ПАТ “Укрінбанк” став одним з банків, у кого НБУ забрав ліцензію та відправив на ліквідацію. Згодом Верховний Суд України визнав дії НБУ протиправними. Судові справи за доступ до активів ПАТ “Укрінбанк” (нинішня назва ПАТ “Укрінком”) тривають досі.

Кейс “Укрінком” вказав українському банківському ринку на недосконалість банківського законодавства в Україні.

25 жовтня 2017 року Кабінет міністрів України затвердив план заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Ця постанова є своєрідною дорожною картою до виконання зобов’язання привести українське законодавство до стандартів Європейського Союзу.

План заходів з виконання умов складається більше, ніж з 1000 сторінок. У кожної умови є свій термін виконання. Я звертаю вашу увагу на пункт 613, який вказує на необхідність імплементації в України директиви ЄС 2014/59 для удосконалення процедур оздоровлення та виведення банків з ринку.

Законопроект №6273 щодо імплементації вказаної директиви подали на розгляд Верховної Ради ще у 2017 році, а зняли з розгляду в 2019.

Причому, у висновку Комітету ВР з питань європейської інтеграції сказано, що він не суперечить праву Європейського Союзу, а правовідносини, що належать до сфери правового регулювання проекту Закону, регулюються в тому числі зазначеною директивою.

Вона (директива) дозволяє банкам після погашення своїх заборгованостей і повернення ліквідності продовжувати займатися фінансовою діяльністю.

Зокрема, в презентації своєї діяльності Фонд гарантування вкладів фізичних осіб робить акцент на тому, що результатом використання директиви 2014/59/ЄС в тому числі стане можливість відновлення діяльності банку.

Моє бачення — нам необхідно звернутись до банківського досвіду Великобританії.

В Сполученому Королівстві є Закон “Про банки і банківську діяльність” (SRR — The Special Resolution Regime), який з 2009 року запровадив спеціальний режим врегулювання неплатоспроможності банків, житлово-будівельних кооперативів та певних інвестиційних компаній. SRR має на меті вирішити проблеми неплатоспроможного банку таким чином, щоб захистити стабільність фінансової системи, вкладників та державні кошти.

Участь судів у реструктуризації може бути різною. Для деяких дій в рамках СРР, таких як введення процедури неплатоспроможності банку або процедури тимчасової адміністрації банку, потрібен судовий наказ. Однак для інших дій, таких як використання стабілізаційних повноважень (наприклад, передача бізнесу, брідж-банк), органам влади може не знадобитися рішення суду.

Банк Англії діє як орган, що здійснює санацію банків у Великій Британії. Він має повноваження здійснювати заходи щодо врегулювання відповідно до SRR. Рішення про введення банку в режим SRR зазвичай приймається Банком Англії, часто після консультацій з Управлінням з фінансового нагляду (FCA) та Управлінням з пруденційного регулювання (PRA).

Відповідно до SRR, Банк Англії може вживати певних заходів з врегулювання неплатоспроможності без необхідності отримання судового наказу. Це включає продаж частини бізнесу банку іншому банку, створення проміжного банку для підтримки критично важливих функцій або передачу активів і зобов’язань тимчасовому державному органу.

Для формальних процедур неплатоспроможності, таких як Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку або Процедура тимчасової адміністрації банку, необхідна ухвала суду. Це більше схоже на традиційну процедуру неплатоспроможності, але адаптовану для банків.

Все це необхідно, щоби забезпечити швидке вжиття заходів для зменшення ризиків для фінансової стабільності, які створює неплатоспроможний банк. Можливість діяти без рішення суду в деяких випадках має вирішальне значення для своєчасного втручання, особливо у швидкоплинних фінансових ситуаціях.

Основною метою SRR та пов’язаних з ним повноважень Банку Англії є захист вкладників та фінансової системи в цілому, а не зосередження виключно на інтересах кредиторів банку.

