Володимир Клименко, голова наглядової ради ПАТ «Укрінком», спеціально для «Банкрутство & Ліквідація» прокоментував ситуацію щодо сучасного стану справ у резонансній справі, яка склалася між ПАТ «Укрінком» та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Володимир Клименко, голова наглядової ради ПАТ «Укрінком», спеціально для «Банкрутство & Ліквідація» прокоментував ситуацію щодо сучасного стану справ у резонансній справі, яка склалася між ПАТ «Укрінком» та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Акціонери та менеджмент ПАТ “Укрінком” змушені знову публічно відповідати на системні маніпуляції та введення в оману боржників, вкладників, кредиторів та суддів.

Наразі неправдиву інформацію розповсюджують Галина Янченко, народна депутатка України та секретар Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з захисту прав інвесторів, та традиційно Світлана Рекрут, директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ймовірно, що пані народна депутатка також введена в оману представниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Адже опубліковані нею матеріали є не тільки юридично неправдивими, але й фактичною маніпуляцією.

Приводимо свої відповіді на публікацію Галини Янченко в блозі на сайті “Економічна правда”.

Галина Янченко та Світлана Рекрут: Компанію “Укрінком” заснували власники “Укрінбанку” після того, як НБУ визнав банк неплатоспроможним.

Укрінком: Це одна й та сама компанія, яка має ідентичний код ЄДРПОУ. Ми змінили назву після того, як перестали бути банком, щоби не вводити людей в оману.

Галина Янченко та Світлана Рекрут:  Вивели на неї усі активи банку, спершу дочекавшись, поки Фонд гарантування вкладів виплатить його вкладникам 1,8 млрд грн, надані як позика державою.

Укрінком: З 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернув вкладникам ПАТ «УКРІНБАНК» — 1,622 млрд гривень, а ПАТ «УКРІНКОМ» власними силами — 1,5 млрд

Стратегічна мета ПАТ “Укрінком” — виплатити гроші всім кредиторам та  вкладникам. Доступ до цих грошей ми отримуємо після перемоги у всіх судах, коли стягнемо борги з усіх неплатників.

Галина Янченко та Світлана Рекрут:  Намагається позбутись своїх зобов’язань шляхом втечі в контрольоване банкрутство.

Укрінком: Акціонери ПАТ “Укрінком” весь час живуть та працюють в Києві, перебувають на зв‘язку з нашими кредиторами. Адреса нашого офісу відома в тому числі на Google Maps, наші адвокати відомі, наші радники (в тому числі Джим Слеттері) відомі.

Судові справи також відомі. Тому викликає подив така позиція, бо ми хочемо піти в контрольоване банкрутство під контролем Суду, а не одного кредитора чи боржника. У нас є інформація, що цей кредитор вже домовився з боржником, і вони діють спільно в публікації неправдивої інформації про ПАТ “Укрінком”.

До речі, пані Янченко стала нам відома з публікації в медіа. Вона не відповідає на наші звернення, не рахуючи “відписки” на лист від Джима Слеттері, та не залучає нас в комунікацію в рамках ТСК.

Можливо ми з вами публічно зустрінемось, разом з журналістами, та обговоримо наш кейс?

Адже ви НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ. А ми також є народом, громадянами України, про яких ви ПУБЛІЧНО говорите неправду.

Галина Янченко та Світлана Рекрут:  У 2020 р. парламент ухвалив відомий “банківський” закон №590-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності”, яким чітко визначено, що процедура виведення банку з ринку не може бути зупинена за жодних обставин.

Укрінком: Згідно Конституції України, Закон не має зворотної сили. Бо Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.08.2019 року та Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 року у справі № 826/14033/17 Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 залишено без змін.

Таким чином, в судовому порядку в рамках трьох інстанцій, в тому числі найвищою судовою інстанцією — Верховним Судом України — було підтверджено протиправність рішень НБУ та ФГВФО про запровадження тимчасової адміністрації та початок процедури виведення банку з ринку.

Процедура ліквідації банку скасована Судами трьох інстанцій ДО появи та прийняття “антиколомойського закону”.

Галина Янченко та Світлана Рекрут:  На сьогодні вимоги вкладників “Укрінбанку” сягають майже 3 млрд грн.

