Юрист, колишня суддя ЄСПЛ про те, чи захищені в Україні банки та їх акціонери від свавілля при ліквідації

З 24 лютого 2022 року процес ліквідації був розпочатий щодо 8 банків. Цього року вперше в Україні під ліквідацію і позбавлення ліцензії потрапили не лише банки-банкрути, а й прибуткові установи.

Попри війну в Україні процес виведення не зупинився. Так з 24 лютого 2022 року процес ліквідації був розпочатий щодо 8 банків. Цього року вперше в Україні під ліквідацію і позбавлення ліцензії потрапили не лише банки-банкрути, а й прибуткові установи. І весь цей процес відбувається без суду. Звісно власники, акціонери банків можуть оскаржувати рішення регулятора – НБУ, але загалом процес виведення банківської установи з ринку, якщо він запущений, є безповоротнім.

Цю практику критикують вже не один рік. Юристи заявляють про свавілля та безкарність, про наділення регулюючих органів надзвичайними повноваженнями, які виходять за межі їх юрисдикції та перетворюють Національний банк та Фонд гарантування вкладів фізосіб на інституцій, які можуть виступати і судом, і виконавцем вироку.

УНН вирішив розібратися, чи відповідає така практика Європейській конвенції з прав людини, яка зокрема захищає і право власності, яке стає суттєво обмеженим з початком процедури ліквідації банку. Та чи є компроміс між намаганням зберегти стабільність українського банківського сектору та правом власників (як фізичних, так і юридичних осіб) на судовий захист.

Для початку ми звернулися до Ганни Юдківської – партнера EQUITY Law Firm, Судді Європейського Суду із прав людини (2010-2022), Віцеголови Робочої групи ООН з питань свавільних затримань, Віцепрезидент Європейської спільноти міжнародного права.

Що про прийняту в Україні процедуру ліквідації банків говорить практика Європейського суду? Чи були звернення власників ліквідованих банків до ЄСПЛ і чи можуть вони розраховувати на справедливість та захист своїх прав – поговорили з Ганною Юдьківською.

– Ви багато років представляли України в ЄСПЛ. На що найбільше надходило скарг від наших громадян?

Я була суддею від України в ЄСПЛ протягом 12 років. Скарги від наших громадян надходили в принципі по всіх статтях Європейської Конвенції, але звичайно там були такі чемпіони серед статей Конвенції, такі як 5 стаття – незаконне тримання під вартою – на превеликий жаль органи слідства зловживають. І суди відповідно зловживають із обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Є в Європейському суді так звана процедура well established case law – це ті справи, які комунікуються групами, тому що це такі самі порушення, про які Європейський суд казав в контексті України багато разів.

Дуже багато скарг на порушення права на справедливий суд, і в кримінальних процесах і в цивільних процесах, багато скарг на порушення 1 статті 1 протоколу права власності… 8 стаття Конвенції – право на повагу до приватного життя.

Знизилася кількість скарг – це дуже позитивно – щодо 3 статті, катування на людське поводження, не можна сказати що їх зовсім немає, але прекрасно, що їхня кількість суттєво знизилася. Це стосується і як катувань, як таких – слідчими органами, майже немає таких скарг, і умов тримання під вартою. Знизилася кількість скарг на тривалість судового розгляду

Але те що видається сьогодні, що лежить на поверхні – ну якщо ми виносимо за дужки ситуацію пов’язану із війною, ситуацію яка триває з 14 року, якщо ми про це не говоримо, про наслідки воєнних дій, то чемпіоном є ситуація із свавільним затриманням і незаконним триманням під вартою

–          Європейська конвенція з прав людини, однак, як ми розуміємо вона захищає не лише фізичних осіб, але й юридичних? Чи часто юридичні особи скаржаться на порушення їхніх прав до ЄСПЛ?

