ПАТ «Українська інноваційна компанія» (Укрінком) вважає, що стаття «Економічної правди» про взаємовідносини компанії з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не в повній мірі відображає позицію Укрінкому. Вибіркове відтворення пояснень, юридичні неточності та оцінні формулювання створюють однобічне уявлення про діяльність компанії та мотиви її акціонерів.

Під час підготовки матеріалу журналіст Ярослав Винокуров зустрівся з Володимиром Клименком та юристами компанії. Розмова тривала понад дві з половиною години, що зазначено в самій статті. Представники Укрінкому докладно пояснили історію судових спорів, причини зміни найменування, проведені виплати кредиторам і перешкоди поверненню заборгованості. Значна частина цих пояснень залишилася поза публікацією.

Правовий статус компанії потребує точного викладу. Стаття містить твердження про одночасне існування двох юридичних осіб під одним кодом ЄДРПОУ. Верховний Суд у постанові від 16 жовтня 2024 року у справі № 913/266/20 установив: Укрінбанк та Українська інноваційна компанія є тією самою юридичною особою з кодом 05839888 та єдиним обсягом прав і обов’язків. Зміни до статуту не створили нового учасника правовідносин. Опис ситуації через виникнення іншої компанії та перехід до неї прав спотворює зміст цього висновку.

Представники Укрінкому також пояснювали обставини неповернення банківської ліцензії та багаторічного невиконання судового рішення щодо відновлення роботи банку. Компанія пов’язує зміну найменування та видів діяльності саме з цими обставинами. Їхнє неповне висвітлення залишає читачів без пояснення причин ухвалених акціонерами рішень.

Інформація про виплати кредиторам є принциповою для оцінки руху активів. На зустрічі представники компанії повідомили, що, за даними її обліку, у 2016–2020 роках Укрінком виплатив близько 1,498 млрд грн фізичним та юридичним особам за зобов’язаннями, які не покривалися виплатами Фонду. Обговорювалася структура цих зобов’язань, журналіст поставив уточнювальні запитання щодо сум. Ця інформація до статті не увійшла.

Водночас матеріал відтворює припущення Фонду про скорочення заборгованості позичальників та її «зникнення». Оцінка таких тверджень потребує зіставлення погашень кредитів, виплат кредиторам, відступлень прав вимоги, списань і залишків. Погашення заборгованості та подальше виконання зобов’язань закономірно змінюють показники балансу. Стаття не містить повної звірки цих операцій, яка дозволяла б зробити висновок про неправомірну втрату активів.

Окрема частина зустрічі стосувалася перешкод стягненню кредитів. Представники Укрінкому пояснювали, як заперечення тотожності компанії та банку використовувалося у спорах із позичальниками й ускладнювало повернення коштів. На переконання компанії, підтримка Фондом такої позиції допомагала боржникам затягувати розрахунки. Цей аргумент безпосередньо стосується можливості погасити вимоги кредиторів, включно із самим Фондом.

Мета, яку представники Укрінкому виклали журналісту, — повернення заборгованості та повний розрахунок із кредиторами. Під час розмови обговорювалися можливість санації, накопичення коштів і ризики, пов’язані зі стягненням кредитного портфеля. У публікації ці пояснення скорочено до загальної тези про ефективніші розрахунки. Через це читачі отримали обмежене уявлення про запропонований компанією спосіб виконання зобов’язань.

Щодо наміру розмістити 300 млн грн в облігаціях внутрішньої державної позики Укрінком звернувся з клопотанням до суду. Цю обставину наведено в матеріалі. Доцільність запропонованої операції потребує оцінки її умов та впливу на задоволення вимог кредиторів. Використане у фіналі слово «прокрутити» надає зверненню негативного забарвлення, хоча доказів неправомірності самої пропозиції стаття не містить.

Укрінком вважає маніпулятивним поєднання цих пропусків із припущеннями про бажання власників привласнювати активи та характеристиками на кшталт «зомбі-банк» і «роздвоєння особистості». За оцінкою компанії, такий виклад формує негативне ставлення до її діяльності до належного розгляду озвучених аргументів. Заяви Фонду як учасника спору потребують такої самої ретельної перевірки, як пояснення Укрінкому.

Закликаємо редакцію «Економічної правди» виправити твердження про дві юридичні особи, точно відобразити висновки Верховного Суду та доповнити матеріал суттєвими поясненнями компанії. Просимо також опублікувати цю позицію з посиланням на неї в статті, щоб читачі могли ознайомитися з аргументами Укрінкому.

Компанія відкрита до критичних запитань, уточнення інформації та документальної перевірки наведених даних. Повнота викладу, точність юридичних формулювань і чітке відокремлення припущень від встановлених обставин мають визначати публічне обговорення цієї справи.

У 2025 році Фонд гарантування вкладів фізичних осіб витратив 851,23 млн грн на поточну діяльність. Банки — учасники системи перерахували Фонду 9,13 млрд грн зборів. Ще 8,30 млрд грн установа отримала від вкладень у державні цінні папери.

Ці суми показують ціну інституції для банківського сектору та її фінансову залежність від операцій із державним боргом. В умовах війни така модель потребує особливо жорсткого контролю за витратами та результатами роботи.

Майже мільярд гривень на діяльність Фонду

За річним звітом ФГВФО, кошторисні витрати на поточну діяльність у 2025 році становили 851,23 млн грн. У 2024 році вони дорівнювали 786,01 млн грн. За рік витрати зросли на 65,22 млн грн, або на 8,3%.

Середньомісячне утримання установи коштувало 70,94 млн грн.

Аудована фінансова звітність містить окремий бухгалтерський показник — 801,248 млн грн адміністративних витрат. Інші операційні витрати становили 154,741 млн грн, фінансові — 6,710 млн грн. Загальна сума визнаних витрат сягнула 962,699 млн грн.

Кошторисні та бухгалтерські показники мають різну основу обліку. Для оцінки поточного утримання Фонду доречно використовувати 851,23 млн грн. Сума 962,699 млн грн відображає всі витрати, визнані у фінансовій звітності.

Персонал поглинає майже 79% адміністративних витрат

У 2025 році Фонд нарахував працівникам 535,487 млн грн заробітної плати та 93,822 млн грн соціальних внесків. Сукупні витрати на персонал становили 629,309 млн грн — 78,54% усіх адміністративних витрат.

Середня чисельність працівників дорівнювала 321 особі. Арифметичні витрати на заробітну плату одного працівника становили близько 139 тис. грн на місяць. Разом із соціальними внесками — приблизно 163,4 тис. грн. Розрахунок охоплює всі нарахування, зокрема премії та відпускні.

Винагорода провідного управлінського персоналу за рік становила 65,925 млн грн. Це на 38,9% більше, ніж у 2024 році.

