Станом на 1 липня 2026 року сукупна заборгованість позичальників перед ПАТ «Українська інноваційна компанія» — ПАТ «Укрінком» становила близько 4,7 млрд грн. За даними Компанії, ця сума включає основний борг, відсотки за користування кредитами та пеню, нараховану відповідно до умов кредитних договорів.

За кожною цифрою стоять кошти, які українські підприємства отримали для ведення бізнесу та мали повернути у визначені договорами строки. Значна частина цих кредитів понад десять років залишається без належного обслуговування.

Економічно така ситуація перетворила кредити Укрінкому на вимушене довгострокове фінансування українського бізнесу. Позичальники роками користувалися чужим капіталом. Компанія втратила можливість розпоряджатися власними активами, виконувати зобов’язання перед кредиторами та спрямовувати повернені кошти на нові проєкти.

Поняття «вимушене фінансування» у цьому контексті описує тривале користування отриманими коштами без повного розрахунку з кредитором. Юридична природа цих коштів залишається незмінною: це кредитна заборгованість, яка підлягає поверненню.

Як виникла десятирічна затримка

24 грудня 2015 року Національний банк України ухвалив рішення про віднесення ПАТ «Український інноваційний банк» до категорії неплатоспроможних. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб запровадив тимчасову адміністрацію. У березні 2016 року НБУ відкликав банківську ліцензію та розпочав ліквідацію банку.

Згодом суди визнали протиправними та скасували рішення НБУ і Фонду про неплатоспроможність, тимчасову адміністрацію, відкликання ліцензії та ліквідацію. Українське законодавство на той час мало прогалину щодо механізму відновлення банківської ліцензії після скасування відповідного рішення НБУ.

У постанові від 16 жовтня 2024 року у справі № 913/266/20 Верховний Суд прямо пов’язав правову невизначеність навколо Компанії з відсутністю належного законодавчого регулювання та невжиттям Національним банком необхідних заходів.

Позичальники використали цю ситуацію як процесуальну стратегію для заперечення права ПАТ «Укрінком» вимагати повернення коштів. Судові процеси зосередилися навколо статусу кредитора, зміни найменування юридичної особи та повноважень її органів управління.

Встановлення факту отримання позичальником коштів і виконання ним договірних зобов’язань у багатьох справах розтягнулося на роки.

Чому Укрінком має право вимагати повернення коштів

Право ПАТ «Укрінком» ґрунтується на кредитних договорах, факті передання коштів позичальникам і загальних нормах цивільного законодавства.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає належне виконання зобов’язання відповідно до умов договору. Статті 610 і 611 визначають наслідки порушення зобов’язань. Стаття 1054 встановлює обов’язок позичальника повернути кредит і сплатити відсотки.

Кредитний договір діє до його виконання або припинення на передбачених законом чи договором підставах. Зміна найменування кредитора, втрата банківської ліцензії та судові спори навколо управління юридичною особою зберігають обов’язок позичальника погасити борг.

Остаточний розмір вимог щодо кожного боржника визначається умовами конкретного договору, проведеними платежами, законодавчими обмеженнями, розрахунком заборгованості та судовим рішенням у разі спору. Право Компанії вимагати виконання кредитних зобов’язань підтверджене актуальною практикою Верховного Суду.

Хто втрачає через неповернення кредитів

Непогашений кредит є замороженим активом. Поки позичальник користується отриманими коштами, кредитор зазнає втрат від інфляції, судових витрат, знецінення забезпечення та багаторічного блокування капіталу.

Повернення цих активів безпосередньо впливає на можливість ПАТ «Укрінком» розраховуватися зі своїми кредиторами. До їх числа належать фізичні та юридичні особи, а також Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Тривале ухилення позичальників від погашення боргів зачіпає широке коло осіб.

Системні ризики знецінення банківських активів підтвердила Рахункова палата. У рішенні від 6 червня 2023 року № 12-9 вона визнала неефективними заходи Фонду, спрямовані на задоволення вимог кредиторів банків шляхом управління та реалізації активів.

За результатами аналізу діяльності Фонду у 2016–2019 роках фактична вартість реалізації банківських активів була у 2,4 раза нижчою за оціночну та у 14,4 раза нижчою за балансову. Рахункова палата також зафіксувала випадки продажу прав вимоги пов’язаним із боржниками особам. Такі операції дозволяли позичальникам викуповувати власні борги зі значною знижкою.

