Стає «не доброю» традицією з’явлення на різноманітних сайтах напередодні судових засідань, на яких мають розглядатись  резонансі справи, пов’язані із ПАТ «УКРІНКОМ» (попереднє найменування ПАТ «УКРІНБАНК») інформації щодо таких справ, як правило із тенденційним та перекрученим змістом.

З високою долею вірогідністю замовником таких статей є або недобросовісні позичальники ПАТ «УКРІНКОМ» або певні органи державної влади.

Мета розміщення таких статей очевидна – це тиск на суд, з метою його схилення до ухвалення «потрібного» їм рішення

Ось й зараз на сайтах delo.ua і telegraf.com.ua з’явилась  стаття під назвою «ФГВФЛ продолжает отвоевывать «Укринбанк»: суд в Харькове продолжит рассмотрение дела»

Мова в зазначеній статті йде про судове засідання, яке має відбутись у Господарському суді Луганської області щодо розгляду справи № 913/266/20 (826/15260/17).

В межах цієї справи розглядається позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ПАТ «УКРІНКОМ» щодо скасування реєстраційних дій , внаслідок яких на підставі рішення загальних зборів акціонерів, які відбулись 13 липня 2016 року  ПАТ «УКРІНБАНК» було перейменовано в ПАТ «УКРІНКОМ», призначено Голову Правління та змінено юридичну адресу Товариства.

Подача інформації, яка міститься у цій статті явно свідчить про замовний її характер.

Перш за все –це  низька обізнаність автора статті щодо діяльності ПАТ «УКРІНКОМ», про що свідчить наприклад вислів  «об отмене перерегистрации «Укринбанка» в инвесткомпанию «Укринком» – нагадаємо ПАТ «Українська інноваційна компанія» не має спеціального статусу ані небанківської фінансової установи, ані інвестиційної компанії. 

В той же час це не заважає автору аналізувати взаємовідносини між ФГВФО та ПАТ «УКРІНКОМ» та робити прогнози щодо розвитку ситуації після завершення судового розгляду позову ФГВФО, а цим має бути на думку автор «возврат государству полного контроля над Укрінбанком, который находится на стадии ликвидации еще с 2015 года».

Крім того автор вводить в оману свої читачів, оскільки наводить висновки Великої палати, які мають міститись у повному тексті  ухвали від 19.07.2023 року у справі № 909/578/17, який ще не оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень  – «А также постановила , что правопреемником Укринбанка может быть только Фонд гарантирования физических лиц».

Нагадуємо, що законність реєстраційних дій щодо перейменування ПАТ «УКРІНБАНК» в ПАТ «УКРІНБАНК» вже була предметом дослідження  судом в межах справи № 826/11199/16.Суди трьох інстанцій, включаючи Верховний суд відмовили у задоволенні позову ФГВФО.

Поданням позову у межах справи №913/266/20 (826/15260/17) Фонд гарантування фактично намагається добитись перегляду остаточного рішення, ухваленого за аналогічними підставою та предметом, що є зловживанням процесуальним правом. Дивним також виглядає твердження автора ,що ПАТ «УКРІНБАНК» перебуває у стадії ліквідації із 2015 року.

Почнемо з того , що юридичної особи із таким найменуванням як ПАТ «УКРІНБАНК» в ЄДРПОУ не існує, а код ЄДРПОУ який до перейменування ПАТ «УКРІНБАНК» в ПАТ «УКРІНКОМ» , належав ПАТ «УКРІНБАНК» на цей час належить ПАТ «УКРІНКОМ». В межах справ № 826/14033/17 та 826/5325/16 Верховним судом було ухвалене остаточне судове рішення відповідно ,до якого визнані протиправним та скасовані постанови та рішення НБУ та ФГВФО відповідно до яких були розпочаті процедури ліквідації ПАТ «УКРІНБАНК».

