EQUITY Law Firm перемогла одразу в ДВОХ СУДОВИХ СПРАВАХ в рамках одного з найунікальніших судових кейсів українського банкопаду!

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду підтримав позицію EQUITY Law Firm, відхилив касаційну скаргу Національного банку України та підтвердив необґрунтованість позиції НБУ щодо намагання перегляду судових рішень та поновлення процесуальних строків через 5 ! років.

Завдякі роботі команди EQUITY Law Firm:

Збережено стабільність у процедурі банкрутства та захищені права кредиторів і боржника від затягування процесу та задоволення вимог кредиторів.

Підхід судів узгоджується з практикою ВС та стандартами ЄСПЛ щодо розумних строків і добросовісності учасників процесу.

Це ще один крок у послідовному захисті ПАТ «Укрінком» від спроб переглянути давно встановлені судові висновки — курс, який ми тримаємо протягом більше 5 років!

Також Касаційний господарський суд поставив крапку у спорі з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб щодо оскарження реєстраційних дій стосовно ПАТ «Укрінком».

Вказаний спір тривав з 2017 року, «пройшов» зміну юрисдикцій та розглядався Касаційним адміністративним судом також.

Захищено законні корпоративні зміни та стабільність даних у ЄДР.

Підтверджено обов’язковість і остаточність попередніх рішень у спорі щодо ПАТ «Укрінком».

Крапка в спробах «другого кола» спору через зміну юрисдикції та повторення тотожних позовних вимог.

Віримо, що завершення спору з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, дозволить направити спільні зусилля на стягнення заборгованості з боржників з метою погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Справа ПАТ «Укрінком» – це унікальний кейс в українській правовій системі, коли колишній банк відновлюватиме свою платоспроможність за загальною процедурою, що відповідає директивам ЄС та практиці провідних країн ЄС.

Дякуємо клієнту за довіру та нашій команді – за системну і витривалу роботу. Продовжуємо послідовно захищати права клієнта.

Над проектом працює команда EQUITY у складі: керуючого партнера Олега Маліневського, радника Дмитра Тиліпського, юристів Ярослава Демченка та Олексія Кобаля.

Джерело

Компанія не могла стягнути борги через окупацію.

ПАТ «Українська інноваційна компанія» виграла судовий позов проти РФ, отримавши рішення суду про стягнення збитків на суму 131 966 067,11 доларів США. Ці збитки були завдані товариству внаслідок збройної агресії РФпроти України.

У позовній заяві компанія зазначила, що через повномасштабне вторгнення зазнала значних втрат. Зокрема, було втрачено велику кількість майна, яке або належало компанії, або виступає предметом забезпечення за кредитними договорами. Це майно знаходиться на тимчасово окупованих територіях АР Крим, Донецької та Луганської областей.

Позивач також наголосив, що через окупацію українських територій російською федерацією стало неможливим задовольнити кредиторські вимоги шляхом стягнення на предмети іпотеки, що призводить до знецінення цих активів.

Це рішення стало частиною зростаючої тенденції успішної судової практики, де українські суди задовольняють позови юридичних та фізичних осіб, які постраждали від російської агресії з лютого 2014 року.

Значним поштовхом для активізації цього процесу стала постанова Верховного Суду від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19. Ключовий висновок цієї постанови полягав у тому, що суд України при розгляді справи, де відповідачем є рф, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії.

Загалом, за даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, сума збитків, завданих українським банкам через дії країни-агресора, становить понад 70 мільярдів гривень.

Джерело

Громадська організація «Асоціація вкладників «УКРІНБАНК» повідомляє про спроби обману суду у справі про банкрутство Київ, 17 червня 2025 року — ПАТ “Українська інноваційна компанія” подала до Касаційного господарського суду відзив на скаргу Національного банку України, повідомивши,  що регулятор свідомо вводить Суд в оману та зловживає процесуальними правами.

Ситуація виникла навколо спроби НБУ поновити строки на апеляційне оскарження ухвал п’ятирічної давності у справі про банкрутство компанії.