Ці висновки стосуються всієї проаналізованої системи управління активами неплатоспроможних банків. Вони показують економічну ціну затягування: тривале перебування кредитної вимоги у стані судового спору підвищує ризик її знецінення.

ПрАТ «Оболонь» виконало передбачені мировою угодою зобов’язання та добровільно переказало кошти на поточний рахунок ПАТ «Українська інноваційна компанія» — ПАТ «Укрінком».

Мирову угоду між ПАТ «Укрінком» і ПрАТ «Оболонь» затвердив Господарський суд Луганської області 13 січня 2026 року у справі № 913/266/20 (913/282/25). Вона визначила погоджений сторонами порядок погашення заборгованості та завершення тривалого спору. ПрАТ «Оболонь» повністю визнало заборгованість і взяло на себе зобов’язання сплатити її у встановлений строк.

23 червня 2026 року Верховний Суд залишив ухвалу про затвердження мирової угоди та постанову апеляційного суду без змін. Постанова Верховного Суду є остаточною. Після завершення судового перегляду ПрАТ «Оболонь» здійснило передбачений угодою платіж.

ДП ПрАТ «Оболонь» «Красилівське» також переказало ПАТ «Укрінком» кошти на виконання зобов’язань за кредитним договором. ПАТ «Укрінком» оцінює дії ПрАТ «Оболонь» як показовий, конструктивний та економічно раціональний приклад врегулювання боргових зобов’язань.

ПАТ «Укрінком» очікує, що цей підхід стане орієнтиром для інших великих і менших боржників Компанії. Добровільне погашення заборгованості скорочує тривалість судових проваджень, зберігає економічну вартість кредитних активів і забезпечує надходження коштів для виконання зобов’язань ПАТ «Укрінком» перед вкладниками та кредиторами.

Значення повернення кредитних активів підтверджують і висновки Рахункової палати. У рішенні від 6 червня 2023 року № 12-9 Рахункова палата визнала неефективними заходи із задоволення вимог кредиторів банків шляхом реалізації та управління активами. Зафіксоване аудитом суттєве зниження вартості банківських активів під час їх продажу безпосередньо зменшувало можливості для розрахунків із кредиторами. Мова йде про реалізацію активів (за заниженими цінами, згідно ринкових), якою займається Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

У засобах масової інформації поширюються твердження, що Верховний Суд планує без участі сторін розглянути резонансну справу про нібито неправомірне виведення збанкрутілого «Укрінбанку» з-під контролю держави.

ПАТ «Українська інноваційна компанія» вважає таке трактування юридично некоректним і маніпулятивним. Публікації спотворюють предмет судового розгляду, замовчують актуальні висновки Верховного Суду та створюють публічний тиск на суддів касаційної інстанції.

Предметом справи є стягнення кредитної заборгованості

Справа № 915/715/16(925/698/16) перебуває у провадженні Господарського суду Миколаївської області та стосується стягнення заборгованості за кредитним договором від 5 лютого 2007 року № 12-070201 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії.

Позовні вимоги становлять 39 562 812,41 грн. Відповідачами у справі є ПрАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат», ТОВ «Молочна компанія “Волошкове поле”» та ПрАТ «Юрія». Фонд гарантування вкладів фізичних осіб і ПАТ «Українська інноваційна компанія» залучені до справи як треті особи.

Предмет судового розгляду охоплює виконання кредитних зобов’язань конкретними боржниками.

Ухвала суду першої інстанції вийшла за межі предмета спору

19 березня 2025 року ПАТ «Українська інноваційна компанія» звернулося до суду з клопотанням про зміну найменування позивача у зв’язку з перейменуванням ПАТ «Укрінбанк» на ПАТ «Українська інноваційна компанія».

31 грудня 2025 року Господарський суд Миколаївської області відмовив у задоволенні цього клопотання та одночасно постановив скасувати реєстраційні дії 2016 року щодо зміни найменування, місцезнаходження та видів діяльності ПАТ «Укрінком».

Питання про скасування реєстраційних дій жоден учасник справи перед судом не порушував. Такі вимоги не входили до предмета позову та потребували окремого позовного провадження з визначеним складом сторін, доказами й процесуальними гарантіями.

Ухвала від 31 грудня 2025 року фактично втручалася у корпоративний і реєстраційний статус юридичної особи в межах спору про стягнення кредитної заборгованості. ПАТ «Укрінком» розцінює такі дії як спробу рейдерського втручання в діяльність Компанії в інтересах боржників, зацікавлених в уникненні виконання кредитних зобов’язань.

