Колегія Касаційного господарського суду у складі Верховного суду України відмовила Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) у справі № 913/266/20(826/15260/17. 

Провадження стосувалося скасування перереєстрації ПАТ «Укрінбанк» на «Укрінком». Відповідну ухвалу за результатами розгляду справи у середу, 13 листопада, оголосив головуючий суддя Костянтин Огороднік.

Рішення Суду підтвердило законність перейменування. Адже ЄДРПОУ (як ключовий ідентифікатор юридичної особи) компанії залишився незмінним. Завдяки цьому рішенню прискориться процес стягнення заборгованості з багаторічних позичальників ПАТ «Укрінком». 

Стягнення заборгованості дозволить Державі повернути гроші, що були витрачені на виплати вкладникам банків. Нагадаємо, що ПАТ «Укрінком» також виплатив майже 1,7 млрд гривень своїм вкладникам.

ПАТ «Укрінком» та ФГВФО вже відправили позичальникам листи-вимоги про сплату боргів. В листах вказані рахунки, на які позичальники можуть сплатити свою заборгованість.

Багаторічні боржники ПАТ «Укрінком» та держави продовжують публікувати маніпулятивну інформацію.

Цього разу вони змінили стратегію та намагаються посварити акціонерів ПАТ «Укрінком» з новим керівництвом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Мета боржників — не повертати гроші державі та акціонерам, що в умовах війни та залежності України від зовнішнього фінансування є моральним злочином.

Разом з тим нагадуємо, що  ПАТ «Укрінком» та ФГВФО направив всім боржникам листи з вимогами погасити свою заборгованість за вказаними в листах реквізитами (посилання на відповідний текст на сайті Укрінком)

Також, власник сайту «Телеграф», де боржники публікують свої манупіляції, ймовірно є частиною мережі «Антикор», що спеціалізується на шантажі бізнесу – читати

З наближенням періоду 2025-2030 років світовий банківський сектор зазнає глибоких трансформацій, зумовлених швидкою діджиталізацією, посиленням регуляторного середовища, загостренням конкуренції з боку нетрадиційних гравців та зростанням вимог до сталого розвитку.

Для України адаптація до цих змін вимагає стратегічного підходу, який враховує як внутрішні економічні умови, так і ширший міжнародний банківський ландшафт. Зважаючи на такі унікальні виклики, як економічна нестабільність, інфляція та залежність від міжнародної допомоги, українські банки повинні обережно рухатися вперед.

1. Подальша цифрова трансформація з акцентом на безпеку та інклюзивність

Світові банківські тенденції вказують на прискорений перехід до цифрових послуг: штучний інтелект (ШІ), блокчейн і відкритий банкінг переосмислюють надання послуг та операційну ефективність. Українські банки також повинні прийняти поетапний план цифрової трансформації, адаптований до технологічної інфраструктури країни та конкретних викликів. Ключові кроки включають

Українські банки стикаються з унікальними загрозами кібербезпеки через геополітичну ситуацію. Партнерство з міжнародними компаніями, що спеціалізуються на кібербезпеці, може посилити захист, гарантуючи безпеку цифрових транзакцій та захист конфіденційної інформації клієнтів, що має вирішальне значення як для збереження довіри клієнтів, так і для дотримання регуляторних вимог.

Цифрові банківські рішення, адаптовані для сільського та переміщеного населення, можуть покращити фінансову інклюзивність, що є критично важливою потребою в Україні. Платформи мобільного банкінгу з низьким обсягом даних та партнерства з місцевими мобільними мережами можуть допомогти охопити раніше недостатньо охоплені послугами групи населення, підтримуючи як національне економічне зростання, так і розширення банківського сектору.