Враховуючи «замовний» характер статті, її автор  цілком природно не згадує про ці справи. Не згадує автор і ту обставину, що за період з 2016 по 2019 рік ПАТ «УКРІНКОМ» повернув своїм кредиторам заборгованість на суму більше 1,5 млрд грн. и лише ухвалення Великою палатою Верховного суду постанови від 10.12.2019 року у справі № 925/698/16 фактично зупинив процес повернення заборгованості, оскільки внаслідок такого судового рішення був паралізований процес стягнення заборгованості із позичальників ПАТ «УКРІНБАНК», чим вони відразу і  скористались, припинивши цю заборгованість повертати.

Натомість автор безапеляційно заявляє, що «ПАО «УКРИНБАНК» со всеми активами было фактически выведено из под контроля Фонда, а расчеты  с кредиторами остановлены».

Звертаємось до всіх кому не байдужа доля ПАТ «УКРІНКОМ» критично ставитись до подібного «інформаційного мусора» . Наголошуємо, що єдина мета таких викидів – є тиск на суд ,а не об’єктивний виклад інформації.

Впевнені, що не взираючи на такі нечесні дії замовників цього пасквілю,  судом буде винесене справедливе та законне рішення ,виходячи виключно із обставин справи та вимог закону. А ПАТ «УКРІНКОМ» вже не одноразово доводив и в судах законність своїх дій.

Джеймс Чарльз Слеттері Радник голови ПАТ “Укрінком” та шестиразовий Конгресмена США —

https://www.slatterystrategy.com

 https://en.wikipedia.org/wiki/Jim_Slattery

Українці щодня вражають увесь світ своєю мужністю, патріотизмом та національною єдністю у війні проти росії. Але перемагаючи зовнішнього ворога, Українська Держава не повинна програти внутрішню боротьбу, зрадивши демократичні цінності, за які зі зброєю в руках неймовірно мужньо борються її громадяни.

В цьому тексті я хочу поговорити з вами про непорушні права власності. На прикладі української компанії “Укрінком”, інтереси якої я маю честь представляти у Верховному Суді України та перед поважними американськими партнерами.

Права власності є наріжним каменем культури та економіки Сполучених Штатів, відіграючи ключову роль у формуванні ідентичності нації, сприянні економічному зростанню та просуванні індивідуальної свободи.

Конституція США, найвищий закон країни, прямо визнає і захищає права власності. П’ята поправка говорить: “Ніхто не може бути… позбавлений життя, свободи або власності без належної правової процедури; приватна власність не може бути відібрана для суспільних потреб без справедливої компенсації”. Це положення гарантує, що уряд не може свавільно вилучати приватну власність і повинен забезпечити справедливу компенсацію, якщо вона вилучається для суспільних потреб.

Аналогічно, Чотирнадцята поправка стверджує, що “жодна держава не може позбавляти людину життя, свободи або власності без належної правової процедури”. Ці конституційні гарантії підкреслюють фундаментальну роль права власності в американському суспільстві та праві.

Права власності є невід’ємною частиною американської економіки. Вони є ключовим фактором економічного зростання та процвітання. Забезпечуючи людям можливість контролювати, використовувати та передавати свою власність на власний розсуд, Вони стимулюють інновації, інвестиції та економічну активність.

Права власності сприяють індивідуальній свободі та автономії. Вони дозволяють людям набувати, використовувати та розпоряджатися власністю відповідно до своїх уподобань, сприяючи особистій незалежності та самовизначенню. Це відповідає американським цінностям індивідуалізму та свободи, що відображено в законах та інституціях країни.

Захист права власності часто йде пліч-о-пліч із захистом інших прав, таких як право на свободу слова та право на недоторканність приватного життя.

Права власності  мають першорядне значення в культурі та економіці Сполучених Штатів. Вони закріплені в Конституції США та інших законах, що відображає відданість нації цим правам. Це — фундаментальна основа американського суспільства.