Південно-західний апеляційний господарський суд скасував цю ухвалу та підтвердив відсутність процесуальних підстав для скасування реєстраційних дій у межах кредитного спору.

Письмовий касаційний розгляд відповідає закону

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав касаційну скаргу на постанову апеляційного суду. Верховний Суд відкрив касаційне провадження та визначив письмовий порядок розгляду без виклику учасників справи.

Такий порядок прямо передбачений частинами п’ятою та шостою статті 301 Господарського процесуального кодексу України для перегляду ухвал, якими розгляд справи не завершено.

Фонд звернувся з клопотанням про проведення судового засідання з викликом сторін. Верховний Суд ухвалою від 22 червня 2026 року відмовив у його задоволенні, оскільки не встановив обставин, які потребували усного розгляду.

Письмове провадження забезпечує сторонам право подавати касаційні скарги, відзиви, пояснення, заперечення та клопотання. Твердження про позбавлення Фонду можливості викласти свою позицію суперечить процесуальному законодавству.

Правовий статус ПАТ «Укрінком» установлений Верховним Судом

Верховний Суд неодноразово підтверджував, що ПАТ «Український інноваційний банк» і ПАТ «Українська інноваційна компанія» є однією юридичною особою з кодом ЄДРПОУ 05839888.

У постанові від 16 жовтня 2024 року у справі № 913/266/20 Верховний Суд установив, що зміни найменування, місцезнаходження, статуту та видів діяльності не створили нового учасника правовідносин і не змінили обсяг раніше набутих прав та обов’язків юридичної особи.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у справах № 921/534/23, № 908/401/18, № 909/578/17 та № 465/6061/19-ц.

У постанові від 23 квітня 2025 року у справі № 465/6061/19-ц Касаційний цивільний суд також підтвердив тотожність ПАТ «Український інноваційний банк» і ПАТ «Українська інноваційна компанія».

Правосуб’єктність ПАТ «Укрінком», його права за кредитними договорами та зобов’язання перед кредиторами встановлені чинними судовими рішеннями.

Дані Офісу Генерального прокурора спростовують твердження про кримінальні провадження

У офіційному листі Офісу Генерального прокурора України від 18 травня 2023 року зазначено, що за результатами опрацювання даних Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальних проваджень, які містили б відомості про можливе застосування заходів кримінально-правового характеру до ПАТ «Укрінбанк» — ПАТ «Українська інноваційна компанія», не встановлено. 

Також не встановлено проваджень щодо притягнення голови наглядової ради Володимира Клименка та голови правління Алли Ільюченко до кримінальної відповідальності як підозрюваної

Автори поширених матеріалів не наводять номерів кримінальних проваджень, повідомлень про підозру, обвинувальних актів або судових вироків щодо Компанії та її посадових осіб. 

Щодо згадки «журналістських розслідувань» – сам факт появи публікації з позначенням «журналістське розслідування» не підтверджує існування офіційного досудового розслідування. 

Такі публікації не відповідають професійним стандартам журналістського розслідування. Вони не містять належної доказової бази, позицій усіх сторін, офіційних процесуальних документів і результатів перевірки поширених тверджень. 

За оцінкою Компанії, ця діяльність має ознаки інформаційного шантажу та спрямована на дискредитацію ПАТ «Укрінком».

Інтерес боржників і публічний тиск на суд

За оцінкою ПАТ «Укрінком», поширення юридично викривлених матеріалів відповідає інтересам великих боржників Компанії. Їхня процесуальна стратегія спрямована на заперечення статусу кредитора, затягування судових проваджень та ухилення від погашення кредитної заборгованості.

Касаційна активність Фонду гарантування вкладів у цій справі фактично підтримує процесуальну позицію боржників та ускладнює повернення активів, необхідних для розрахунків із кредиторами ПАТ «Укрінком», включно із самим Фондом.

Синхронні публікації з наперед визначеною оцінкою справи формують суспільне очікування конкретного рішення Верховного Суду. ПАТ «Укрінком» розцінює таку інформаційну кампанію як публічний тиск на суддів.

Суд має оцінювати касаційну скаргу на підставі закону, матеріалів провадження та усталеної практики Верховного Суду. Медіакампанії не можуть підміняти судовий процес або створювати додаткові аргументи для боржників, які тривалий час ігнорують свої кредитні зобов’язання.