Це і ті 1,8 млрд грн, які Фонд виплатив вкладникам у межах гарантій, взявши позику у держави, та які зараз вкрай потрібні країні в умовах війни; і понад 607 млн грн, які досі не отримали вкладники банку за своїми вкладами у понад 200 000 грн.

Укрінком: Пані народна депутатка умисно не вказує те, що ми власними коштами сплатили 1,5 млрд гривень своїм вкладникам.

На сьогодні вимоги вкладників складають 600 млн гривень. Ще 18.03.2016 року ми звертались до ФГВФО призупинити виплати. Це було відразу після того, як ми виграли перший суд.

Також бачимо маніпуляцію про війну. Нагадаємо, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб продає майно банків за 5-7% від їх ринкової вартості. Різницю покриває державними грошима, беручи кредити у Мінфіна.

Чому ви не продаєте активи за ринковими цінами?

Галина Янченко та Світлана Рекрут: Виходить, що поки, наприклад, відносно Ігоря Коломойського тривають судові процеси за доведення до неплатоспроможності “ПриватБанку”, менш відомі, але не менш одіозні колишні власники “Укрінбанку” через суди роблять спроби “повісити” на державу і всіх платників податків 1,8 млрд грн, які свого часу було виплачено з державного бюджету вкладникам.

Укрінком: Класична маніпуляція, поставити двох не пов‘язаних один з одним осіб в одну категорію. Ознайомтесь, будь ласка, що саме інкримінують Коломойському. І перестаньте маніпулювати.

Звернення від Громадської організації “Асоціація вкладників Укрінбанк”

Висловлюємо своє обурення позицією Галини Янченко, народного депутата України.

1. Пані Янченко не зверталась до нас, як до вкладників, з питаннями чи пропозицією щодо нашої ситуації.

2. Її позиція не погоджена з нами та є для нас неприємним сюрпризом, адже ми дізнались про неї з публічних джерел — в ЗМІ.

3. Публічна позиція пані Янченко не відповідає дійсності. На даний момент Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не виплачує нам кошти, які були втрачені в результаті протиправних дій НБУ та ФГВФО щодо ПАТ «Укрінбанк». Протиправність цих дій підтверджена постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.08.2019.

4. Загалом з 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернув вкладникам ПАТ «УКРІНБАНК» — 1,622 млрд гривень, а ПАТ «УКРІНКОМ» власними силами — 1,5 млрд.

5. Нам відомо, що ФГВФО переслідує власні цілі у судових суперечках з ПАТ «УКРІНКОМ», де інтереси його вкладників стоять на останньому місці.

6. Ми підтримуємо позицію ПАТ «УКРІНКОМ» та вимагаємо у Галини Янченко врахувати це в своїм публічних заявах та діяльності її Тимчасовій спеціальній комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів.

Scan_1

Звернення від Громадської організації “Асоціація вкладників Укрінбанк”

Висловлюємо своє обурення позицією Галини Янченко, народного депутата України.

1. Пані Янченко не зверталась до нас, як до вкладників, з питаннями чи пропозицією щодо нашої ситуації.
2. Її позиція не погоджена з нами та є для нас неприємним сюрпризом, адже ми дізнались про неї з публічних джерел — в ЗМІ.
3. Публічна позиція пані Янченко не відповідає дійсності. На даний момент Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не виплачує нам кошти, які були втрачені в результаті протиправних дій НБУ та ФГВФО щодо ПАТ «Укрінбанк». Протиправність цих дій підтверджена постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.08.2019.
4. Загалом з 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернув вкладникам ПАТ «УКРІНБАНК» — 1,622 млрд гривень, а ПАТ «УКРІНКОМ» власними силами — 1,5 млрд.
5. Нам відомо, що ФГВФО переслідує власні цілі у судових суперечках з ПАТ «УКРІНКОМ», де інтереси його вкладників стоять на останньому місці.
6. Ми підтримуємо позицію ПАТ «УКРІНКОМ» та вимагаємо у Галини Янченко врахувати це в своїм публічних заявах та діяльності її Тимчасовій спеціальній комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів.

Scan_1

Нам стало відомо, що на адресу Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з захисту прав інвесторів, начебто надійшла заява на одного з наших позичальників зі скаргою на «Укрінком» Цю інформацію опублікувала Галина Янченко, голова цієї комісії, на своїй сторінці в фейсбуці.