Довготривала справа між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб з одного боку та ПАТ “Укрінком” з іншого показують справжнє ставлення державних інституцій до універсальних цінностей демократичного світу, серед яких верховенство права, справедливість, непорушність права власності.

Ключовим питанням у справі є питання статусу ПАТ «Укрінком», зокрема визнання за Позивачем прав власності на права вимоги за Кредитним договором, укладеним під його попереднім ім’ям – ПАТ «Укрінбанк».

Детальні аргументи на користь позиції ПАТ «Укрінком» щодо українського права в повній мірі викладені моїми українськими колегами в касаційній скарзі ПАТ «Укрінком», поданих у справі доказах та поясненнях, а також ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2023 року, якою справу було передано на розгляд Великої Палати.

Всі вказані аргументи я повністю підтримую та  вважаю, що вони в достатній мірі підтверджують законність правової позиції ПАТ «Укрінком» та обґрунтованість подання касаційної скарги.

Задоволення касаційної скарги ПАТ «Укрінком» сприятиме захисту права власності Позивача на належне йому майно – права вимоги за кредитними договорами, зокрема і кредитним договором з Відповідачем.

Крім того, таке судове рішення опосередковано захищатиме і право власності акціонерів ПАТ «Укрінком», серед яких є і громадяни Сполучених Штатів Америки.

Ситуація на банківському ринку України, і зокрема справа “Укрінкому”, була доведена до відома відповідним членам Конгресу США і залишається предметом їхньої уваги у зв’язку з потенційним ризиком для американського уряду та платників податків.

Зазначу, що рішення Суду в Україні мають грунтуватись на діючому законодастві та Конституції. Адже наразі по відношенню до ПАТ «Укрінком» оперують антиконституційними термінами. Як-от, ФГВФО наполягає на застосуванні “антиколомойського закону”. Він був прийнятий після рішення про ліквідацію банку ПАТ “Укрінком”. Згідно 58 статті Конституції України — Закон зворотної сили не має.

Тим паче — ПАТ “Укрінком” відсутній в реєстрі банків. Це друга причина, чому “антиколомойський закон” на нього не розповсюджується.

Контекст:

В чому полягає суперечка між ПАТ “Укрінком” та ФГВФО?

В 2016 році НБУ прийняв рішення щодо ліквідації  ПАТ “Укрінбанк”, але в 2019 році Верховним Судом були ухвалені остаточні рішенні щодо визнання протиправними та скасування  рішень НБУ та ФГВФО про запровадження тимчасової адміністрації та початок процедури виведення банку з ринку.

В 2016 році ПАТ “Укрінбанк” змінив назву на ПАТ “Укрінком”.

ПАТ “Укрінком” та ПАТ “Укрінбанк” — це одна й та сама компанія з одним кодом ЄДРПОУ. Підтвердженням цього є більше десяти рішень судів, в тому числі — Верховного Суду України.

ФГВФО наполягає на тому, что ПАТ “Укрінком” не є правонаступником ПАТ “Укрінбанк” та не може розпоряджатися своїм майном. Позиція  ФГВФО полягає в тому, що має бути продовжено ліквідацію ПАТ «УКРІНКОМ», а його майно має бути  розпродане  за звичайною процедурою продажу майна ліквідованих банків.

З 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернув вкладникам ПАТ «УКРІНБАНК» — 1,622 млрд гривень, а ПАТ «УКРІНКОМ» власними силами — 1,5 млрд.

Держава утримує коштом платників податків комерційні банки. Це відбувається через інструменти ОВДП та депозитних сертифікатів. А самі банки не кредитують бізнес.

Щоденно НБУ перераховує 300 мільйонів гривень банкам у вигляді доходу за депозитними сертифікатами. Цей інструмент — депозитний сертифікат — подібний до депозиту фізичної особи в банку.

Українські банки у січні-травні 2023 отримали 53,6 млрд грн прибутку. Це найкращий результат за останні п’ять років.