ПАТ «Українська інноваційна компанія» продовжить захищати свої права, стягувати заборгованість із позичальників та спрямовувати повернені активи на задоволення вимог кредиторів.

ПАТ «Українська інноваційна компанія»


Після окупації Криму та частини Донбасу ПАТ «Укрінком» (колишня назва — «Укрінбанк») утратило доступ приблизно до 30% кредитного портфеля. Держава досі не визначила джерело покриття цієї частини фінансового дефіциту.

Після 2014 року близько третини кредитного портфеля ПАТ «Укрінком», пов’язаного з Кримом, Донецькою та Луганською областями, перестало обслуговуватися. Позичальники припинили платежі, а заставне майно опинилося на територіях, де українські суди, реєстри та виконавча служба втратили можливість діяти.

Цей випадок порушує ширше питання державної політики. ПАТ «Укрінком» зберігає повний обсяг зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами за умов недоступності частини активів унаслідок збройної агресії. Українське законодавство залишає джерело фінансування такого розриву невизначеним.

Баланс, у якому бракує активів

Банківська модель проста. Установа залучає депозити та видає кредити. Повернення кредитів забезпечує кошти для розрахунків із вкладниками.

Умовний банк має 100 одиниць активів, 90 одиниць зобов’язань і 10 одиниць власного капіталу. Після втрати доступу до 30 одиниць активів у нього залишається 70 одиниць майна проти 90 одиниць боргів. Капітал акціонерів покриває перші 10 одиниць збитку. Для погашення решти 20 одиниць потрібне додаткове джерело.

Дефіцит можна закрити поверненням кредитів, продажем іншого майна, новим капіталом, компенсацією воєнної шкоди або списанням частини вимог кредиторів. Судове рішення встановлює обов’язок сплатити. Реальні кошти з’являються після повернення активів, залучення капіталу або виплати компенсації.

Заявлені 30% кредитного портфеля потребують незалежної перевірки. До остаточного збитку належать активи, втрата яких прямо пов’язана з окупацією. Аудит має врахувати стан позичальника до 2014 року, вартість застави, наявність поручителів, платежі після початку війни та можливість стягнення з майна на підконтрольній території.

Обов’язок перед вкладником зберігається

Депозит є грошовим зобов’язанням банку. Його розмір зберігається незалежно від результатів стягнення конкретного кредиту.

Стаття 625 Цивільного кодексу України зберігає обов’язок боржника виконати грошове зобов’язання за відсутності коштів. Війна впливає на строки, штрафи та оцінку вини. Основна сума боргу залишається. Це правило захищає вкладника від перенесення на нього ризиків кредитної політики банку.

Після виплати гарантованих сум Фонд гарантування вкладів набуває право вимоги до банку в межах фактично виплачених коштів. Вимоги Фонду до ПАТ «Укрінком» мають правову основу. Фонд стає кредитором і бере участь у процедурі задоволення вимог разом з іншими кредиторами.

Головне питання стосується джерела повернення коштів. Статус кредитора та визнана судом сума боргу визначають юридичні права Фонду. Фактичне погашення залежить від вартості доступних активів.

Суд визнав незаконність рішень державних органів

У 2015 році Національний банк визнав ПАТ «Укрінком», яке на той час мало назву «Укрінбанк», неплатоспроможним. У березні 2016 року регулятор відкликав ліцензію та розпочав ліквідацію. Керівництво компанії пов’язувало кризу ліквідності з воєнними втратами та заявляло про блокування залучення інвесторів. НБУ посилався на порушення нормативів ліквідності та невиконання плану фінансового оздоровлення.

Суди визнали протиправними та скасували рішення про відкликання ліцензії і початок ліквідації. Верховний Суд залишив ці рішення чинними. У 2024 році він також констатував тривалу правову невизначеність, спричинену відсутністю нового рішення НБУ щодо статусу установи після скасування попередніх актів.

Скасування регуляторних актів підтвердило незаконність конкретних дій НБУ і Фонду. Фінансовий стан ПАТ «Укрінком» потребує окремої оцінки. Судова перемога залишила відкритими питання відновлення активів, утрачених через окупацію, та наслідків багаторічного обмеження роботи з кредитним портфелем.

Хто має покрити різницю

Перед вкладником відповідає ПАТ «Укрінком». Акціонери першими несуть збитки в межах власного капіталу. Російська Федерація відповідає за підтверджену шкоду, спричинену агресією та окупацією. Україна може відповідати за додаткові збитки, завдані незаконними рішеннями або бездіяльністю її органів.

