у справі — інтерес з боку американських політиків. Джим Слеттері, шестиразовий конгресмен США, та Майкл Костін, колишній радник голови ЦРУ, приїхали до Києва для участі у засіданні Верховного Суду. Однак їм не дали можливості виступити.

“Американські політики отримали можливість судити про якість правосуддя та банківської політики в Україні”, — коментує Клименко цей візит.

Ситуація привернула увагу сенатора США Кевіна Крамера. За словами Клименко, американську владу цікавить, “що і як у нас відбувається. Чому у нас ігнорують закони”.

Клименко наполягає на законності дій “Укрінкому” та звинувачує опонентів у маніпуляціях. “Ми все зробили в рамках Закону”, — стверджує він, посилаючись на наукові висновки та попередні судові рішення.

Вихід із ситуації Клименко бачить простим: “Виконувати закони. Не маніпулювати громадською думкою. Не тиснути на суддів”.

Ця історія демонструє складність і неоднозначність процесів у банківському секторі України. Вона також підкреслює зростаючий інтерес міжнародних гравців до внутрішніх справ країни, особливо коли йдеться про значні фінансові інтереси.

ВОЛОДИМИР КЛИМЕНКО

банкір, Голова наглядової Ради ПАТ «Укрінком»
(в минулому — ПАТ «Укрінбанк»)

Джим Слеттері, шестиразовий конгресмен та радник голови ПАТ “Укрінком”, звернувся до президента України Володимира Зеленського, генерального прокурора Андрія Костіна, міністра фінансів Сергія Марченка та інших високопосадовців з листом, в якому висловив глибоку повагу українському народові за його мужність та відданість демократичним цінностям. Він підкреслив важливість політико-економічної складової для перемоги над Росією та успішної відбудови України.

У своєму листі Джим Слеттері акцентував увагу на важливості внутрішніх фінансових ресурсів України. Він зазначив, що справа ПАТ “Укрінбанк” (нині “Укрінком”) може стати показовим тестом ефективності внутрішньої політики в фінансовій сфері. Конгресмен відзначив, що банк був першим приватним банком в Україні, який не мав зловживань з боку власників, а його проблеми виникли виключно через російську війну.

Джим Слеттері висловив занепокоєння хвилею негативної піар-кампанії проти ПАТ “Укрінком”, зокрема його мажоритарного власника Володимира Клименка.

Він закликав українську владу не допустити використання державних органів для тиску на банк та уникнення виконання зобов’язань боржників.

Джим Слеттері:
“Я дуже стурбований хвилею брудного піару, яка в останні кілька місяців розпочата щодо власників «Укрінбанку», головним чином його мажоритарного власника Володимира Клименка, якого я ціную та поважаю як професійного банкіра та патріота України. За моїми джерелами, попри те, що така брудна кампанія ведеться головним чином на сайтах з сумнівною репутацією, а її зміст не відповідає дійсності, а часом і здоровому глузду, найімовірніше вона є частиною підготовки майбутньої сфальсифікованої атаки на власників банку”.

Слеттері зазначив, що власники банку прагнуть стягнення заборгованості з кожного боржника для виплати боргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та повного розрахунку з ним. Він висловив впевненість, що судова та правоохоронна системи України продемонструють свою правову компетентність та незалежність.

Коротка біографія Джима Слеттері

Джим Слеттері – американський політик та юрист, який представляв штат Канзас у Палаті представників США з 1983 по 1995 роки. Він відомий своєю активною підтримкою України та відданістю демократичним цінностям. За час своєї кар’єри Слеттері здобув репутацію ефективного законодавця та надійного партнера у міжнародних справах.

Наводимо повний текст звернення англійською та українською мовами:

В зв‘язку з продовженням поширення неправдивої інформації щодо діяльності ПАТ “Укрінком”, правління прийняло рішення залучити до встановлення фактів тиску на компанію наших колег з США. Адже розміщення замовних статей на українських сайтах шкодить репутації як всієї компанії, так конкретно її співробітникам, що мають громадянство США.