В свою чергу ми двічі відправляли адвокатське звернення та нашу заяву щодо ситуації з «Укрінкомом» на адресу ТСК.

Ми не отримали відповідь. Вочевидь пані Янченко має упередження щодо «Укрінком». Розуміємо, що будь які розгляди нашого кейсу з залученням вище вказаної ТСК відбудуться без нашої участі.

Якщо нас не запрошують до розгляду та відмовляються від конструктивного діалогу в правовому полі — то будь яке рішення за участі ТСК буде упередженим та однобоким.

Це очевидно.

Ми вважаємо це продовженням кампанії з дискредитації «Укрінком». Розуміємо, що цей позичальник, що відправив скаргу, це пан Табалов з компанії «Первомайський МКК». Він брав кредит в «Укрінкомі», а щоби не повертати — він наразі фінансує розміщення матеріалів в ЗМІ, де написана неправдива інформація про нашу компанію.

Пан Табалов вісім років користується кредитом і не обслуговує його.

Також вважаємо систему публікацію брехливої інформації про нас та ігнорування з боку ТСК інструментом тиску на Суд, де розглядаються справи «Укрінком».

Нагадаємо, що постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.08.2019 року та Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 року у справі № 826/14033/17 Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 залишено без змін.

Таким чином, в судовому порядку в рамках трьох інстанцій, в тому числі найвищою судовою інстанцією — Верховним Судом України — було підтверджено протиправність рішень НБУ та ФГВФО про запровадження тимчасової адміністрації та початок процедури виведення банку з ринку.

ФГВФО фактично забрав у мене банк і весь бізнес. Зараз вони хочуть, щоби я та інші акціонери не могли забрати свої гроші з банку.

Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України з захисту прав інвесторів наразі захищає права недобросовісного позичальника, який також має пряме відношення до падіння банку.

Він не повернув кредит і це стало однією з причин втрати ліквідності банка.

Тобто, комісія з захисту інвесторів, стала на бік тих людей, які на практиці знищують інвестиційний потенціал України.

Це феноменальне блюзнірство.

Володимир Клименко знайшов вихід із ситуації, що склалася

Акціонер та голова наглядової ради “Укрінкому” Володимир Клименко в інтерв’ю “Апострофу” розповів в чому полягає суперечка між ПАТ “Укрінком” та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, про тиск на суддів і останнє рішення Великої палати, про позицію Національного банку і бачення вирішення ситуації.

– В чому полягає суперечка між ПАТ “Укрінком” та ФГВФО?

В 2016 році НБУ ліквідував ПАТ “Укрінбанк”, а в 2019 році Верховним Судом України було підтверджено протиправність рішень НБУ та ФГВФО про запровадження тимчасової адміністрації та початок процедури виведення банку з ринку.

В 2016 році ПАТ “Укрінбанк” змінив назву на ПАТ “Укрінком”.

ПАТ “Укрінком” та ПАТ “Укрінбанк” — це одна й та сама компанія з одним кодом ЄДРПОУ, тими самими акціонерами та менеджментом. Підтвердженням цього є більше двадцяти рішень судів, в тому числі — Верховного Суду України.

ФГВФО наполягає на тому, що ПАТ “Укрінком” не є правонаступником ПАТ “Укрінбанк” та не може розпоряджатися своїм майном. Ідея ФГВФО полягає в тому, щоби розпродати майно компанії за 5-7% від його ринкової власності. Тобто — за звичайною процедурою продажу майна ліквідованих банків.

Покриття різниці ціни зазвичай відбувається коштом платників податків через механізми кредитування ФГВФО від Міністерства фінансів України.

З 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернув вкладникам ПАТ «УКРІНБАНК» — 1,622 млрд гривень, а ПАТ «УКРІНКОМ» власними силами — 1,5 млрд.

– Яка наразі позиція Верховного Суду по питанням, що пов‘язані з “Укрінком”?

Коли суди керуються виключно буквою Закону, то ніяких проблем не виникає. Але ми знаємо, що певним суддям телефонують та нав‘язують їм ідею, що у випадку з “Укрінком” закон можна обійти. Що можна порушити статтю 58 Конституції України (про те, що Закон не має зворотної сили), та застосувати до нас “антиколомойський закон”.

