Відродження виробничого сектору дехто називає «виробничою ілюзією». Однак, для України це стане можливістю пожвавити економіку, створити робочі місця та сприяти інноваціям. У цьому питанні США є чудовим прикладом для наслідування. Тож, розберемо, який досвід може перейняти Україна в Америки для розвитку виробничого сектору.

Сполучені Штати під керівництвом президента Джо Байдена виділили близько $1 трлн, або майже 5% свого ВВП на зміцнення виробничого сектору. Це зобов’язання означає не просто вливання грошей у сектор, а створення екосистеми, яка заохочує інновації, підтримує малі та середні підприємства і сприяє розвитку культури виробничої досконалості.

Американський підхід до виробництва зосереджений на створенні вартості, а не просто на виробництві товарів. Необхідно розуміти, що виробництво — це не просто економічна діяльність, а стратегічна, яка впливає на національну безпеку, створення робочих місць і технологічні інновації.

Можна назвати 10 підходів Америки до відновлення промисловості, які може застосувати Україна:

1. Державна субсидія.Уряд США надає мільярди доларів на виготовлення електромобілів, напівпровідників і сонячних панелей. Субсидії призначені для того, щоб допомогти США конкурувати з такими країнами, як Китай, і зміцнити лідерство США у сфері чистої енергетики.
2. Решоринг (процес повернення до країни виробництва, що раніше було перенесене в країни з дешевшою робочою силою). Американські компанії переміщують виробництво назад до США або оцінюють перспективи решорингу. Це відображено в Індексі решорингу Kearney за 2022 рік, який показує, що 96% американських компаній перенесли виробництво до США або розглядають можливість зробити це.
3. Зміни законодавства.Ухвалення Закону про науково-технічний розвиток у липні 2022 року та Закону про зниження інфляції у серпні 2022 року також сприяло зростанню обсягів будівництва заводів. Ці закони забезпечили фінансування для стимулювання виробництва напівпровідників і спрямовані на створення нових робочих місць у виробництві, будівництві та відновлюваній енергетиці.
4. Створення робочих місць.За останні два роки США додали близько 800 тис. робочих місць у виробничій сфері. А до 2030 року Закон про контроль над інфляцією має створити до 1,5 мільйона робочих місць.
5. Географічне розширення.Заводи будуються по всій країні, від пустель до курортів, оскільки США прагнуть відновити виробництво продукції, яка зазвичай імпортується з країн з низькою вартістю.
6. Інвестиції в інфраструктуру.Обробна промисловість Америки підтримується потужною інфраструктурною мережею доріг, портів і розподільних центрів. Україні потрібно інвестувати в інфраструктуру, щоб виробники могли ефективно транспортувати свої товари на ринок.
7. Сприяння інноваціям.Американські виробники знаходяться в авангарді технологічних інновацій. Україні необхідно створити сприятливе для інновацій середовище, включаючи інвестиції в дослідження та розробки, податкові стимули для інновацій та сприяння співпраці промисловості та академії.
8. Підтримка малих і середніх підприємств (МСП).Малі підприємства є основою американського виробництва. Україна повинна підтримувати МСП, включаючи доступ до фінансування, послуг з розвитку бізнесу та навчання.
9. Створення кваліфікованої робочої сили.Успіх виробництва в Америці залежить від кваліфікованої робочої сили. Україні необхідно інвестувати в людський капітал, наприклад, у програми професійного навчання та стажування.
10. Сприяння сталому виробництву.Виробництво в США все більше зосереджується на екологічних методах. Україні необхідно сприяти сталому виробництву включаючи енергоефективні виробничі процеси та використання відновлюваних джерел енергії.

Завдяки багатій промисловій спадщині та кваліфікованій робочій силі Україна має всі шанси отримати вигоду від промислового буму. Але для цього ми повинні вчитися на прикладі Америки.

Слід розуміти, що важливою складовою економічного зростання в Україні є збільшення виробництва товарів з доданою вартістю.

Для цього необхідно створювати робочі місця, мотивувати людей працювати на українській території та виробляти нові продукти, які відповідають державному бюджету.

