ПОЧЕМУ БАНКИ «ПАДАЮТ» И НЕ МОГУТ ВЫПЛАТИТЬ ДЕНЬГИ?
ПРОСТЫМИ СЛОВАМИ О СЛОЖНЫХ ПРОЦЕССАХ

ВОЛОДИМИР КЛИМЕНКО
банкір, Голова наглядової Ради ПАТ «Укрінком»
(в минулому — ПАТ «Укрінбанк»)

Залоговое имущество – основа ликвидности каждого банка. В свою очередь ликвидность является залогом его работоспособности. Если сегодня банк взял у вас деньги на депозитный счет, то через какое-то время (например, через год) вы захотите забрать свои деньги обратно с процентами за их использование.

КАК ЭТО РАБОТАЕТ

Банк должен вам проценты, так как он взял ваши деньги и отдал их кому-то в кредит. В свою очередь человек, взявший деньги в кредит, должен уплатить банку проценты за их использование.

Фактически банк – это посредник между человеком, у которого есть деньги, и человеком, которому нужны деньги. Но не все банки работают лишь с этой моделью. Многие банки в Украине дают кредиты на развитие бизнеса, которые в большинстве случаев должны быть гарантированы залогом.

Гарантом залога может стать жилая, офисная или производственная недвижимость, или антиквариат, или земельные участки. Или автомобиль, или яхта, или промышленное оборудование. То есть что-то материальное, имеющее ценность на рынке. В случае невыплаты кредита банк забирает себе залог и продает его, чтобы вернуть средства. Если у банка нет залогового имущества, либо его оценочная стоимость завышена, то такой банк принято считать финансовым пузырем. 

Предположим, что банк должен по депозитам 3 млн грн, дебиторы (те, кто взял у него кредит) должны ему 1 млн грн. Получается кассовый разрыв в 2 млн грн, которые банк обязан выплатить вкладчикам. При условии если дебиторы отдадут долги. В противном случае кассовый разрыв составит полную сумму долга вкладчикам.

ГДЕ ВЗЯТЬ ТРИ МИЛЛИОНА ГРИВЕН?

Продать залоговое имущество. Либо попросить рефинансирование у банковского регулятора – НБУ, то есть взять у него в долг с последующей выплатой процентов. Но НБУ может отказать, если поймет, что банк не сможет рассчитаться по этому кредиту.

Мы опять приходим к вопросу о наличии и качестве залогового имущества как базисе существования банка. Потому как деньги сами по себе – это инструмент обмена доверием. Изначально банкнота была придумана для документального подтверждения того, что у обладателя этой бумажки есть золото или серебро, спрятанное в неком банке. Сам банк и выдавал эти «справки» владельцу золота, чтобы тот мог ими обмениваться с другими такими же владельцами золота. 

Потому что зачем таскать с собой золотые монеты, если они тяжелые или их могут украсть? Нужно носить бумажки, на которых написано, что у вас эти монеты есть. Так возник золотой запас, который упразднили в семидесятых годах прошлого века. Изначально предполагалось, что все наличные деньги в государстве (национальная валюта) должны гарантироваться золотом в казне этого государства. Но потом монетарная политика не выдержала эволюции и банкнот стало совсем много. Золото за ними не поспело.

ТАК ПОЧЕМУ ЖЕ ПАДАЮТ БАНКИ

Деньги не могут существовать сами по себе, в отрыве от материальных объектов, имеющих ценность в разной валюте и желательно в разное время. Например, викторианский особняк возле Гайд-парка в Лондоне, отреставрированный и привлекательный для сдачи в аренду, – это ценность. 

Картина Давида, Лихтенштейна или Пикассо всегда будет расти в цене, значит, она тоже ценность для банка. Она такой же важный образец залогового имущества, как, допустим, хлебный завод в развитом экономическом регионе.

Принцип работы банка такой же. Чтобы гарантировать вам выплату вкладов, у него должны быть деньги, подкрепленные материальными активами, которые также можно принимать за страховку от случаев невозврата денег дебиторов.