Директор-розпорядник ФГВФО Ольга Білай задекларувала 8 196 192 грн заробітної плати від Фонду. Середньомісячний арифметичний показник становить 683 016 грн.

Банки перерахували Фонду 9,13 млрд грн

Головним власним джерелом фінансових ресурсів Фонду залишаються збори з банків. У 2025 році учасники системи сплатили 9,13472 млрд грн початкових і регулярних зборів.

Чистий прибуток банківської системи за цей період становив 126,33 млрд грн. Внески до Фонду еквівалентні 7,23% цього показника.

Збори входять до витрат банків і зменшують їхній фінансовий результат. Це стримує накопичення капіталу та створює додатковий ціновий тиск на банківські послуги. Публічна звітність залишає частку такого навантаження, перенесену на клієнтів, невизначеною.

Сума 9,13 млрд грн характеризує внески банків до системи гарантування. Сума 851,23 млн грн показує фактичні кошторисні витрати Фонду. Їхнє підсумовування дало б подвійний рахунок, оскільки діяльність установи фінансується із сформованих нею ресурсів.

Фонд і державний борг

У переліку джерел фінансування Фонду за 2025 рік пряме бюджетне асигнування на поточну діяльність відсутнє. Водночас держава бере участь у фінансовій моделі установи через ОВДП та раніше надану підтримку.

Протягом року Фонд:

• • отримав 8,30492 млрд грн доходів від інвестування у державні цінні папери;
• • одержав 35,51411 млрд грн від погашення ОВДП;
• • придбав ОВДП на 44,19976 млрд грн;
• • збільшив вкладення у державні папери на 8,68565 млрд грн;
• • мав портфель державних цінних паперів вартістю 47,24986 млрд грн на кінець року.

Погашення ОВДП повертає власнику вкладену основну суму. Процентний дохід у розмірі 8,30 млрд грн входить до витрат держави на обслуговування внутрішнього боргу.

Фонд також перерахував 7,89213 млрд грн до державного бюджету за спеціальним механізмом повернення державної підтримки. Цей платіж має окрему правову та економічну природу. Його пряме зіставлення з процентами за ОВДП спотворює рух коштів.

У 2022 році держава надала Фонду внесок на 78,507375 млрд грн. Він складався з 45,741 млрд грн номінальної вартості припинених вексельних зобов’язань і 32,766375 млрд грн нарахованих процентів. Ця сума характеризує історичний обсяг державної підтримки системи та не входить до витрат Фонду за 2025 рік.

Витрати Фонду перевищили виплати вкладникам

У 2025 році Фонд перерахував 358,70 млн грн для виплат гарантованого відшкодування вкладникам. Кошторисні витрати на поточну діяльність були у 2,37 раза більшими.

Обсяг виплат залежить від кількості банкрутств банків, а повноваження Фонду охоплюють врегулювання неплатоспроможності, ліквідацію банків, управління активами та стягнення коштів. Водночас співвідношення 851,23 млн грн витрат і 358,70 млн грн виплат показує масштаб адміністративного апарату у спокійний для системи рік.

Рахункова палата зафіксувала слабкі результати управління активами

Рішення Рахункової палати №12-9 містить оцінку діяльності Фонду у 2016–2019 роках. Аудитори визнали заходи із задоволення вимог кредиторів шляхом управління та реалізації активів неефективними.

За цей період:

• • вкладникам відшкодували 93,6% гарантованих сум;
• • погасили 15,7% прийнятих вимог кредиторів усіх черг;
• • надходження від продажу активів покрили 8,3% вимог;
• • фактична ціна реалізації активів була у 2,4 раза нижчою за оцінну та у 14,4 раза нижчою за балансову;
• • у шести досліджених випадках активи продали загалом на 50,73 млн грн нижче початкової ціни.

Рахункова палата також виявила продаж прав вимоги особам, пов’язаним із боржниками, та ознаки пов’язаності учасників окремих торгів. Ці дані стосуються 2016–2019 років і показують системні проблеми управління активами в період масового виведення банків із ринку.

У 2025 році утримання ФГВФО коштувало 851,23 млн грн. Банки забезпечили 9,13 млрд грн внесків, держава сплатила Фонду 8,30 млрд грн процентного доходу за державними паперами, а історичний державний внесок залишається частиною фінансової основи системи.

Для воєнної економіки така конструкція означає значне вилучення ресурсів із банківського сектору, великі витрати на апарат і постійну участь державних фінансів. Результати управління активами, зафіксовані Рахунковою палатою, посилюють питання щодо відповідності цих витрат економічному результату.

ФГВФО з багатомільярдними зобов’язаннями перед державою звинувачує Укрінком у придбанні державних облігацій

25 серпня 2026 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб опублікував матеріал про клопотання ПАТ «Укрінком» щодо придбання ОВДП на суму до 300 млн грн. Судове засідання було призначено на 27 серпня.

Фонд назвав операцію приховуванням коштів, «заморожуванням» грошей і спробою збагатити власників. Публікація з’явилася за два дні до засідання від імені найбільшого визнаного кредитора Укрінкому з вимогами на 1,6409 млрд грн. Офіційний майданчик державної установи став засобом тиску в господарському спорі.

300 млн грн під судовим контролем

13 серпня Укрінком попросив Господарський суд Луганської області дозволити придбання ОВДП на суму до 300 млн грн із дохідністю щонайменше 16% річних і строком погашення від трьох років. 14 серпня суд прийняв клопотання до розгляду.

Ухвала від 1 липня забороняла значні правочини без згоди суду. Використання коштів контролював розпорядник майна. У справі діють мораторій і черговість задоволення вимог. Кошти та придбані папери залишалися майном боржника. Фонд пропустив ці обставини, трирічний строк подав як «заморожування», а дохідність від 16% вилучив із повідомлення. Купонний дохід збільшував би ресурс для всіх кредиторів.

Держава кредитує Фонд, Фонд заробляє на ОВДП

У 2014–2016 роках Фонд отримав із державного бюджету кредити у формі ОВДП на 59,559 млрд грн в обмін на власні векселі. За 2016–2019 роки він одержав 3,717 млрд грн купонного доходу. Закон №2180-IX у 2022 році припинив вексельні зобов’язання та запровадив спеціальний порядок розрахунків із державою. Механізм охоплює до 45,741 млрд грн номінальної частини та граничний обсяг процентної частини до 62,543 млрд грн. Станом на 1 січня 2023 року Рахункова палата назвала 62,543 млрд грн заборгованістю перед Міністерством фінансів і вказала на ризик її непогашення.