Банківська система Великобританії є однією з найбільш розвинених і добре регульованих у світі, в той час як Україна зіткнулася з різними проблемами у своєму банківському секторі, включаючи питання стабільності, проблемні кредити та необхідність посилення нормативно-правової бази.

Зокрема, в 2017 році Богдан Данилишин, голова Ради НБУ, заявив, що загальні втрати економіки (від виведення 100 банків з ринку протягом 2014-2016 років) становлять 38% ВВП. В Україні банки досі виводять з ринку без рішень судів. Що, на мою думку, зменшує вірогідність іноземних інвестицій в український банківський сектор. Бо кожному інвестору вигідно працювати за принципом верховенства права, який може гарантувати тільки судова гілка влади.

З рештою, з 2014 року в Україні не з‘явилось жодного великого іноземного інвестора в банківський сектор. Все обмежується розмовами про зацікавленість тих чи інших компаній. Ситуацію виправить гармонізація нашого законодавства з Євросоюзом та використання досвіду Великобританії.

Верховенство права вирішить проблеми. 

Володимир Клименко
Голова наглядової ради ПАТ «Укрінком»                                                                                                Джерело

Від імені колективу компанії «Укрінком» (раніше — «Укрінбанк») дозвольте нам висловити найщиріші вітання видатному українському банкіру та економісту, Володимиру Семеновичу Стельмаху, з нагоди його 85-ліття.

Шановний Володимире Семеновичу!

Ваша визначна діяльність та внесок у розвиток банківської справи та економіки України викликають глибоку повагу та захоплення. Ви є прикладом високого професіоналізму, непохитної принциповості та відданості своїй справі. Ваше ім’я назавжди увійшло в історію української фінансової системи як символ мудрості, витримки та стратегічного бачення.

Бажаємо Вам міцного здоров’я, благополуччя, невичерпної енергії та нових життєвих досягнень. Нехай кожен новий день приносить Вам радість, задоволення від роботи та гармонію у сімейному колі.

З найкращими побажаннями,
Колектив компанії «Укрінком»

З 2014 року в Україні було 104 випадки ліквідації банків. Проте процедура ліквідації з юридичної точки зору виглядає сумнівною.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на кандидата юридичних наук Геннадія Дубова.

“Україна хоче побудувати капіталістичну систему без капіталістів. І судову систему без обовʼязковості судових рішень. Проблематика надзвичайно широка”, – каже експерт, наводячи приклад кейсу “Укрінбанку”.

У 2015 році Нацбанк видав постанову про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ “Укрінбанк” та призначення куратора. Потім установу віднесли до неплатоспроможних.

“У грудні того ж 2015-го року дирекція Фонду гарантування вкладів видає рішення про запровадження тимчасової адміністрації в “Укрінбанку”. Але на цей час вже було рішення суду про визнання дій НБУ протиправними. У березні 2016 року відкликається банківська ліцензія та цей банк ліквідовується. Того ж дня, 22 березня 2016-го, Фонд гарантування вкладів розпочинає процедуру ліквідації “Укрінбанку”, і повноваження делегуються ліквідатору банку”, – нагадує історію справи “Укрінбанку” Геннадій Дубов.

За його словами, аналогічна ситуація в Україні мала місце зі 104 банками.

“Ми добре памʼятаємо про “ПриватБанк”, про націоналізацію інших банків, а менші банки – як “Укрінбанк”, – десь так збоку з точки зору історії. Але у банка були вкладники, дебітори, кредитори, власники – всі ці зацікавлені особи десь існують. І надалі рішення про ліквідація банку і віднесення його до категорії проблемних були скасовані у судах всіх інстанцій. Але до цього моменту пройшло 5-6 років”, – наголошує експерт.

Він також акцентує, що рішення Нацбанку та Фонду гарантування вкладів щодо цього та низки інших банків про ліквідацію було незаконним.

Але попри ухвали судів усіх інстанцій, які є обовʼязковими для виконання на всій території України, це на практиці нічого не змінює – банк не може працювати, адже законодавством повернення банківської ліцензії не передбачене.