2. Адаптуватися до зростаючої конкуренції та інновацій у сфері фінансових послуг

Нетрадиційні гравці, такі як фінтех-компанії, цифрові гаманці та технологічні гіганти, значно проникають у традиційні банківські сфери по всьому світу, кидаючи виклик банкам, пропонуючи більш доступні та інноваційні фінансові рішення. В Україні конкуренція з боку небанківських установ зростатиме, тому для банків вкрай важливо впроваджувати гнучкі цифрові послуги, які б відповідали очікуванням споживачів, що змінюються. Ключові заходи включають

Співпрацюючи з фінтех-компаніями, українські банки можуть отримати доступ до нових клієнтських сегментів, не несучи повної вартості інновацій. Такий підхід сприяє створенню модульної пропозиції послуг, де банки можуть інтегрувати фінтех-рішення у свої платформи, щоб покращити користувацький досвід та ефективно конкурувати.

DeFi пропонує децентралізовану модель надання фінансових послуг, зокрема у сфері кредитування та інвестування, і може стати для українських банків сферою для інновацій. Експерименти з рішеннями на основі блокчейну в рамках регульованого пілотного проекту можуть забезпечити конкурентну перевагу і підготувати банки до подальшого розвитку в цій сфері.

3. Проактивне вирішення регуляторних та комплаєнс-викликів

В умовах посилення міжнародних регуляторних стандартів українські банки повинні надавати пріоритет комплаєнсу, щоб забезпечити постійний доступ до критично важливого фінансування та залучити іноземні інвестиції. Узгодження з регуляторними стандартами ЄС та МВФ буде життєво важливим, особливо з огляду на те, що Україна прагне поглибити свої зв’язки з європейськими фінансовими установами.

У міру того, як Україна рухається до інтеграції в ЄС, банки повинні будуть прийняти суворіші стандарти протидії відмиванню коштів та захисту персональних даних. Удосконалення системи комплаєнсу не лише зміцнює міжнародне партнерство, але й захищає репутацію банківського сектору України на міжнародній арені.
Співпраця з міжнародними регуляторними органами: Побудова міцних відносин з ЄС та іншими міжнародними регуляторами допоможе українським банкам випереджати регуляторні зміни. Якнайшвидше впровадження банківських практик, узгоджених з ЄС, може сприяти майбутній інтеграції, особливо в таких сферах, як управління даними та стійкі фінанси.

Зростання уваги до екологічних, соціальних та управлінських критеріїв (ESG) у світовому фінансуванні надає українським банкам можливість залучити нові форми міжнародних інвестицій, зокрема в «зелені» та сталі проекти. Приєднавшись до цих нових стандартів, українські банки можуть посилити свою роль у відновленні економіки та майбутньому сталому розвитку України.

Банкам слід почати з впровадження фінансових продуктів, пов’язаних з ESG, таких як «зелені» облігації та кредити, орієнтовані на сталий розвиток. Вони можуть привабити соціально свідомих інвесторів та відповідати цілям України у сфері відновлюваної енергетики, підтримуючи національну економіку та залучаючи іноземний капітал.

5. Посилення стійкості через диверсифіковане фінансування та управління ризиками

Нещодавній економічний аналіз вказує на те, що значна залежність України від міжнародної допомоги та валютних резервів може призвести до вразливості. Світова банківська система все більше зосереджується на моделях сталого фінансування та проактивному управлінні ризиками, які українським банкам варто перейняти для забезпечення довгострокової стійкості.

Створення потужного внутрішнього ринку облігацій з такими опціями, як «зелені» облігації, може допомогти диверсифікувати джерела фінансування та зменшити залежність від міжнародної допомоги. Крім того, стратегічні альянси з регіональними фінансовими установами можуть забезпечити доступ до стабільного фінансування, особливо для інфраструктурних та відновлювальних проектів.

Щоб пом’якшити вплив високої інфляції, українські банки могли б запропонувати ощадні продукти, індексовані на інфляцію, та інвестиційні інструменти. Такі продукти захищають статки клієнтів, допомагаючи зберегти депозити в національній валюті та зменшити тиск на іноземну валюту.

6. Підвищення операційної ефективності та якості обслуговування клієнтів за допомогою цифрових інновацій

У той час як світові банки впроваджують аналітику на основі даних та штучний інтелект для надання клієнтоорієнтованих послуг, українські банки повинні використовувати ці технології для підвищення ефективності та оптимізації клієнтського досвіду. Розширена аналітика та штучний інтелект можуть сприяти глибшому розумінню потреб клієнтів, оцінці ризиків та вдосконаленню операційної діяльності.