Під час повномасштабної війни Фонд наростив вкладення в державні папери. До 28 квітня 2023 року він інвестував в ОВДП майже 20,5 млрд грн, з яких понад 19 млрд грн надійшли на первинний ринок. Власну оцінку Фонд сформулював прямо: «Інвестування в ОВДП — вклад Фонду у підтримку держави під час війни».

У 2025 році валове придбання ОВДП становило 44,2 млрд грн. На кінець року портфель державних паперів сягнув 47,25 млрд грн, процентний дохід — 8,305 млрд грн. Державний бюджет надав Фонду кредитний ресурс, сплачує дохід за облігаціями й отримує платежі за спеціальним механізмом. Цей рух коштів утворює замкнений боргово-бюджетний цикл.

Фонд застосував подвійний критерій до однакового інструменту. Власні вкладення він називає підтримкою держави, клопотання Укрінкому під судовим контролем — приховуванням коштів і власним збагаченням. Відомостей про дивіденди, виведення грошей чи передачу доходу акціонерам публікація не містить.

Первинне придбання ОВДП спрямовує кошти до бюджету, з якого фінансуються Збройні Сили України. Матеріали справи не визначають випуск і спосіб придбання, тому пряме бюджетне призначення цих 300 млн грн лишається невстановленим. Клопотання мало зберегти кошти, дати дохід кредиторам і за можливості підтримати державне фінансування.

Рахункова палата про розпродаж банківських активів

Рішення Рахункової палати №12-9 за підсумками аналізу діяльності Фонду у 2016–2019 роках визнало неефективними заходи із задоволення вимог кредиторів коштом реалізації та управління активами. За чотири роки Фонд погасив 15,7% прийнятих вимог усіх черг. Продаж активів забезпечив покриття лише 8,3% вимог.

Фактична ціна реалізації майна була у 2,4 раза нижчою за оцінну та у 14,4 раза нижчою за балансову. У шести випадках активи продали загалом на 50,73 млн грн нижче початкової ціни. Аудитори зафіксували продаж прав вимоги особам, пов’язаним із боржниками, та ознаки пов’язаності учасників окремих торгів.

Ці висновки стосуються загальної діяльності Фонду й не прив’язують наведені випадки до активів Укрінбанку. Втрата вартості банківських активів системно скорочувала ресурс кредиторів. Тому звинувачення Укрінкому за намір зберегти 300 млн грн у дохідних державних паперах демонструють заангажованість Фонду.

Юридичні підміни та маніпуляції сумами

Фонд називає Укрінком «компанією-банкрутом», хоча на дату публікації тривала процедура розпорядження майном. Судові документи визначали компанію як боржника. Статус банкрута виникає після окремої постанови суду та відкриття ліквідаційної процедури.

Верховний Суд у постанові від 16 жовтня 2024 року встановив тотожність ПАТ «Український інноваційний банк» і ПАТ «Українська інноваційна компанія». Це одна юридична особа з кодом ЄДРПОУ 05839888 та єдиним обсягом прав і обов’язків. Суд також зафіксував, що рішення НБУ та Фонду щодо неплатоспроможності, тимчасової адміністрації й ліквідації Укрінбанку були визнані протиправними та скасовані чинними судовими рішеннями. Публікація Фонду обходить ці обставини.

Заявлені Фондом 1,8 млрд грн виплат вкладникам також потребують розмежування. Початкова вимога на 1,7915 млрд грн охоплювала 895 млн грн цільової позики, 879,7 млн грн заявлених виплат, проценти, збір і витрати на виведення банку з ринку. Фактичні виплати банків-посередників становили 814,788 млн грн. Верховний Суд 27 січня 2026 року підтвердив вимоги Фонду на 1,6409 млрд грн і наголосив на підтвердженні сплати первинними документами. Озвучені близько 3 млрд грн загальної заборгованості Фонд подав без дати, структури й затвердженого судом реєстру.

Повернення активів і розрахунки з кредиторами

Укрінком і ПрАТ «Оболонь» уклали мирову угоду про сплату 283 318 425,60 грн боргу та 423 920 грн судового збору. Кошти мали поповнити майно боржника. Фонд та його уповноважена особа оскаржили затвердження угоди. Перегляд тривав до 23 червня 2026 року, коли Верховний Суд залишив її в силі. Оскарження зберігало невизначеність навколо активу на 283,3 млн грн.

Укрінком стягує заборгованість, зберігає кошти та готує розрахунки з кредиторами за судовою черговістю. Десятирічна правова невизначеність погіршила частину активів і зменшила можливий обсяг повернення. Придбання ОВДП мало зберегти 300 млн грн і забезпечити дохід під судовим контролем.

Фонд роками продавав активи неплатоспроможних банків за частку оцінної й балансової вартості, зберіг багатомільярдні зобов’язання перед державою та отримував мільярдний дохід від ОВДП. Намір Укрінкому використати той самий інструмент для збереження коштів став приводом для офіційної атаки напередодні судового засідання.

У засобах масової інформації поширюються твердження, що Верховний Суд планує без участі сторін розглянути резонансну справу про нібито неправомірне виведення збанкрутілого «Укрінбанку» з-під контролю держави.

ПАТ «Українська інноваційна компанія» вважає таке трактування юридично некоректним і маніпулятивним. Публікації спотворюють предмет судового розгляду, замовчують актуальні висновки Верховного Суду та створюють публічний тиск на суддів касаційної інстанції.

Предметом справи є стягнення кредитної заборгованості

Справа № 915/715/16(925/698/16) перебуває у провадженні Господарського суду Миколаївської області та стосується стягнення заборгованості за кредитним договором від 5 лютого 2007 року № 12-070201 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії.

Позовні вимоги становлять 39 562 812,41 грн. Відповідачами у справі є ПрАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат», ТОВ «Молочна компанія “Волошкове поле”» та ПрАТ «Юрія». Фонд гарантування вкладів фізичних осіб і ПАТ «Українська інноваційна компанія» залучені до справи як треті особи.

Предмет судового розгляду охоплює виконання кредитних зобов’язань конкретними боржниками.

Ухвала суду першої інстанції вийшла за межі предмета спору

19 березня 2025 року ПАТ «Українська інноваційна компанія» звернулося до суду з клопотанням про зміну найменування позивача у зв’язку з перейменуванням ПАТ «Укрінбанк» на ПАТ «Українська інноваційна компанія».

31 грудня 2025 року Господарський суд Миколаївської області відмовив у задоволенні цього клопотання та одночасно постановив скасувати реєстраційні дії 2016 року щодо зміни найменування, місцезнаходження та видів діяльності ПАТ «Укрінком».

Питання про скасування реєстраційних дій жоден учасник справи перед судом не порушував. Такі вимоги не входили до предмета позову та потребували окремого позовного провадження з визначеним складом сторін, доказами й процесуальними гарантіями.