ЗВІДКИ УКРАЇНСЬКІ БАНКИ ОТРИМУЮТЬ ПРИБУТОК

Основним джерелом прибутку українських банків є дохід від депозитних сертифікатів НБУ та облігацій внутрішньої державної позики. Ставки за цими інструментами залежать від розміру облікової ставки (зараз 22%).

Банківську систему можна назвати працюючою тоді, коли бізнес може взяти кредит на свій розвиток. Адже для макроекономіки банки — це одне з ключових джерел економічного зростання.

Гроші — це кров економіки, а банки — кровеносна система.

Високі доходи від депозитних сертифікатів та ОВГЗ — одна з ключових проблем монетарної сфери в Україні. Банки накопичують ліквідність, але бізнес її не отримує. Вони живуть за рахунок держави, а саме — за рахунок платників податків та міжнародної фінансової допомоги.

Бо навіщо кредитувати бізнес, якщо можна заробляти на платниках податків та закордонних партнерах?

Бо депозитні сертифікати прив‘язані до облікової ставки НБУ, яка зараз складає 22%, а ще недавно була 25%. Хоча НБУ суттєво поліпшив прогноз інфляції на 2023 рік – з 14,8% до 10,6%.

Тобто — облікова ставка ледь не вдвічі вища за прогноз інфляції. Виходить, що НБУ спеціально тримає її такою, щоби банки отримували більше доходів від депозитних сертифікатів.

Але навіщо їм такі доходи, якщо вони не кредитують бізнес? Зокрема, малий та середній, якій найбільше постраждав від повномасштабного вторгнення по викликаною ним економічною кризою. Банківська сфера існує сама заради себе. Без кредитування бізнесу сама функція банку сприяння розвитку економіки не виконується.

Трохи цифр.

Загальний кредитний портфель підприємствам переробної промисловості в червні 2021 складав 154 млрд грн, а в червні 2023 — 110 млрд. В підприємствах, що виробляють устаткування, транспорт та електроніку в 2021 портфель кредитів складав 40 млрд грн, а в 2023 — лише 14,5 млрд грн.

Чи отримують кредити малі та середні підприємства, які виробляють продукти харчування, одяг, меблі та інші товари широкого вжитку? Їх майже не фінансують. Тому за деякими оцінками близько 20% молочних товарів в українських супермаркетах зроблені в Польщі. В країні, де банки кредитують бізнес, а держава дає йому дотації та субсидії.

Тобто — з такою монетарною та макроекономічною політикою ми можемо залишитись взагалі без малого та середнього бізнесу. Будуть працювати тількі державні підприємства, фінансово-промислові групи та велики рітейлери і компанії з сировинного АПК.

Дивіться, ось для чого державі, і нам з вами, які є платниками податків, потрібні кредити в банках?

НАВІЩО ПОТРІБНІ БАНКІВСЬКІ КРЕДИТИ

Банківські кредити відіграють вирішальну роль у зростанні та розвитку будь-якої економіки, в тому числі й української. Вони забезпечують підприємства необхідним капіталом для інвестування в їхню діяльність, стимулюють економічну активність та створюють робочі місця.