Кожен вид відповідальності потребує окремого розрахунку.

У 2025 році Господарський суд Луганської області присудив ПАТ «Українська інноваційна компанія» майже 132 млн доларів збитків з Російської Федерації. Суд пов’язав їх із втратою майна та неможливістю задовольнити кредиторські вимоги через окупацію Криму, частини Донецької та Луганської областей. Це рішення підтвердило причинний зв’язок між російською агресією та конкретною втратою активів ПАТ «Укрінком».

Наступним етапом є виконання рішення українського суду. Для цього потрібні доступні російські активи, міжнародний механізм стягнення або майбутній компенсаційний фонд. Міжнародний Реєстр збитків охоплює шкоду, завдану з 24 лютого 2022 року. Втрати ПАТ «Укрінком» 2014–2015 років перебувають поза його часовими межами.

Який механізм потрібен державі

Україні потрібен загальний закон для підприємств і фінансових установ, які втратили активи через окупацію після 19 лютого 2014 року.

Незалежний аудит має визначити чистий воєнний збиток за кожним активом. Із суми вимоги слід відняти отримані платежі, страхове відшкодування, кошти поручителів, вартість доступного майна та звичайне довоєнне знецінення.

Після перевірки держава може видати спеціальне свідоцтво або облігацію воєнної вимоги. Такий інструмент визнаватиметься активом у процедурі банкрутства та передаватиметься кредиторам. Його погашення відбуватиметься за рахунок конфіскованих російських активів, репарацій або міжнародного компенсаційного фонду.

Державне фінансування має супроводжуватися переходом до України прав вимоги до Росії, позичальників, поручителів і заставного майна. Ця конструкція запобігатиме подвійному відшкодуванню.

Вимоги Фонду гарантування також можна розділити за походженням збитку. Звичайні банківські втрати погашатимуться з майна боржника. Підтверджена воєнна шкода може бути відстрочена або обміняна на державний інструмент воєнної вимоги.

Справа ПАТ «Укрінком» показує прогалину, яка стосується всієї економіки. Держава вимагає повного виконання зобов’язань і досі не створила механізму перетворення доведених втрат від окупації на актив для розрахунку з кредиторами.

За чинної моделі економічну ціну російської агресії сплачують українські вкладники, фінансові установи, кредитори, акціонери та система гарантування вкладів.

ПАТ «Укрінком» вважає за необхідне надати публічне пояснення своєї позиції у зв’язку із заявами представників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, озвученими під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України щодо діяльності Фонду.

Відео з засідання можна переглянути тут — https://www.youtube.com/live/Xlczk123228

Позиція компанії стосується системної проблеми. Фонд гарантування, будучи стороною багаторічного спору з ПАТ «Укрінком», одночасно претендує на роль кредитора, адміністратора активів, комунікатора з боржниками, публічного оцінювача дій компанії та фактичного тлумача судових рішень. Така концентрація ролей створює конфлікт інтересів і формує підґрунтя для маніпулятивної комунікації.

ПАТ «Укрінком» виступає за правове, прозоре і документально підтверджене врегулювання всіх питань, пов’язаних із колишнім ПАТ «Український інноваційний банк» / ПАТ «Укрінбанк». Основою такого врегулювання мають бути остаточні судові рішення, первинні документи, точні фінансові розрахунки та рівність сторін перед законом.

1. ПАТ «Укрінком» та ПАТ «Укрінбанк» — це одна організація

ПАТ «Укрінком» є новим найменуванням юридичної особи, яка раніше діяла як ПАТ «Український інноваційний банк» / ПАТ «Укрінбанк». Юридична особа зберегла той самий ідентифікаційний код 05839888, власну правову історію, активи, зобов’язання та корпоративну безперервність.

Сучасна судова практика Верховного Суду прямо фіксує значення цієї обставини. У справі №913/266/20 Верховний Суд виходив із того, що ПАТ «Укрінбанк» і ПАТ «Українська інноваційна компанія» є однією юридичною особою з одним і тим самим кодом ЄДРПОУ, а зміни до статуту та найменування не є реорганізацією і самі собою не змінюють обсяг прав та обов’язків юридичної особи щодо зобов’язань, які виникли раніше.