Володимир Клименко
Голова наглядової ради ПАТ «Укрінком»

Джерело

Днями в українських медіа розгорнулась замовна кампанія, метою якої є тиск на суддів Верховного Суду України. Мета тиску — медійними засобами вплинути на рішення ВС України, щодо визнання ПАТ “Укрінком” правонаступницею ПАТ “Укрінбанк”.

Публікуємо заяву акціонерів ПАТ “Укрінком”.

Труднощі ПАТ «Укрінбанк» почались з анексією Криму та окупацією частини Донецької та Луганської областей в 2014 році. Там у нас було близько 30% кредитного портфелю, який звичайно перестав обслуговуватись. Після цього відбулось виведення з комерційних фінустанов рахунків держпідприємств, які взяли кредити в банку, перестали їх обслуговувати і повертати кошти.

У жовтні 2015 року банк розробив план фінансового оздоровлення і не порушував жоден з його пунктів. У план були внесені, в тому числі, пункти з пошуку інвесторів.

В кінці жовтня 2015 року компанія Schneider Brothers виявила бажання інвестувати 1 млрд грн в «УкрІнБанк». Вони провели аудит, погодилися з проблемними активами банку.

Другий інвестор (компанія з Ізраїлю) підписала з нами попередній договір про інвестування 21 млн доларів в листопаді 2015 року, а в грудні цей документ було зареєстровано в НБУ.

Але обидва рази НБУ за невідомих нам причин були проти цих інвестицій та разом з ФГВФО прискорили процес ліквідації банку.

НБУ відібрав банківську ліцензію у ПАТ “Укрінбанк” в 2016 році.

Постановою від 24.02.2021 року по справі № 826/5325/16 Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовив у задоволенні заяви Національного банку України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 року у справі № 826/5325/16.

Таким чином Верховним судом остаточне було вирішено, що ліквідацію ПАТ «УКРІНБАНК» було розпочато НБУ та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб незаконно. Зазначена постанова Верховного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Ми не ініціювали ці судові рішення, а в законний порядок подали позов до суду.

В 2016 році ми перейменували ПАТ “Укрінбанк” в ПАТ “Укрінком”, адже мати в назві слово “банк”, не маючи відповідної банківської ліцензії — означає вводити в оману наших клієнтів.

ПАТ “Укрінком” та ПАТ “Укрінбанк” — це одна й та сама компанія, тому що у нас один код ЄДРПОУ, ті самі акціонери та менеджмент. Підтвердженням цього є більше десяти рішень судів, в тому числі — Верховного Суду України.

Наразі недобросовісні позичальники банку розгорнули медіа-кампанію, в якій оперують неправдивою інформацію, щодо діяльності ПАТ “Укрінком” та вводять в оману читачів ЗМІ.

Недобросовісні позичальники не хочуть виплачувати всю суму кредиту (а це гроші вкладників). Тому домовляються з Фондом гарантування. Щоби той сплатив кошти вкладників (було 200 тисяч гривень на кожного вкладника, а зараз — 600 тисяч), а їм — позичальникам — продав їх заставне майно за 7% від ринкової вартості.

Зокрема — власник “Первомайського МКК” пан Табалов заявив, що він домовився з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб про сплату не більше 30 відсотків від суми свого кредиту, який він взяв в ПАТ “Укрінбанк” та перестав обслуговувати в 2015 році.

Наразі його борг перед вкладникам та акціонерами банку складає 230 млн гривень.

На наше питання “А хто буде платити залишок в 70%”, він відповів, що його це не цікавить.

Позичальники не хочуть віддавати гроші, які вони взяли. Це і є причиною їх атак на ПАТ “Укрінком”.

Війна в Україні призвела до ще більшого скорочення населення країни, що розпочалось в 1994 році. Станом на кінець січня 2023 року від 25% до 30% всього населення України було переміщено в межах та за межі України. Населення України швидко скорочувалося ще до війни через низьку народжуваність, високий рівень смертності та високий рівень еміграції. За оцінками вчених Об’єднаного дослідницького центру (JRC), до 2052 року країна може втратити понад третину свого населення.

