Судова палата з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду на засіданні, яке відбулось 20 березня 2024 року ухвалила рішення щодо передачі справи №913/266/20 про банкрутство ПАТ “Укрінком” на розгляд Великої палати ВС.

Позиція ПАТ “Укрінком” — ми приймаємо рішення Суду, так як ведемо свою діяльність в межах законів та доводимо свою позицію згідно з нормами права. Публічна позиція Фонду гарантування вкладів в черговий раз демонструє — ця установа ставить себе вище закону.

Вони публічно та не публічно тиснуть на Суд, вимагаючи від них ухвалення вигідного собі рішення. Про що Фонд регулярно в маніпулятивній формі пише на сайті “Телеграф” та подібних йому. Позицію ПАТ “Укрінком” цей сайт не публікує, хоча ми неодноразово звертались до них.

Разом з тим, позиція ПАТ “Укрінком” закріплена висновками наукової спільноти. Автори висновків — це визнані експерти у своїй галузі, що включає професорів кафедр цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, членів Національної академії правових наук України, а також спеціалістів з логіко-лінгвістичної експертизи.

Викладені висновки є результатом глибокого аналізу чинного законодавства і судової практики, мають на меті забезпечити правову ясність у визначених питаннях, і сприяють кращому розумінню та застосуванню правових норм в Україні.

Натомість Фонд базує свої гіпотези на бажанні отримати доступ до активів ПАТ “Укрінком”. Вважаючи себе одночасно і ліквідатором-монополістом, і стороною обвинувачення, і судом.

Фонд гарантування вкладів — загадкова установа, яка в судах доводить своє бажання продавати майно ПАТ «Укрінком» за 3-5% від ринкової вартості.

Суди за майно ПАТ «Укрінком» тривають 8 років. Протягом цього часу Фонд мімікрує під нас та вважає, що має право розпоряджатись нашим майном та борговими зобовʼязаннями.

Мімікрує — це виступає від імені ПАТ «Укрінбанк» (це минула назва ПАТ «Укрінком»).

ПАТ «Укрінком» має трьох великих боржників: ПРаТ «Оболонь, Первомайський молочний комбінат панів Табалових та пана Сергія Скуратовського. Загальна сума їх заборгованості — більше 1 млрд гривень.

В певних медіа з‘явились дописи з необґрунтованою критикою на адресу науковців, які надали свої висновки щодо правової позиції ПАТ «Укрінком» на захист власних активів, інтересів вкладників, кредиторів та акціонерів.

Ці висновки зроблені на основі застосування законодавства про правонаступництво, а також конкретні правові аспекти щодо банківської діяльності і ліквідації банків. Детально розглянуті такі питання, як правонаступництво ПАТ «Укрінком», а також аналіз застосування положень Закону України “Про банки і банківську діяльність” до юридичних осіб, які втратили банківські ліцензії. Окремо висвітлено питання зміни назви юридичної особи та її правосуб’єктності, а також аналіз важливих рішень Верховного Суду і впливу норм матеріального права на судову практику.

Автори висновків — це визнані експерти у своїй галузі, що включає професорів кафедр цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, членів Національної академії правових наук України, а також спеціалістів з логіко-лінгвістичної експертизи. Викладені висновки є результатом глибокого аналізу чинного законодавства і судової практики, мають на меті забезпечити правову ясність у визначених питаннях, і сприяють кращому розумінню та застосуванню правових норм в Україні.

НАВОДИМО СПИСОК ВСІХ ВИСНОВКІВ ТА ЇХ АВТОРІВ

Висновок контрольної наукової експертизи щодо перевірки первинних висновків експертів у галузі права стосовно застосування до кредитних правовідносин за участю юридичної особи законодавства України про правонаступництво від 20 червня 2018 року

Складений:

Віце-президент, керівник Київського регіонального центру Національної академії правових наук України Академік (дійсний член) НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді Кузнєцова Н.С.

Завідуючий кафедри цивільного права Київського національного університету Тараса Шевченка, академік (дійсний член) НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді Майданик Р.А.

Професор кафедри цивільного права Київського національного університету Тараса Шевченка, член-кореспондент НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді Бондар Т.В.

Професор кафедри цивільного права Київського національного університету Тараса Шевченка, член-кореспондент НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді Кохановська О.В.

***

Висновок контрольної наукової експертизи щодо перевірки первинних висновків експертів у галузі права стосовно застосування до кредитних правовідносин за участю юридичної особи законодавства України про правонаступництво від 20 червня 2018 року

Складений:

Віце-президент, керівник Київського регіонального центру Національної академії правових наук України Академік (дійсний член) НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді Кузнєцова Н.С.