Ухвала від 31 грудня 2025 року фактично втручалася у корпоративний і реєстраційний статус юридичної особи в межах спору про стягнення кредитної заборгованості. ПАТ «Укрінком» розцінює такі дії як спробу рейдерського втручання в діяльність Компанії в інтересах боржників, зацікавлених в уникненні виконання кредитних зобов’язань.

Південно-західний апеляційний господарський суд скасував цю ухвалу та підтвердив відсутність процесуальних підстав для скасування реєстраційних дій у межах кредитного спору.

Письмовий касаційний розгляд відповідає закону

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав касаційну скаргу на постанову апеляційного суду. Верховний Суд відкрив касаційне провадження та визначив письмовий порядок розгляду без виклику учасників справи.

Такий порядок прямо передбачений частинами п’ятою та шостою статті 301 Господарського процесуального кодексу України для перегляду ухвал, якими розгляд справи не завершено.

Фонд звернувся з клопотанням про проведення судового засідання з викликом сторін. Верховний Суд ухвалою від 22 червня 2026 року відмовив у його задоволенні, оскільки не встановив обставин, які потребували усного розгляду.

Письмове провадження забезпечує сторонам право подавати касаційні скарги, відзиви, пояснення, заперечення та клопотання. Твердження про позбавлення Фонду можливості викласти свою позицію суперечить процесуальному законодавству.

Правовий статус ПАТ «Укрінком» установлений Верховним Судом

Верховний Суд неодноразово підтверджував, що ПАТ «Український інноваційний банк» і ПАТ «Українська інноваційна компанія» є однією юридичною особою з кодом ЄДРПОУ 05839888.

У постанові від 16 жовтня 2024 року у справі № 913/266/20 Верховний Суд установив, що зміни найменування, місцезнаходження, статуту та видів діяльності не створили нового учасника правовідносин і не змінили обсяг раніше набутих прав та обов’язків юридичної особи.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у справах № 921/534/23, № 908/401/18, № 909/578/17 та № 465/6061/19-ц.

У постанові від 23 квітня 2025 року у справі № 465/6061/19-ц Касаційний цивільний суд також підтвердив тотожність ПАТ «Український інноваційний банк» і ПАТ «Українська інноваційна компанія».

Правосуб’єктність ПАТ «Укрінком», його права за кредитними договорами та зобов’язання перед кредиторами встановлені чинними судовими рішеннями.

Дані Офісу Генерального прокурора спростовують твердження про кримінальні провадження

У офіційному листі Офісу Генерального прокурора України від 18 травня 2023 року зазначено, що за результатами опрацювання даних Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальних проваджень, які містили б відомості про можливе застосування заходів кримінально-правового характеру до ПАТ «Укрінбанк» — ПАТ «Українська інноваційна компанія», не встановлено. 

Також не встановлено проваджень щодо притягнення голови наглядової ради Володимира Клименка та голови правління Алли Ільюченко до кримінальної відповідальності як підозрюваної

Автори поширених матеріалів не наводять номерів кримінальних проваджень, повідомлень про підозру, обвинувальних актів або судових вироків щодо Компанії та її посадових осіб. 

Щодо згадки «журналістських розслідувань» – сам факт появи публікації з позначенням «журналістське розслідування» не підтверджує існування офіційного досудового розслідування. 

Такі публікації не відповідають професійним стандартам журналістського розслідування. Вони не містять належної доказової бази, позицій усіх сторін, офіційних процесуальних документів і результатів перевірки поширених тверджень. 

За оцінкою Компанії, ця діяльність має ознаки інформаційного шантажу та спрямована на дискредитацію ПАТ «Укрінком».

Інтерес боржників і публічний тиск на суд

За оцінкою ПАТ «Укрінком», поширення юридично викривлених матеріалів відповідає інтересам великих боржників Компанії. Їхня процесуальна стратегія спрямована на заперечення статусу кредитора, затягування судових проваджень та ухилення від погашення кредитної заборгованості.

Касаційна активність Фонду гарантування вкладів у цій справі фактично підтримує процесуальну позицію боржників та ускладнює повернення активів, необхідних для розрахунків із кредиторами ПАТ «Укрінком», включно із самим Фондом.

Синхронні публікації з наперед визначеною оцінкою справи формують суспільне очікування конкретного рішення Верховного Суду. ПАТ «Укрінком» розцінює таку інформаційну кампанію як публічний тиск на суддів.

Суд має оцінювати касаційну скаргу на підставі закону, матеріалів провадження та усталеної практики Верховного Суду. Медіакампанії не можуть підміняти судовий процес або створювати додаткові аргументи для боржників, які тривалий час ігнорують свої кредитні зобов’язання.

ПАТ «Українська інноваційна компанія» продовжить захищати свої права, стягувати заборгованість із позичальників та спрямовувати повернені активи на задоволення вимог кредиторів.

ПАТ «Українська інноваційна компанія»


Після окупації Криму та частини Донбасу ПАТ «Укрінком» (колишня назва — «Укрінбанк») утратило доступ приблизно до 30% кредитного портфеля. Держава досі не визначила джерело покриття цієї частини фінансового дефіциту.

Після 2014 року близько третини кредитного портфеля ПАТ «Укрінком», пов’язаного з Кримом, Донецькою та Луганською областями, перестало обслуговуватися. Позичальники припинили платежі, а заставне майно опинилося на територіях, де українські суди, реєстри та виконавча служба втратили можливість діяти.

Цей випадок порушує ширше питання державної політики. ПАТ «Укрінком» зберігає повний обсяг зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами за умов недоступності частини активів унаслідок збройної агресії. Українське законодавство залишає джерело фінансування такого розриву невизначеним.

Баланс, у якому бракує активів

Банківська модель проста. Установа залучає депозити та видає кредити. Повернення кредитів забезпечує кошти для розрахунків із вкладниками.

Умовний банк має 100 одиниць активів, 90 одиниць зобов’язань і 10 одиниць власного капіталу. Після втрати доступу до 30 одиниць активів у нього залишається 70 одиниць майна проти 90 одиниць боргів. Капітал акціонерів покриває перші 10 одиниць збитку. Для погашення решти 20 одиниць потрібне додаткове джерело.

Дефіцит можна закрити поверненням кредитів, продажем іншого майна, новим капіталом, компенсацією воєнної шкоди або списанням частини вимог кредиторів. Судове рішення встановлює обов’язок сплатити. Реальні кошти з’являються після повернення активів, залучення капіталу або виплати компенсації.

Заявлені 30% кредитного портфеля потребують незалежної перевірки. До остаточного збитку належать активи, втрата яких прямо пов’язана з окупацією. Аудит має врахувати стан позичальника до 2014 року, вартість застави, наявність поручителів, платежі після початку війни та можливість стягнення з майна на підконтрольній території.