Відповідальним за цей напрямок є Майкл Костів, радник голови правління ПАТ “Укрінком”. Який має досвід роботи по ідентифікації джерел дезінформації в рамках державної служби в США.

Костів протягом 10 років працював у ЦРУ. Близько двадцяти років — в Chevron, де у 2001—2003 рр. займав посаду віце-президента з міжнародних урядових справ. Був радником директора Центрального розвідувального управління.

Костів був головою республіканського штабу комітету Сенату з питань збройних сил, який очолював сенатор Джон Маккейн. З 2011 року обіймає посаду віце-президента Американської асоціації геологів-нафтовиків, а з 2017 року є радником директора Національної розвідки.

ПАТ “Укрінком” офіційно звернулась до Служби безпеки України із заявою про вчинення злочину та застосування санкцій щодо діяльності інформаційного сайту “Антикор”, який, за твердженням компанії, поширює російську пропаганду, спрямовану проти національної безпеки, територіальної цілісності та суверенітету України.

У заяві, що підписана Головою Правління ПАТ “Укрінком” Аллою Ільюченко, зазначено, що “Антикор” позиціонує себе як “національний антикорупційний портал”, але фактично використовується для розміщення замовних матеріалів. Зокрема, на сайті можна знайти російські фейки та відверто антиукраїнські публікації. ПАТ “Укрінком” наголошує, що “Антикор” працює з території Росії, а його контент створюється для російського читача.

Також “Антикор” регулярно розміщує неправдиві матеріали на адресу ПАТ “Укрінком”  та членів наглядової ради компанії.

Основні пункти заяви:

1. Хостинг та власники: “Антикор” розміщується на російському хостингу. Його власниками є фізична особа Костянтин Євгенович Черненко та юридична особа “Тека-Груп Фаундейшн”, зареєстрована в Панамі.
2. Контент: Сайт розміщує матеріали, що містять російські наративи, зокрема називають Революцію гідності “державним переворотом”, українських захисників – “каральними загонами”, а учасників Майдану – “бойовиками”.
3. Судові справи: У Єдиному реєстрі судових рішень є 1060 документів, пов’язаних із “Антикором”, що свідчить про масштаб його діяльності з розміщення замовних матеріалів.

ПАТ “Укрінком” закликає Службу безпеки України перевірити наведені у заяві факти, надати їм правову оцінку та в разі виявлення ознак злочину відкрити кримінальне провадження. Компанія також просить внести пропозиції про застосування санкцій до причетних до вчинення зазначених дій юридичних та фізичних осіб до Ради національної безпеки та оборони України.

“Ми вважаємо, що діяльність таких ресурсів, як “Антикор”, є загрозою для національної безпеки та суверенітету України. Ми закликаємо всі відповідні органи вжити необхідних заходів для припинення їхньої діяльності,” – зазначила Алла Ільюченко, Голова Правління ПАТ “Укрінком”.

ПАТ “Укрінком” висловлює надію, що українські органи влади здійснюють рішучі заходи для захисту інформаційного простору країни та припинення діяльності ресурсів, що поширюють дезінформацію та загрожують національній безпеці.

Найближчим часом ПАТ “Укрінком” проведе публічну прес-конференцію, на якій продемонструє факти погроз та розкаже всю суть взаємовідносин з замовниками та виконавцями цих погроз. Окремим листом компанія звертається до представників влади в США з інформуванням їх про наявність в Україні сайтів, що навмисно шкодять репутації громадянам Сполучених Штатів.

Днями на сайтах, що називають себе ЗМІ, опубліковані статті замовного характеру. В цих статтях вказані недостовірні дані, задача яких ввести в оману читачів. Вони направлені як проти компанії ПАТ “Укрінком”, так і проти членів наглядової ради і менеджменту компанії. Серед яких є громадяни України та США.