***

Висновок науково-правової експертизи щодо правового статусу ПАТ «УКРІНКОМ» як правонаступника Публічного акціонерного товариства «УКРІНБАНК»

Складений:

Вчений секретар, доктор юридичних наук, старший науковий співробітник О.М. Биков

Радник дирекції, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України А.Р. Мацюк

***

Науково-правовий експертний висновок щодо застосування положень Закону України «Про банки і банківську діяльність» до юридичної особи відносно якої прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації від 12 березня 2018 року

Складений:

Доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, заступник директора з наукової роботи НДІ приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака НАПрН України М.К. Галянтич

Доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, професор кафедри цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка О.В. Дзера

***

Науково-правовий експертний висновок №007/2019 щодо відносин правонаступництва та зміни назви юридичної оосби публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» від 05 грудня 2019 року

Складений:

Доктор юридичних наук, професор, дійсний член (академік) Національної академії правових наук України Н.М. Оніщенко

Доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України Т.В. Бондар

Доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України М.К Галянтич

***

Логіко-лінгвістична експертиза Постанови Великої Палати Верховного Суду України від 10 грудня 2019 року в справі №925/698/16

Складений:

Широков Володимир Анатолійович, академік НАН України, доктор технічних наук, директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України

Шевченко Лариса Леонідівна, кандидат філологічних наук, завідувач відділу лінгвістики Українського мовно-інформаційного фонду НАН України

Ющенко Світлана Сергіївна, науковий співробітник відділу інформатики Українського мовно-інформаційного фонду НАН України

***

Науково-консультативний висновок щодо застосування Великою Палатою Верховного Суду норм матеріального права при розгляді судової справи

Складений 23.12.2020 року:

Директор НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України, професор Серьогіна С.Г.

Завідувач кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді Настюк В.Я.

Професор кафедри цивільного права Навчально-наукового юридичного інституту ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», доктор юридичних наук, професор, член Науково-консультативної ради при Конституційному Суді України Коструба А.В.

Старший науковий співробітник Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України, кандидат юридичних наук, доцент Печений О.П.

***

Науково-правовий висновок щодо правосуб’єктності банку

Складений 16.11.2016 року:

Доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного права КНУ імені Т. Шевченка Заслужений діяч науки і техніки України, академік НАПрН України Кузнєцова Н.С.

Доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри цивільного права КНУ імені Т. Шевченка, академік НАПрН України Майданик Р.А.

Начальний відділу зв’язків з державними органами і міжнародними організаціями НАПрН України
Доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри цивільного права Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Коструба А.В.

***

Науковий висновок

Складений:

Член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, проректор НВНЗ «Харківський інститут кадрів управління», кандидат юридичних наук, адвокат Мица Ю.В.

***

Науковий висновок щодо правового статусу юридичної особи та процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку

Складений 12.07.2023:

Член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, член-кореспондент НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України О.О. Кот

Член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, член-кореспондент НАПрН України, доктор юридичних наук, професор А.Б. Гриняк

Член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, доктор юридичних наук, доцент Н.В. МІловська

***

Науковий висновок

Складений 14.07.2023 року:

Доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри приватного права Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-Консультативної ради при Верховному Суді А.В. Омельченко

***

Науково-правовий висновок щодо правового статусу ПАТ «Українська інноваційна компанія» , складено 18 лютого 2024 року

Член Науково-консультативної ради при Верховному Суді Головний науковий співробітник Відділу дослідження проблем правотворчості та адаптації законодавства України до права ЄС Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України професор, доктор юридичних наук, член-кореспондент НАПрН України Заслужений юрист України    Дзера О.В.

***

Науково-правовий висновок від 26 лютого 2024 року,

складений кандидатом юридичних наук, суддею Європейського суду із прав людини у 2010 -2022 року, заступником Голови робочої групи ООН з дозвільних затримань, віце-президентом Європейського товариства міжнародного права Ганною  Юдківською.

Володимир Клименко
Голова наглядової ради ПАТ «Укрінком»

Українська економіка вже другий рік через широкомасштабну війну переживає кризу, оскільки практично всі ресурси йдуть на забезпечення армії. Постає гостре питання пошуку нових надходжень. На тлі не прогнозованості щодо фінансової допомоги від США, все частіше лунають сигнали від союзників зайнятись пошуком коштів в Україні. Як стверджують експерти, це цілком реально, взяти хоча б кількарічні судові спори між банками, які потрапили під “косу банківських реформ Гонтарєвої” та державними структурами. Окремі кейси показують, що деякі банки намагаються захистити свої активи та перезапустити економіку в них, щоб розрахуватись з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) та з отриманих прибутків платити податки та зарплати. Але процес інколи виглядає так, що боржники банків тільки й чекають, щоб суд прийняв рішення не на користь банку, щоб борги перед ним можна було не сплачувати взагалі. 