Справа № 913/266/20 стосується банкрутства ПАТ «Укрінком». Національний банк подав касаційну скаргу на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22 травня 2025 року, якою йому, вочевидь, було відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Позиція Національного банку

Ключовим аргументом НБУ є те, що він пропустив строки на оскарження ухвал Господарського суду Луганської області від 2020 року з поважних причин.

Регулятор стверджує, що дізнався про існування цих судових рішень лише 8 квітня 2025 року з листа, отриманого від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Аргументи «Укрінком»

У своєму відзиві, поданому 16 червня 2025 року, ПАТ «Укрінком» називає доводи НБУ безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Компанія звинувачує НБУ та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у спробі “штучно створити обставини”, які б свідчили про необізнаність регулятора щодо справи.

На доказ того, що Національний банк був давно проінформований про провадження, компанія наводить такі факти:

• Судові рішення, де НБУ був учасником: Компанія посилається на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду від 7 лютого 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 13 листопада 2020 року. В обох справах НБУ був залучений як третя особа, і в документах прямо згадувалася справа про банкрутство № 913/266/20.
• Власний прес-реліз НБУ: Ще 22 липня 2021 року Національний банк опублікував на своєму офіційному сайті прес реліз, в якому повідомляв про існування справи про банкрутство ПАТ «Укрінком».

Компанія наголошує, що такі дії НБУ є зловживанням процесуальними правами з метою перегляду остаточного судового рішення.

Громадська організація «Асоціація вкладників «УКРІНБАНК» просить Касаційний господарський суд залишити скаргу Національного банку без задоволення, а ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22 травня 2025 року — без змін.

Джерело

У столичному офісі Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) відбулася знакова зустріч, що окреслила нові горизонти для українського бізнесу. У переговорах узяли участь голова наглядової ради ПАТ «Укрінком» Володимир Клименко, радник компанії, представник Walmart та колишній конгресмен США Джим Слеттері, Генеральний секретар ICC Ukraine Олексій Кожанов, а також керуючий партнер юридичної фірми EQUITY Олег Маліневський.

Тема зустрічі — представлення українських товарів у торговій мережі Walmart — глобального рітейлера з потужною логістикою та впливом на споживчі ринки кількох континентів. Обговорювали не лише логістику й вимоги до продукції, але й потенційні моделі довгострокового співробітництва.

Інтерес Walmart до української продукції — не випадковість, а вияв стійкого тренду на диверсифікацію постачальників та підтримку національних економік, які демонструють потенціал до зростання. Для українських виробників вихід на полиці такої корпорації — це не просто шанс на експорт. Це — квиток до глобальної присутності.

Зустріч також відкрила перспективи розширення партнерських відносин між ПАТ «Укрінком», Walmart та ICC Ukraine. Йшлося про інтеграцію українського бізнесу в міжнародні ланцюги постачання, створення привабливих умов для інвесторів, а також юридичні механізми, здатні забезпечити прозорість і передбачуваність ділового середовища.

Участь у переговорах Джима Слеттері, який шість разів обирався до Конгресу США, додає події ваги: він виступив не лише як радник, а й як посередник, здатний з’єднати українську ініціативу з американським ринком. Його підтримка — символічна й прагматична водночас.

Генеральний секретар ICC Ukraine Олексій Кожанов акцентував на важливості стійких каналів міжнародного діалогу для виведення українських брендів на світову арену. А Олег Маліневський забезпечив правову опору проєкту, наголосивши на необхідності юридичної витонченості в міжнародних контрактах.

Ця зустріч — не просто дипломатичний жест. Це сигнал: Україна впевнено заявляє про себе як про країну з продукцією, що здатна конкурувати на найвибагливіших ринках. І якщо діалог з Walmart буде реалізовано, ми станемо свідками не лише зростання експорту, а й підвищення глобального статусу українського бізнесу.

Джеймс Чарльз Слетієрі працював  у комітетах з енергетики та торгівлі, у справах ветеранів, банківської справи та бюджету​. Активно виступає за захист прав власності в Україні та надає експертну підтримку у судових справах. Спільною метою стало обговорення повернення активів за кордону та отримання легалізованих рішень в іноземних юрисдикціях.