Обов’язок перед вкладником зберігається

Депозит є грошовим зобов’язанням банку. Його розмір зберігається незалежно від результатів стягнення конкретного кредиту.

Стаття 625 Цивільного кодексу України зберігає обов’язок боржника виконати грошове зобов’язання за відсутності коштів. Війна впливає на строки, штрафи та оцінку вини. Основна сума боргу залишається. Це правило захищає вкладника від перенесення на нього ризиків кредитної політики банку.

Після виплати гарантованих сум Фонд гарантування вкладів набуває право вимоги до банку в межах фактично виплачених коштів. Вимоги Фонду до ПАТ «Укрінком» мають правову основу. Фонд стає кредитором і бере участь у процедурі задоволення вимог разом з іншими кредиторами.

Головне питання стосується джерела повернення коштів. Статус кредитора та визнана судом сума боргу визначають юридичні права Фонду. Фактичне погашення залежить від вартості доступних активів.

Суд визнав незаконність рішень державних органів

У 2015 році Національний банк визнав ПАТ «Укрінком», яке на той час мало назву «Укрінбанк», неплатоспроможним. У березні 2016 року регулятор відкликав ліцензію та розпочав ліквідацію. Керівництво компанії пов’язувало кризу ліквідності з воєнними втратами та заявляло про блокування залучення інвесторів. НБУ посилався на порушення нормативів ліквідності та невиконання плану фінансового оздоровлення.

Суди визнали протиправними та скасували рішення про відкликання ліцензії і початок ліквідації. Верховний Суд залишив ці рішення чинними. У 2024 році він також констатував тривалу правову невизначеність, спричинену відсутністю нового рішення НБУ щодо статусу установи після скасування попередніх актів.

Скасування регуляторних актів підтвердило незаконність конкретних дій НБУ і Фонду. Фінансовий стан ПАТ «Укрінком» потребує окремої оцінки. Судова перемога залишила відкритими питання відновлення активів, утрачених через окупацію, та наслідків багаторічного обмеження роботи з кредитним портфелем.

Хто має покрити різницю

Перед вкладником відповідає ПАТ «Укрінком». Акціонери першими несуть збитки в межах власного капіталу. Російська Федерація відповідає за підтверджену шкоду, спричинену агресією та окупацією. Україна може відповідати за додаткові збитки, завдані незаконними рішеннями або бездіяльністю її органів.

Кожен вид відповідальності потребує окремого розрахунку.

У 2025 році Господарський суд Луганської області присудив ПАТ «Українська інноваційна компанія» майже 132 млн доларів збитків з Російської Федерації. Суд пов’язав їх із втратою майна та неможливістю задовольнити кредиторські вимоги через окупацію Криму, частини Донецької та Луганської областей. Це рішення підтвердило причинний зв’язок між російською агресією та конкретною втратою активів ПАТ «Укрінком».

Наступним етапом є виконання рішення українського суду. Для цього потрібні доступні російські активи, міжнародний механізм стягнення або майбутній компенсаційний фонд. Міжнародний Реєстр збитків охоплює шкоду, завдану з 24 лютого 2022 року. Втрати ПАТ «Укрінком» 2014–2015 років перебувають поза його часовими межами.

Який механізм потрібен державі

Україні потрібен загальний закон для підприємств і фінансових установ, які втратили активи через окупацію після 19 лютого 2014 року.

Незалежний аудит має визначити чистий воєнний збиток за кожним активом. Із суми вимоги слід відняти отримані платежі, страхове відшкодування, кошти поручителів, вартість доступного майна та звичайне довоєнне знецінення.

Після перевірки держава може видати спеціальне свідоцтво або облігацію воєнної вимоги. Такий інструмент визнаватиметься активом у процедурі банкрутства та передаватиметься кредиторам. Його погашення відбуватиметься за рахунок конфіскованих російських активів, репарацій або міжнародного компенсаційного фонду.

Державне фінансування має супроводжуватися переходом до України прав вимоги до Росії, позичальників, поручителів і заставного майна. Ця конструкція запобігатиме подвійному відшкодуванню.

Вимоги Фонду гарантування також можна розділити за походженням збитку. Звичайні банківські втрати погашатимуться з майна боржника. Підтверджена воєнна шкода може бути відстрочена або обміняна на державний інструмент воєнної вимоги.

Справа ПАТ «Укрінком» показує прогалину, яка стосується всієї економіки. Держава вимагає повного виконання зобов’язань і досі не створила механізму перетворення доведених втрат від окупації на актив для розрахунку з кредиторами.

За чинної моделі економічну ціну російської агресії сплачують українські вкладники, фінансові установи, кредитори, акціонери та система гарантування вкладів.

ПАТ «Укрінком» вважає за необхідне надати публічне пояснення своєї позиції у зв’язку із заявами представників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, озвученими під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України щодо діяльності Фонду.

Відео з засідання можна переглянути тут — https://www.youtube.com/live/Xlczk123228

Позиція компанії стосується системної проблеми. Фонд гарантування, будучи стороною багаторічного спору з ПАТ «Укрінком», одночасно претендує на роль кредитора, адміністратора активів, комунікатора з боржниками, публічного оцінювача дій компанії та фактичного тлумача судових рішень. Така концентрація ролей створює конфлікт інтересів і формує підґрунтя для маніпулятивної комунікації.

ПАТ «Укрінком» виступає за правове, прозоре і документально підтверджене врегулювання всіх питань, пов’язаних із колишнім ПАТ «Український інноваційний банк» / ПАТ «Укрінбанк». Основою такого врегулювання мають бути остаточні судові рішення, первинні документи, точні фінансові розрахунки та рівність сторін перед законом.

1. ПАТ «Укрінком» та ПАТ «Укрінбанк» — це одна організація

ПАТ «Укрінком» є новим найменуванням юридичної особи, яка раніше діяла як ПАТ «Український інноваційний банк» / ПАТ «Укрінбанк». Юридична особа зберегла той самий ідентифікаційний код 05839888, власну правову історію, активи, зобов’язання та корпоративну безперервність.

Сучасна судова практика Верховного Суду прямо фіксує значення цієї обставини. У справі №913/266/20 Верховний Суд виходив із того, що ПАТ «Укрінбанк» і ПАТ «Українська інноваційна компанія» є однією юридичною особою з одним і тим самим кодом ЄДРПОУ, а зміни до статуту та найменування не є реорганізацією і самі собою не змінюють обсяг прав та обов’язків юридичної особи щодо зобов’язань, які виникли раніше.

Саме тому спрощена публічна теза Фонду про відсутність у ПАТ «Укрінком» зв’язку з ПАТ «Укрінбанк» є юридично некоректною. Правове питання полягає у безперервності існування однієї юридичної особи, у межах її банківської та небанківської правосуб’єктності, а також у наслідках дій державних органів після скасування ліквідаційних рішень судами.