“Тобто держава забрала власність юридичної особи, актив у вигляді банківської ліцензії (як виявилось, незаконно), і посилається на те, що законодавством не передбачено, як з такої незаконної ситуації виходити. Попри рішення всіх українських судів, держава каже – “не знаю, ніяк я не виконаю це рішення, не повернемо тобі банківську ліцензію”. Рішення суду у банку є, а ліцензії нема”, – каже Дубов.

У власників банку в такій ситуації є кілька варіантів дій, щоб повернути банк до життя. Перший – продовжувати судитися. Другий – змінити назву юридичної особи, відповідно КВЕДи, щоб продовжити господарську діяльність так, як держава дозволяє. Саме так вчинили в “Укрінбанку”: його перейменували у ПАТ “Укрінком”, змінили місце реєстрації, КВЕДи. Але виникла правова колізія.

“Велика палата Верховного суду зробила висновок про фактичне існування під одним ідентифікаційним кодом двох юридичних осіб з різним обсягом правоздатності. Такої ситуації наука ще не бачила. Це ніби у фізичної особи зʼявиться віртуальний двійник”, – коментує юрист.

Джерело

На сайті NV вийшов авторський текст від Віктора Новікова, заступника директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Пан Новіков не часто радує читачів своїми думками. Зокрема на NV він має всього дві публікації: текст про “судний день для банкірів” від 2018 року та зазначений — про “Укрінком” від 2024 року.

Текст Новікова вийшов за добу до судового засідання по справі “Укрінком”, що розглядається у Верховному Суді України. Ще за день до нього на інформаційних сайтах публікували текст від “політичного експерта” Тараса Завгороднього.

Пан Завгородній опублікував на своїй сторінці в Фейсбуці маячню про “Укрінком”. За декілька годин він видалив пост, адже його читачі були незадоволені маніпуляціями, до яких вдавався автор.

Це чергова спланована інформаційна кампанія, яка фінансується недобросовісними боржниками “Укрінком”. Перед більшістю судових засідань вони публікують тексти, які можна розцінювати як тиск на суд, маніпуляції та дезінформацію.

Текст від Віктора Новікова заслуговує окремої уваги. Бо цей поважний пан має в своєму послужному списку підозру від НАБУ. Причина підозри — розкрадання стабілізаційного кредиту НБУ на 1,2 млрд грн, виданого ВіЕйБі Банку Олега Бахматюка напередодні його банкрутства.

В своєму тексті підозрюваний НАБУ Віктор Новіков вдається до маніпуляцій. Тези, що їх озвучує підозрюваний, нам давно відомі. Фонд гарантування вкладів використовує їх постійно у своїх виступах на засіданнях Суду та в публічних комунікаціях. Не будемо в черговий раз аргументувати свою правоту.

Саме Суд має визначити істину, базуючись на Законах України. Аргументи Фонду, на нашу думку, слабкі. Замовні статті проти нас фінансуються нашими боржниками, які не хочуть повертати отримані кредити та своєю діяльність несуть загрозу для банківського сектору України.

Якщо вони взяли гроші — мають їх повернути. В іншому випадку — страждає довіра до банківських установ в Україні та інвестиційний потенціал держави. Бо ніхто не буде вкладати гроші в банківську систему, яка побудована на тіньових схемах та недовірі між банкірами і позичальниками.

Пан Новіков в своєму тексті говорить про будівлю, яка нам належить, натякаючи, що ми начебто робимо це незаконно. Пояснюю.

Вісім років ми судимось за активи компанії та власну репутацію.

Зокрема постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.08.2019 року та Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 року у справі № 826/14033/17 Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 залишено без змін.

Таким чином, в судовому порядку в рамках трьох інстанцій, в тому числі найвищою судовою інстанцією — Верховним Судом України — було підтверджено протиправність рішень НБУ та ФГВФО про запровадження тимчасової адміністрації та початок процедури виведення банку з ринку.