Приміром, судова тяганина між ПАТ “Укрінком” та Фондом гарантування вкладів триває вже понад 8 років. Фонд через суд намагається отримати контроль над активами ПАТ “Укрінком”, ліквідувати саму структуру інституції та розпродати її активи за 5%, ну, максимум 7% від їх реальної вартості, а збитки перекласти на наших акціонерів та вкладників. І це при тому, що ФГВФО взагалі не має повноважень на такі дії, адже ПАТ “Укрінком” не є банком, а є публічним акціонерним товариством, і не підпадає під законодавство з банкрутства та ліквідації банків, Фонд, натомість, доказує що ми є банком.

Я думаю цьому є просте пояснення – гроші.

Точніше, боргові зобовʼязання, які перед нашою структурою мають дуже відомі компанії та бізнесмени. До прикладу, всім відома компанія “Оболонь”, найбільший виробник пива в Україні, взяла у нас кредит в розмірі 15 млн. грн. В 2014-2016 роках під час так званої “банківської реформи” Гонтарєвої, з ринку було зметено понад 100 банків, в тому числі й наш Укрінбанк, хоча на ті часи ми були на 25 місці найбільших операційних банків України, ми обслуговували 10% ринку заробітних плат в Україні. І саме тоді запустилась процедура ліквідації, незаконної – з точки зору закону, та абсурдної – з точки зору кредитування, роботи з цінними паперами та обслуговування українців, бізнесу та сплати податків.

Зацікавленою ж стороною цієї ліквідації були боржники. Адже вони зрозуміли, що зʼявилась нагода не повертати борги. Та ж “Оболонь” на даний час заборгувала більш ніж 627 млн. грн. – це з врахуванням відсотків на кредит та пені за несвоєчасну сплату. Простою мовою це звучить так: 9 років користуються нашими грошима і за це нічого не платять. А замість цього акціонери обслуговують їх борги. І цей борг не перед ПАТ Укрінком тільки, а перед вкладниками, акціонерами та державою в кінцевому випадку. Таким чином, Оболонь не сплачуючи нам, не сплачує Фонду гарантування вкладів також, не сплачує кошти в бюджет державі, армії. Тому, такі дії можна трактувати як завдання збитків державі. Але це справа вже правоохоронних органів. Тому представники “Оболоні” чекають рішення суду, який би ліквідував остаточно ПАТ “Укрінком”, щоб свої борги просто викупити за безцінь, тобто десь за 15 млн.грн, а різницю повісити на наших акціонерів. І для досягнення цих цілей, вони тиснуть на суддів Касаційного господарського суду, прикриваються народними депутатами, зокрема Галиною Янченко, яка, очевидно, не усвідомлює того, що покриває боржників, які не хочуть платити гроші державі.

При цьому серед акціонерів, до речі, є не тільки українці. А є й американці, і вони так просто це не залишать. За 8 літнім судовим процесом дуже уважно слідкують у відповідних структурах США. Американці не звикли, щоб їх обманювали недобросовісні бізнесмени в Україні. І для них є відповідь: в будь-який момент можуть розпочати процедуру введення політичних санкцій, тобто певним боржникам буде заборонено вʼїзд у США, за ними будуть економічні санкції, і це означає, що всі пристойні банки перестануть вести справи з ними, закриють всі фінансові операції.

Звичайно, якщо боржники виконають взяті на себе зобовʼязання, а саме – повернуть борги, тоді є шанс того, що вище описані кроки не будуть застосовані. Якщо навіть акціонери програють судові позови проти Фонду в Україні, вони підуть в міжнародні суди, а там шансів Фонду виграти суд рівноцінно майже нулю. Ще раз хочу нагадати, у них борги перед державою, а не перед акціонерним товариством ПАТ “Укрінком” тільки. Кошти, які вони винні нам, одразу підуть у Фонд гарантування вкладів. Вони можуть й напряму заплатити Фонду, щоб він розрахувався з своїми боргами перед Мінфіном України.

Тут можна запитати: а до чого тут Мінфін? Дуже просто: в часи, коли Гонтарєва руйнувала банки, Фонд гарантування вкладів мав повертати гроші вкладникам банків, які збанкрутували. Це по 200 000 грн. кожному,  хто втратив свої гроші через так звану “банківську реформу”. І в один момент Фонду не вистачило грошей. Тому вони пішли за позикою до Мінфіну під значно нижчі %!!! Це дуже коштовна позика. На той час можна було взяти значно дешевше.