У риториці Фонду простежується вибірковий підхід. У спорах щодо активів і прав вимоги Фонд використовує тезу про відсутність правонаступництва. У публічних заявах щодо боргів Фонд описує ПАТ «Укрінком» як колишній банк, який начебто має сплатити Фонду мільярдні суми. Така вибірковість спотворює суть спору і формує хибне уявлення про правовий статус компанії.

2. Фонд фактично ігнорує остаточні судові рішення щодо незаконності ліквідаційних актів

У справі №826/5325/16 суди визнали протиправною та скасували постанову Правління НБУ №180 від 22.03.2016 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Укрінбанк», а також рішення виконавчої дирекції Фонду №385 від 22.03.2016 про початок процедури ліквідації та делегування повноважень ліквідатора банку.

Суди також зобов’язали НБУ вчинити необхідні дії щодо відновлення функціонування ПАТ «Укрінбанк» як банківської установи у стані, який існував до прийняття постанови НБУ №180. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 відповідні рішення були залишені без змін. Постановою Верховного Суду від 24.02.2021 НБУ було відмовлено у перегляді цієї справи. Постанова Верховного Суду є остаточною.

Ці рішення мають обов’язкову силу. Вони створюють правову реальність, яку Фонд повинен враховувати у власних діях, листах, публічних заявах і судових позиціях.

ПАТ «Укрінком» вважає, що Фонд фактично не виконує ці судові рішення. Фонд продовжує діяти та комунікувати з боржниками, державними органами і парламентськими майданчиками так, ніби скасоване рішення про початок ліквідації залишається безумовною підставою для управління юридичною особою, її активами і відносинами з боржниками.

Остаточне судове рішення має виконуватися. Державна установа, яка перебуває у спорі з приватною юридичною особою, не може замінювати виконання судового акта власними листами, адміністративними висновками чи публічними заявами.

3. Закон №590-IX потребує правового застосування, а не політичного перебільшення

Фонд регулярно посилається на Закон №590-IX і подає його як універсальне пояснення власного контролю над ситуацією навколо ПАТ «Укрінбанк» / ПАТ «Укрінком». Такий підхід спрощує і спотворює зміст закону.

ПАТ «Укрінком» визнає, що Закон №590-IX змінив регулювання банківського ринку та наслідків оскарження актів НБУ і Фонду. Водночас жодне положення цього закону не дає Фонду повноваження ігнорувати остаточні судові рішення, самостійно переоцінювати висновки суду або використовувати адміністративні листи як інструмент блокування майнових прав юридичної особи.

Верховний Суд у подальшій практиці звертав увагу на правову невизначеність, яка виникла після скасування судом рішень НБУ та Фонду і відсутності належних дій з боку уповноважених державних органів. Судова практика також вказує, що саме НБУ як орган банківського нагляду мав приймати належні рішення після скасування актів про відкликання ліцензії та ліквідацію.

Наслідки цієї невизначеності не можуть перекладатися на ПАТ «Укрінком», його акціонерів, кредиторів, вкладників і боржників. Держава повинна забезпечити правову визначеність, а Фонд повинен діяти в межах закону і судових рішень.

4. Листи Фонду до боржників ескалюють конфлікт і створюють ризик подвійного стягнення

Проблема виходить за межі публічних виступів. Фонд системно втручається у відносини ПАТ «Укрінком» із боржниками колишнього ПАТ «Укрінбанк».

У листі ФГВФО за підписом Віктора Новікова Фонд формулює позицію, за якою ПАТ «Укр/ін/ком» позбавлене права стягувати заборгованість із боржників банку, а повернення заборгованості на користь ПАТ «Укр/ін/ком» Фонд вважає неналежним виконанням зобов’язання.

Такі листи мають практичний ефект прямого втручання у майнові відносини. Боржники отримують сигнал від державної установи про ризик невизнання платежів на користь ПАТ «Укрінком». Це демотивує боржників виконувати договори або судові рішення, створює штучну невизначеність і підвищує ризик подвійних вимог.

Показовою є відповідь Фонду адвокату Дорошенку щодо ТОВ «Чернігівський домобудівельний комбінат». У цьому документі Фонд заперечує статус ПАТ «Українська інноваційна компанія» як кредитора конкретного боржника і водночас повідомляє про відсутність можливості видати довідку про повне погашення заборгованості через відсутність у Фонду та уповноваженої особи необхідних документів.

Така позиція створює для боржників правову пастку. Фонд блокує або ускладнює виконання на користь ПАТ «Укрінком» і одночасно не забезпечує боржнику належного документального механізму закриття зобов’язання. У результаті конфлікт штучно підтримується, судові процеси множаться, а реальне повернення коштів затягується.

5. Виступ представників Фонду на ТСК є ескалацією конфлікту

Під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради представники Фонду подали звернення ПАТ «Укрінком» як «маніпуляцію», «тиск на суди» і спробу дискредитації державної установи.

Звернення до Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України є законним механізмом парламентського контролю за діяльністю державної установи. Фонд управляє значними активами, продає майно банків, формує правові позиції щодо боржників, веде десятки судових спорів і заявляє власні кредиторські вимоги. Така діяльність має бути предметом парламентської уваги.

Фонд під час засідання ТСК змістив предмет обговорення. Питання про дії Фонду, його листи до боржників, виконання судових рішень, прозорість процедур і конфлікт ролей було переведено у площину репутаційної атаки на заявника. ПАТ «Укрінком» було представлено як боржника, який начебто використовує парламентський майданчик для ухилення від відповідальності.

Цей підхід є маніпулятивним. Оцінка звернення має ґрунтуватися на фактах, документах, судових рішеннях, листуванні Фонду з боржниками, фінансових розрахунках і правовому аналізі. Особа заявника та наявність спору з Фондом не усувають права ПАТ «Укрінком» звертатися до органу парламентського контролю.

Кількість судових справ між Фондом і ПАТ «Укрінком», озвучена представниками Фонду, засвідчує масштаб конфлікту. Вона сама собою не доводить правоту Фонду. Для належної оцінки потрібна відкрита матриця таких справ: сторони, предмет спору, процесуальний статус, остаточні рішення, зв’язок із активами, вимогами кредиторів, боржниками та правовим статусом юридичної особи.

6. Заява про 1,6 млрд грн потребує повного розрахунку

Фонд заявляє, що є одним із найбільших кредиторів ПАТ «Укрінком» і озвучує суму близько 1,6 млрд грн. ПАТ «Укрінком» визнає суспільний інтерес до прозорого врегулювання всіх зобов’язань, включно з можливими вимогами Фонду.