Впроваджуючи інструменти штучного інтелекту для вивчення клієнтів та аналізу кредитних ризиків, українські банки можуть пропонувати більш персоналізовані послуги, підвищити точність оцінки кредитів та рівень задоволеності клієнтів. Такий підхід, заснований на даних, підтримує довгострокову прибутковість і допомагає в управлінні кредитними ризиками в умовах економічної нестабільності.

Технологія блокчейн може забезпечити ефективні та безпечні транскордонні транзакції, зменшуючи залежність від традиційних клірингових систем. Ця технологія особливо актуальна в Україні, де в країну надходить великий обсяг грошових переказів, і може зменшити пов’язані з цим витрати та час проведення транзакцій.

ПАТ “Укрінком” неодноразово повідомляв про тиск з боку інформаційного сайту “Антикор”. На ньому регулярно з‘являлась недостовірна інформація щодо діяльності нашої компанії. Враховуючи це, ми подали позов до Суду на зареєстрованих власників “Антикору”. Разом з цим в інтернеті опубліковано розслідування від OSINT-компанії Black Box. З нього стає очевидним, що діяльність “Антикору” базується виключно на вимаганні коштів у бізнесу. 

Портал «Антикор», під виглядом антикорупційної діяльності, організував схему шантажу, спрямовану на бізнесменів, політиків та посадовців. Власники сайту спочатку публікують компрометуючу або недостовірну інформацію про осіб, що потім змушені платити за видалення таких матеріалів. Станом на 2024 рік, плата за видалення однієї статті сягає $12 тисяч.

Основними особами, які організували та керують «Антикором», є Костянтин Черненко, Юрій Горбань, його син Богдан Горбань, а також Сергій Хантіль. Відповідно до реєстраційних документів, Костянтин Черненко є заявником на торгову марку сайту. 

Його банківські рахунки в «Monobank» і «Райфайзен Банк Аваль» використовуються для прийому коштів від жертв шантажу. Богдан Горбань займається юридичним представництвом сайту у судах та, за наявними даними, має великий досвід в цій ролі.

Ймовірно, до діяльності “Антикор” дотичний також Вадим Осадчий (власник аналогічного сайту “Телеграф”). В розслідуванні про нього (фігурує як В.Осадчий) написано: 

“В матеріалах кримінальних проваджень проти «Антикору» в якості посередників проходять також прізвища Олександра Канівця — рідного брата дружини Костянтина Черненка, а також Д.Шпакович, М.Сарай та В.Осадчий, з рахунків яких у «ПриватБанку» систематично надходили гроші на рахунки Костянтина Черненка та Лесі Журавської”.

Портал «Антикор» був фігурантом понад 1060 судових документів в Єдиному реєстрі судових рішень України, пов’язаних з його шантажною діяльністю. Однак багато постраждалих не змогли домогтися справедливості в суді, оскільки власники порталу уміло приховують свої справжні дані. 

Зокрема, ТОВ «АТБ» та політик Геннадій Корбан намагалися спростувати неправдиві статті, однак у більшості випадків судові позови не могли дійти логічного завершення.

Додатково, діяльність сайту може бути пов’язана з російськими структурами. «Антикор» використовує російський хостинг Variti і мав спільний Google Ads ID з декількома російськими ресурсами, що розповсюджують пропагандистські наративи. 

Відомо, що після Євромайдану сайт публікував статті, вигідні для Росії, і став одним з найбільших джерел фейкової інформації в Україні.

Публікації на «Антикорі» можуть завдати значної шкоди репутації, оскільки сайт часто висвітлює компанії та окремих осіб у негативному світлі.Плата за видалення статті зростала з часом — у 2018 році вона становила $6 тисяч, а в 2021-му вже $14 тисяч у біткоїнах, що підкреслює прибутковість цієї схеми для власників сайту. 

Джерело