• Капітал для розширення бізнесу:Банківські кредити надають підприємствам капітал, необхідний для розширення їхньої діяльності. Це може включати відкриття нових філій, інвестиції в нове обладнання або наймання більшої кількості персоналу. Така діяльність стимулює економічне зростання, збільшуючи виробництво та створюючи робочі місця.
• Заохочення підприємництва:Доступ до банківських кредитів заохочує підприємництво, надаючи людям кошти, необхідні для започаткування власного бізнесу. Це призведе до створення нових галузей та секторів, що сприятиме подальшій диверсифікації економіки України.
• Стимулювання інвестицій:Банківські кредити можуть стимулювати інвестиції в різні сектори економіки. Наприклад, кредити сільськогосподарському сектору можуть призвести до збільшення виробництва та експорту, а кредити виробничому сектору — до розробки нових продуктів і технологій.
• Створення робочих місць:Підприємства, які отримують кредити, часто використовують ці кошти для найму додаткового персоналу, що призводить до створення нових робочих місць. Це знижує рівень безробіття та збільшити доходи домогосподарств, що призведе до зростання споживчих витрат та економічного зростання.
• Сприяння міжнародній торгівлі:Банківські кредити можуть допомогти українському бізнесу вийти на міжнародні ринки. Це може збільшити експорт, покращити торговельний баланс країни та залучити іноземну валюту.
• Підтримка розвитку інфраструктури:Банківські кредити також можуть сприяти розвитку інфраструктури. Наприклад, кредити будівельному сектору можуть призвести до будівництва нових доріг, мостів та будівель, що може покращити інфраструктуру країни та стимулювати економічне зростання.

Таким чином, банківські кредити відіграють життєво важливу роль в економіці України, надаючи підприємствам капітал, необхідний для зростання та розширення. Це може призвести до підвищення економічної активності, створення робочих місць та загального економічного зростання. Однак важливо, щоб управління цими кредитами було відповідальним, щоб уникнути таких проблем, як надмірна заборгованість та непрацюючі кредити.

Немає функції кредитування бізнесу банками — немає грошей у бізнесу — немає робочих місць. І всі інші розмови про відбудову держави та повернення українців додому втрачають сенс.

Володимир Клименко
Голова наглядової ради ПАТ «Укрінком»,
співзасновник Благодійного фонду «Сила Єдності»                                                                                      Джерело

Від цього тексту нам стане неприємно, якщо ми порівнюємо нашу реальність з тією, де уряд поважної країни допомагає своїм підприємцям вижити. Ба більше! Не вижити, а процвітати!

Я роблю акцент на інфляції та обліковій ставці центрального банку (в нашому випадку — Національного банку України), але умисно не говорю про війну. Бо навіть без неї стабільні економічні проблеми та взаємовідносини між бізнесом та урядом у нас не вирішувались.

Так, США — найбільша економіка світу. Але це не означає, що ми маємо нехтувати їх досвідом та рекомендаціями щодо оздоровлення нашого економічного стану.

Отож.

Управління інфляцією є критично важливим аспектом економічної політики, і нещодавній досвід США надає цінну інформацію для України. У червні 2023 року загальний індекс споживчих цін у США суттєво сповільнився — лише на 3% у річному вимірі, що є різким сповільненням порівняно з 9% у червні 2022 року. Це відбулося значною мірою завдяки падінню цін на енергоносії.

Таке уповільнення інфляції стало результатом ретельного економічного управління та політичних рішень. Федеральний резерв під керівництвом Джерома Пауелла уважно стежив за різними показниками базової інфляції. Найбільш помітно, що ціни на основні послуги, за винятком житла — категорія, на яку часто вказують як на індикатор базової інфляції, — дещо знизилися в червні порівняно з травнем.

Боротьба з інфляцією: застосування уроків в Україні

Для України управління інфляцією має вирішальне значення для забезпечення стабільності її виробничого сектору. Висока інфляція знизить купівельну спроможність, збільшить вартість сировини та створить невизначеність, що негативно вплине на виробників.

Кілька стратегій, які Україна повинна перейняти з досвіду США

Моніторинг базової інфляції

Як і Федеральна резервна система США, центральний банк України повинен ретельно відстежувати різні показники базової інфляції. Це допоможе політикам вчасно виявити інфляційний тиск і вжити відповідних заходів.

Гнучка монетарна політика

Здатність Федеральної резервної системи коригувати монетарну політику у відповідь на зміну економічних умов була ключовим фактором успіху в управлінні інфляцією. Національний банк України також повинен застосовувати гнучкий підхід до монетарної політики, коригуючи процентні ставки та інші інструменти політики за необхідності, щоб утримувати інфляцію під контролем. Стабільно висока процентна ставка (наразі у нас 25%) здорожчує вартість кредитування та уповільнює темпи економічного зростання.