Публічне використання цієї суми має супроводжуватися детальним розрахунком. Фонд повинен пояснити правову природу вимоги, дату її виникнення, структуру суми, склад тіла вимоги, нарахування, черговість задоволення, джерела підтвердження, стан судового визнання та співвідношення з виплатами, які ПАТ «Укрінком» здійснювало вкладникам і кредиторам.

Також необхідно врахувати стягнення з боржників, фактичні виплати, судові рішення щодо конкретних вимог, стан кредитного портфеля і документи, які підтверджують або спростовують окремі елементи розрахунку.

Без такої деталізації цифра 1,6 млрд грн перетворюється на інструмент репутаційного тиску. Фонд використовує її як політичний аргумент, поєднуючи тему боргу з темою бюджету та фінансування армії. Підтримка обороноздатності держави є безумовним пріоритетом. Саме тому питання повернення коштів має вирішуватися юридично бездоганно, з максимальною прозорістю і без інформаційного тиску на суди, боржників та кредиторів.

ПАТ «Укрінком» зацікавлене у цивілізованому розрахунку з кредиторами, державою, вкладниками та Фондом. Такий розрахунок можливий на основі документів, судових рішень, первинної бухгалтерії, прозорого графіка і правової визначеності.

7. Конфлікт ролей Фонду має бути предметом парламентського контролю

Ключова системна проблема полягає у конфлікті ролей Фонду. У чинній моделі Фонд одночасно заявляє себе кредитором, адміністратором процедури, управителем активів, продавцем майна, суб’єктом, який комунікує з боржниками, учасником судових процесів і органом, що впливає на порядок задоволення вимог кредиторів.

Така концентрація повноважень потребує підвищеного контролю. Коли орган одночасно претендує на гроші, управляє активами, формує правову позицію щодо боржників і публічно дискредитує опонента, парламент має підстави перевірити його дії на прозорість, неупередженість і відповідність закону.

Фонд повинен доводити свою добросовісність діями: виконанням судових рішень, розкриттям документів, прозорими розрахунками, коректною комунікацією, чітким розмежуванням власних ролей і повагою до права сторін на судовий захист.

Довіра до державної установи формується через підзвітність і правову визначеність. Статус державної установи не звільняє Фонд від обов’язку діяти в межах закону.

8. Публічна риторика Фонду потребує фактичної перевірки

ПАТ «Укрінком» звертає увагу на ширшу тенденцію в комунікації Фонду. Представники ФГВФО часто подають складні правові та фінансові питання у спрощеній рекламній формі. Окремі факти перетворюються на широкі висновки, які потребують методології, документів і незалежної перевірки.

Ця модель проявляється у публічних заявах Фонду щодо іноземних fintech-інвесторів, євроінтеграції, продажу банків, ефективності процедур і спору з ПАТ «Укрінком». Реальні факти у таких заявах часто поєднуються з перебільшеними висновками, що створює викривлене сприйняття.

У випадку ПАТ «Укрінком» складна судова історія, питання одного коду ЄДРПОУ, скасованих актів НБУ і Фонду, Закону №590-IX, листів до боржників і фактичних виплат вкладникам зводяться до зручного публічного ярлика. Такий підхід ускладнює врегулювання і підриває довіру до об’єктивності позиції Фонду.

ПАТ «Укрінком» наполягає на документальній перевірці кожної тези. Заяви Фонду мають підтверджуватися судовими рішеннями, первинними документами, фінансовими розрахунками, методиками оцінки та відкритими даними.

9. Позиція ПАТ «Укрінком»

ПАТ «Укрінком» заявляє свою позицію з кількох ключових питань.

Перше. Остаточні судові рішення у справах щодо протиправності рішень НБУ та Фонду мають виконуватися. Фонд повинен враховувати скасування рішення №385 та діяти відповідно до правових наслідків такого скасування.

Друге. ПАТ «Укрінком» є юридичною особою з історією ПАТ «Укрінбанк», тим самим кодом ЄДРПОУ 05839888 і безперервністю прав та обов’язків. Питання банківської ліцензії та спеціальної банківської правосуб’єктності потребує окремого правового аналізу, відмінного від питання існування самої юридичної особи.

Третє. Листи Фонду до боржників, у яких ставиться під сумнів належність виконання на користь ПАТ «Укрінком», ескалюють конфлікт і створюють ризик подвійного стягнення. Кожна конкретна вимога має вирішуватися у судовому або договірному порядку, із належними доказами повноважень і титулу кредитора.

Четверте. Заяви про 1,6 млрд грн мають супроводжуватися повним розрахунком. Без розрахунку ця цифра працює як інструмент інформаційного тиску.

П’яте. Звернення ПАТ «Укрінком» до Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради є законним інструментом парламентського контролю. Фонд має відповідати на зміст звернення фактами і документами, а не репутаційними оцінками заявника.

Шосте. ПАТ «Укрінком» готове до прозорого врегулювання відносин із кредиторами, вкладниками, державою та Фондом. Основою такого врегулювання мають бути судові рішення, первинні документи, реальні розрахунки та рівність сторін перед законом.

10. Що має зробити Фонд

ПАТ «Укрінком» закликає Фонд гарантування вкладів фізичних осіб перейти від публічної ескалації до документальної та правової площини.

Фонд має оприлюднити детальний розрахунок заявленої вимоги до ПАТ «Укрінком»; надати перелік усіх судових справ між Фондом і компанією із зазначенням предмета та процесуального статусу; розкрити листи, які Фонд направляв боржникам ПАТ «Укрінбанк» / ПАТ «Укрінком» із застереженнями щодо платежів; пояснити правову підставу тверджень про неналежність сплати на користь ПАТ «Укрінком»; надати інформацію щодо документів банку, первинних кредитних справ і їх фактичного місцезнаходження; забезпечити повагу до остаточних судових рішень.

ПАТ «Укрінком» підтримує державний контроль, прозорість фінансової системи і захист прав вкладників. Компанія виступає проти свавільного трактування закону державною установою, яка сама є стороною конфлікту.

Суть позиції ПАТ «Укрінком» є чіткою: вкладники, кредитори, держава і суспільство зацікавлені у законному, прозорому та ефективному поверненні коштів. Досягнення цієї мети потребує виконання судових рішень, припинення ескалації, відкритого розкриття документів і відмови від маніпулятивної публічної риторики.

Спір навколо ПАТ «Українська інноваційна компанія» давно вийшов за межі історії одного банку. Він став тестом для української правової системи: чи здатна держава забезпечити виконання остаточних судових рішень, захист права вимоги та стабільність цивільного обороту.