Такі статті публікуються в черговий раз, але цього разу цинічність замовників та виконавців перейшла межу. Ми отримуємо листи з погрозами та “пропозиціями” віддати гроші в обмін на “медійну тишу”. Простими словами — ми маємо заплатити, щоби проти компанії та її наглядової ради перестали публікувати неправду. Якщо на заплатимо, то статті будуть публікувати і надалі. В тому числі — з метою створення ситуації, що призведе до рейдерства наших активів.

Заявляємо, що ми подаємо заяву в поліцію та СБУ на власників сайтів, що розміщують неправдиву інформацію. Також звертаємось до профільних спеціалістів в Офісі Президента України, народних депутатів Верховної Ради України, співробітників міністерств, НБУ та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. З заявами про необхідність покласти край подібним фактів здирництва з боку людей, що називають себе медійниками та журналістами.

Наразі за нашими позовами тривають судові справи проти тих людей, хто публікує неправду про діяльність ПАТ “Укрінком”. Впевнені, що ми їх виграємо.

Найближчим часом ми проведемо публічну прес-конференцію, на якій продемонструємо факти погроз та розкажемо всю суть наших взаємовідносин з замовниками та виконавцями цих погроз. Окремим листом ми звертаємось до представників влади в США з інформуванням їх про наявність в Україні сайтів, що навмисно шкодять репутації громадянам Сполучених Штатів.

З повагою до чесних людей, Правління ПАТ “Укрінком”

Джим Слеттері, радник голови ПАТ “Укрінком”, відвідав Україну. Це тридцять перший за ліком візит шестиразового конгресмена до Києва.

Джим зустрічався з керівництвом Верховної Ради України, Офісу Президента, Міністерства фінансів, Офісу Генерального прокурора, ФГВФО та народними депутатами. Мета цих зустрічей — ефективні комунікації між американськими платниками податків та українськими посадовцями з метою спільного досягнення економічного процвітання України.

Джим Слеттері, радник голови ПАТ “Укрінком” та шестиразовий конгресмен, зазначив в контексті українсько-американських відносин:

“Україна отримала двопартійну підтримку в США. Голосування за військову та фінансову допомогу надсилає сигнал всьому світу: США разом з Україною. Тому ефективні переговори між українською та американською сторонами, економічне співробітництво та культурна дипломатія — це складові боротьби України за незалежність, свободу та суверенітет”.

Джим Слеттері, колишній військовий та шестиразовий конгресмен США, висловив свою підтримку українським військовим та народу України. Він зазначив, що не має жодних сумнівів у підтримці влади Сполучених Штатів української визвольної війни.

На зустрічах з представниками економічного та фінансового блоку Джим акцентував на необхідності прозорих та конструктивних відносин між Україною та США, зокрема у банківському секторі, захисті прав інвесторів та дотриманні прав власності.

Окремо обговорювалася справа ПАТ “Укрінком”. Джим наголосив на важливості конструктивної співпраці держави з законними власниками компанії. Результатом цієї співпраці стало додаткове отримання державою десятків мільйонів доларів повернених кредитів, не враховуючи повернення в українську економіку понад сотні мільйонів доларів компенсацій збитків, завданих російською агресією компанії “Укрінком”. Стягненням цих коштів займається EQUITY Law Firm.

Також Джим мав зустріч з Сергієм Позняком, головою Асоціації підприємців-ветеранів, та взяв участь у прес-конференції, присвяченій успішним гастролям Хору імені Верьовки у Вашингтоні, до організації яких долучився пан Слеттері.

ДЖИМ СЛЕТТЕРІ
член Палати представників Конгресу США (1983-1995 рр)

Збереження політичної підтримки у Сполучених Штатах та Європейському Союзі щодо подальшого надання мільярдів доларів щорічної допомоги Україні буде непростим завданням.

Іноземна допомога ніколи не була популярною в Сполучених Штатах, особливо в центральній частині країни.