Тобто — діяльність ФГВФО та запровадження тимчасової адміністрації є протиправними. Коли тимчасова адміністрація в 2015 році знаходилась в нашій будівлі, то вони залишили після себе смітник. Відключили будівлю від енерго та водопостачання. Поставили собі за мету продати її як таку, що не підлягає експлуатації.

Продати за 20% від ринкової вартості. Бо це така схема. Ти відключаєш будинок від комунікацій, визнаєш її не експлуатуємою та продаєш задешево. 20% від ринкової вартості отримує держава, а 80% кешем отримують чиновники та їх подільники.

Тобто, Фонд вже на початку наших з ним взаємовідносин використовував корупційні схеми для заволодіння нашим майном! А зараз ми коментуємо статтю, яку написав заступник голови Фонду, що знаходиться під підозрою НАБУ за зловживання службовим положенням!

Фінансує ці статті багаторічний боржник “Укрінком”, перший “тушка“ у Верховній Раді (перебіг з “Батьківщини” до “Партії регіонів”). Це жахливий сюрреалізм!

ЗСУ вдалося знищити 50% військових можливостей Росії за 18 місяців. Але Україна має шукати власні джерела доходів і стежити за рівнем корупції й незалежністю судової системи, оскільки отримувати допомогу Заходу цього року стане важче. Про це сказав в ексклюзивному інтерв’ю “Українським новинам” шестиразовий конгресмен США Джим Слеттері.

“Політичні лідери у Вашингтоні та ЄС не повинні повертатися спиною до мужніх борців за свободу в Україні, які використали менше ніж 5% оборонних бюджетів Заходу, щоб знищити принаймні 50% звичайних військових можливостей Росії за 18 місяців”, – сказав він.

Україна має також сконцентруватися на розвитку власної економіки, оскільки допомогу Заходу погоджувати складніше, ніж торік, вважає конгресмен.

“Українські патріоти в усіх політичних фракціях мають усвідомлювати це й відновити свою відданість викорінюванню будь-якої корупції й некомпетентності, де б вона не була. Влада в Києві має і самостійно працювати на пошук коштів, які б додали динаміки розвитку економіки України, і разом з американськими партнерами. Проте не розраховуючи тільки на них. Шлях до фінансової незалежності України пролягає через реформи, ефективне управління і впровадження зобов’язань перед міжнародними партнерами”, – сказав Слеттері.

Конгресмен зазначив, що влада й бізнес в Україні можуть стати партнерами, особливо, коли йдеться про багаторічну судову тяганину, через яку арештовані активи не працюють і не приносять прибутків.

“До прикладу, кейс “Укрінбанку”, за яким та іншими подібними уважно слідкують у Конгресі. Це про фінансову установу, яка роками не приносить прибутку через непослідовні рішення суду й відсутність конструктиву з боку Фонду гарантування вкладів (ФГВФО). На мою думку, “Укрінком” має повноваження стягувати всі позики, видані ним на законних підставах, щоб мати кошти, необхідні для погашення ФГВФО. В іншому разі виграють лише недобросовісні позичальники, яких максимально влаштовує пропонована ФГВФО стратегія продажу активів банку на аукціоні, який у середньому приносить 5–7% від реальної вартості таких активів”, – зазначив конгресмен.

За його словами, це крихти порівняно з $50–100 млн, які уряд може дістати від перезапуску роботи цієї фінустанови та її активів.

“Стягнення боргів із боржників, які мають необхідні статки, проте не бажають платити. Тоді і вкладники отримають ці кошти, і бюджет держави отримає мільярдні надходження”, – зазначив Слеттері.

Зараз ця справа на розгляді Верховного Суду – найвищої судової інстанції в Україні.

Джерело

ЗСУ вдалося знищити 50% військових можливостей Росії за 18 місяців. Але Україна має шукати власні джерела доходів і стежити за рівнем корупції й незалежністю судової системи, оскільки отримувати допомогу Заходу цього року стане важче. Про це сказав в ексклюзивному інтерв’ю “Українським новинам” шестиразовий конгресмен США Джим Слеттері.

