У 2025 році Фонд гарантування вкладів фізичних осіб витратив 851,23 млн грн на поточну діяльність. Банки — учасники системи перерахували Фонду 9,13 млрд грн зборів. Ще 8,30 млрд грн установа отримала від вкладень у державні цінні папери.

Ці суми показують ціну інституції для банківського сектору та її фінансову залежність від операцій із державним боргом. В умовах війни така модель потребує особливо жорсткого контролю за витратами та результатами роботи.

Майже мільярд гривень на діяльність Фонду

За річним звітом ФГВФО, кошторисні витрати на поточну діяльність у 2025 році становили 851,23 млн грн. У 2024 році вони дорівнювали 786,01 млн грн. За рік витрати зросли на 65,22 млн грн, або на 8,3%.

Середньомісячне утримання установи коштувало 70,94 млн грн.

Аудована фінансова звітність містить окремий бухгалтерський показник — 801,248 млн грн адміністративних витрат. Інші операційні витрати становили 154,741 млн грн, фінансові — 6,710 млн грн. Загальна сума визнаних витрат сягнула 962,699 млн грн.

Кошторисні та бухгалтерські показники мають різну основу обліку. Для оцінки поточного утримання Фонду доречно використовувати 851,23 млн грн. Сума 962,699 млн грн відображає всі витрати, визнані у фінансовій звітності.

Персонал поглинає майже 79% адміністративних витрат

У 2025 році Фонд нарахував працівникам 535,487 млн грн заробітної плати та 93,822 млн грн соціальних внесків. Сукупні витрати на персонал становили 629,309 млн грн — 78,54% усіх адміністративних витрат.

Середня чисельність працівників дорівнювала 321 особі. Арифметичні витрати на заробітну плату одного працівника становили близько 139 тис. грн на місяць. Разом із соціальними внесками — приблизно 163,4 тис. грн. Розрахунок охоплює всі нарахування, зокрема премії та відпускні.

Винагорода провідного управлінського персоналу за рік становила 65,925 млн грн. Це на 38,9% більше, ніж у 2024 році.

Директор-розпорядник ФГВФО Ольга Білай задекларувала 8 196 192 грн заробітної плати від Фонду. Середньомісячний арифметичний показник становить 683 016 грн.

Банки перерахували Фонду 9,13 млрд грн

Головним власним джерелом фінансових ресурсів Фонду залишаються збори з банків. У 2025 році учасники системи сплатили 9,13472 млрд грн початкових і регулярних зборів.

Чистий прибуток банківської системи за цей період становив 126,33 млрд грн. Внески до Фонду еквівалентні 7,23% цього показника.

Збори входять до витрат банків і зменшують їхній фінансовий результат. Це стримує накопичення капіталу та створює додатковий ціновий тиск на банківські послуги. Публічна звітність залишає частку такого навантаження, перенесену на клієнтів, невизначеною.

Сума 9,13 млрд грн характеризує внески банків до системи гарантування. Сума 851,23 млн грн показує фактичні кошторисні витрати Фонду. Їхнє підсумовування дало б подвійний рахунок, оскільки діяльність установи фінансується із сформованих нею ресурсів.

Фонд і державний борг

У переліку джерел фінансування Фонду за 2025 рік пряме бюджетне асигнування на поточну діяльність відсутнє. Водночас держава бере участь у фінансовій моделі установи через ОВДП та раніше надану підтримку.

Протягом року Фонд:

• • отримав 8,30492 млрд грн доходів від інвестування у державні цінні папери;
• • одержав 35,51411 млрд грн від погашення ОВДП;
• • придбав ОВДП на 44,19976 млрд грн;
• • збільшив вкладення у державні папери на 8,68565 млрд грн;
• • мав портфель державних цінних паперів вартістю 47,24986 млрд грн на кінець року.

Погашення ОВДП повертає власнику вкладену основну суму. Процентний дохід у розмірі 8,30 млрд грн входить до витрат держави на обслуговування внутрішнього боргу.

