Щоби наздогнати Польщу за рівнем ВВП, нам треба 10 років зростати на 17,4%. Чому це неможливо з поточною обліковою ставкою

Облікова ставка – це відсоткова ставка, яку центральний банк (в Україні – це Національний банк України) стягує з комерційних банків за кредити. Знижуючи облікову ставку, центральний банк здешевлює позики для бізнесу та фізичних осіб. Це може призвести до збільшення попиту на споживчі товари та послуги, що може стимулювати економічне зростання.

Існує багато доказів того, що зниження облікової ставки може призвести до збільшення попиту на споживчі товари. Наприклад, дослідження Міжнародного валютного фонду показало, що зниження облікової ставки на 1 відсотковий пункт може призвести до збільшення споживання від 0,5 до 1%.

Наразі облікова ставка НБУ – 25%, що унеможливлює дешеві кредити для населення. Тобто, банки також мають заробляти гроші, отже додають до обліковки власний прибуток.

В реальності кредит для кінцевого покупця зростає до близько 30%, тобто, якщо ви берете гроші в бізнес, то ваша рентабельність має бути відсотків 35-40%. Щоби ви могли й обслуговувати кредит, й заробляти гроші.

Є кілька причин, чому зниження облікової ставки може призвести до збільшення попиту на споживчі товари. По-перше, це здешевлює позики для бізнесу, що може призвести до збільшення інвестицій. Це може призвести до збільшення пропозиції товарів і послуг, що може спричинити тиск на ціни в бік їх зниження.

По-друге, зниження облікової ставки здешевлює позики для фізичних осіб, що може призвести до збільшення споживчих витрат. Це пояснюється тим, що люди більш схильні витрачати гроші, коли позичати дешевше.

По-третє, зниження облікової ставки може призвести до зростання цін на активи, такі як акції та нерухомість. Це відбувається тому, що нижчі відсоткові ставки роблять інвестиції в ці активи більш привабливими. Коли ціни на активи зростають, люди почуваються заможними, що може призвести до збільшення споживчих витрат.

Рішення центрального банку в кожній країні знизити облікову ставку є позитивною подією для економіки. Воно, ймовірно, призведе до збільшення попиту на споживчі товари та послуги, що може стимулювати економічне зростання.

Однак важливо зазначити, що центральний банк повинен буде уважно стежити за ситуацією і коригувати облікову ставку за необхідності. Якщо інфляція почне зростати, центральному банку може знадобитися підвищити облікову ставку, щоб контролювати інфляцію.

Що таке інфляція

Інфляція – це загальне зростання цін на товари та послуги в економіці з плином часу, що знижує купівельну спроможність як споживачів, так і бізнесу. Іншими словами, ваш долар (або будь-яка інша валюта, яку ви використовуєте для покупок) сьогодні не буде коштувати стільки ж, скільки він коштував вчора.

Щоб зрозуміти наслідки інфляції, візьміть звичайний товар і порівняйте його ціну в один період з іншим. Наприклад, у 1970 році середня чашка кави коштувала 25 центів. До 2019 року вона зросла до $1,59. Отже, за $5 ви могли б купити близько трьох чашок кави у 2019 році, порівняно з 20 чашками у 1970 році.

Це і є інфляція, і вона не обмежується стрибками цін на окремі товари чи послуги. Вона стосується зростання цін у всьому секторі, наприклад, роздрібної торгівлі чи автомобілебудуванні, і, зрештою, економіки країни в цілому.

Окрім наведених вище даних, є ще кілька аргументів на користь зниження облікової ставки. По-перше, це може допомогти стимулювати економічне зростання під час рецесії. По-друге, це може допомогти зробити економіку більш конкурентоспроможною за рахунок здешевлення позик для бізнесу. По-третє, це може допомогти знизити вартість життя для споживачів.

Звісно, зниження облікової ставки має й певні потенційні недоліки. Наприклад, це може призвести до зростання інфляції. Однак у більшості випадків переваги від зниження облікової ставки, ймовірно, переважають ризики.

Загалом, зниження облікової ставки – це політика, яка може бути використана для збільшення попиту на споживчі товари та прискорення економічного зростання. Цю політику успішно застосовують центральні банки в усьому світі.

Зрештою, рішення про зниження облікової ставки є судженням, яке НБУ повинен буде прийняти, виходячи з поточної економічної ситуації та цілей монетарної політики.

Які фактори НБУ може взяти до уваги при ухваленні рішення знизити облікову ставку?

• Рівень економічного зростання. Якщо економіка зростає повільно, НБУ може бути більш схильним до зниження облікової ставки з метою стимулювання зростання.
• Рівень інфляції. Якщо інфляція є високою, НБУ, швидше за все, залишить облікову ставку на поточному рівні або навіть підвищить її для того, щоб контролювати інфляцію.
• Цілі монетарної політики НБУ. НБУ має низку цілей монетарної політики, таких як підтримка цінової стабільності та стимулювання економічного зростання. НБУ потрібно буде розглянути, як зниження облікової ставки вплине на досягнення цих цілей.