В публічному просторі чимало маніпуляцій від ФГВФО. Вони нав‘язують громаді позицію, що ми порушуємо закон, що нас потрібно повернути в правове поле.

Але ми — “Укрінком” — і є в правовому полі. Ми не тиснемо на суддів, не розповсюджуємо фейки. Кожна наша дія базується на законах України, наукових висновках правників та розуміння наших менеджерів та акціонерів з США.

Я процитую позицію Джима Слеттері, радника голови ПАТ “Укрінком” та шестиразового Конгресмена США

“Задоволення касаційної скарги ПАТ “Укрінком” сприятиме захисту права власності на належне йому майно – права вимоги за кредитними договорами. Крім того, таке судове рішення опосередковано захищатиме і право власності акціонерів ПАТ “Укрінком”, серед яких є і громадяни Сполучених Штатів Америки.

Ситуація на банківському ринку України, і зокрема справа ПАТ “Укрінком”, була доведена до відома відповідним членам Конгресу США і залишається предметом їхньої уваги у зв’язку з потенційним ризиком для американського уряду та платників податків.

Право мирно розпоряджатися власним майном та його недоторканість захищені також двостороннім Договором між Україною та Сполученими Штатами Америки про заохочення та взаємний захист інвестицій, який ратифіковано Законом №226/94-ВР від 21.10.94 (заборона експропріації та націоналізації – стаття III).

Відповідні положення міжнародних договорів імплементовані в Конституції України, зокрема статті 41 (непорушність права власності) та статті 42 (гарантії права на підприємницьку діяльність)”.

– Ви якось комунікуєте з Фондом, з НБУ?

Раніше ми пропонували йому варіанти подолання цієї ситуації. В законному полі. Зараз з ними комунікують наші американські менеджери та партнери. В тому числі є позиція Кевіна Крамера, сенатора США, який зацікавився нашим кейсом.

Тобто — наш кейс вже цікавить американську владу. Бо США найбільший донор України і головний союзник. Їх цікавить, що і як у нас відбувається. Чому у нас ігнорують закони.

Але з 2016 року у нас було десь десять комунікацій з Фондом з наміром вирішити ситуацію в правильному ключі. Отримати доступ до активів, розрахуватись з фондом, стягнути гроші з боржників, розрахуватись з кредиторами.

Але Фонд вперто ігнорує всі домовленості. Їх задача — забрати наше залогове майно і реалізувати його за 5-7% від ринкової власності.

А тепер подумайте, куди піде різниця? Бо де факто, ніхто не продасть, скажімо залогове майно нашого боржника “Первомайський МКК” за такі гроші. Десь має бути кеш. Доречі, ця компанія також з нами судиться. Бо вони заборгували більше 200 млн гривень і не хочуть їх повертати.

Добре — не повертає нам. То поверніть Фонду, і хай Фонд зараховує цю суму в погашення нашої заборгованості перед ними за виплату депозитів.

Але вони просто не хочуть повертати. Бо викуплять своє залогове майно завдяки Фонду. Це їм буде набагато дешевше, ніж повернути борг.

Ось це і є принцип їх діяльності. Взяти гроші — не повернути їх. Різницю закриє держава.

– Як пройшло минуле судове засідання?

Джим Слеттері та Майкл Костін спеціально приїздили до Києва, щоб виступити на засіданні Великої Палати Верховного Суду України, де слухали справу щодо статусу “Укрінкому”.

Джим конгресмен США шести скликань та почесний президент Асоціаціі американських конгресменів. Майкл довгий час працював радником голови ЦРУ та був в команді Джона Маккейна. Саме він привернув увагу Маккейна до України. Зараз обидва – радники “Укрінкому”.

Майкл та Джим здолали 8 тисяч кілометрів від Вашингтону до Києва і Джим мав виступити перед вельмишановними суддями. Виступ було погоджено заздалегідь.

Далі в найкращих традиціях українського судочинства – суд вирішив нікого не заслуховувати. Погодили і погодили, приїхав та й приїхав, але виступити не дамо. Засідання тривало більше 2,5 годин і переважно… в нарадчій кімнаті.

Розгляду справи по суті не було і в результаті його чомусь повернули до касаційного суду.