Стаття 34 Європейської конвенції прямо говорить про те що суд може приймати заяви від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб, які вважають себе потерпілими щодо одного з тих прав, які встановлені Конвенцією. Зрозуміло, що кількість скарг, які надходять від юросіб до суду вона нижче у порівнянні зі скаргами від фізосіб, тим не менш такі скарги є. Скарги і на порушення права власності, і на порушення права на справедливий суд, скарги наприклад за статтею 10 щодо порушення свободи слова, якщо мова іде про юрособу, яка є, наприклад, власником ЗМІ і так далі. Тобто так само як юрособи є сторонами в судових спорах в національних судах – так само вони можуть подавати і подають скарги до ЄСПЛ щодо порушення Конвенції

–          В Україні існує процедура ліквідації банків та позбавлення їх ліцензій, яка розпочинається фактично за одноосібним рішенням регулятора – НБУ. Чи відповідає така процедура вимогам Конвенції? Що з цього приводу каже практика Європейського суду?

Саме про це була справа, яку розглядав Європейський суд – “Фельдман і банк Слов’янський проти України”, там єдиною постановою НБУ, яку не можливо було оскаржити, було відкликано ліцензію банка-заявника та здійснено його ліквідацію. І тут суд розглянув скаргу банку на порушення 1 статті 1 протоколу – тобто право власності, і суд сказав, що хоча відсутність судового контролю над рішенням такого адміністративного органу як НБУ сама по собі не буде порушенням цього положення, тим не менш вона передбачає, що будь-яке втручання в право на мирне володіння своїм майном повинно супроводжуватися процесуальними гарантіями.

В цій справі, оскільки постанова НБУ, який не є незалежним органом, який користується дуже широкою свободою розсуду, який приймав це рішення без залучення самого банку з тим щоб він надав свої пояснення, не можна цю процедуру вважати захищеною від свавілля.

Більш того – не було ніяких ретроспективних засобів юридичного захисту, тобто не можна було звернутися до суду з оскарженням цієї постанови, відповідно втручання в право банка володіти своїм майном оскільки не супроводжувалося достатніми гарантіями проти свавілля було незаконним з точки зору конвенції.

– Чи має процедура ліквідації банків, на ваш погляд, починатися з судового процесу в якому буде доведено, що банк банкрут або ж порушив правила фінмоніторингу і тільки після цього переходити до процедури ліквідації та позбавлення ліцензії?

Це те питання, яке в принципі віднесене на розсуд національних органів. Так звичайно повний судовий перегляд адміністративного рішення, такого як рішення наприклад НБУ, він повинен … таке рішення повинне бути переглянуте судом, який має повну юрисдикцію, в тому числі юрисдикцію щодо визначення питань, які ви зазначили. Тобто чи був банк банкрутом, чи порушив він правила фінмоніторингу і таке інше.

Але яким чином це буде здійснено, до чи після, ці питання які Європейський суд залишає на розсуд держави. Головне, щоб тут існували гарантії проти свавілля і якщо таке рішення прийнято свавільно – щоб можна було повернути назад, повернути ліцензію і зробити так щоб юридична особа банк, який став вже жертвою такого свавілля – отримав компенсацію, був поновлений у своїх правах.

– Якщо банківська діяльність є фактично видом господарської діяльності акціонерного товариства, то чи не є процедура позбавлення банку ліцензії та його ліквідація за рішенням регулятора і без судових процедур, порушенням прав акціонерів? Як діяти акціонерам? Чи достатньо в українському законодавстві інструментів для захисту прав акціонерів у такому випадку?

Загальний принцип полягає в тому, що акціонери компанії не можуть розглядатися як жертви дій та заходів, які впливають на компанії. Тобто одне питання – якщо певна дія впливає на компанію, на банк, така як, наприклад, відкликання ліцензії, втручання в право власності банку.. акціонери тут не є жертвами. Акціонери є жертвами дій, які безпосередньо направлені на те щоб зачепити власне права акціонерів, їх можливості впливати на дії компанії. Якщо мова йде про права банку, компанії – то тут є правосуб’єктність компанії, вона залишається недоторканою

Так, є виключення з цього принципу, коли акціонери можуть скаржитися від імені компанії. Це якщо наприклад компанія і акціонери дуже тісно пов’язані, це відбувається коли є скажімо сімейний бізнес, сімейне підприємство – тут не можливо відокремити. Або в ситуації акціонери можуть подати скаргу, якщо, наприклад, той орган, який сьогодні керує компанією, внаслідок ліквідації, наприклад, такий як ліквідаційна комісія – він сам не зацікавлений в тому, щоб оскаржити ці дії, внаслідок яких цей ліквідаційний орган і призначений.