Історично різні країни стикалися з демографічними проблемами, і їх вирішення дає цінну інформацію. Наприклад, під час промислової революції населення планети значно зросло. Це було пов’язано насамперед з розвитком технологій та охорони здоров’я, що призвело до зниження рівня смертності та збільшення тривалості життя. Однак таке стрімке зростання населення викликало занепокоєння щодо перенаселення та дефіциту ресурсів.

Імміграція відіграє важливу роль в економічному зростанні. Дослідження показують, що збільшення рівня імміграції може сприяти зростанню ВВП країни на душу населення та підвищенню рівня життя її громадян. Наприклад, за прогнозами, помірне збільшення рівня імміграції в США збільшить річний ВВП на душу населення на 1300 доларів до 2050 року. Це пояснюється тим, що іммігранти не лише роблять внесок в економіку, але й збільшують кількість населення працездатного віку, що призводить до більш продуктивної та процвітаючої економіки.

Повоєнна відбудова України є унікальним викликом, який вимагає цілісного підходу до економічного розвитку. Масштаби руйнувань та ресурси, необхідні для відновлення, є безпрецедентними з часів Другої світової війни. Світовий банк оцінює витрати на відновлення у 350 мільярдів доларів США, тоді як у плані відновлення українського уряду згадується 750 мільярдів доларів США.

Було визначено три основні принципи відновлення України. По-перше, воно має бути цілісним відновленням економічного розвитку, зосереджуючись не лише на відновленні фізичних активів, а й на пожвавленні та перезапуску економіки та інтеграції України в міжнародний ланцюжок створення додаткової вартості. Це забезпечить стійкість і довготривалість відновлення, а вигоди від нього з часом відчує населення України.

По-друге, приватний капітал відіграватиме ключову роль не лише як критично важливе джерело фінансування, але й як здатність ефективно використовувати ці кошти в Україні. В історичному контексті максимальний чистий обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну становив трохи більше 10 мільярдів доларів на рік, але зараз ми говоримо про сотні мільярдів доларів. Тому дуже важливо, щоб приватні партнери принесли в Україну свої можливості у сфері закупівель, свої мережі постачальників і свій мережевий досвід, щоб ми могли ефективно використовувати ці кошти.

Нарешті, третій принцип — це координація. Вкрай важливо, щоб приватний капітал, донори та український уряд координували свої дії та працювали разом для досягнення максимальної синергії, щоб зробити планування відновлення ефективним.

Насамкінець, вирішення демографічної кризи в Україні потребуватиме багатогранного підходу, який включає в себе вивчення історичних прикладів, заохочення імміграції та впровадження політики, що сприяє економічному зростанню. Хоча це завдання, безсумнівно, складне, потенційні вигоди для економіки України та її населення роблять його вартим зусиль.

Зростання населення в країні з широкими можливостями працевлаштування та конкурентоспроможною заробітною платою може значно підвищити ВВП на душу населення. Це пояснюється тим, що коли більше людей мають оплачувану роботу, вони роблять внесок в економіку через збільшення споживання та податкових надходжень.

Згідно з дослідженням Світового банку, країни зі зростаючою робочою силою та високим рівнем зайнятості, як правило, мають вищий ВВП на душу населення. Це пояснюється тим, що більша кількість робочої сили призводить до виробництва і споживання більшої кількості товарів і послуг, що, в свою чергу, стимулює економічне зростання.

З іншого боку, відтік населення з країни може зменшити її конкурентні переваги на глобальному рівні. Коли кваліфіковані працівники емігрують у пошуках кращих можливостей, країна втрачає цінний людський капітал, що може негативно вплинути на її економічні показники.

Це явище, яке часто називають «відтоком мізків», може призвести до нестачі кваліфікованих кадрів у ключових галузях, сповільнити інновації та знизити темпи економічного зростання. Дослідження Міжнародного валютного фонду показало, що країни з високим рівнем відтоку мізків, як правило, мають нижчі показники економічного зростання та інновацій.