До речі, деякі з боржників самі заявляли про те, що хочуть повернути борги, але чомусь досі цього не зробили. Наприклад, відомий бізнесмен Андрій Табалов – співвласник ПрАТ “Первомайський молочно-консервний комбінат” нещодавно попросив онлайн-зустріч з наших другом та відомим американським конгресменом, лобістом України в США Джимом Слеттері. Під час цієї розмови пан Табалов озвучив свою готовність закрити всі борги перед Укрінкомом в розмірі 250 млн.грн, але лише, якщо ці кошти будуть перераховані у Фонд гарантування вкладів. На що ми теж згодні, і пан Слеттері йому дав просту пораду: Just do it. Але Табалов не зробив жодного кроку досі, щоб повернути борги напряму Фонду гарантування вкладів.

Джерело

Фонд гарантування вкладів не має повноважень ліквідовувати ПАТ «Укрінбанк». Про це йдеться в науково-практичному висновку Ганни Юдківської, судді Європейського суду із прав людини у 2010-2022 роках, пише у своєму facebook експерт з права та юридичних питань Андрій Вігірінський.

В ході розгляду Касаційним господарським судом справи № 913/266/20 про банкрутство ПАТ “Українська інноваційна компанія” до матеріалів справи надійшов науково-правовий висновок Ганни Юдківської, судді Європейського суду із прав людини у 2010 – 2022 роках, в якому міститься аналіз практики ЄСПЛ в контексті справи ПАТ “УКРІНКОМ”.

Серед ключових висновків Ганни Юдківської виходить, що «1. Процедура банкрутства ПАТ “Укрінком” повністю узгоджується із відповідною судовою практикою ЄСПЛ, 2. Рішення судів стосовно визнання протиправними нормативних рішень НБУ ті ФГВФО стосовно ліквідації ПАТ “УКРІНБАНК” обов’язкові для виконання, незалежно від дії “Антиколомойського закону” та 3. ПАТ “Укрінком” не має статусу банківської установ», – йдеться в висновках, які надійшли на адресу Касаційного господарського суду.

Необхідність даних висновків виходила із запиту Касаційного Господарського Суду від 04.12.2023 №25-12/1750 «з метою розвитку права та формування єдиної правозастосовучої практики щодо правового статусу юридичної особи та процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку, тому виникла необхідність звернутися до фахівців науково-консультативної ради при Верховному Суді для отримання висновку у цій справі», – йдеться в повідомленні.

Представник ПАТ «Укрінком» в суді Олексій Богушко пояснює, чому Фонд гарантування вкладів (ФГВФО) нехтує рішеннями попередніх судів.

«Головна ідея Фонду (ФГВФО) заключається в тому, щоб завершити ліквідацію, перепродати активи в розмірі 5%-7% від реальної ринкової вартості, а збитки повісити на акціонерів ПАТ «Укінком», при цьому нехтуючи попередніми рішенням судів, які говорять, що Фонд не має таких повноважень», – говорить Богушко і додає «ми звичайне господарське акціонерне товариство, яке немає статусу банківської установи, і фонд не може управляти, оскільки ми не є банком».

У Фонді гарантування вкладів відмовились давати будь-які коментарів про справу по ПАТ Укрінком.

Нагадаємо, раніше стало відомо, що під час засідання суду 17 січня 2024 року адвокат Любов Коваль, яка була уповноваженою особою Фонду, визнала ПАТ «Укрінком» та Укрінкомбанк єдиною юридичною особою та заявила, що Укрінком має той самий код ЄДРПОУ, і є по факту, тією ж юридичною особою, – йдеться в повідомленні ЗМІ.

Вперше за вісім років судової тяжби за власні активи та репутацію, опоненти визнали правоту ПАТ «Укрінком», які доводили у судах, що ПАТ «Укрінком» та Укрінкомбанк є однією юридичною особою.

Джерело

В ході розгляду Касаційним господарським судом справи № 913/266/20 про банкрутство ПАТ “Українська інноваційна компанія” до матеріалів справи надійшов науково-правовий висновок Ганни Юдківської,  судді Європейського суду із прав людини у 2010 – 2022 роках, в якому міститься аналіз практики ЄСПЛ в контексті справи ПАТ “УКРІНКОМ”.