Потім, як то кажуть «німа сцена» і дводенний шлях назад до США. Тиждень часу та тисячі доларів витрачено заради того, щоб побачити двері нарадчої кімнати Верховного Суду України. Пан Слеттері та пан Костін були, м’яко кажучи, збентежені.

Але є, назвемо так, і плюси.

Американські політики отримали можливість судити про якість правосуддя та банківської політики в Україні. Не за “потьомкінськими селами”, збудованими українськими бюрократами в численних звітах про “фантастичний успіх”, а на власні очі побачили хід розгляду резонансної справи.

Ось так воно пройшло.

– Є така версія, що ПАТ “Укрінком” не може бути правонаступником ПАТ “Укрінбанк”, бо ви незаконно перейменували компанію.

Є версія, а є буква закону та наукові висновки.

Згідно наукових висновків, перейменування здійснено законно. Цитую:

“Висновок члена Науково-консультаційної ради при Верховному суді, доктора юридичних наук, професора, завідувача кафедри приватного права Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана А.В.Омельченка:

Права та обов’язки за цивільно-правовими зобов’язаннями, набутими банком (“ПАТ “Український інноваційний банк”), переходять до юридичної особи, яка не має такого статусу (ПАТ “Українська інноваційна компанія”)

Законність реєстраційних дій щодо перейменування ПАТ “УКРІНБАНК” в ПАТ “УКРІНБАНК” вже була предметом дослідження судом в межах справи № 826/11199/16.Суди трьох інстанцій, включаючи Верховний суд відмовили у задоволенні позову ФГВФО.

Тобто — ми все зробили в рамках Закону.

Юридичної особи із таким найменуванням як ПАТ «УКРІНБАНК» в ЄДРПОУ не існує, а код ЄДРПОУ який до перейменування ПАТ “УКРІНБАНК” в ПАТ “УКРІНКОМ”, належав ПАТ “УКРІНБАНК” на цей час належить ПАТ “УКРІНКОМ”.

В межах справ № 826/14033/17 та 826/5325/16 Верховним судом було ухвалене остаточне судове рішення відповідно, до якого визнані протиправним та скасовані постанови та рішення НБУ та ФГВФО відповідно до яких були розпочаті процедури ліквідації ПАТ “УКРІНБАНК”.

Всі інші версії — це маніпуляції з метою ввести в оману громаду, натиснути на суддів, тощо.

– Який вихід з ситуації?

Виконувати закони. Не маніпулювати громадською думкою. Не тиснуту на суддів.

Ми виграємо суди, отримаємо доступ до активів, стягнемо борги, розрахуємось з Фондом,розрахуємось з нашими кредиторами.

Джерело 

Чергова хвиля замовної кампанії проти ПАТ «Укрінком». Знову публікації на сторінках видання «Телеграф», а також — на сторінці в фейсбуці у блогера Сергія Лямця.

Важко щоразу відповідати на повну ахінею, але разом з тим вважаємо за доцільне повідомити правду.

Володимир Стельмах ніколи не був власником ПАТ «Укрінком». Фантазії щодо його причетності до банку розповсюджуються паном Лямцем вже не перший рік. З таких підходом до числа власників можна віднести будь яку людину, з якою я знайомий.

Автор для експресії наситив матеріал власними фантазіями, і видає їх за реальність. Саме тому ми і маємо довготривалу судову тяганину з ним. На жаль пан Лямець ігнорує суд та час від часу змінює своє місце проживання, щоби не отримувати повістки.

Видання «Телеграф», поширюючи брехню Лямця, в черговий раз публічно доводить свою безпосередню участь в інформаційній кампанії, що направлена проти ПАТ «Укрінком», її акціонерів, менеджерів та кредиторів.

Цікавою є згадка Ігоря Коломойського в контексті ПАТ «Укрінком». Вона тут також не просто так. Адже у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є бажання застосувати до нас «Закон Коломойського», що протирічить Конституції України. Адже цей закон прийняли пізніше, ніж Верховний Суд України визнав протиправність рішень НБУ та ФГВФО про запровадження тимчасової адміністрації та початок процедури виведення банку з ринку.

Ангажованість статті також в тому, что що її автор вказує суму, яку ФГВФО виплатив вкладникам ПАТ «Укрінком», але не вказує, скільки вкладникам виплатив ПАТ «Укрінком». З 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернув вкладникам ПАТ «УКРІНБАНК» — 1,622 млрд гривень, а ПАТ «УКРІНКОМ» власними силами — 1,5 млрд.