На кінець – про цифри.

Світовий банк у квітні погіршив прогноз зростання валового внутрішнього продукту України у 2023 році з 3,3% до 0,5%. При цьому зростання ВВП у 2024 році прогнозується на рівні 3,5%, у 2025 – 6,5%. Законом про держбюджет на 2023 рік передбачено зростання реального ВВП на 3,2%.

Щоби наздогнати Польщу.

Якщо ВВП Польщі залишиться незмінним, то Україні потрібен щорічний темп зростання близько 14,9%, щоби збільшити свій ВВП у чотири рази за 10 років.

Однак ВВП Польщі не залишатиметься постійним – найімовірніше, він продовжить зростати.

Припустимо, що ВВП Польщі зростає скромними темпами у 2% на рік. Щоб наздогнати Польщу через 10 років, Україні знадобиться щорічне зростання приблизно на 17,4%.

З існуючою обліковою ставкою це неможливо.

Володимир Клименко

Голова наглядової ради ПАТ «Укрінком»

ЗА ЩО НБУ ОТРИМАВ НАГОРОДУ?

НБУ отримав нагороду Central Banking Awards у Лондоні. Також цю нагороду отримали ще близько 70 центральних банків з інших країн. Згідно з описом на сайті Премії, банки нагороджують за такими категоріями:

• Надзвичайні приклади державного служіння.
• Відданість досягненню основних поставлених завдань.
• Піонерська діяльність у спільноті центральних банків.
• Найкращий досвід у сфері політики, управління, економіки, цифровізації, інфраструктури та управління.
• Інноваційний та передовий досвід у наданні операційних, технологічних, фінансових та консультаційних послуг.

Але я не розумію, де серед цих категорій знаходяться досягнення НБУ. Відносна стабільність гривні та банківської системи, як такої, це не лише досягнення Нацбанку. Україна та її банки встояли завдяки народу та ЗСУ, які відкинули окупанта спочатку від Києва, потім з Харківщини, Херсону.

Світ повірив в нас завдяки ЗСУ, відчайдушному українському народу, Зеленському.

Серед головних досягнень НБУ називають два: збільшення облікової ставки до 25% та накопичення резервів у валюті, що дозволяє стабілізувати гривню. Але є зворотна сторона, про яку говорять менше.

Банки не кредитують бізнес, особливо — малий та середній. Це зворотній ефект високої «обліковки» розміром 25% та ОВГЗ-орієнтованої економіки.

В чому проблема високої ставки?

Низька облікова ставка стимулює економічне зростання за рахунок здешевлення кредитів. Це може призвести до збільшення інвестицій та витрат, що може стимулювати економічну активність і потенційно призвести до створення робочих місць та збільшення доходів громадян, тим самим підвищуючи їхню споживчу спроможність.

Нижчі відсоткові ставки роблять кредити доступнішими для споживачів (як фізичних осіб, так і бізнесу), що призводить до збільшення витрат. Таке розширення доступу до кредитів стимулює споживання великих і дорожчих товарів, таких як будинки та автомобілі. Тобто — будівельний ринок отримує гроші на розвиток, а його співробітники — зарплатні. Таким чином економіка працює, а кількість безробітних знижується.

Вплив зниження облікової ставки на споживчу спроможність також може залежати від розподілу доходів. Якщо вигоди від економічного зростання в результаті зниження ставки широко розподіляються в суспільстві, то споживча спроможність громадян може зрости. Однак, якщо вигоди будуть сконцентровані серед заможних верств населення, споживча спроможність пересічного громадянина суттєво не покращиться.

Тобто, мільйонер продовжить купувати ОВГЗ і багатіти. А медіанний українець не має інвестиційних інструментів для збагачення.Вкласти 5 чи 10 тисяч доларів з низьким ризиком нікуди. Бо немає фондового ринку та відсутня можливість взяти кредит під невисокий відсоток (5-7%) на розвиток власного бізнесу.

Якою має бути рентабельність бізнесу, щоби ви могли обслуговувати свій кредит розміром в 30-35% (при обліковій ставці 25%)?

ОВГЗ-орієнтована економіка унеможливлює використання інструментів економічного зростання — інвестиції та кредити для бізнесу. ОВГЗ — це гроші, які держава бере в борг, а розраховується грошима платників податків. Тобто, нашими з вами. Бонди (боргові цінні папери) — це нормальна світова практика, але в кожній розвиненій країні є набір інструментів. Якщо держава весь час живе в борг, а на цих боргах заробляє тільки великий бізнес, то це є заробітком на платниках податків, які наповнюють державний бюджет.