Але знову таки – тут треба розрізняти права компанії і права акціонерів компанії.

Джерело

Олег Маліневський радить переглянути повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, виступає за судовий контроль над процедурами неплатоспроможності та ставить під сумнів роль Фонду в управлінні та ліквідації неплатоспроможних банків без достатнього нагляду.

“Повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб мають бути переглянуті, до Фонду має застосовуватися система контролю та стримувань. Таку думку у коментарі УНН висловив Віцепрезидент та Голова Комітету Судової практики Асоціації адвокатів України, керуючий партнер EQUITY Law Firm Олег Маліневський.

На мою думку, в цілому статус Фонду має бути переглянутий. Це навіть не державна інституція. Якщо ви подивитеся його статут – то це, по суті, юрособа, яка створена самими банками, які платять туди певні внески на утримання його, і досить дивно, що держава передає цій інституції всі повноваження на управління неплатоспроможних банків. Повинна бути система контролю та стримувань” – зауважив юрист.

Деталі

Він нагадав, що процедура ліквідації банків раніше була під певним судовим контролем.

“Це була загальна процедура банкрутства з певними винятками, які стосувалися саме банків. Але я б хотів звернути увагу, що за загальним правилом процедура банкротства має включати в себе суд, який перевіряє законність процедури, наявність неплатоспроможності, захищає та балансує інтереси всіх кредиторів, боржника та його акціонерів. Оскільки ФГВФО лише один з кредиторів, не зовсім зрозуміло, чому він заміняє роль суду та інших учасників загальної процедури. Ще більш дивна ситуація, коли банки не беруть кошти від населення – тобто у них немає вкладів, а отже фонд не набуває статусу кредитора чи іншого відношення до неплатоспроможного банку, але, тим не менш, саме фонд з’являється та починає ліквідовувати таку установу, продаючи її активи. Але при чому тут Фонд, якщо немає вкладів ніяких? Але якщо навіть Фонд стає одним із кредиторів, чому саме йому надаються повноваження на управління всім процесом ліквідації, де суд, де інші кредитори, де незалежні арбітражні керуючі?” – запитує Маліневський, додавши, що повноваження у загальній процедурі банкрутства є у Комітету кредиторів, а також у арбітражного керуючого – представника спеціальної професії, який має ліцензію Мін’юсту.

Під час процедури ліквідації банків арбітражного керуючого взагалі немає – його уособлює Фонд гарантування та ліквідатор, який є працівником Фонду, а це породжує конфлікт інтересів.

“До речі, з точки зору базових норм та принципів захисту прав людини і практики Європейського суду з прав людини, – оце поєднання повноважень, оцей конфлікт інтересів, цей судовий імунітет Фонду – це ще один доказ безпідставного втручання держави в мирне володіння майном, ненадання ефективних механізмів захисту прав особи – власників банків, інших кредиторів (в процесі ліквідації банку – ред.)”, – додав юрист.

Додамо

На його думку, повноваження Фонду мають бути розділені, а сам процес ліквідації може бути переданий, наприклад, суду за активної участі Національного банку України.

“І, звичайно, має бути обов’язок працювати з активами, стягувати кошти з боржників, а не лише продавати ці активи на аукціонах за будь-яку ціну. Також слід розширити повноваження щодо санації банків. Наприклад, коли акціонер банку готовий взяти на себе якісь витрати та зусилля по стягненню заборгованості, то напевно він повинен отримати відповідний інструментарій для здійснення такої діяльності. Мені здається, що тут виграють всі, і держава, і акціонери банку і в цілому інвестиційний клімат в банківському секторі України”, – додав юрист.

Джерело

12 листопада Дорадча група експертів, яка сприяє в оцінюванні моральних якостей і рівня компетентності кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, у повному складі зібралася на своє перше офіційне засідання та розпочала роботу.

Члени ДГЕ одностайно затвердили Положення про Дорадчу групу експертів – внутрішній набір правил та алгоритмів, якими, разом з Конституцією та Законом України “Про Конституційний Суд України”, будуть керуватися члени ДГЕ в своїй діяльності.