Банки «падают», когда им нечем платить по своим обязательствам перед вами. Банк без активов, который собирает депозиты и раздает кредиты, по сути, является финансовой пирамидой. Его задача взять ваши деньги, например, обещая высокую депозитную ставку, и, например, выдать кредиты своим аффилиатам (друзьям), которые в свою очередь в качестве залога предоставят либо фиктивные предприятия, либо в сговоре с банком укажут стоимость активов выше рыночных цен.

Когда вы захотите забрать свой депозит с обещанными высокими процентам, то не факт, что у банка будут деньги для выплаты. Потому что он отдал их в качестве кредитов своим друзьям, которые не спешат их отдавать. А продать банку нечего. 

Порой разрыв ликвидности в банке вызывают искусственно, в том числе усилиями государства. Лично я столкнулся с таким в 2015–2016 годах, когда наш «Укринбанк» утратил часть кредитного портфеля в связи с аннексией Крыма и части востока Украины, а НБУ (как регулятор) не пустил к нам в банк зарубежных инвесторов, собиравшихся вложить средства, и отправил нас на ликвидацию.

В итоге мы выиграли суды всех инстанций, которые признали ликвидацию «Укринбанка» незаконной. Но осадочек остался.

Джерело

ПОЧЕМУ БАНКИ «ПАДАЮТ» И НЕ МОГУТ ВЫПЛАТИТЬ ДЕНЬГИ?

ПРОСТЫМИ СЛОВАМИ О СЛОЖНЫХ ПРОЦЕССАХ

Залоговое имущество — основа ликвидности каждого банка. В свою очередь ликвидность является залогом его работоспособности. Если сегодня банк взял у вас деньги на депозитный счет, то через какое-то время (например, через год) вы захотите забрать свои деньги обратно с процентами за их использование.

Как это работает

Банк должен вам проценты, так как он взял ваши деньги и отдал их кому-то в кредит. В свою очередь человек, взявший деньги в кредит, должен уплатить банку проценты за их использование.

Фактически банк — это посредник между человеком, у которого есть деньги, и человеком, которому нужны деньги. Но не все банки работают лишь с этой моделью. Многие банки в Украине дают кредиты на развитие бизнеса, которые в большинстве случаев должны быть гарантированы залогом.

Гарантом залога может стать жилая, офисная или производственная недвижимость, или антиквариат, или земельные участки. Или автомобиль, или яхта, или промышленное оборудование. То есть — что-то материальное, имеющее ценность на рынке. В случае невыплаты кредита, банк забирает себе залог и продает его, чтобы вернуть средства. Если у банка нет залогового имущества, либо его оценочная стоимость завышена, то такой банк принято считать финансовым пузырем. 

Предположим, что банк должен по депозитам 3 млн грн, дебиторы (те, кто взял у него кредит) должны ему 1 млн грн. Получается кассовый разрыв в 2 млн грн, которые банк обязан выплатить вкладчикам. При условии, если дебиторы отдадут долги. В противном случае, кассовый разрыв составит полную сумму долга вкладчикам.

Где взять три миллиона гривен?

Продать залоговое имущество. Либо попросить рефинансирование у банковского регулятора — НБУ, то есть взять у него в долг с последующей выплатой процентов. Но НБУ может отказать, если поймет, что банк не сможет рассчитаться по этому кредиту.

Мы опять приходим к вопросу наличию и качеству залогового имущества, как базису существования банка. Потому как деньги сами по себе — это инструмент обмена доверием. Изначально “банкнота” была придумана для документального подтверждения того, что у обладателя этой бумажки есть золото или серебро, спрятанное в неком банке. Сам банк и выдавал эти “справки” владельцу золота, чтобы тот мог ими обмениваться с другими такими же владельцами золота. 