Саме тому спрощена публічна теза Фонду про відсутність у ПАТ «Укрінком» зв’язку з ПАТ «Укрінбанк» є юридично некоректною. Правове питання полягає у безперервності існування однієї юридичної особи, у межах її банківської та небанківської правосуб’єктності, а також у наслідках дій державних органів після скасування ліквідаційних рішень судами.

У риториці Фонду простежується вибірковий підхід. У спорах щодо активів і прав вимоги Фонд використовує тезу про відсутність правонаступництва. У публічних заявах щодо боргів Фонд описує ПАТ «Укрінком» як колишній банк, який начебто має сплатити Фонду мільярдні суми. Така вибірковість спотворює суть спору і формує хибне уявлення про правовий статус компанії.

2. Фонд фактично ігнорує остаточні судові рішення щодо незаконності ліквідаційних актів

У справі №826/5325/16 суди визнали протиправною та скасували постанову Правління НБУ №180 від 22.03.2016 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Укрінбанк», а також рішення виконавчої дирекції Фонду №385 від 22.03.2016 про початок процедури ліквідації та делегування повноважень ліквідатора банку.

Суди також зобов’язали НБУ вчинити необхідні дії щодо відновлення функціонування ПАТ «Укрінбанк» як банківської установи у стані, який існував до прийняття постанови НБУ №180. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 відповідні рішення були залишені без змін. Постановою Верховного Суду від 24.02.2021 НБУ було відмовлено у перегляді цієї справи. Постанова Верховного Суду є остаточною.

Ці рішення мають обов’язкову силу. Вони створюють правову реальність, яку Фонд повинен враховувати у власних діях, листах, публічних заявах і судових позиціях.

ПАТ «Укрінком» вважає, що Фонд фактично не виконує ці судові рішення. Фонд продовжує діяти та комунікувати з боржниками, державними органами і парламентськими майданчиками так, ніби скасоване рішення про початок ліквідації залишається безумовною підставою для управління юридичною особою, її активами і відносинами з боржниками.

Остаточне судове рішення має виконуватися. Державна установа, яка перебуває у спорі з приватною юридичною особою, не може замінювати виконання судового акта власними листами, адміністративними висновками чи публічними заявами.

3. Закон №590-IX потребує правового застосування, а не політичного перебільшення

Фонд регулярно посилається на Закон №590-IX і подає його як універсальне пояснення власного контролю над ситуацією навколо ПАТ «Укрінбанк» / ПАТ «Укрінком». Такий підхід спрощує і спотворює зміст закону.

ПАТ «Укрінком» визнає, що Закон №590-IX змінив регулювання банківського ринку та наслідків оскарження актів НБУ і Фонду. Водночас жодне положення цього закону не дає Фонду повноваження ігнорувати остаточні судові рішення, самостійно переоцінювати висновки суду або використовувати адміністративні листи як інструмент блокування майнових прав юридичної особи.

Верховний Суд у подальшій практиці звертав увагу на правову невизначеність, яка виникла після скасування судом рішень НБУ та Фонду і відсутності належних дій з боку уповноважених державних органів. Судова практика також вказує, що саме НБУ як орган банківського нагляду мав приймати належні рішення після скасування актів про відкликання ліцензії та ліквідацію.

Наслідки цієї невизначеності не можуть перекладатися на ПАТ «Укрінком», його акціонерів, кредиторів, вкладників і боржників. Держава повинна забезпечити правову визначеність, а Фонд повинен діяти в межах закону і судових рішень.

4. Листи Фонду до боржників ескалюють конфлікт і створюють ризик подвійного стягнення

Проблема виходить за межі публічних виступів. Фонд системно втручається у відносини ПАТ «Укрінком» із боржниками колишнього ПАТ «Укрінбанк».

У листі ФГВФО за підписом Віктора Новікова Фонд формулює позицію, за якою ПАТ «Укр/ін/ком» позбавлене права стягувати заборгованість із боржників банку, а повернення заборгованості на користь ПАТ «Укр/ін/ком» Фонд вважає неналежним виконанням зобов’язання.

Такі листи мають практичний ефект прямого втручання у майнові відносини. Боржники отримують сигнал від державної установи про ризик невизнання платежів на користь ПАТ «Укрінком». Це демотивує боржників виконувати договори або судові рішення, створює штучну невизначеність і підвищує ризик подвійних вимог.