Перейменування юридичної особи зі збереженням її ЄДРПОУ Лямець вважає «юридичною махінацією». Прикро, що людина, яка береться писати «серйозний матеріал», не здатна опанувати базові правові засади.

Коли у ПАТ «Укрінбанк» відібрали банківську ліцензію, то логічним кроком є відмова від слова «Банк» в назві. Щоби не вводити людей в оману. Це ми і зробили — переіменувались згідно нового статусу. Це нормальна процедура. Фаховий журналіст чи розслідувач має про це знати.

Загалом коментувати весь матеріал — це дурна справа. Бо він цілком складається з брехні та маніпуляцій.

Зауважимо, що в певний момент видання «Телеграф» відмовилось публікувати нашу позицію, натомість продовживши розміщувати замовлені матеріали проти нас. Єдиний вихід, який ми бачимо в цій ситуації — це судовий позов на захист ділової репутації.

Господарський Суд Луганської області на своєму сайті офіційно спростував інформацію, яку опублікувало видання «Телеграф» та блогер Сергій Лямець.

Цитуємо інформацію від Суду.

У зв’язку з поширенням 15 вересня 2023 року у мережі Інтернет (на сторінці Сергія Лямця у Facebook та на порталі «TELEGRAF») інформації про те, що 30 вересня цього року Господарський суд Луганської області частково відмовив Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у задоволенні вимог, зокрема, до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» (цитата: «Самого рішення суду ще немає, але мої джерела кажуть, що 30 вересня Господарський суд Луганської області частково відмовив Фонду у задоволенні вимог. В перекладі з юридичної мови це означає, що Фонд програв»), Господарський суд Луганської області вважає за необхідне повідомити.

30 серпня 2023 року в рамках підготовчого засідання Господарським судом Луганської області постановлена ухвала про закриття провадження у справі №913/266/20(826/15260/17) в частині позовних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Слід відмітити, що закриття провадження у справі — це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Провадження у справі № 913/266/20(826/15260/17) в частині позовних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб закрито з підстав того, що у провадженні іншого суду була розглянута справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, в якій вже є рішення, що набрало законної сили і яке в силу приписів 129-1 Конституції України є обов’язковим до виконання.

Таким чином, враховуючи викладене вище, Господарський суд Луганської області не розглядав по суті вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справі № 913/266/20(826/15260/17), а постановив 30 серпня 2023 року ухвалу про закриття провадження у справі в частині вимог Фонду, і не відмовляв частково Фонду у задоволені вимог 30 вересня, як це зазначено у публікації Сергія Лямця у Facebook та на порталі «TELEGRAF».

Крім того, справа № 913/266/20(826/15260/17) призначена Господарським судом Луганської області до судового розгляду по суті на 21 вересня 2023 року.

Слід також зазначити, що повний текст ухвали Господарського суду Луганської області від 30 серпня 2023 року про часткове закриття провадження у справі № 913/266/20(826/15260/17) був складений та підписаний 11 вересня 2023 року, а відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень текст цієї ухвали був оприлюднений 13 вересня 2023 року.

Тому твердження у публікаціях Сергія Лямця у Facebook та на порталі «TELEGRAF», які з’явилися у медіапросторі 15 вересня 2023 року (тобто на 2 дні пізніше, ніж ухвала суду від 30.08.2023 була оприлюднена), про те, що: «Самого рішення суду ще немає, але мої джерела кажуть, що 30 вересня Господарський суд Луганської області частково відмовив Фонду у задоволенні вимог» — також не відповідає дійсності. Тобто, щоб зрозуміти мотивацію суду автор публікації до дати її оприлюднення мав змогу ознайомитися з текстом постановленої судом ухвали від 30.08.2023.

Звертаємо увагу на те, що у разі незгоди з ухвалою Господарського суду Луганської області сторони можуть її оскаржити до суду апеляційної інстанції у передбачені процесуальним законом строки.