Потому что зачем таскать с собой золотые монеты, если они тяжелые или их могут украсть? Нужно носить бумажки, на которых написано, что у вас эти монеты есть. Так возник золотой запас, который упразднили в семидесятых годах прошлого века. Изначально предполагалось, что все наличные деньги в государстве (национальная валюта) должны гарантироваться золотом в казне этого государства. Но потом монетарная политика не выдержала эволюции и банкнот стало совсем много. Золото за ним не поспело.

Так почему же падают банки

Но деньги не могут существовать сами по себе, в отрыве от материальных объектов, имеющих ценность в разной валюте и желательно в разное время. Например, викторианский особняк возле Гайд Парка в Лондоне, реставрированный и привлекательный для сдачи в аренду — это ценность. 

Картина Давида, Лихтенштейна или Пикассо всегда будет расти в цене, значит она тоже ценность для банка. Она такой же важный образец залогового имущества, как, допустим, хлебный завод в развитом экономическом регионе.

Принцип работы банка такой же. Чтобы гарантировать вам выплату вкладов, у него должны быть деньги, подкрепленные материальными активами, которые также можно принимать за страховку от случаев невозврата денег дебиторов.

Банки падают, когда им нечем платить по своим обязательствам перед вами. Банк без активов, который собирает депозиты и раздает кредиты, по сути является финансовой пирамидой. Его задача взять ваши деньги, например, обещая высокую депозитную ставку и, например, выдать кредиты своим аффилиатам (друзьям), которые в свою очередь в качестве залога предоставят либо фиктивные предприятия, либо в сговоре с банком укажут стоимость активов выше рыночных цен.

Когда вы захотите забрать свой депозит с обещанными высокими процентам, то не факт, что у банка будут деньги для выплаты. Потому что он отдал их в качестве кредитов своим друзьям, которые не спешат их отдавать. А продать банку нечего. 

Порой разрыв ликвидности в банке вызывают искусственно, в том числе, усилиями государства. Лично я столкнулся с таким в 2015-2016 году, когда наш “Укринбанк” утратил часть кредитного портфеля в связи с аннексией Крыма и части востока Украины, а НБУ (как регулятор) не пустил к нам в банк зарубежных инвесторов, собиравшихся вложить средства, и отправил нас на ликвидацию.

В итоге мы выиграли суды всех инстанций, которые признали ликвидацию “Укринбанк” незаконной. Но осадочек остался.

ВОЛОДИМИР КЛИМЕНКО
банкір, голова наглядової ради ПАТ “Укрінком”
(в минулому — ПАТ “Укрінбанк”)

ДВА ПИТАННЯ ДО ФОНДУ ГАРАНТУВАННЯ ВІД БАНКІРА

Що не так із ліквідацією “Укрінбанку” та чому фінустанові не дали можливості розрахуватися із вкладниками.

На початку березня “Економічна правда” опублікувала колонку заступника директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ольги Білай. У ній йшлося про те, як Фонд працює із вкладниками ліквідованих банків, а також про те, як деякі з них блокують процес розрахунку із колишніми клієнтами.

В тому числі згадувався і ПАТ “Укрінбанк”. Публікуємо відповідь на колонку від голови наглядової ради ПАТ “Укрінком” (в минулому — ПАТ “Укрінбанк”) Володимира Клименка.

***

Вважаю доцільним пояснити ситуацію, яка виникла між ПАТ “Укрінбанк” та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Я найбільший акціонер зазначеного банку та голова наглядової ради. Відтак коментую публічну заяву Ольги Білай, представника Фонду, яка віднесла ПАТ “Укрінбанк” до категорії “банків-зомбі”.

Близько трьох місяців 2020 року акціонери ПАТ “Укрінбанк” вели переговори з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Інтереси Фонду представляла Ольга Білай, заступник директора-розпорядника.

Ми пропонували відшкодувати сплачені фондом кошти для вкладників “Укрінбанку” за рахунок спільного стягнення грошей з дебіторів банку у розмірі (1,622 млрд гривень).

Домовились про проведення оцінки наших активів міжнародною компанією і узгодили текст відповідного меморандуму. Але згодом пані Білай пішла у відпустку, а після повернення перестала виходити на зв’язок.