“Політичні лідери у Вашингтоні та ЄС не повинні повертатися спиною до мужніх борців за свободу в Україні, які використали менше ніж 5% оборонних бюджетів Заходу, щоб знищити принаймні 50% звичайних військових можливостей Росії за 18 місяців”, – сказав він.

Україна має також сконцентруватися на розвитку власної економіки, оскільки допомогу Заходу погоджувати складніше, ніж торік, вважає конгресмен.

“Українські патріоти в усіх політичних фракціях мають усвідомлювати це й відновити свою відданість викорінюванню будь-якої корупції й некомпетентності, де б вона не була. Влада в Києві має і самостійно працювати на пошук коштів, які б додали динаміки розвитку економіки України, і разом з американськими партнерами. Проте не розраховуючи тільки на них. Шлях до фінансової незалежності України пролягає через реформи, ефективне управління і впровадження зобов’язань перед міжнародними партнерами”, – сказав Слеттері.

Конгресмен зазначив, що влада й бізнес в Україні можуть стати партнерами, особливо, коли йдеться про багаторічну судову тяганину, через яку арештовані активи не працюють і не приносять прибутків.

“До прикладу, кейс “Укрінбанку”, за яким та іншими подібними уважно слідкують у Конгресі. Це про фінансову установу, яка роками не приносить прибутку через непослідовні рішення суду й відсутність конструктиву з боку Фонду гарантування вкладів (ФГВФО). На мою думку, “Укрінком” має повноваження стягувати всі позики, видані ним на законних підставах, щоб мати кошти, необхідні для погашення ФГВФО. В іншому разі виграють лише недобросовісні позичальники, яких максимально влаштовує пропонована ФГВФО стратегія продажу активів банку на аукціоні, який у середньому приносить 5–7% від реальної вартості таких активів”, – зазначив конгресмен.

За його словами, це крихти порівняно з $50–100 млн, які уряд може дістати від перезапуску роботи цієї фінустанови та її активів.

“Стягнення боргів із боржників, які мають необхідні статки, проте не бажають платити. Тоді і вкладники отримають ці кошти, і бюджет держави отримає мільярдні надходження”, – зазначив Слеттері.

Зараз ця справа на розгляді Верховного Суду – найвищої судової інстанції в Україні.

Джерело

Політичне майбутнє України та фінансова допомога залежатимуть від того, чи виконає Україна свої зобов’язання перед міжнародними партнерами — зокрема в частині боротьби з корупцією та забезпеченням незалежності судів. Про це заявив шестиразовий конгресмен США Джим Слеттері в інтервʼю Українським Новинам.

“Україна має потенціал для розвитку, і зараз такий час, коли всі готові допомогти та підтримати, але є кілька “але”, — наголошує конгресмен.

Він звертає увагу, що Америка уважно стежить за боротьбою з корупцією в Україні. 

“Взяти хоча б окремі судові справи, коли держава судить приватний бізнес. Справа “Укрінбанку” є одним із прикладів того, як фінустанови роками не приносять прибутків через рішення суду та відсутність суттєвої перспективи з боку Фонду гарантування вкладів. ФГВФО хоче повернути кошти з держбюджету та виплатити компенсацію вкладникам за рахунок проданих банківських активів у розмірі 5-7% від їх реальної ринкової вартості. Це ніщо порівняно з десятками мільярдів гривень прибутку, які можна було б отримати від перезапуску банку та його активів. Тоді ці кошти отримають вкладники, а державний бюджет — мільярдні надходження. Однак зараз активи цієї компанії заблоковані, хоча можуть відновити роботу. Роботу для країни. Кому вигідний “простій” бізнесу? Держава в кінцевому підсумку використовує переваги функціонування бізнесу, оскільки саме бізнес формує ВВП”, — наводить приклад Джим Слеттері. 

На його думку, ця та інші подібні судові справи дуже сильно б’ють по репутації України.