Фонд також перерахував 7,89213 млрд грн до державного бюджету за спеціальним механізмом повернення державної підтримки. Цей платіж має окрему правову та економічну природу. Його пряме зіставлення з процентами за ОВДП спотворює рух коштів.

У 2022 році держава надала Фонду внесок на 78,507375 млрд грн. Він складався з 45,741 млрд грн номінальної вартості припинених вексельних зобов’язань і 32,766375 млрд грн нарахованих процентів. Ця сума характеризує історичний обсяг державної підтримки системи та не входить до витрат Фонду за 2025 рік.

Витрати Фонду перевищили виплати вкладникам

У 2025 році Фонд перерахував 358,70 млн грн для виплат гарантованого відшкодування вкладникам. Кошторисні витрати на поточну діяльність були у 2,37 раза більшими.

Обсяг виплат залежить від кількості банкрутств банків, а повноваження Фонду охоплюють врегулювання неплатоспроможності, ліквідацію банків, управління активами та стягнення коштів. Водночас співвідношення 851,23 млн грн витрат і 358,70 млн грн виплат показує масштаб адміністративного апарату у спокійний для системи рік.

Рахункова палата зафіксувала слабкі результати управління активами

Рішення Рахункової палати №12-9 містить оцінку діяльності Фонду у 2016–2019 роках. Аудитори визнали заходи із задоволення вимог кредиторів шляхом управління та реалізації активів неефективними.

За цей період:

• • вкладникам відшкодували 93,6% гарантованих сум;
• • погасили 15,7% прийнятих вимог кредиторів усіх черг;
• • надходження від продажу активів покрили 8,3% вимог;
• • фактична ціна реалізації активів була у 2,4 раза нижчою за оцінну та у 14,4 раза нижчою за балансову;
• • у шести досліджених випадках активи продали загалом на 50,73 млн грн нижче початкової ціни.

Рахункова палата також виявила продаж прав вимоги особам, пов’язаним із боржниками, та ознаки пов’язаності учасників окремих торгів. Ці дані стосуються 2016–2019 років і показують системні проблеми управління активами в період масового виведення банків із ринку.

У 2025 році утримання ФГВФО коштувало 851,23 млн грн. Банки забезпечили 9,13 млрд грн внесків, держава сплатила Фонду 8,30 млрд грн процентного доходу за державними паперами, а історичний державний внесок залишається частиною фінансової основи системи.

Для воєнної економіки така конструкція означає значне вилучення ресурсів із банківського сектору, великі витрати на апарат і постійну участь державних фінансів. Результати управління активами, зафіксовані Рахунковою палатою, посилюють питання щодо відповідності цих витрат економічному результату.

ФГВФО з багатомільярдними зобов’язаннями перед державою звинувачує Укрінком у придбанні державних облігацій

25 серпня 2026 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб опублікував матеріал про клопотання ПАТ «Укрінком» щодо придбання ОВДП на суму до 300 млн грн. Судове засідання було призначено на 27 серпня.

Фонд назвав операцію приховуванням коштів, «заморожуванням» грошей і спробою збагатити власників. Публікація з’явилася за два дні до засідання від імені найбільшого визнаного кредитора Укрінкому з вимогами на 1,6409 млрд грн. Офіційний майданчик державної установи став засобом тиску в господарському спорі.

300 млн грн під судовим контролем

13 серпня Укрінком попросив Господарський суд Луганської області дозволити придбання ОВДП на суму до 300 млн грн із дохідністю щонайменше 16% річних і строком погашення від трьох років. 14 серпня суд прийняв клопотання до розгляду.

Ухвала від 1 липня забороняла значні правочини без згоди суду. Використання коштів контролював розпорядник майна. У справі діють мораторій і черговість задоволення вимог. Кошти та придбані папери залишалися майном боржника. Фонд пропустив ці обставини, трирічний строк подав як «заморожування», а дохідність від 16% вилучив із повідомлення. Купонний дохід збільшував би ресурс для всіх кредиторів.