Фонд в результаті не зацікавився цією пропозицією, а публічна позиція Ольги Білай, з якою і велись переговори на цю тему, викликає у мене, як у найбільшого акціонера ПАТ “Укрінбанк”, відверте здивування.

Згодом, була здiйснена рейдерська атака на реєстр юридичних осіб з метою зміни керівника ПАТ “Укрінком” (як правонаступника ПАТ “Укрінбанк”). В результаті було відкрито 4 кримінальні справи і дії реєстраторів були відмінені наказом міністра юстиції України Дениса Малюськи.

Зазначу, що власними силами ми повернули вкладникам ПАТ “Укрінбанк” близько 1,5 млрд гривень. Про що прекрасно знають у Фонді. Та і в цілому керівники Фонду обізнані в історії втрати нашим банком ліцензії.

Нагадаю, що проблеми “Укрінбанку” почались з анексією Криму та окупацією частини Донецької та Луганської областей. Там у нас було близько 30% кредитного портфелю, який звичайно перестав обслуговуватись.

Після цього відбулось виведення з комерційних фінустанов рахунків держпідприємств, які взяли кредити в банку, перестали їх обслуговувати і повертати кошти. В тому числі кошти виводили і з ПАТ “Укрінбанк”, що разом з втратою активів на непідконтрольних територіях призвело до розриву ліквідності.

У жовтні 2015 року банк розробив план фінансового оздоровлення і не порушував жоден з його пунктів. У план були внесені, в тому числі, пункти з пошуку інвесторів.

В кінці жовтня 2015 року компанія Schneider Brothers виявила бажання інвестувати 1 млрд грн в “Укрінбанк”. Вони провели аудит, погодилися з проблемними активами банку. Але бажали зустрітися і обговорити цю інвестицію з керівником НБУ.

НБУ в особі пана Писарука (Олександр Писарук, колишній перший заступник голови Національного банку України, — ред) чомусь активно відговорював інвесторів від співробітництва з нами.

Другий інвестор (компанія з Ізраїлю) підписала з нами попередній договір про інвестування 21 млн доларів в листопаді 2015 року, а в грудні цей документ було зареєстровано в НБУ.

За умовами договору, гроші повинні були зайти до 1 січня 2016 року. Всього до 8 січня в банк мав зайти 71 млн доларів.

24 грудня я зустрічався з Катериною Рожковою, була узгоджена дата платежу. Після католицького різдва кошти мали надійти на рахунок банку. Але в Національному банку України цієї дати чекати не стали і ввели в ПАТ “Укрінбанк” тимчасову адміністрацію.

Через деякий час ми звернулися до судів та в результаті виграли справи у всіх інстанціях щодо незаконності ліквідації ПАТ “Укрінбанк”. Фінальне рішення було прийнято 24 лютого 2021 року. Верховний суд України визнав ліквідацію ПАТ “УКРІНБАНК” незаконною.

Своєю постановою по справі № 826/5325/16 Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовив у задоволенні заяви Національного банку України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 року у справі № 826/5325/16.

Таким чином Верховним судом остаточне було вирішено, що ліквідацію ПАТ “УКРІНБАНК” було розпочато НБУ та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб незаконно. Зазначена постанова Верховного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Також важливо зазначити, що 25 жовтня 2017 року Кабінет міністрів України затвердив план заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Ця постанова є своєрідною дорожною картою до виконання зобов’язання привести українське законодавство до стандартів Європейського Союзу.

План заходів з виконання умов складається більше, ніж з 1000 сторінок. У кожної умови є свій термін виконання. Я звертаю вашу увагу на пункт 613, який вказує на необхідність імплементації в України директиви ЄС 2014/59 для удосконалення процедур оздоровлення та виведення банків з ринку.

Законопроект №6273 щодо імплементації вказаної директиви подали на розгляд Верховної Ради ще у 2017 році, а зняли з розгляду в 2019.