У зв’язку з поширенням 15 вересня 2023 року у мережі Інтернет (на сторінці Сергія Лямця у Facebook та на порталі «TELEGRAF») інформації про те, що 30 вересня цього року Господарський суд Луганської області частково відмовив Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у задоволенні вимог, зокрема, до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» (цитата: «Самого рішення суду ще немає, але мої джерела кажуть, що 30 вересня Господарський суд Луганської області частково відмовив Фонду у задоволенні вимог. В перекладі з юридичної мови це означає, що Фонд програв»), Господарський суд Луганської області вважає за необхідне повідомити.

30 серпня 2023 року в рамках підготовчого засідання Господарським судом Луганської області постановлена ухвала про закриття провадження у справі №913/266/20(826/15260/17) в частині позовних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Слід відмітити, що закриття провадження у справі – це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Провадження у справі № 913/266/20(826/15260/17) в частині позовних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб закрито з підстав того, що у провадженні іншого суду була розглянута справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, в якій вже є рішення, що набрало законної сили і яке в силу приписів 129-1 Конституції України є обов’язковим до виконання.

Таким чином, враховуючи викладене вище, Господарський суд Луганської області не розглядав по суті вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справі № 913/266/20(826/15260/17), а постановив 30 серпня 2023 року ухвалу про закриття провадження у справі в частині вимог Фонду, і не відмовляв частково Фонду у задоволені вимог 30 вересня, як це зазначено у публікації Сергія Лямця у Facebook та на порталі «TELEGRAF».

Крім того, справа № 913/266/20(826/15260/17) призначена Господарським судом Луганської області до судового розгляду по суті на 21 вересня 2023 року.

Слід також зазначити, що повний текст ухвали Господарського суду Луганської області від 30 серпня 2023 року про часткове закриття провадження у справі № 913/266/20(826/15260/17) був складений та підписаний 11 вересня 2023 року, а відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень текст цієї ухвали був оприлюднений 13 вересня 2023 року.

Тому твердження у публікаціях Сергія Лямця у Facebook та на порталі «TELEGRAF», які з’явилися у медіапросторі 15 вересня 2023 року (тобто на 2 дні пізніше, ніж ухвала суду від 30.08.2023 була оприлюднена), про те, що: «Самого рішення суду ще немає, але мої джерела кажуть, що 30 вересня Господарський суд Луганської області частково відмовив Фонду у задоволенні вимог» – також не відповідає дійсності. Тобто, щоб зрозуміти мотивацію суду автор публікації до дати її оприлюднення мав змогу ознайомитися з текстом постановленої судом ухвали від 30.08.2023.

Звертаємо увагу на те, що у разі незгоди з ухвалою Господарського суду Луганської області сторони можуть її оскаржити до суду апеляційної інстанції у передбачені процесуальним законом строки.

Господарський суд Луганської області висловлює прохання до представників ЗМІ задля отримання всієї необхідної інформації звертатися до суду електронною поштою inbox@lg.arbitr.gov.ua або за телефонами: +38(057) 702-10-79 та 0952140005 (гаряча лінія).

Додатково з процесуальними документами у справах можна ознайомитися у Єдиному реєстрі судових рішень за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/

Ухвала про закриття провадження у справі № 913/266/20(826/15260/17) від 30.08.2023 у частині позовних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб  – https://reyestr.court.gov.ua/Review/113356494

Джерело

ДО УВАГИ НАШИХ КЛІЄНТІВ, ВКЛАДНИКІВ, АКЦІОНЕРІВ ТА ІНВЕСТОРІВ

Відповідно до ч.7 ст.302 Господарського процесуального кодексу України

 Після передачі справи на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду визначений у ній суддя-доповідач у разі необхідності звертається до відповідних фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді стосовно підготовки наукового висновку щодо застосування норми права, питання щодо якого стало підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати, крім випадків, коли висновок щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах був раніше отриманий Верховним Судом.

Саме такі дії були вчинені суддею -доповідачем  у справі № 909/578/17 за позовом ПАТ “УКР/ІН/КОМ”, яка перебувала на розгляді Великої Палати Верховного Суду   Ткачем І.В. ПАТ “Українська інноваційна компанія” у відповідь на адвокатський запит отримало ці висновки та оприлюднює їх для ознайомлення всіх зацікавлених із їх змістом.  

Зверннення

Звернення судді

Висновок Омельченка АВ

Висновок НДІ

Висновок Мици ЮВ