Держава кредитує Фонд, Фонд заробляє на ОВДП

У 2014–2016 роках Фонд отримав із державного бюджету кредити у формі ОВДП на 59,559 млрд грн в обмін на власні векселі. За 2016–2019 роки він одержав 3,717 млрд грн купонного доходу. Закон №2180-IX у 2022 році припинив вексельні зобов’язання та запровадив спеціальний порядок розрахунків із державою. Механізм охоплює до 45,741 млрд грн номінальної частини та граничний обсяг процентної частини до 62,543 млрд грн. Станом на 1 січня 2023 року Рахункова палата назвала 62,543 млрд грн заборгованістю перед Міністерством фінансів і вказала на ризик її непогашення.

Під час повномасштабної війни Фонд наростив вкладення в державні папери. До 28 квітня 2023 року він інвестував в ОВДП майже 20,5 млрд грн, з яких понад 19 млрд грн надійшли на первинний ринок. Власну оцінку Фонд сформулював прямо: «Інвестування в ОВДП — вклад Фонду у підтримку держави під час війни».

У 2025 році валове придбання ОВДП становило 44,2 млрд грн. На кінець року портфель державних паперів сягнув 47,25 млрд грн, процентний дохід — 8,305 млрд грн. Державний бюджет надав Фонду кредитний ресурс, сплачує дохід за облігаціями й отримує платежі за спеціальним механізмом. Цей рух коштів утворює замкнений боргово-бюджетний цикл.

Фонд застосував подвійний критерій до однакового інструменту. Власні вкладення він називає підтримкою держави, клопотання Укрінкому під судовим контролем — приховуванням коштів і власним збагаченням. Відомостей про дивіденди, виведення грошей чи передачу доходу акціонерам публікація не містить.

Первинне придбання ОВДП спрямовує кошти до бюджету, з якого фінансуються Збройні Сили України. Матеріали справи не визначають випуск і спосіб придбання, тому пряме бюджетне призначення цих 300 млн грн лишається невстановленим. Клопотання мало зберегти кошти, дати дохід кредиторам і за можливості підтримати державне фінансування.

Рахункова палата про розпродаж банківських активів

Рішення Рахункової палати №12-9 за підсумками аналізу діяльності Фонду у 2016–2019 роках визнало неефективними заходи із задоволення вимог кредиторів коштом реалізації та управління активами. За чотири роки Фонд погасив 15,7% прийнятих вимог усіх черг. Продаж активів забезпечив покриття лише 8,3% вимог.

Фактична ціна реалізації майна була у 2,4 раза нижчою за оцінну та у 14,4 раза нижчою за балансову. У шести випадках активи продали загалом на 50,73 млн грн нижче початкової ціни. Аудитори зафіксували продаж прав вимоги особам, пов’язаним із боржниками, та ознаки пов’язаності учасників окремих торгів.

Ці висновки стосуються загальної діяльності Фонду й не прив’язують наведені випадки до активів Укрінбанку. Втрата вартості банківських активів системно скорочувала ресурс кредиторів. Тому звинувачення Укрінкому за намір зберегти 300 млн грн у дохідних державних паперах демонструють заангажованість Фонду.

Юридичні підміни та маніпуляції сумами

Фонд називає Укрінком «компанією-банкрутом», хоча на дату публікації тривала процедура розпорядження майном. Судові документи визначали компанію як боржника. Статус банкрута виникає після окремої постанови суду та відкриття ліквідаційної процедури.

Верховний Суд у постанові від 16 жовтня 2024 року встановив тотожність ПАТ «Український інноваційний банк» і ПАТ «Українська інноваційна компанія». Це одна юридична особа з кодом ЄДРПОУ 05839888 та єдиним обсягом прав і обов’язків. Суд також зафіксував, що рішення НБУ та Фонду щодо неплатоспроможності, тимчасової адміністрації й ліквідації Укрінбанку були визнані протиправними та скасовані чинними судовими рішеннями. Публікація Фонду обходить ці обставини.