Причому, у висновку Комітету ВР з питань європейської інтеграції сказано, що він не суперечить праву Європейського Союзу, а правовідносини, що належать до сфери правового регулювання проекту Закону, регулюються в тому числі зазначеною директивою.

Чому ця директива важлива?

Вона дозволяє банкам після погашення своїх заборгованостей і повернення ліквідності продовжувати займатися фінансовою діяльністю.

Зокрема, в презентації своєї діяльності Фонд гарантування вкладів фізичних осіб робить акцент на тому, що результатом використання директиви 2014/59/ЄС в тому числі стане можливість відновлення діяльності банку.

Постає два питання до Ольги Білай.

Ви дійсно вважаєте свою публічну позицію щодо ПАТ “Укрінбанк” коректною?

Чому ви не розповідаєте про те, що ми вели з вами переговори та намагалися знайти варіанти вирішення проблем?

ВОЛОДИМИР КЛИМЕНКО

банкір, голова наглядової ради ПАТ “Укрінком”
(в минулому — ПАТ “Укрінбанк”)

ВОЛОДИМИР КЛИМЕНКО банкір, голова наглядової ради ПАТ “Укрінком” (в минулому — ПАТ “Укрінбанк”)

Що не так із ліквідацією “Укрінбанку” та чому фінустанові не дали можливості розрахуватися із вкладниками.

На початку березня “Економічна правда” опублікувала колонку заступника директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ольги Білай. У ній йшлося про те, як Фонд працює із вкладниками ліквідованих банків, а також про те, як деякі з них блокують процес розрахунку із колишніми клієнтами.

В тому числі згадувався і ПАТ “Укрінбанк”. Публікуємо відповідь на колонку від голови наглядової ради ПАТ “Укрінком” (в минулому — ПАТ “Укрінбанк”) Володимира Клименка.

Вважаю доцільним пояснити ситуацію, яка виникла між ПАТ “Укрінбанк” та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Я найбільший акціонер зазначеного банку та голова наглядової ради. Відтак коментую публічну заяву Ольги Білай, представника Фонду, яка віднесла ПАТ “Укрінбанк” до категорії “банків-зомбі”.

Близько трьох місяців 2020 року акціонери ПАТ “Укрінбанк” вели переговори з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Інтереси Фонду представляла Ольга Білай, заступник директора-розпорядника.

Ми пропонували відшкодувати сплачені фондом кошти для вкладників “Укрінбанку” за рахунок спільного стягнення грошей з дебіторів банку у розмірі (1,622 млрд гривень).

Домовились про проведення оцінки наших активів міжнародною компанією і узгодили текст відповідного меморандуму. Але згодом пані Білай пішла у відпустку, а після повернення перестала виходити на зв’язок.

Фонд в результаті не зацікавився цією пропозицією, а публічна позиція Ольги Білай, з якою і велись переговори на цю тему, викликає у мене, як у найбільшого акціонера ПАТ “Укрінбанк”, відверте здивування.

Згодом, була здiйснена рейдерська атака на реєстр юридичних осіб з метою зміни керівника ПАТ “Укрінком” (як правонаступника ПАТ “Укрінбанк”). В результаті було відкрито 4 кримінальні справи і дії реєстраторів були відмінені наказом міністра юстиції України Дениса Малюськи.

Зазначу, що власними силами ми повернули вкладникам ПАТ “Укрінбанк” близько 1,5 млрд гривень. Про що прекрасно знають у Фонді. Та і в цілому керівники Фонду обізнані в історії втрати нашим банком ліцензії.

Нагадаю, що проблеми “Укрінбанку” почались з анексією Криму та окупацією частини Донецької та Луганської областей. Там у нас було близько 30% кредитного портфелю, який звичайно перестав обслуговуватись.

Після цього відбулось виведення з комерційних фінустанов рахунків держпідприємств, які взяли кредити в банку, перестали їх обслуговувати і повертати кошти. В тому числі кошти виводили і з ПАТ “Укрінбанк”, що разом з втратою активів на непідконтрольних територіях призвело до розриву ліквідності.