Показовою є відповідь Фонду адвокату Дорошенку щодо ТОВ «Чернігівський домобудівельний комбінат». У цьому документі Фонд заперечує статус ПАТ «Українська інноваційна компанія» як кредитора конкретного боржника і водночас повідомляє про відсутність можливості видати довідку про повне погашення заборгованості через відсутність у Фонду та уповноваженої особи необхідних документів.

Така позиція створює для боржників правову пастку. Фонд блокує або ускладнює виконання на користь ПАТ «Укрінком» і одночасно не забезпечує боржнику належного документального механізму закриття зобов’язання. У результаті конфлікт штучно підтримується, судові процеси множаться, а реальне повернення коштів затягується.

5. Виступ представників Фонду на ТСК є ескалацією конфлікту

Під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради представники Фонду подали звернення ПАТ «Укрінком» як «маніпуляцію», «тиск на суди» і спробу дискредитації державної установи.

Звернення до Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України є законним механізмом парламентського контролю за діяльністю державної установи. Фонд управляє значними активами, продає майно банків, формує правові позиції щодо боржників, веде десятки судових спорів і заявляє власні кредиторські вимоги. Така діяльність має бути предметом парламентської уваги.

Фонд під час засідання ТСК змістив предмет обговорення. Питання про дії Фонду, його листи до боржників, виконання судових рішень, прозорість процедур і конфлікт ролей було переведено у площину репутаційної атаки на заявника. ПАТ «Укрінком» було представлено як боржника, який начебто використовує парламентський майданчик для ухилення від відповідальності.

Цей підхід є маніпулятивним. Оцінка звернення має ґрунтуватися на фактах, документах, судових рішеннях, листуванні Фонду з боржниками, фінансових розрахунках і правовому аналізі. Особа заявника та наявність спору з Фондом не усувають права ПАТ «Укрінком» звертатися до органу парламентського контролю.

Кількість судових справ між Фондом і ПАТ «Укрінком», озвучена представниками Фонду, засвідчує масштаб конфлікту. Вона сама собою не доводить правоту Фонду. Для належної оцінки потрібна відкрита матриця таких справ: сторони, предмет спору, процесуальний статус, остаточні рішення, зв’язок із активами, вимогами кредиторів, боржниками та правовим статусом юридичної особи.

6. Заява про 1,6 млрд грн потребує повного розрахунку

Фонд заявляє, що є одним із найбільших кредиторів ПАТ «Укрінком» і озвучує суму близько 1,6 млрд грн. ПАТ «Укрінком» визнає суспільний інтерес до прозорого врегулювання всіх зобов’язань, включно з можливими вимогами Фонду.

Публічне використання цієї суми має супроводжуватися детальним розрахунком. Фонд повинен пояснити правову природу вимоги, дату її виникнення, структуру суми, склад тіла вимоги, нарахування, черговість задоволення, джерела підтвердження, стан судового визнання та співвідношення з виплатами, які ПАТ «Укрінком» здійснювало вкладникам і кредиторам.

Також необхідно врахувати стягнення з боржників, фактичні виплати, судові рішення щодо конкретних вимог, стан кредитного портфеля і документи, які підтверджують або спростовують окремі елементи розрахунку.

Без такої деталізації цифра 1,6 млрд грн перетворюється на інструмент репутаційного тиску. Фонд використовує її як політичний аргумент, поєднуючи тему боргу з темою бюджету та фінансування армії. Підтримка обороноздатності держави є безумовним пріоритетом. Саме тому питання повернення коштів має вирішуватися юридично бездоганно, з максимальною прозорістю і без інформаційного тиску на суди, боржників та кредиторів.

ПАТ «Укрінком» зацікавлене у цивілізованому розрахунку з кредиторами, державою, вкладниками та Фондом. Такий розрахунок можливий на основі документів, судових рішень, первинної бухгалтерії, прозорого графіка і правової визначеності.

7. Конфлікт ролей Фонду має бути предметом парламентського контролю

Ключова системна проблема полягає у конфлікті ролей Фонду. У чинній моделі Фонд одночасно заявляє себе кредитором, адміністратором процедури, управителем активів, продавцем майна, суб’єктом, який комунікує з боржниками, учасником судових процесів і органом, що впливає на порядок задоволення вимог кредиторів.

Така концентрація повноважень потребує підвищеного контролю. Коли орган одночасно претендує на гроші, управляє активами, формує правову позицію щодо боржників і публічно дискредитує опонента, парламент має підстави перевірити його дії на прозорість, неупередженість і відповідність закону.