Заявлені Фондом 1,8 млрд грн виплат вкладникам також потребують розмежування. Початкова вимога на 1,7915 млрд грн охоплювала 895 млн грн цільової позики, 879,7 млн грн заявлених виплат, проценти, збір і витрати на виведення банку з ринку. Фактичні виплати банків-посередників становили 814,788 млн грн. Верховний Суд 27 січня 2026 року підтвердив вимоги Фонду на 1,6409 млрд грн і наголосив на підтвердженні сплати первинними документами. Озвучені близько 3 млрд грн загальної заборгованості Фонд подав без дати, структури й затвердженого судом реєстру.

Повернення активів і розрахунки з кредиторами

Укрінком і ПрАТ «Оболонь» уклали мирову угоду про сплату 283 318 425,60 грн боргу та 423 920 грн судового збору. Кошти мали поповнити майно боржника. Фонд та його уповноважена особа оскаржили затвердження угоди. Перегляд тривав до 23 червня 2026 року, коли Верховний Суд залишив її в силі. Оскарження зберігало невизначеність навколо активу на 283,3 млн грн.

Укрінком стягує заборгованість, зберігає кошти та готує розрахунки з кредиторами за судовою черговістю. Десятирічна правова невизначеність погіршила частину активів і зменшила можливий обсяг повернення. Придбання ОВДП мало зберегти 300 млн грн і забезпечити дохід під судовим контролем.

Фонд роками продавав активи неплатоспроможних банків за частку оцінної й балансової вартості, зберіг багатомільярдні зобов’язання перед державою та отримував мільярдний дохід від ОВДП. Намір Укрінкому використати той самий інструмент для збереження коштів став приводом для офіційної атаки напередодні судового засідання.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб проводить інформаційну кампанію проти ПАТ «Укрінком» та його акціонерів, одночасно використовуючи судові оскарження для затягування процедури банкрутства компанії. Про це заявив голова наглядової ради ПАТ «Укрінком» Володимир Клименко.

Після низки судових рішень справа про банкрутство ПАТ «Укрінком» має розглядатися на загальних підставах. ФГВФО бере участь у цій процедурі як кредитор. Такий порядок передбачає розмежування функцій кредитора та особи, яка контролює банкрутство, розпоряджається активами й визначає порядок задоволення вимог інших кредиторів.

За оцінкою Володимира Клименка, втрата прямого контролю над процедурою стала причиною посилення тиску на компанію. У липні та серпні Фонд оприлюднив два пресрелізи, в яких поклав відповідальність за затримку повернення коштів на ПАТ «Укрінком» та його акціонерів.

Водночас саме процесуальні дії ФГВФО утримують справу у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Із жовтня 2024 року справа про банкрутство більшу частину часу перебуває на перегляді за скаргами Фонду. Це гальмує формування та затвердження реєстру вимог кредиторів, перехід до наступних етапів процедури, стягнення заборгованості з позичальників і повернення коштів із розподільчого рахунку.

Володимир Клименко повідомив, що Фонд послідовно працює над ускладненням та затягуванням банкрутства ПАТ «Укрінком». 

Практичним наслідком такої тактики стало блокування повноцінної роботи з кредитним портфелем. Компанія не може рухатися за передбаченим законом графіком, повертати заборгованість із позичальників і спрямовувати отримані кошти на задоволення вимог кредиторів. Затягування завдає шкоди всім учасникам процедури, включно із самим Фондом гарантування.

На думку Володимира Клименка, нова хвиля публічних звинувачень також пов’язана з увагою Верховної Ради до діяльності ФГВФО. У липні результати роботи тимчасової слідчої комісії парламенту щодо діяльності Фонду отримали широкий суспільний резонанс. Публічні заяви ФГВФО переводять обговорення з оцінки роботи самого Фонду на звинувачення ПАТ «Укрінком» та його акціонерів.

«Ми звертаємося до Фонду: припиніть заважати нам працювати. Ваші методи дискредитують посадовців, які їх застосовують, і сам Фонд. Такими діями ви нічого не досягнете», — заявив Володимир Клименко.