“Репутація України вимірюється тим, наскільки судова система незалежна від влади. “Телефонне право” впливає на репутаційний капітал країни. Це не може не відбитися на подальшій інвестиційній привабливості. Вкладниками цього банку є іноземні інвестори, зокрема із США, для яких повага до приватної власності є набагато ціннішим активом, ніж “розпродаж Чорної п’ятниці” від ФГВФО”, — зазначає Джим Слеттері.

Верховенство права, незалежність судової влади, боротьба з корупцією, повага до приватної власності є основою для всього цивілізованого світу, стверджує конгресмен.

“І, повертаючись до питання економіки та ресурсів для зростання України, зазначу, що справедливі суди та повага до приватного бізнесу – це єдині конструктивні позиції, які розуміють інвестори. 

Шлях до фінансової незалежності України лежить через реформи, ефективне управління та виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами”, — акцентує Джим Слеттері.

Джерело

Фінансову допомогу від західних партнерів отримувати дедалі важче. Конгрес США поки не проголосував за виділення понад 60 мільярдів доларів на допомогу Україні і залишаються сподівання, що найближчим часом все таки проголосують. В ЄС теж свої розбіжності: на нещодавньому саміті у Брюсселі, Угорщина заблокувала виділення 50 млрд євро допомоги Україні, і поки немає розуміння чи європейці дійдуть згоди.

У Пентагоні заявили, що США доведеться обирати між власною боєготовністю та поставками зброї Україні через вичерпання коштів на підтримку Києва. І це лише декілька із цілої низки подібних за тональністю заяв і проблем щодо міжнародної допомоги. Якщо порівняти рівень лояльності до України серед західної еліти майже два роки тому та зараз, різниця відчутна. 

Про причини зниження підтримки міжнародних партнерів, внутрішні проблеми США і чи підтримає Конгрес фінансову допомогу Україні, чи впливає на це українська корупція, інвестиційну репутацію України та точки росту української економіки в ексклюзивному інтервʼю для Українських новин розказав шестиразовий конгресмен Джим Слеттері.

– Питання, яке найбільше турбує Україну та США останніми тижнями – проблеми з виділенням фінансової допомоги Україні. До нового року Конгрес США не прийняв представлений президентом Байденом законопроект щодо виділення понад 60 мільярдів доларів на потреби України. Сенат США веде важкі перемовини щодо цього і впевненості у прийнятті вже після Нового року немає. Чим ви це пояснюєте? Світ втомився від війни чи є інші причини падіння підтримки?

– Треба розуміти, що виділення допомоги Україні без жодних проблем, як це було на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, не могло тривати довго. Зрозуміло, що у перші місяці США, як і весь світ, був вражений стійкістю, відвагою та міццю українського народу, і ми не залишилися осторонь, допомагали та продовжуємо допомагати. Проте варто розуміти, що Америку все більше поглинають внутрішні політичні питання, крім того, 2024 – це рік виборів у США. Америка буде з Україною стільки, скільки потрібно, як це неодноразово повторює президент Джозеф Байден, але через передвиборчий рік, міжпартійні відносини, допомога для України може надходити вже не так швидко і не в такому обсязі. Проте я залишаюся впевненим, що Конгрес США схвалить продовження допомоги Україні в найближчі 30-45 днів. Я кажу це тому, що щонайменше 300 членів Палати представників виступають за допомогу Україні, включаючи нового спікера Майка Джонсона та ключових голів республіканських комітетів. Потрібно лише 218 голосів, щоб в палаті прийняли пакет допомоги. Більше 60 сенаторів виступають за продовження надання допомоги Україні. Існує двопартійна підтримка як у Палаті представників, так і в Сенаті. Історично склалося так, що коли є значна більшість в обох палатах для ухвалення закону, він буде прийнятий. На жаль, допомога Україні пов’язана з глибокою політичною суперечкою про те, як краще захистити кордон США на Півдні з Мексикою. Республіканці вимагають серйозних змін у прикордонній та імміграційній політиці адміністрації Байдена як передумови для схвалення допомоги Україні. У політиці щодо цього домінують внутрішні міркування. Президент змушений буде домовитися про кордон, щоб отримати допомогу Україні та Ізраїлю. Цю угоду укладуть, або питання розділять і проведуть окремо голосування щодо допомоги Україні та Ізраїлю.