Фонд повинен доводити свою добросовісність діями: виконанням судових рішень, розкриттям документів, прозорими розрахунками, коректною комунікацією, чітким розмежуванням власних ролей і повагою до права сторін на судовий захист.

Довіра до державної установи формується через підзвітність і правову визначеність. Статус державної установи не звільняє Фонд від обов’язку діяти в межах закону.

8. Публічна риторика Фонду потребує фактичної перевірки

ПАТ «Укрінком» звертає увагу на ширшу тенденцію в комунікації Фонду. Представники ФГВФО часто подають складні правові та фінансові питання у спрощеній рекламній формі. Окремі факти перетворюються на широкі висновки, які потребують методології, документів і незалежної перевірки.

Ця модель проявляється у публічних заявах Фонду щодо іноземних fintech-інвесторів, євроінтеграції, продажу банків, ефективності процедур і спору з ПАТ «Укрінком». Реальні факти у таких заявах часто поєднуються з перебільшеними висновками, що створює викривлене сприйняття.

У випадку ПАТ «Укрінком» складна судова історія, питання одного коду ЄДРПОУ, скасованих актів НБУ і Фонду, Закону №590-IX, листів до боржників і фактичних виплат вкладникам зводяться до зручного публічного ярлика. Такий підхід ускладнює врегулювання і підриває довіру до об’єктивності позиції Фонду.

ПАТ «Укрінком» наполягає на документальній перевірці кожної тези. Заяви Фонду мають підтверджуватися судовими рішеннями, первинними документами, фінансовими розрахунками, методиками оцінки та відкритими даними.

9. Позиція ПАТ «Укрінком»

ПАТ «Укрінком» заявляє свою позицію з кількох ключових питань.

Перше. Остаточні судові рішення у справах щодо протиправності рішень НБУ та Фонду мають виконуватися. Фонд повинен враховувати скасування рішення №385 та діяти відповідно до правових наслідків такого скасування.

Друге. ПАТ «Укрінком» є юридичною особою з історією ПАТ «Укрінбанк», тим самим кодом ЄДРПОУ 05839888 і безперервністю прав та обов’язків. Питання банківської ліцензії та спеціальної банківської правосуб’єктності потребує окремого правового аналізу, відмінного від питання існування самої юридичної особи.

Третє. Листи Фонду до боржників, у яких ставиться під сумнів належність виконання на користь ПАТ «Укрінком», ескалюють конфлікт і створюють ризик подвійного стягнення. Кожна конкретна вимога має вирішуватися у судовому або договірному порядку, із належними доказами повноважень і титулу кредитора.

Четверте. Заяви про 1,6 млрд грн мають супроводжуватися повним розрахунком. Без розрахунку ця цифра працює як інструмент інформаційного тиску.

П’яте. Звернення ПАТ «Укрінком» до Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради є законним інструментом парламентського контролю. Фонд має відповідати на зміст звернення фактами і документами, а не репутаційними оцінками заявника.

Шосте. ПАТ «Укрінком» готове до прозорого врегулювання відносин із кредиторами, вкладниками, державою та Фондом. Основою такого врегулювання мають бути судові рішення, первинні документи, реальні розрахунки та рівність сторін перед законом.

10. Що має зробити Фонд

ПАТ «Укрінком» закликає Фонд гарантування вкладів фізичних осіб перейти від публічної ескалації до документальної та правової площини.

Фонд має оприлюднити детальний розрахунок заявленої вимоги до ПАТ «Укрінком»; надати перелік усіх судових справ між Фондом і компанією із зазначенням предмета та процесуального статусу; розкрити листи, які Фонд направляв боржникам ПАТ «Укрінбанк» / ПАТ «Укрінком» із застереженнями щодо платежів; пояснити правову підставу тверджень про неналежність сплати на користь ПАТ «Укрінком»; надати інформацію щодо документів банку, первинних кредитних справ і їх фактичного місцезнаходження; забезпечити повагу до остаточних судових рішень.

ПАТ «Укрінком» підтримує державний контроль, прозорість фінансової системи і захист прав вкладників. Компанія виступає проти свавільного трактування закону державною установою, яка сама є стороною конфлікту.

Суть позиції ПАТ «Укрінком» є чіткою: вкладники, кредитори, держава і суспільство зацікавлені у законному, прозорому та ефективному поверненні коштів. Досягнення цієї мети потребує виконання судових рішень, припинення ескалації, відкритого розкриття документів і відмови від маніпулятивної публічної риторики.