У жовтні 2015 року банк розробив план фінансового оздоровлення і не порушував жоден з його пунктів. У план були внесені, в тому числі, пункти з пошуку інвесторів.

В кінці жовтня 2015 року компанія Schneider Brothers виявила бажання інвестувати 1 млрд грн в “Укрінбанк”. Вони провели аудит, погодилися з проблемними активами банку. Але бажали зустрітися і обговорити цю інвестицію з керівником НБУ.

НБУ в особі пана Писарука (Олександр Писарук, колишній перший заступник голови Національного банку України, — ред) чомусь активно відговорював інвесторів від співробітництва з нами.

Другий інвестор (компанія з Ізраїлю) підписала з нами попередній договір про інвестування 21 млн доларів в листопаді 2015 року, а в грудні цей документ було зареєстровано в НБУ.

За умовами договору, гроші повинні були зайти до 1 січня 2016 року. Всього до 8 січня в банк мав зайти 71 млн доларів.

24 грудня я зустрічався з Катериною Рожковою, була узгоджена дата платежу. Після католицького різдва кошти мали надійти на рахунок банку. Але в Національному банку України цієї дати чекати не стали і ввели в ПАТ “Укрінбанк” тимчасову адміністрацію.

Через деякий час ми звернулися до судів та в результаті виграли справи у всіх інстанціях щодо незаконності ліквідації ПАТ “Укрінбанк”. Фінальне рішення було прийнято 24 лютого 2021 року. Верховний суд України визнав ліквідацію ПАТ “УКРІНБАНК” незаконною.

Своєю постановою по справі № 826/5325/16 Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовив у задоволенні заяви Національного банку України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 року у справі № 826/5325/16.

Таким чином Верховним судом остаточне було вирішено, що ліквідацію ПАТ “УКРІНБАНК” було розпочато НБУ та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб незаконно. Зазначена постанова Верховного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Також важливо зазначити, що 25 жовтня 2017 року Кабінет міністрів України затвердив план заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Ця постанова є своєрідною дорожною картою до виконання зобов’язання привести українське законодавство до стандартів Європейського Союзу.

План заходів з виконання умов складається більше, ніж з 1000 сторінок. У кожної умови є свій термін виконання. Я звертаю вашу увагу на пункт 613, який вказує на необхідність імплементації в України директиви ЄС 2014/59 для удосконалення процедур оздоровлення та виведення банків з ринку.

Законопроект №6273 щодо імплементації вказаної директиви подали на розгляд Верховної Ради ще у 2017 році, а зняли з розгляду в 2019.

Причому, у висновку Комітету ВР з питань європейської інтеграції сказано, що він не суперечить праву Європейського Союзу, а правовідносини, що належать до сфери правового регулювання проекту Закону, регулюються в тому числі зазначеною директивою.

Чому ця директива важлива?

Вона дозволяє банкам після погашення своїх заборгованостей і повернення ліквідності продовжувати займатися фінансовою діяльністю.

Зокрема, в презентації своєї діяльності Фонд гарантування вкладів фізичних осіб робить акцент на тому, що результатом використання директиви 2014/59/ЄС в тому числі стане можливість відновлення діяльності банку.

Постає два питання до Ольги Білай. Ви дійсно вважаєте свою публічну позицію щодо ПАТ “Укрінбанк” коректною? Чому ви не розповідаєте про те, що ми вели з вами переговори та намагалися знайти варіанти вирішення проблем?

Джерело: Економічна правда

ЛІКВІДАЦІЯ «УКРІНБАНКУ» ВИЗНАНА НЕЗАКОННОЮ.

В березні 2016 року правління НБУ прийняло рішення про ліквідацію «Укрінбанку». Нам знадобилося майже п’ять років, щоби повернути свою репутацію, яку намагалися знищити конкретні посадові особи. 

Ми виграли суди всіх інстанцій. Остаточне рішення Верховного суду довело нашу правоту — в 2016 році «Укрінбанк» було ліквідовано незаконно. 