Так, це важкий час для наших українських партнерів, але я впевнений, що допомога буде надана. Черчілль якось зауважив, що ви можете розраховувати на те, що США вчинять правильно, але лише після того, як вичерпаєте всі інші можливості! Наш політичний процес часом заплутаний і повільний, але він приведе до правильного рішення щодо допомоги Україні. Але українській владі варто серйозно взятись за пошук внутрішніх ресурсів для стабілізації економічної ситуації. Це те, що хочуть чути в Америці: Україна має план Б.

– Якою є перспектива допомоги від ЄС для України? Чому, на вашу думку Віктор Орбан блокує допомогу?

Американці дивуються, про що думає Орбан, враховуючи недавню історію відносин Угорщини з Росією, особливо жорстоке вторгнення в Угорщину радянських військ у 1956 році. Його очевидні близькі стосунки з Путіним і його опозиція економічним санкціям проти Росії викликають занепокоєння. Орбан є великою головоломкою для американців, особливо для тих, хто достатньо дорослий, щоб пам’ятати радянське вторгнення в Угорщину в 1956 році та Чехословаччину в серпні 1968 року. Після того, як Конгрес США схвалить допомогу, я впевнений, що члени ЄС чинитимуть сильний тиск на Орбана, щоб той зняв своє право вето. Якщо Орбан відмовиться, ключові члени ЄС, сподіваюся, просуватимуть пакет двосторонньої допомоги. Надання пакетів двосторонньої допомоги буде можливим, навіть якщо ЄС не може прийняти одностайне рішення через вето прем’єр-міністра Орбана.

– В українському парламенті заявили, що без американської допомоги уряд не зможе повністю виплачувати зарплати та пенсії, що може призвести до друкування гривні, спричиняючи інфляцію та девальвацію. Яким чином та де Україна зараз може взяти цей внутрішній ресурс для росту? 

– Противники допомоги Україні в США та ЄС шукають приклади корупції чи некомпетентності в Україні, які можна використати для виправдання припинення допомоги Україні, однак показники економіки України за останній рік здивували багатьох на Заході, однак Україна й надалі залежить від Заходу щодо військової та економічної допомоги, щоб задовольнити нагальні фінансові потреби уряду. Важливо, щоб економічна допомога з боку ЄС, Великої Британії та США тривала найближчим часом. Однак Україна повинна стати архітектором власної економічної долі. Українські патріоти в усіх політичних фракціях повинні усвідомлювати це і відновити свою відданість викорінюванню будь-якої корупції та некомпетентності, де б вона не була. Влада у Києві має і самостійно працювати на пошук коштів, які б додали динаміки розвитку економіки України, і разом з американськими партнерами. Проте не розраховуючи тільки на них. Шлях до фінансової незалежності України пролягає через реформи, ефективне управління та впровадження зобов’язань перед міжнародними партнерами. 

– Яких саме зобов’язань?

– Саме про це на зустрічі із президентом України ще у грудні наголосила голова МВФ Крісталіна Георгієва, і акцент вона зробила саме на фінансовому блоці вимог: від України чекають реформ для подальшого зміцнення бюджету, унеможливлення фінансових ризиків, забезпечення прозорості фінансів, а також управління державними інвестиціями. І саме для цього призначена пані Пріцкер (спеціальна представниця президента США Джо Байдена з питань відбудови України Пенні Пріцкер – Ред.). Від того, як Україна виконає свої зобов’язання, залежатиме і політичне майбутнє України, і фінансова допомога. Україна має потенціал для розвитку, зараз такий час, що всі готові допомагати і підтримувати, але є “але”.

– Які, наприклад?