Голова АРМА подякувала за підтримку України американським народом і Президентом США в цей найважчий час сучасної української історії.

Олена Дума проінформувала американських колег про діяльність АРМА за останні півтора року, про наповнення бюджету України завдяки ефективному управлінню арештованими активами.

Також сторони обговорили напрацювання по створенню Офісу позаштатних радників Голови АРМА  – міжнародних експертів.

20 грудня 2024 року Верховний суд, у складі судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, оприлюднив постанову у справі № 913/266/20 щодо банкрутства ПАТ «Українська інноваційна компанія». Рішення суду, ухвалене 16 жовтня 2024 року, містить ретельно обґрунтовані висновки, зокрема щодо діяльності ПАТ «Укрінком», які були сформовані на підставі аналізу обставин, починаючи з моменту введення тимчасової адміністрації в ПАТ «Укрінбанк».

Суд відзначив низку виняткових обставин, що стали підставою для застосування законодавства про банкрутство до ПАТ «Українська інноваційна компанія». Серед ключових положень рішення зазначено:

 – Наявність чинних судових рішень, що скасували всі рішення Національного банку та Фонду щодо виведення ПАТ «Укрінбанк» з ринку;

– Судовий наказ для НБУ щодо відновлення функціонування ПАТ «Український інноваційний банк» у режимі, який існував до відкликання банківської ліцензії;

– Неналежне виконання НБУ своїх законодавчих обов’язків у сфері банківського нагляду;

– Порушення принципів обов’язкового виконання судових рішень державними органами;

– Пропуск встановлених законодавством строків ліквідації ПАТ «Укрінбанк»;

– Відсутність нормативного регулювання механізму поновлення процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку;

– Наявність юридичної особи з кодом 05839888, яка здійснювала банківську діяльність під назвою ПАТ «Укрінбанк», що згодом змінило назву на ПАТ «Українська інноваційна компанія» із внесеними змінами до статуту;

– Відсутність банківської ліцензії у ПАТ «Українська інноваційна компанія» та відповідних відомостей у Єдиному державному реєстрі банків.

На підставі викладених аргументів Верховний суд остаточно встановив, що ПАТ «Українська інноваційна компанія» та ПАТ «Укрінбанк» є однією й тією ж юридичною особою.

Додаткове підтвердження цього висновку міститься у постанові Верховного суду від 28 січня 2025 року (справа № 921/534/23), де колегія судів зазначила:
«Отже, з огляду на зазначене, ПАТ “Укрінбанк” та ПАТ “Українська інноваційна компанія” є однією й тією ж юридичною особою, з одним і тим самим ідентифікаційним кодом 05839888, а зміни до статуту не є реорганізацією в розумінні банківського законодавства та не впливають на обсяг прав та обов’язків щодо зобов’язань, що виникли до внесення відповідних змін.»

Ці судові рішення матимуть вагоме значення для подальшої роботи ПАТ «Укрінком», сприяючи ефективному стягненню проблемної заборгованості від позичальників ПАТ «Укрінбанк» та забезпеченню виконання вимог кредиторів.

Сайти, що видають себе за ЗМІ, знову поширюють неправдиву інформацію про ПАТ «Укрінком» в інтернеті. Їх мета — дискредитація діяльності нашої компанії, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Верховного Суду України.

Ми вже направили всю відому нам інформацію про діяльність сайтів накшталт «антикор» та їм подібних у відповідні органи України.

Ці сайти мають на меті публікацію брехливої інформації задля здирництва по формулі «ви нам платите гроші — ми не пишемо про вас брехню».

В мережі опубліковані статті від OSINT-спеціалістів, в яких вказується на зв‘язок власників фейкових ЗМІ з росією та їх пряма причетність до здирництва та шантажу на адресу українського бізнесу — https://blackboxosint.com/hto-stoyit-za-sajtom-antykor-shho-vymagaye-po-12-tysyach-dolariv-za-vydalennya-naklepu/

Будьте обережні — не вірте шахраям та здирникам.

Колегія Касаційного господарського суду у складі Верховного суду України відмовила Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) у справі № 913/266/20(826/15260/17. 