Отже, кількість і якість працівників у країні відіграють життєво важливу роль у її економічних показниках. У той час як зростання населення та автоматизація можуть стимулювати економічне зростання, відтік населення може мати протилежний ефект. Тому для політиків вкрай важливо впроваджувати стратегії, які залучають і утримують таланти, сприяють інноваціям і керують переходом до все більш автоматизованої економіки.

Володимир Клименко
Голова наглядової ради ПАТ «Укрінком»                                                                                                                 

  Джерело

Стабільна дискусія в Україні точиться навколо податків. Чи потрібно їх зменшувати? На мою думку, економічний розвиток країни залежить не від податкової ставки, а від інвестиційної привабливості, прозорого адміністрування податків та правоохоронної системи, що працює.

Не важливо, яку ставку ПДВ ви сплачуєте, 20% чи 10%, якщо щодня до вас можуть прийти з обшуками, заблокувати бізнес чи витратити ваші податки на барабани в укриттях (не зроблені).

Нижчі податкові ставки можуть посилити нерівність у доходах

Звернемося до досліджень глобальних авторитетних організацій. У дискусіях про економічне зростання роль зниження податків часто займає центральне місце. Загальноприйнято вважати, що зниження податкових ставок стимулюватиме економічну активність і призведе до вищих темпів зростання. Однак нещодавні дослідження провідних інституцій, таких як McKenzie, The Economist та Центр економічних та політичних досліджень (CEPR), свідчать про те, що реальність є набагато складнішою.

Згідно з останнім дослідженням McKenzie, хоча зниження податків дійсно може стимулювати економічну активність у короткостроковій перспективі, воно не обов’язково призводить до довгострокового, стійкого економічного зростання.

Вигоди від зниження податків часто нівелюються пов’язаними з ним витратами, такими як збільшення державного боргу та скорочення державних інвестицій. Це свідчить про те, що вузького фокуса на зниженні податків недостатньо.

Натомість потрібно створювати сприятливі інвестиційні умови, такі як стабільне політичне та економічне середовище, надійна нормативно-правова база та ефективна інфраструктура.

Аналіз The Economist ще більше ускладнює картину. Він вказує на те, що хоча нижчі податкові ставки можуть стимулювати громадян та бізнес до роботи, заощаджень та інвестицій, вони також можуть посилити нерівність у доходах.

Цей зростаючий розрив між багатими та бідними може перешкоджати економічному зростанню. Тому, окрім зниження податкових ставок, ми також повинні прагнути зменшити нерівність у доходах і забезпечити більш справедливий розподіл вигод від економічного зростання.

Нарешті, ЦЕПР підкреслює важливість міжнародної торгівлі для економічного зростання. Країни, які більше інтегровані в глобальні торговельні мережі, як правило, демонструють вищі темпи економічного зростання. Це пояснюється тим, що міжнародна торгівля дозволяє країнам спеціалізуватися на виробництві товарів і послуг, в яких вони мають порівняльну перевагу, що призводить до підвищення продуктивності та економічної ефективності.

Що потрібно для економічного зростання

Як представники банківського сектору, ми розуміємо важливість стабільної та зростаючої економіки. Ми вважаємо, що необхідний цілісний підхід до економічного зростання, який виходить за рамки зниження податків.

Цей підхід має включати розвиток сприятливих інвестиційних умов, зусилля зі зменшення нерівності доходів, а також прагнення до більш повної інтеграції у світові торговельні угоди.

Насамкінець, хоча зниження податкових ставок може відігравати певну роль у сприянні економічному зростанню, воно не є панацеєю від усіх бід. Для сталого економічного зростання ми повинні вийти за рамки зниження податків і прийняти більш комплексний підхід. Орієнтуючись у складнощах глобальної економіки, пам’ятаймо, що нашою метою має бути не просто зростання заради зростання, а зростання, яке приносить користь усім членам суспільства.

Нижче я навожу порівняльну таблицю. Рейтинг країн за ВВП на душу населення та середня податкова ставка в них. Жодної закономірності між добробутом та податками немає.

Володимир Клименко
Голова наглядової ради ПАТ «Укрінком»                                                                                  Джерело