ПАТ «Укрінком» наполягає на подальшому розгляді справи про банкрутство на загальних підставах, затвердженні реєстру вимог кредиторів і переході до повноцінного стягнення кредитної заборгованості. Компанія має намір повертати активи та спрямовувати отримані кошти на розрахунки з кредиторами у встановленій законом черговості.

Оскарження Фондом гарантування мирової угоди з великим позичальником відтермінувало надходження коштів до ПАТ «Укрінком» майже на дев’ять місяців.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб продовжує створювати перешкоди для стягнення заборгованості з позичальників Укрінбанку. Про це заявив голова наглядової ради ПАТ «Українська інноваційна компанія» Володимир Клименко.

Рішення державних органів, на підставі яких Укрінбанк було виведено з ринку та передано під управління ФГВФО, стали предметом багаторічних судових спорів. Суди адміністративної юрисдикції визнали відповідні дії протиправними. Подальші спроби Фонду продовжити процедуру із застосуванням положень так званого «антиколомойського» закону також були оскаржені ПАТ «Укрінком».

Захист прав юридичної особи, її активів та кредиторських вимог триває близько десяти років. Питання неплатоспроможності ПАТ «Укрінком» має вирішуватися на загальних підставах відповідно до законодавства про банкрутство. ФГВФО при цьому продовжує втручатися у процес повернення коштів від позичальників.

Показовим став випадок із мировою угодою, укладеною ПАТ «Укрінком» з одним із великих позичальників. Угода передбачала виплату основної суми кредиту, процентів, пені та штрафних санкцій.

Фонд гарантування оскаржив мирову угоду спочатку в апеляційній, а потім у касаційній інстанції. Судові провадження відтермінували надходження коштів приблизно на дев’ять місяців. ПАТ «Укрінком» виграло відповідні спори, після чого позичальник виконав умови угоди та перерахував кошти компанії.

За словами Володимира Клименка, фінансовий результат цієї мирової угоди приблизно вдвічі перевищив суму стягнення, яка фігурувала під час розгляду питання об’єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Оскарження угоди затримало надходження коштів, які мають спрямовуватися на розрахунки з кредиторами ПАТ «Укрінком», включно із самим Фондом гарантування.

Володимир Клименко пов’язує процесуальні дії ФГВФО з подіями кінця 2015 року, коли Фонд отримав контроль над Укрінбанком та його активами. ПАТ «Укрінком» має зафіксовані матеріали щодо осіб і структур, які виявляли інтерес до будівель банку, кредитних активів та прав вимоги до великих підприємств.

Позиція ПАТ «Укрінком» передбачає стягнення повної заборгованості з позичальників. Отримані кошти спрямовуються на виконання зобов’язань перед кредиторами.

Володимир Клименко також звернув увагу на практику реалізації активів неплатоспроможних банків за 3–4% їхньої вартості. За його оцінкою, така модель дозволяє боржникам або пов’язаним із ними структурам отримувати кредитні активи з глибоким дисконтом, тоді як відповідальність за нестачу коштів надалі покладається на акціонерів банків.

Інформаційну кампанію проти ПАТ «Укрінком» Володимир Клименко назвав побудованою на вигаданих фактах. Її метою він вважає дискредитацію компанії, Укрінбанку та його акціонерів.

Поширювані матеріали замовчують судові рішення, фактичне повернення коштів від позичальників та дії ФГВФО, які затримують стягнення заборгованості. Така інформаційна активність не створює підстав для предметної співпраці між Фондом і ПАТ «Укрінком».

«Ми обов’язково погасимо всю заборгованість перед Фондом гарантування і нашими кредиторами. Нехай у цьому не сумніваються», — заявив Володимир Клименко.

Для оцінки діяльності ФГВФО Володимир Клименко запропонував ознайомитися з матеріалами засідань Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України. Під час цих засідань депутати аналізували роботу Фонду та наводили дані щодо управління активами неплатоспроможних банків.

ПАТ «Укрінком» продовжує стягнення заборгованості з позичальників, захист прав компанії в судах і розрахунки з кредиторами.