Нагадаємо, раніше Верховна Рада України призначила Василя Шакуна заступником Наталії Кузнєцової, яку обрали членом Дорадчої групи експертів для відбору суддів Конституційного Суду України.

За призначення Василя Шакуна проголосувало 228 народних депутатів.

Василь Шакун – член наглядової ради ПАТ “Укрінком”, доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри кримінального права Національної академії внутрішніх справ України, академік Національної академії правових наук. 

15 листопада, у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду України (ВСУ) відбулось засідання по справі «Укрінкому». За підсумками слухання колегія суддів на чолі з суддею Костянтином Огородніком вирішила відкласти засідання для звернення до Науково-консультативної ради Верховного Суду за отриманням наукових висновків щодо застосування норми права. 

Зі сторони «Укрінкому» окрім наших адвокатів, доповідь мав Джим Слеттері, член наглядової ради ПАТ «Укрінком». Пан Слеттері наголосив на необхідності завершення шестирічної судової тяганини на користь «Укрінкому», бо це рішення дозволить сторонам спору досягти взаємно вигідного результату.

ПАТ «Укрінком» отримає доступ до заставних активів та почне стягувати борги. З отриманих грошей розрахується з кредиторами та ФГВФО. Пан Слеттері наголосив, що платники податків США щомісячно відправляють в Україну близько 1 мільярда доларів у якості фінансової допомоги. Таким чином, виникає питання раціонального та прозорого використання цих коштів, в тому числі, в рамках банківського сектору та взаємовідносин між банками і державою.

Додамо, що наразі стійкість банківської системи України та курс гривні по відношенню до долара, забезпечується валютними інтервенціями Нацбанку, що той може робити завдяки фінансовій допомозі від США та ЄС.

Позиція представників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишається незмінною — вони сперечаються з об‘єктивною інформацією, що існує в рамках діючого законодавства України. Зокрема з тим, що ПАТ «Укрінком» — це нова компанія, а не перейменований ПАТ «Укрінбанк». Ідентичний код ЄДРПОУ та склад акціонерів компанії вони ігнорують, що свідчить про їх слабку позицію перед поважними суддями.

Наступне судове засідання у цій справі колегія призначила на 17 січня 2024 року.

Комерційні банки, які часто розглядаються як життєдайне джерело економіки, сприяють руху капіталу, надають кредити та підтримують бізнес. Їх кредитна та позичкова діяльність безпосередньо впливає на пропозицію грошей, процентні ставки та рівень інвестицій. З іншого боку, державні установи несуть відповідальність за розробку та реалізацію макроекономічної політики.

Відносини між банками та державою симбіотичні

Інструменти державних установ, починаючи від фіскальних заходів і закінчуючи регуляторним наглядом, покликані забезпечити економічну стабільність. Дослідження Investopedia підкреслює, що уряди можуть використовувати такі методи, як скорочення витрат і підвищення податків для стримування інфляції.

Відносини між комерційними банками та державними установами є симбіотичними. Банки покладаються на державну політику у створенні сприятливого середовища для своєї діяльності. Своєю чергою, уряди залежать від банків для ефективного впровадження монетарної політики.

Наприклад, під час інфляції центральні банки можуть підвищувати облікову ставку, що спонукає комерційні банки коригувати свої кредитні ставки, впливаючи таким чином на поведінку позичальників та їхні витрати.

Дослідження Світового банку підкреслює роль банківського сектору в економічному зростанні.

Потужний банківський сектор може ефективно спрямовувати кошти, підтримуючи інвестиції та інновації, які є життєво важливими для економічного зростання.

Хоча відносини є переважно конструктивними, такі виклики, як висока інфляція, можуть негативно вплинути на динаміку. Як зазначено у звіті Європейського парламенту, неконтрольована інфляція може призвести до зниження реальних доходів і посилення економічної нерівності. Однак завдяки спільним зусиллям комерційні банки та державні установи можуть розробити стратегії для пом’якшення таких викликів.

Європейський центральний банк (ЄЦБ) під керівництвом президента Крістін Лагард та віце-президента Луїса де Гіндоса активно комунікує свої рішення щодо монетарної політики. Комерційні банки уважно стежать за цими рішеннями, оскільки вони безпосередньо впливають на кредитні ставки, поведінку позичальників та загальну динаміку фінансового ринку.