Енергетична політика

Досвід США показує, що ціни на енергоносії мають значний вплив на інфляцію. Тому Україні слід розглянути політику стабілізації цін на енергоносії, наприклад, інвестування у відновлювані джерела енергії та підвищення енергоефективності.

Тим паче, враховуючи пошкодження енергомереж та об‘єктів ракетами окупантів.

Підтримка бізнесу

У періоди високої інфляції бізнес має проблему зростанням витрат разом з невизначеності майбутнього. Уряд може підтримати бізнес, надаючи доступ до фінансування, пропонуючи податкові пільги, а також надаючи рекомендації та підтримку, щоб допомогти бізнесу впоратися з інфляційним тиском.

Які прикладні кроки робить уряд США, щоби допомогти малому бізнесу у важкі часи

В США існує комплекс заходів, запроваджених відповідно до Закону про зниження інфляції, підписаного президентом Байденом.

Закон про зниження інфляції є важливим кроком на шляху до побудови економіки, яка працює на користь працюючих сімей та малого бізнесу. Він спрямований на зниження витрат і створення можливостей для 33 мільйонів американських малих підприємств та інноваційних стартапів. Закон стосується кількох ключових сфер, які впливають на бізнес, зокрема витрат на охорону здоров’я, енергію та стійкість ланцюгів поставок.

Витрати на охорону здоров’я можуть бути значним тягарем для малого бізнесу. Закон зберігає преміальні податкові пільги Американського плану порятунку для планів Акту про доступне медичне обслуговування (ACA) до 2025 року. Цей захід особливо вигідний для власників малого бізнесу та самозайнятого дорослого населення, які покладаються на ACA Marketplace для отримання страхового покриття. Підтримуючи нижчі витрати на охорону здоров’я, Закон сприяє започаткуванню нового бізнесу та створенню нових робочих місць.

Витрати на електроенергію є ще однією великою статтею витрат для бізнесу. Закон містить положення, які стимулюють малий бізнес переходити на недорогу сонячну енергію та підвищувати енергоефективність. Ці заходи не тільки допомагають бізнесу заощаджувати на витратах на енергію, але й сприяють боротьбі зі зміною клімату.

Закон також вирішує проблему інфляції, яка може бути особливо складною для малого бізнесу. Зменшуючи дефіцит, Закон має на меті забезпечити більшу цінову стабільність, що полегшить підприємцям планування та розвиток їхнього бізнесу.

Для літніх власників малого бізнесу Закон має на меті знизити вартість рецептурних ліків. Він обмежує суму, яку пенсіонери повинні платити за рецептурні ліки та інсулін, забезпечуючи значну економію для цієї демографічної групи.

Закон подвоює податковий кредит на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) для малого бізнесу, стимулює американське виробництво та конкурентоспроможність, підтримує місцеву економіку чистої енергії та розширює можливості для розвитку сільських територій.

Він гарантує, що надбагаті та великі корпорації сплачуватимуть свою справедливу частку податків, водночас захищаючи малий бізнес та сім’ї, які заробляють менше 400 000 доларів на рік, від будь-якого підвищення податків.

Продовжується довготривала історія маніпуляцій громадською думкою та тиском на суд з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).

28 липня 2023 року на сайті ФГВФО опубліковано прес -реліз з назвою «Рішення Верховного Суду зрушило з місця кілька справ, спрямованих на повернення у правове поле «Укрінбанку».

В прес -релізі розміщено інформацію, яка не відповідає дійсності та негативно впливає на українсько-американські відносини.

Зокрема там написано, що 19 липня 2023 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення у справі №909/578/17, у межах якої Велика Палата не знайшла правових підстав для перегляду попередньої судової практики та залишила без розгляду заяву ПАТ «УКРІНКОМ».