Провадження стосувалося скасування перереєстрації ПАТ «Укрінбанк» на «Укрінком». Відповідну ухвалу за результатами розгляду справи у середу, 13 листопада, оголосив головуючий суддя Костянтин Огороднік.

Рішення Суду підтвердило законність перейменування. Адже ЄДРПОУ (як ключовий ідентифікатор юридичної особи) компанії залишився незмінним. Завдяки цьому рішенню прискориться процес стягнення заборгованості з багаторічних позичальників ПАТ «Укрінком». 

Стягнення заборгованості дозволить Державі повернути гроші, що були витрачені на виплати вкладникам банків. Нагадаємо, що ПАТ «Укрінком» також виплатив майже 1,7 млрд гривень своїм вкладникам.

ПАТ «Укрінком» та ФГВФО вже відправили позичальникам листи-вимоги про сплату боргів. В листах вказані рахунки, на які позичальники можуть сплатити свою заборгованість.

ПАТ “Укрінком” неодноразово повідомляв про тиск з боку інформаційного сайту “Антикор”. На ньому регулярно з‘являлась недостовірна інформація щодо діяльності нашої компанії. Враховуючи це, ми подали позов до Суду на зареєстрованих власників “Антикору”. Разом з цим в інтернеті опубліковано розслідування від OSINT-компанії Black Box. З нього стає очевидним, що діяльність “Антикору” базується виключно на вимаганні коштів у бізнесу. 

Портал «Антикор», під виглядом антикорупційної діяльності, організував схему шантажу, спрямовану на бізнесменів, політиків та посадовців. Власники сайту спочатку публікують компрометуючу або недостовірну інформацію про осіб, що потім змушені платити за видалення таких матеріалів. Станом на 2024 рік, плата за видалення однієї статті сягає $12 тисяч.

Основними особами, які організували та керують «Антикором», є Костянтин Черненко, Юрій Горбань, його син Богдан Горбань, а також Сергій Хантіль. Відповідно до реєстраційних документів, Костянтин Черненко є заявником на торгову марку сайту. 

Його банківські рахунки в «Monobank» і «Райфайзен Банк Аваль» використовуються для прийому коштів від жертв шантажу. Богдан Горбань займається юридичним представництвом сайту у судах та, за наявними даними, має великий досвід в цій ролі.

Ймовірно, до діяльності “Антикор” дотичний також Вадим Осадчий (власник аналогічного сайту “Телеграф”). В розслідуванні про нього (фігурує як В.Осадчий) написано: 

“В матеріалах кримінальних проваджень проти «Антикору» в якості посередників проходять також прізвища Олександра Канівця — рідного брата дружини Костянтина Черненка, а також Д.Шпакович, М.Сарай та В.Осадчий, з рахунків яких у «ПриватБанку» систематично надходили гроші на рахунки Костянтина Черненка та Лесі Журавської”.

Портал «Антикор» був фігурантом понад 1060 судових документів в Єдиному реєстрі судових рішень України, пов’язаних з його шантажною діяльністю. Однак багато постраждалих не змогли домогтися справедливості в суді, оскільки власники порталу уміло приховують свої справжні дані. 

Зокрема, ТОВ «АТБ» та політик Геннадій Корбан намагалися спростувати неправдиві статті, однак у більшості випадків судові позови не могли дійти логічного завершення.

Додатково, діяльність сайту може бути пов’язана з російськими структурами. «Антикор» використовує російський хостинг Variti і мав спільний Google Ads ID з декількома російськими ресурсами, що розповсюджують пропагандистські наративи. 

Відомо, що після Євромайдану сайт публікував статті, вигідні для Росії, і став одним з найбільших джерел фейкової інформації в Україні.

Публікації на «Антикорі» можуть завдати значної шкоди репутації, оскільки сайт часто висвітлює компанії та окремих осіб у негативному світлі.Плата за видалення статті зростала з часом — у 2018 році вона становила $6 тисяч, а в 2021-му вже $14 тисяч у біткоїнах, що підкреслює прибутковість цієї схеми для власників сайту. 

Джерело