Ключові висновки

1. Процедура банкрутства ПАТ “Укрінком” повністю узгоджується із відповідною судовою практикою ЄСПЛ

2. Рішення судів стосовно визнання протиправною нормативних рішень НБУ ті ФГВФО стосовно ліквідації ПАТ “УКРІНБАНК” обов’язкові для виконання, незалежно від дії “Антиколомойського закону”

3. ПАТ “Укрінком” не має статусу банківської установи

Науково-правовий висновок Ганни Юдківської

Задача України – це тримати в активі опції зовнішньої підтримки, але базуватись при цьому на власну самовідновлювальну модель розвитку.

Що означає самовідновлювальна модель? Це досягнення ефекту мультиплікатору для внутрішніх ресурсів та ефекту акселератора під час збільшення темпів розвитку. Класичний приклад: одна гривня внутрішніх ресурсів має перетворюватись на п’ять гривень додаткового валового продукту, який у свою чергу приноситиме півтори гривні додатковий податкових надходжень. Про це в експертній оцінці у Facebook пише український економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Але для створення такого ефекту необхідне запровадження моделі державно-приватного партнерства, в рамках якого держава забезпечує захист, гарантії, права власності, чесні суди, стимули розвитку, а бізнес – ефективність досягнення цілей розвитку (максимізація позитивного ефекту та мінімізація витрат дефіцитних під час війни ресурсів одночасно).

Ефективна держава та Захищений власник – ось наріжні камені цієї політики.

І саме ця політика має дати відповідь на стратегічне питання – чи здатна економіка України вижити без фінансової допомоги США?

І починати тут треба з відновлення справедливості відносно тих підприємців, які у 2014-2015 роках попали під «каток» «вторинного перерозподілу капіталу».

Нагадаю, первинний розподіл капіталу у нас відбувся під час приватизації у 90-ті роки.

А вторинний – це сумнозвісний банкопад «імені Гонтаревої», коли разом із декількома банками-помийками було ліквідовано десятки платоспроможних банків, у яких виникли тимчасові проблеми, пов’язані із тодішньою кризою.

Внаслідок цієї політики, економічні активи знищених банків на сотні мільярдів гривень були розподілені між «новими» власниками, багато з яких належали до тодішніх політичних еліт.

Це був час раптового збагачення з одного боку та втрати економічного потенціалу – з іншого.

Адже розпродані Фондом гарантування вкладів за копійки, іноді за 5% від номіналу активи, опинились у тих людей, які просто використовували їх як дешеву здобич.

За даними НБУ, ця «очистка» коштувала країні до 36% ВВП.

Але деякі активи ще не знищені. Більше того, навіть під час війни їх справжні власники готові інвестувати свої кошти у процес повернення таких активів до економічного обігу.

Чи не єдиним вцілілим острівцем з часів «вторинного розподілу капіталу» залишився Укрінбанк, який всі ці роки доводить у судах несправедливість ухвалених за часів Гонтаревої щодо нього рішень.

Тоді нищили всі неугодні банки, використовуючи стандартні методи і процедури без врахування особливостей кожної фінустанови, адже на кожній фінустанові була завʼязана інфраструктура бізнесу і економіки в цілому. Наприклад, Укрінбанк обслуговував значну частку зарплатних проектів у ті часи.

Зараз ФГВФО бажає повернути кошти бюджету держави і виплатити компенсації вкладникам за рахунок продажу активів банку за ціною лише 5%-7% від їх реальної ринкової вартості. Це крапля в морі в порівняно з тим, якщо вдасться перезапустити роботу банку: тоді його активи зможуть згенерувати в десятки разів більше.

Вкладниками банку є іноземні інвестори, зокрема з США, для яких повага до приватної власності є маркером цивілізованості країни.

Звичайно, багато хто і зараз хоче зробити «чорну п’ятницю» з розпродажі активів банку через систему ФГВФО, продавши їх за 5% від номіналу.

Але набагато корисніше відновити банк разом із активами і зобов’язаннями, тим більше, що власники готові здійснювати додаткові інвестиції у відновлення роботи банківської установи.

Це може стати першим успішним кейсом державно-приватного партнерства під час війни.

Кожна життєздатна система має зберігати в своїх «заводських налаштуваннях» опцію автономного виживання.

Зовнішня підтримка в цьому контексті тоді сприймається не як апарат «штучної нирки», без якого неминуча смерть організму. А як додатковий фактор успіху, який зменшує втрати і прискорює досягнення кінцевої мети.

Таким чином, зовнішня допомога не перетворюється на фундаментальну основу буття. Цією основою залишається внутрішній потенціал.

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик

Джерело: Facebook

Джерело: Ukrinform.ua