Свого часу президент Гаррі Трумен доклав величезних зусиль, щоб переконати Конгрес схвалити План Маршалла після Другої світової війни. Попри сильну політичну опозицію, завдяки лідерству Трумена, план був схвалений, і Європа отримала допомогу, необхідну для її відновлення після руйнувань Другої світової війни, а також для протистояння поширенню радянського комунізму.

Тепер Сполученим Штатам та Європі потрібне подібне лідерство, щоб надати Україні допомогу, необхідну для перемоги у неспровокованому російському вторгненні та захисту своєї національної незалежності. 

Путін робить ставку на те, що Захід втратить інтерес до України і припинить допомогу. 

Натомість він сильно недооцінив мужність і рішучість українців захищати свою країну. І тепер усі друзі свободи по всьому світі повинні відкинути політичні розбіжності та співпрацювати, щоби знову довести Путіну, що він помиляється. 

Якщо США змогли профінансувати План Маршалла і захищати Корею протягом майже 75 років, ми, безумовно, разом з нашими партнерами в ЄС знайдемо ресурси, щоб допомогти українцям захистити свою країну і свободу Європи.

Втім, зробити це буде непросто. Наразі Америку все більше поглинають внутрішньополітичні питання, і чим ближче до виборів 24 листопада, тим вони складніші.

Я знаю, що українцям важко зрозуміти, як питання імміграції та кордону США з Мексикою можуть бути причиною блокування голосування в Палаті представників щодо допомоги Україні. 

Це особливо розчаровує тих з нас, хто рішуче виступає за допомогу Україні, оскільки ми віримо, що, якщо нам дозволять голосувати, щонайменше 300 членів Палати з 435 підтримають пакет допомоги, схвалений Сенатом з великою двопартійною більшістю голосів – 70 зі 100 сенаторів.

Республіканці вимагають серйозних змін у прикордонній та імміграційній політиці адміністрації Джо Байдена як передумови для схвалення допомоги Україні. Сенат відповів компромісним законопроєктом, який містив істотні покращення. Проте коли експрезидент Дональд Трамп висловив свою незгоду з цим законопроєктом, республіканці відкликали свою підтримку.

У це важко повірити і важко зрозуміти, але очевидно, що Трамп не хотів, щоб Байден здобув політичну перемогу в питанні імміграції напередодні виборів. 

Незрозуміло, яку позицію займає Трамп щодо допомоги Україні. Наразі він вихваляється, що може закінчити війну за 48 годин, однак не надав жодних деталей щодо того, як він пропонує це зробити.   

Доброю новиною є те, що в Палаті представників тривають активні переговори, як затвердити майбутню допомогу Україні, після того як республіканці відхилили компромісний імміграційний законопроєкт. 

Я досі впевнений, що великий пакет допомоги Україні буде схвалений протягом наступних 30-60 днів.

Мені згадалось, як Черчилль якось зауважив: “Американці завжди будуть чинити правильно, але лише після того, як вичерпають усі інші можливості”.

Українцям важливо знати, що в період з 24 січня 2022 року по 15 січня 2024 року США виділили $74,3 млрд у вигляді гуманітарної, фінансової та військової допомоги ($46,3 млрд із загальної суми – безпекова та військова допомога).

Натомість більше хороших новин надходить від Європейського Союзу.  

Від початку війни ЄС та його країни-члени надали $96 млрд у вигляді фінансової, військової, гуманітарної допомоги та підтримки біженцям. Крім того, 1 лютого 2024 року європейські лідери також погодилися виділити до $54 млрд на підтримку відновлення, реконструкції та модернізації України. 

Таким чином, загальні зобов’язання ЄС складуть понад $150 млрд.

Поки партнери України в США та ЄС обговорюють майбутню допомогу, українським урядовцям варто було б активно працювати над підвищенням національної самостійності та самодостатності.