Володимиру Клименку з ПАТ «Укрінком» передали особливу родинну реліквію — комплекс військових нагород Огюста Тібо. Подарунок зробили нащадки французької родини, чиї предки брали участь у Кримській війні та в кампанії, що завершилася поразкою Російської імперії під Севастополем.

На старій рукописній етикетці французькою зазначено: «Décorations de l’oncle Auguste Thibaut. En médaillon: morceau du drapeau de Sébastopol». Українською: «Нагороди дядька Огюста Тібо. У медальйоні — фрагмент прапора Севастополя».

У дерев’яній овальній рамі зібрані знаки ордена Почесного легіону, кампанійні медалі, планки «Sébastopol» і «Algérie» та інші відзнаки. У центрі міститься медальйон із фрагментом тканини, який родина протягом поколінь зберігала як частину прапора із Севастополя. Це матеріальний слід події, що стала однією з найвідчутніших поразок Російської імперії у XIX столітті.

У 1854–1855 роках французькі, британські, османські та сардинські війська майже рік облягали Севастополь — головну базу російського флоту в Криму. 8 вересня 1855 року французькі частини взяли Малахів курган. Російське командування евакуювало війська з південної частини міста, знищивши укріплення, склади та кораблі, що залишалися в бухті. Падіння Севастополя стало вирішальним етапом Кримської війни та змусило Росію перейти до мирних переговорів.

Понад 170 років потому нащадки людей, які свого часу вигнали російські війська із Севастополя, передали цю реліквію Володимиру Клименку. Під час нової російської війни проти України цей жест має особливу вагу. Він поєднує родинну пам’ять Франції з українською боротьбою за свободу, державність і повернення Криму.

Для Володимира Клименка та команди «Укрінкому», які послідовно порушують питання відповідальності Росії за агресію й окупацію українських територій, цей подарунок став знаком історичної солідарності.

Крим уже бачив відступ російських військ. Європа вже об’єднувалася, щоб зупинити російську експансію. Ця реліквія нагадує: імперська сила має межу.

Крим буде вільним.

Інформаційне агентство УНІАН опублікувало офіційну позицію ПАТ «Укрінком» у порядку реалізації права на відповідь після поширення матеріалу, який містив недостовірні та маніпулятивні твердження щодо діяльності ПАТ «Укрінком» і судових спорів за його участю.

Раніше ПАТ «Укрінком» звернулося до редакції із вимогою про реалізацію права на відповідь та спростування недостовірної інформації відповідно до Закону України «Про медіа». 

Після отримання відповідної вимоги ТОВ «Діджиталс Солюшнс», до складу якого входить УНІАН, офіційним листом від 27 липня 2026 року повідомило Компанію про оприлюднення її позиції на сайті агентства. У листі зазначено, що відповідь опубліковано саме з метою реалізації права ПАТ «Укрінком» на відповідь та доведення до читачів аргументів Компанії щодо спірної публікації. Це підтверджується листом редакції, наданим до Компанії. 

У своїй опублікованій відповіді ПАТ «Укрінком» звернуло увагу, що предмет судового розгляду у справі, про яку йшлося в публікаціях, стосується стягнення кредитної заборгованості конкретних боржників, а не тих тверджень, які були винесені в заголовки та подані як основний зміст матеріалів. 

Компанія також наголосила, що письмовий порядок розгляду справи Верховним Судом відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, а правовий статус ПАТ «Укрінком» неодноразово підтверджувався рішеннями Верховного Суду. 

Окремо ПАТ «Укрінком» навело інформацію з офіційного листа Офісу Генерального прокурора України, згідно з якою в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відсутні кримінальні провадження щодо застосування заходів кримінально-правового характеру до ПАТ «Укрінбанк» / ПАТ «Українська інноваційна компанія». 

ПАТ «Укрінком» послідовно відстоює свою правову позицію виключно у передбачений законом спосіб, використовуючи процесуальні механізми судового захисту та права на відповідь у засобах масової інформації. 

Компанія і надалі реагуватиме на поширення недостовірної інформації, захищатиме свою ділову репутацію та продовжуватиме роботу зі стягнення заборгованості з боржників в інтересах своїх кредиторів.