Роль банків у запровадженні інновацій

Однією з визначних ініціатив у 2023 році є дослідження та потенційне запровадження цифрового євро. Ця цифрова валюта має на меті зробити державні гроші доступними для цифрових платежів, забезпечуючи вільне використання в будь-який час і в будь-якому місці.

Цифровий євро розглядається як крок до зміцнення незалежності та стійкості європейського платіжного сектору, що сприятиме інноваціям. Очікується, що комерційні банки відіграватимуть значну роль у поширенні та впровадженні цифрового євро, долаючи розрив між традиційними банківськими послугами та цифровими фінансами.

ЄЦБ активно співпрацює з нефінансовими компаніями для оцінки економічного ландшафту. Їхній Економічний бюлетень показує, що жорсткіші умови фінансування мали більш виражений вплив на промисловий сектор порівняно з сектором послуг.

Комерційні банки використовують цю інформацію для адаптації своїх кредитних практик, оцінки ризиків та стратегічного планування.

Депозитні ставки та економічне зростання взаємопов’язані

ЄЦБ пильно стежить за моніторингом та коригуванням ключових процентних ставок. Наприклад, станом на вересень 2023 року процентні ставки є наступними:

– Граничний кредитний інструмент: 4,75%.

– Основні операції рефінансування (фіксована ставка): 4.50%.

– Депозитна ставка: 4,00%.

Депозитні ставки комерційних банків впливають на поведінку фізичних та юридичних осіб щодо заощаджень. Вищі депозитні ставки можуть стимулювати заощадження, оскільки громадяни отримують більший дохід від своїх вкладів. Наприклад, у країнах ЄС центральні банки, такі як Європейський центральний банк (ЄЦБ), історично регулювали депозитні ставки, щоб впливати на поведінку заощаджень і витрат.

Хоча вищі депозитні ставки можуть сприяти заощадженням, вони також можуть стримувати запозичення та інвестиції. Підприємства можуть бути менш схильні брати кредити для розширення або капітальних витрат, якщо вартість запозичень буде високою.

Це уповільнює економічне зростання. Наприклад, у періоди високих депозитних ставок у країнах ЄС спостерігається помітне зниження обсягів кредитів та інвестицій у бізнес.

В ЄС взаємозв’язок між депозитними ставками та економічним зростанням був очевидним у рішеннях ЄЦБ щодо монетарної політики. ЄЦБ коригує свої ставки, включаючи депозитну ставку, для досягнення своєї основної мети – цінової стабільності. Таким чином, він опосередковано впливає на економічне зростання.

З огляду на економічні виклики, з якими стикається Україна, є вагомі аргументи на користь зниження ставок за депозитами в комерційних банках у 2023 році. Високі депозитні ставки призводять до зменшення споживчих витрат, оскільки люди віддають перевагу заощадженням.

Володимир Клименко
Голова наглядової ради ПАТ «Укрінком» 

Джерело

Верховна Рада України призначила Василя Шакуна заступником Наталії Кузнєцової, яку обрали членом Дорадчої групи експертів для відбору суддів Конституційного Суду України.

За призначення Василя Шакуна проголосувало 228 народних депутатів.

Василь Шакун – член наглядової ради ПАТ “Укрінком”, доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри кримінального права Національної академії внутрішніх справ України, академік Національної академії правових наук. 

Він автор (співавтор) понад 120 наукових праць, науково-практичних та навчальних посібників, серед яких монографічні дослідження: «Урбанізація і злочинність» (1996), «Влада і злочинність» (1997), «Суспільство і злочинність» (2003).

Дорадча група експертів — це дорадчий орган, який допомагає Верховній Раді України, Президенту, з’їзду суддів оцінювати претендентів на посаду суддів Конституційного Суду. Відповідно до ст. 102 Закону України “Про Конституційний Суд України”, Дорадча група експертів утворюється з метою сприяння суб’єктам призначення суддів Конституційного Суду України в оцінюванні моральних якостей і рівня компетентності у сфері права кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України. 

Вітаємо мудрого та досвідченого Василя Шакуна з цим призначенням!