ВІТАЄМО ВСІХ ВКЛАДНИКІВ ТА АКЦІОНЕРІВ ПАТ «УКРІНБАНК» З ПЕРЕМОГОЮ. 

Рішення суду знаходиться за посиланням — https://reyestr.court.gov.ua/Review/95138847

Более двухсот квартир в ЖК “София Киевская” были проданы застройщиком неправомерно, в обход ипотечного договора с кредитором.

 К владельцам таких квартир предъявят требования о возврате.

“Украинская инновационная компания” (правопреемник “Укринбанка”) заявила, что начала процедуру взыскания непогашенной задолженности с застройщика жилого комплекса “София Киевская” в пригороде столицы.  Как объясняют в компании, застройщик ЖК – “Укрполискорм” в 2012 году получил кредит на строительство жилого комплекса под залог строящихся объектов недвижимости по адресу: Киевская область, Киево-Святошинский район, ул. Горького (общий адрес строительства ЖК “София Киевская”). В залог было передано:

1. 9-этажный 149-квартирный дом со встроенными нежилыми помещениями

2. 9-этажный 162-квартирный дом со встроенными нежилыми помещениями

3. 9-этажный 242-квартирный дом со встроенными нежилыми помещениями.

“Несмотря на задолженность по кредитному договору, руководство “Укрполискорма” приняло решение незаконно, без согласия ипотекодержателя (УКР/ІН/КОМ) осуществить отчуждение 270 квартир физлицам. Эти факты на данный момент являются предметом изучения в рамках уголовного производства”, – сообщили в компании. Закон в таких случаях позволяет взыскать ипотечное имущество, продолжили в “Украинской инновационной компании”.

“Согласно статье 12 Закона Украины “Об ипотеке”, в случае нарушения ипотекодателем обязанностей, установленных ипотечным договором, ипотекодержатель имеет право требовать досрочного исполнения основного обязательства, а в случае неисполнения обратить взыскание на предмет ипотеки. В случае нарушения ипотекодателем обязанностей по сохранению или страхованию предмета ипотеки ипотекодержатель может воспользоваться правами, определенными согласно части первой этой статьи, или принять меры для сохранения или страхования предмета ипотеки в собственных интересах и за свой счет. Ипотекодатель обязан немедленно по требованию ипотекодержателя возместить последнему все расходы, понесенные в связи с принятием мер по сохранению и страхованию предмета ипотеки. Сделка по отчуждению ипотекодателем переданного в ипотеку имущества или его передачи в ипотеку, совместную деятельность, лизинг, аренду или пользование без согласия ипотекодержателя является недействительным”, – процитировали законодательство в компании.

Опираясь на предоставленное Законом право, “Украинская инновационная компания” инициировала в суде процедуру взыскания квартир с физлиц. “Учитывая все нарушения, допущенные “Укрполискорм”, “Украинская инновационная компания” инициировала обращение в Киево – Святошинский районный суд Киевской области с исками к ряду физических лиц-владельцам квартир ЖК “София Киевская” (которым незаконно был отчужден предмет ипотеки) об обращении взыскания на квартиры в счет погашения задолженности “Укриполискорм” перед “УКР/ІН/КОМ” .Уже подано девять исков к владельцам квартир. В течение двух месяцев планируется подача еще около двухсот”, – сообщили в компании.

Как ранее сообщали СМИ, бенефициар ЖК “София Киевская” – народный депутат прошлого (VIII) созыва Верховной Рады от фракции “Радикальная партия Олега Ляшко”, тогдашний глава Комитета по вопросам строительства Сергей Скуратовский. После ареста счетов его компаний в начале года, застройщиком ЖК “София Киевская” стала компания “София Киевская Буд”, зарегистрированная на помощника действующего народного депутата Рады Александра Ковалева от группы “Довіра”. Также сообщается, что суд в феврале запретил ввод в эксплуатацию новостроек ЖК “София Киевская”, выдачу им почтовых адресов и подключение к коммунальным сетям.

Джерело: Цензор.НЕТ