– Узяти хоча б окремі судові справи, де держава судиться з приватним бізнесом. В складні для країни часи, бізнес та держава мають шукати компромісні рішення, працювати на одну мету: збереження держави та примноження прибутків для фінансування армії та соціального сектору. Будь-яке протистояння руйнує єдність і дає ворогу можливість грати на розʼєднанні. До прикладу, кейс “Укрінбанку” за яким та іншими подібними уважно слідкують в Конгресі. Це про фінансову установу, яка роками не приносять прибутку через непослідовні рішення суду і відсутність конструктиву з боку Фонду гарантування вкладів (ФГВФО). На мою думку, «Укрінком» має повноваження стягувати всі позики, видані ним на законних підставах, щоб мати кошти, необхідні для погашення ФГВФО. В іншому разі виграють лише недобросовісні позичальники, яких максимально влаштовує пропонована ФГВФО стратегія продажу активів банку на аукціоні, який в середньому приносить 5-7% від реальної вартості таких активів. Це крихти в порівнянні з 50-100 мільйонів доларів, які уряд може отримати від перезапуску роботи цієї фінустанови і її активів, стягнення боргів з боржників, які мають необхідні статки, проте не бажають платити. Тоді і вкладники отримають ці кошти, і бюджет держави отримає мільярдні надходження. Наразі ця справа перебуває на розгляді Верховного суду – найвищоі судової інстанції в Україні, і я сподіваюся, на обʼєктивне рішення суду в інтересах народу України. У мене є великі сподівання, що Українські чиновники розуміють важливість якнайефективнішого законного вирішення подібних питань, яке б відповідало інтересам усіх сторін – держави, добросовісних інвесторів, вкладників та сприяло б обороноздатності України.

– Якою є репутація України сьогодні в очах інвесторів?

– Репутація України вимірюється тим, наскільки судова система є незалежною від влади. “Телефонне право” негативно впливає на репутаційний капітал країни. Це не може не відображатися на подальшій інвестпривабливості. Вкладники цього банку – іноземні інвестори, зокрема з США, для яких повага до приватної власності є набагато більш цінним активом, ніж «Black Friday sale» від ФГВФО. «Репутація» – це довіра до ваших кроків сьогодні, які базуються на ваших виконаних обіцянках в минулому. Ці виконані обіцянки – запорука того, що з вами і в майбутньому захочуть співпрацювати. Усі розуміють: зараз складний час, проте особливо зараз самій Україні варто дотримуватись взятих раніше на себе зобов’язань. Верховенство права, незалежність судової системи, боротьба з корупцією та повага до приватної власності – це основа основ для усього цивілізованого світу. І, повертаючись до економіки та питання, де Україні брати ресурс для росту: чесні суди та повага до приватного бізнесу – єдина конструктивна позиція, яку розуміють інвестори. 

– Якою буде подальша політика щодо України?

– Політичні лідери у Вашингтоні та в ЄС не повинні повертатися спиною до мужніх борців за свободу в Україні, які використали менше 5% оборонних бюджетів Заходу, щоб знищити принаймні 50% звичайних військових можливостей Росії за 18 місяців. Ця трагічна війна в кінцевому підсумку закінчиться за столом переговорів, як і всі війни. Але Україна має бути з чіткими гарантіями безпеки.

Джерело

В нашій боротьбі за Закон та процвітання України ми постійно знаходимо союзників. «Укрінком» став учасником Українського національного комітету Міжнародної торгової палати — ICC Ukraine.

ICC Ukraine – це партнерські взаємини із Національними комітетами Світової організації бізнесу (The World Business Organization ) у 94 країнах світу для сприяння міжнародній торгівлі, опанування нових ринків, пошуку партнерів та залучення інвестицій.

Тепло поговорили з паном Володимиром Щелкуновим, президентом ICC, радником багатьох Урядів України, академіком.

У нас з паном Володимиром багато спільного в контексті підходу до діяльності. Ми обидва підтримуємо рух України в ЄС, прозорі відносини між бізнесом та державою, виконання законів.

Радий, що наша компанія «Укрінком» стала частиною ICC Ukraine та радий отримати нових союзників та друзів.