Насправді дуже дивно з яких підстав ФГВФО прийшов до таких висновків, враховуючи, що рішення по справі № 909/578/17 Великою палатою не ухвалювалось, а серед низки ухвал, якими вирішувались ряд процесуальних питань, серед яких у тому числі відмова у задоволенні заяви ФГВФО щодо у вступу у справу в якості третьої особи, була ухвала про повернення справи до Касаційного господарського суду для продовження розгляду.

Як станом на дату розміщення прес релізу, так і станом на 01.08.2023 року повний текст цієї ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень був відсутнім, а отже мотиви з яких Велика Палата дійшла до рішення повернути справу № 909/578/17 для продовження розгляду у Касаційний господарський суд наразі невідомі, принаймні із офіційних джерел. Але схоже, що Фонд отримує інформації із інших джерел або вдається до відвертого її (інформації) спотворення.

Судове засідання 19 липня 2023 року відвідали Джим Слеттері (в якості судового представника ПАТ «УКРІНКОМ», радник ПАТ «Укрінком» ), який обирався шість разів до Конгреса США, а також — Майкл Костів, бувший високопосадовець ЦРУ та незалежний спостерігач за перебігом судових справ ПАТ “Укрінком», на цей час діючий радник Директор ЦРУ США — https://en.wikipedia.org/wiki/Michael_Kostiw

В чому полягає суперечка між ПАТ «Укрінком» та ФГВФО?

В 2016 році НБУ прийняв рішення щодо ліквідації ПАТ «Укрінбанк», але в 2019 році Верховним Судом були ухвалені остаточні рішенні щодо визнання протиправними та скасування рішень НБУ та ФГВФО про запровадження тимчасової адміністрації та початок процедури виведення банку з ринку.

В 2016 році ПАТ «Укрінбанк» змінив назву на ПАТ «Укрінком».

ПАТ «Укрінком» та ПАТ «Укрінбанк» — це одна й та сама компанія з одним кодом ЄДРПОУ. Підтвердженням цього є більше десяти рішень судів, в тому числі — Верховного Суду України.

ФГВФО наполягає на тому, что ПАТ «Укрінком» не є правонаступником ПАТ «Укрінбанк» та не може розпоряджатися своїм майном. Позиція ФГВФО полягає в тому, що має бути продовжено ліквідацію ПАТ «УКРІННКОМ», а його майно має бути розпродане за звичайною процедурою продажу майна ліквідованих банків.

З 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернув вкладникам ПАТ «УКРІНБАНК» — 1,622 млрд гривень, а ПАТ «УКРІНКОМ» власними силами — 1,5 млрд.

Позиція Джима Слеттері, радника голови ПАТ «Укрінком» та шестиразового Конгресмена США — https://www.slatterystrategy.com/about

Задоволення касаційної скарги ПАТ «Укрінком» сприятиме захисту права власності на належне йому майно – права вимоги за кредитними договорами. Крім того, таке судове рішення опосередковано захищатиме і право власності акціонерів ПАТ «Укрінком», серед яких є і громадяни Сполучених Штатів Америки.

Ситуація на банківському ринку України, і зокрема справа ПАТ «Укрінком», була доведена до відома відповідним членам Конгресу США і залишається предметом їхньої уваги у зв’язку з потенційним ризиком для американського уряду та платників податків.

Право мирно розпоряджатися власним майном та його недоторканість захищені також двостороннім Договором між Україною та Сполученими Штатами Америки про заохочення та взаємний захист інвестицій, який ратифіковано Законом №226/94-ВР від 21.10.94 (заборона експропріації та націоналізації – стаття III).

Відповідні положення міжнародних договорів імплементовані в Конституції України, зокрема статті 41 (непорушність права власності) та статті 42 (гарантії права на підприємницьку діяльність).

Володимир Клименко
Голова наглядової ради ПАТ «Укрінком»