Україна досягла разючого прогресу у збільшенні власного виробництва зброї та боєприпасів. Захід повинен всіляко сприяти цій тенденції. Врешті-решт, українці виграють свою битву за національну незалежність від Росії.

США і ЄС повинні надати фінансову і військову допомогу, але битву вестимуть і її виграють мужні українські борці за свободу.

Оскільки ця боротьба триває, зусилля з впровадження бюджетних реформ, зменшення фінансових ризиків, забезпечення фінансової прозорості, управління державними інвестиціями та викорінення корупції мають бути збільшені навіть у цей час національної кризи.

Саме такі зусилля продемонструють українським партнерам у США та ЄС, що гроші, які надходять в Україну, використовуються ефективно.

Сьогодні всі гроші в Україні є взаємозамінними. Тому будь-які гроші, витрачені або використані не за призначенням, – це витрати, які, можливо, доведеться покривати українським партнерам.

Історії про марнотратство, шахрайство чи корупцію підірвуть підтримку України з боку США більше, ніж будь-що інше. Агенти Путіна по всьому світу день і ніч копають, щоб знайти такі приклади і транслювати їх на весь світ.

Тож в України немає права на помилку.  

Деякі економічні оглядачі в Україні стверджують, що “детінізація” економіки може принести значні доходи уряду без підвищення податків. Вони переконують, що митні та торговельні операції, а також ринки тютюну та алкоголю в Україні повинні бути більш прозорими.   

Мені особисто стало відомо про окремі судові процеси за участю фінансових установ, про які урядовці повинні знати і працювати над їх якнайшвидшим врегулюванням. 

Непослідовні судові рішення за останні кілька років завадили одній знайомій мені фінансовій установі стягнути десятки мільйонів доларів законних кредитів, виданих позичальникам, які здатні їх погасити. В результаті позичальники користувалися кредитами до десяти років, не сплачуючи при цьому ні відсотків, ні основної суми боргу.

Якщо ці справи будуть вирішені належним чином, банк (а зараз це звичайне акціонерне товариство) зможе стягнути кредити, які були законно видані ним чинним підприємствам близько 10 років тому та розрахуватись із Фондом гарантування і, відповідно, з Урядом України. Я згадую про ці випадки, тому що може йтися про $50-70 млн.

Проте за протилежного сценарію це може коштувати українському уряду вказану багатомільйонну суму, тоді як у виграші залишаться недобросовісні позичальники.

Сучасна Україна не може миритися з такими речами!

Прихильники допомоги Україні в Конгресі США переймаються цими справами і слідкуватимуть за їхнім вирішенням. Якщо вони не будуть правильно та оперативно вирішені, тобто кошти до Фонду гарантування не будуть повернені позичальниками, для Вашингтона це виглядатиме як некомпетентність чи корупція. Або як і те, й інше разом. 

Це лише кілька кроків, які урядовці можуть зробити, щоб модернізувати та підвищити довіру до українського уряду, зробивши Україну більш самодостатньою та привабливою для іноземних інвесторів.  

Джерело

В ході розгляду Касаційним господарським судом справи № 913/266/20 про банкрутство ПАТ “Українська інноваційна компанія” до матеріалів справи надійшов науково-правовий висновок Ганни Юдківської,  судді Європейського суду із прав людини у 2010 – 2022 роках, в якому міститься аналіз практики ЄСПЛ в контексті справи ПАТ “УКРІНКОМ”.

Ключові висновки

1. Процедура банкрутства ПАТ “Укрінком” повністю узгоджується із відповідною судовою практикою ЄСПЛ

2. Рішення судів стосовно визнання протиправною нормативних рішень НБУ ті ФГВФО стосовно ліквідації ПАТ “УКРІНБАНК” обов’язкові для виконання, незалежно від дії “Антиколомойського закону”

3. ПАТ “Укрінком” не має статусу банківської установи

Науково-правовий висновок Ганни Юдківської