У центрі конфлікту — ПАТ «Укрінком», колишній ПАТ «Український інноваційний банк». Верховний Суд уже сформулював ключовий висновок: ПАТ «Укрінбанк» і ПАТ «Укрінком» є однією юридичною особою з кодом ЄДРПОУ 05839888 та єдиним обсягом прав і обов’язків. Зміна найменування і статуту не створила нового суб’єкта та не припинила раніше набуті права вимоги.

Цей висновок має практичне значення. Якщо юридична особа зберегла свої права, її боржники мають виконувати зобов’язання. Інакше будь-який борговий спір перетворюється на нескінченну дискусію про назву кредитора, його історію, реєстраційні дії та позицію державних органів.

Найпоказовіший приклад — справа з ПрАТ «Оболонь». Господарський суд Луганської області затвердив мирову угоду, за якою «Оболонь» має сплатити Укрінкому 283,3 млн грн за кредитними договорами. Для кредиторів Укрінкому це реальне джерело погашення вимог у процедурі банкрутства. Для ринку — сигнал, що борги за кредитами можуть бути стягнуті навіть після багаторічного спору.

При цьому, «Оболонь» та «Укрінком» заключили мирову угоду та готові співпрацювати в контексті погашення заборгованості. Але!

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та його уповноважені особи оскаржують цю мирову угоду, посилаючись на власне бачення статусу Укрінбанку. Така позиція створює правову невизначеність і фактично допомагає боржникам відкладати платежі. Кошти, які могли б поповнити майнову масу та піти на розрахунки з кредиторами, залишаються заблокованими у процесуальних спорах.

Окремий ризик проявився у Миколаївській справі. У спорі про стягнення заборгованості суд ухвалою скасував реєстраційні дії 2016–2017 років щодо Укрінкому та доручив державному реєстратору Миколаївської міської ради вилучити відповідні записи з ЄДР. Такий підхід підміняє предмет спору: замість розгляду питання про борг суд фактично втручається у правовий статус кредитора. Законність цих реєстраційних дій уже перевірялася судами, а відповідні висновки Верховного Суду мають обов’язкову силу.

Для бізнесу ця ситуація небезпечна своєю відтворюваністю. Боржник отримує модель поведінки: оспорювати статус кредитора, ініціювати звернення до реєстраторів чи муніципальних органів, створювати сумнів щодо належного отримувача платежу та роками уникати виконання зобов’язань. Така практика здорожчує кредитування, підриває довіру до судів і знецінює забезпечення за договорами.

Правова позиція Укрінкому тримається на трьох простих тезах. Перша: правосуб’єктність компанії підтверджена судовими рішеннями. Друга: борги за кредитними договорами підлягають виконанню. Третя: кошти від стягнення мають працювати в інтересах кредиторів у процедурі банкрутства.

Держава зацікавлена у передбачуваному фінансовому ринку. Передбачуваність починається з поваги до остаточних судових рішень. Якщо Верховний Суд підтвердив тотожність юридичної особи, нижчі суди, реєстратори, органи місцевого самоврядування та учасники спорів мають діяти в межах цього висновку.

Справа Укрінкому демонструє базову проблему української економіки: активи часто існують, боржники відомі, судові рішення ухвалені, а виконання блокується процесуальними маневрами. В інтересах ринку — припинити цю практику. Боржники мають платити за договорами, кредитори мають отримувати належне, а судове рішення має завершувати спір.

Звернення

EQUITY Law Firm перемогла одразу в ДВОХ СУДОВИХ СПРАВАХ в рамках одного з найунікальніших судових кейсів українського банкопаду!

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду підтримав позицію EQUITY Law Firm, відхилив касаційну скаргу Національного банку України та підтвердив необґрунтованість позиції НБУ щодо намагання перегляду судових рішень та поновлення процесуальних строків через 5 ! років.

Завдякі роботі команди EQUITY Law Firm:

Збережено стабільність у процедурі банкрутства та захищені права кредиторів і боржника від затягування процесу та задоволення вимог кредиторів.

Підхід судів узгоджується з практикою ВС та стандартами ЄСПЛ щодо розумних строків і добросовісності учасників процесу.

Це ще один крок у послідовному захисті ПАТ «Укрінком» від спроб переглянути давно встановлені судові висновки — курс, який ми тримаємо протягом більше 5 років!

Також Касаційний господарський суд поставив крапку у спорі з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб щодо оскарження реєстраційних дій стосовно ПАТ «Укрінком».

Вказаний спір тривав з 2017 року, «пройшов» зміну юрисдикцій та розглядався Касаційним адміністративним судом також.

Захищено законні корпоративні зміни та стабільність даних у ЄДР.

Підтверджено обов’язковість і остаточність попередніх рішень у спорі щодо ПАТ «Укрінком».

Крапка в спробах «другого кола» спору через зміну юрисдикції та повторення тотожних позовних вимог.

Віримо, що завершення спору з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, дозволить направити спільні зусилля на стягнення заборгованості з боржників з метою погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Справа ПАТ «Укрінком» – це унікальний кейс в українській правовій системі, коли колишній банк відновлюватиме свою платоспроможність за загальною процедурою, що відповідає директивам ЄС та практиці провідних країн ЄС.

Дякуємо клієнту за довіру та нашій команді – за системну і витривалу роботу. Продовжуємо послідовно захищати права клієнта.

Над проектом працює команда EQUITY у складі: керуючого партнера Олега Маліневського, радника Дмитра Тиліпського, юристів Ярослава Демченка та Олексія Кобаля.

Джерело

Компанія не могла стягнути борги через окупацію.

ПАТ «Українська інноваційна компанія» виграла судовий позов проти РФ, отримавши рішення суду про стягнення збитків на суму 131 966 067,11 доларів США. Ці збитки були завдані товариству внаслідок збройної агресії РФпроти України.

У позовній заяві компанія зазначила, що через повномасштабне вторгнення зазнала значних втрат. Зокрема, було втрачено велику кількість майна, яке або належало компанії, або виступає предметом забезпечення за кредитними договорами. Це майно знаходиться на тимчасово окупованих територіях АР Крим, Донецької та Луганської областей.

Позивач також наголосив, що через окупацію українських територій російською федерацією стало неможливим задовольнити кредиторські вимоги шляхом стягнення на предмети іпотеки, що призводить до знецінення цих активів.

Це рішення стало частиною зростаючої тенденції успішної судової практики, де українські суди задовольняють позови юридичних та фізичних осіб, які постраждали від російської агресії з лютого 2014 року.

Значним поштовхом для активізації цього процесу стала постанова Верховного Суду від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19. Ключовий висновок цієї постанови полягав у тому, що суд України при розгляді справи, де відповідачем є рф, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії.

Загалом, за даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, сума збитків, завданих українським банкам через дії країни-агресора, становить понад 70 мільярдів гривень.

Джерело