23 червня 2026 року Касаційний господарський суд ухвалив постанову у справі № 913/266/20(913/282/25), якою відмовив у задоволенні касаційних скарг Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду.

Суд касаційної інстанції залишив у силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими було затверджено мирову угоду між ПАТ «Українська інноваційна компанія» та ПрАТ «Оболонь» у межах справи щодо стягнення заборгованості за кредитом.

Згідно з умовами мирової угоди, ПрАТ «Оболонь» має сплатити на користь ПАТ «Українська інноваційна компанія» заборгованість у розмірі 284 млн грн.

ПАТ «Українська інноваційна компанія» вітає рішення суду, оскільки його реалізація створює додаткові правові та фінансові передумови для задоволення вимог кредиторів компанії.

Для ПАТ «Укрінком» це рішення має принципове значення, адже підтверджує чинність судових рішень щодо затвердження мирової угоди та відкриває шлях до практичного виконання домовленостей із боржником.

Богдан Данилишин у статті «Що не так з цінами в Україні? Популярно про інфляцію» та в тексті «Валютно-курсова політика НБУ: якою ціною досягається така «стабільність»» поставив питання, яке напряму стосується всієї фінансової системи: якою ціною утримується курс гривні та які дисбаланси накопичуються за зовнішньою стабільністю.

Ця логіка цілком відповідає реальному стану української економіки. Курс гривні формується через торговий баланс, експорт, імпорт, довіру до банків, доступ бізнесу до кредиту, якість регулювання та захищеність прав інвесторів. Валютний ринок дуже точно відображає економічну структуру країни.

Данилишин звертає увагу на головне: нинішня стабільність гривні значною мірою спирається на валютні інтервенції НБУ та зовнішнє фінансування. У травні 2026 року НБУ продав на валютному ринку понад 3 млрд доларів, а за січень-травень чистий продаж валюти становив близько 18,3 млрд доларів. Така політика дає ринку прогнозованість, стримує паніку, допомагає населенню і бізнесу планувати витрати. Щомісячна потреба у мільярдах доларів для підтримки курсу сигналізує про глибшу проблему: дефіцит валюти, слабкий експорт і високу імпортозалежність.

Інфляція має таку саму природу. Її формують енергетичні витрати, імпорт, логістика, податки, руйнування виробничої бази, дефіцит окремих товарів і девальваційний тиск. Висока облікова ставка тимчасово підтримує привабливість гривневих інструментів. Разом з цим вона робить кредит дорогим і віддаляє банки від їхньої базової функції — фінансування економіки.

Для банківської системи це принципове питання. Банк має працювати з підприємством, позичальником, інвестором, заставою, ризиком і розвитком. Коли банкам вигідніше розміщувати ліквідність у державних інструментах, ніж кредитувати виробництво, країна отримує вузьку фінансову стабільність. Вона зручна для звітів і слабко працює на експорт, модернізацію та нові робочі місця.

Саме тому ключова ідея Данилишина заслуговує на підтримку. Боротися з інфляцією потрібно через розширення пропозиції товарів українського виробництва, відновлення кредитування, розвиток експорту та зменшення імпортної залежності. Валютна політика має бути частиною економічної політики. Монетарні інструменти мають працювати разом із промисловою, кредитною, інвестиційною та правовою політикою.

Окреме значення має довіра до правил. Україна рухається до ЄС, отже банківське законодавство має відповідати європейській логіці: передбачуване врегулювання проблемних банків, реальний судовий контроль, захист прав кредиторів та інвесторів, цивілізована робота з активами. Такі правила зменшують обережність капіталу, здешевлюють кредит і поступово знижують залежність курсу гривні від зовнішньої допомоги та резервів НБУ.

Стійкий курс виникає тоді, коли країна виробляє, експортує, залучає інвестиції та має банківську систему, здатну фінансувати реальний сектор. Адміністративно підтримувана стабільність купує час. Економічна стабільність створює майбутнє. Завдання держави і Національного банку — використати цей час для розвитку та усунення дисбалансів.

Володимир Клименко
Голова наглядової ради ПАТ «Укрінком»

Джерело

Члена Наглядової ради ПАТ «Укрінком», доктора юридичних наук, академіка Національної академії правових наук України Василя Івановича Шакуна нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України з нагоди 105-річчя Національної академії внутрішніх справ.

Відзнака стала визнанням багаторічної наукової, освітньої та професійної діяльності Василя Шакуна, а також його вагомого внеску у розвиток правової науки, кримінології та підготовку фахівців для системи внутрішніх справ України.

Професійна біографія Василя Шакуна тісно пов’язана з Національною академією внутрішніх справ. У цьому навчальному закладі він пройшов значний шлях від викладацької та наукової роботи до керівних посад. У 1997–2012 роках Василь Шакун працював першим проректором академії, а нині є професором кафедри кримінального права Національної академії внутрішніх справ.

Василь Шакун є доктором юридичних наук, професором, академіком Національної академії правових наук України, генерал-майором міліції. Його наукова діяльність зосереджена на питаннях кримінального права та кримінології, дослідженні причин злочинності, механізмів її запобігання та розвитку сучасної кримінально-правової політики.

У ПАТ «Укрінком» вітають Василя Івановича Шакуна з високою урядовою відзнакою та висловлюють повагу до його багаторічної праці, професійної репутації й внеску в українську правничу школу.

Відзнака Василя Шакуна стала частиною ширшого визнання професійної та громадської діяльності членів Наглядової ради ПАТ «Укрінком». За час повномасштабного вторгнення росії в Україну п’ятеро членів Наглядової ради компанії були нагороджені державними, урядовими та регіональними відзнаками.

Зокрема, член Наглядової ради ПАТ «Укрінком», відомий український підприємець Сергій Миколайович Вовченко отримав звання «Почесний житель Київщини». Сергій Вовченко є головою Наглядової ради ПрАТ «Молочний альянс», однієї з провідних молочних компаній України, що об’єднує відомі українські бренди, серед яких «Яготинське», «Пирятин» та «Славія». Його відзначено за багаторічну працю, громадську активність, благодійну та волонтерську діяльність, а також внесок у розвиток Київської області.