Як мінімум те, що НБУ нічого не робить ні для зниження «обліковки», ні для запуску актуальних інструментів — викликає питання щодо доцільності їх нагороди. У мене виникає враження, що їх все влаштовує. І що економічне зростання в їх розумінні — це не помічати схему з обміном «пошкоджених банкнот» в Україні. Або в ручному режимі керувати банківською системою України, вирішуючи, кому видавати рефінансування, а кому ні. Бо особисті зв‘язки пріорітетніші за об‘єктивні показники банків.

Але разом з тим вітаю НБУ з отриманням нагороди та бажаю подальших професійних успіхів!

Джерело

Наша компанія подала позов до росії на $132 млн.
Як Україні повернути збитки – світовий досвід репарацій

Історично вимога до країн, які розпочали війну, виплатити репарації постраждалим сторонам була постійною темою глобальної політики.

Найважливішим прикладом є Версальський договір, підписаний після Першої світової війни, який вимагав від Німеччини виплатити репарації союзним і асоційованим державам за шкоду, заподіяну війною.

Про світовий досвід

Німеччину визнали агресором у Першій світовій війні, і договір вимагав від неї взяти на себе повну відповідальність за війну і виплатити значні репарації. Загальна вартість цих репарацій становила приблизно 132 млрд золотих марок (еквівалентно $442 млрд на сьогодні). Фінансовий тягар цих репарацій значною мірою спричинив економічну нестабільність у Німеччині, яка стала одним із чинників, що призвели до Другої світової війни.

На відміну від Першої світової війни, репарації за Другу світову війну не були здійснені єдиним, прямим платежем, що ускладнює підрахунок загальної вартості. Поділ Німеччини на Східну і Західну, кожна з яких мала різні повоєнні стратегії, нав’язані відповідними окупаційними державами, ще більше ускладнює ситуацію.

У Східній Німеччині Радянський Союз захопив промислові активи і використовував німецьку робочу силу як частину репарацій, але загальну вартість важко підрахувати.

У Західній Німеччині союзники вирішили не накладати великих репарацій, зосередившись на відбудові та відновленні економіки країни за допомогою Плану Маршалла.

Крім того, Німеччина здійснила значні виплати Ізраїлю та жертвам Голокосту. Люксембурзька угода 1952 року зобов’язала Німеччину виплатити 3 млрд марок Ізраїлю і 450 млн марок світовим єврейським організаціям. Ці виплати продовжуються в різних формах до сьогоднішнього дня.

Ірак, після вторгнення в Кувейт у 1990 році, також був зобов’язаний виплачувати репарації згідно з резолюціями Ради Безпеки ООН. Це було пов’язано з руйнуваннями, які вторгнення і подальша війна спричинили в Кувейті. Станом на 2021 рік, наскільки мені відомо, Ірак заплатив Кувейту понад $48 млрд репарацій.

Ці історичні приклади свідчать про те, що існують прецеденти, коли країни, які розпалюють війни, виплачують репарації постраждалим сторонам.

Про наш позов на $132 млн

Застосовуючи цю логіку до російсько-української війни, можна припустити, що росія повинна виплатити репарації Україні. Конфлікт розпочався у 2014 році, коли росія анексувала Крим, що було широко засуджено міжнародною спільнотою. Війна, що триває на сході України, призвела до значних людських страждань, загибелі людей та пошкодження інфраструктури.

Згідно з міжнародним правом та на основі історичних прецедентів, було б справедливо, щоб росія понесла фінансову відповідальність за шкоду, заподіяну в Україні. Це включало б відновлення пошкодженої або зруйнованої інфраструктури, а також компенсацію за страждання і загибель українського народу.

Відповідно до світової історичної практики, наша компанія «Укрінком» розпочала процедуру відшкодування збитків, завданих компанії російською федерацією. Сума судового позову – $132 млн.

Ми звернулись до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до російської федерації про відшкодування шкоди, а саме про стягнення з російської федерації на користь ПАТ $131966067,11 збитків, заподіяних внаслідок військової агресії росії проти України та окупації частин території України, що призвело до порушення майнових прав позивача на майно.

В обґрунтування поданого позову зазначено, що 19.02.2014 російською федерацією були окуповані окремі об‘єкти нафто та газовидобування в межах континентального шельфу України, а 20.02.2014 були окуповані Автономна Республіка Крим та місто Севастополь, та через декілька місяців – окремі території, що входять до складу Донецької та Луганської області.

Це перший етап процедури відшкодування збитків, які російська федерація нанесла акціонерам «Укрінком». Таким чином ми заявили про свої наміри стягнути з окупантів збитки.

Втрата активів на Донбасі та на Кримському півострові призвела до розриву ліквідності банку ПАТ «Укрінбанк» (попередня назва «Укрінком»). Анексія Криму та окупація частин Донецької та Луганської областей призвели до втрати нами контролю над 30% кредитного портфеля, який перестав обслуговуватись. Далі це стало причиною незаконної ліквідації «Укрінбанку».

Спочатку ми відстояли наші права у Верховному Суді, який 24 лютого 2021 року визнав ліквідацію незаконною. Тепер розпочали процес відшкодування втрачених активів.

Джерело