ПАТ «УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ»

починає стягнення заборгованості за кредитом ТОВ «Укрполіскорм» із власників іпотечних квартир, розташованих у ЖК «Софія Київська».

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ», яке продовжує свою діяльність на підставі Статуту в редакції від 18.03.2017 року шляхом зміни найменування з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРІНКОМ» на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРАЇНСЬКА ІНОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ», яке є набувачем всіх прав та обов’язків ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ БАНК» та ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРІНКОМ».

 У 2012 році Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрполіскорм» ПАТ «УКРІНБАНК» було надано кредит.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, крім іншого, були надані майнові права на об’єкти будівництва, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво – Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Горького, власником якого є Іпотекодавець, а саме:

• 9-ти поверховий 149 – ти квартирний будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями;
• 9-ти поверховий 162 – х квартирний будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями;
• 9-ти поверховий 242 – х квартирний будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями.

Однак, незважаючи на наявну заборговансть за кредитним договором, керівництво ТОВ «Укрполіскорм» прийняло рішення та незаконно, з порушенням номр чинного законодавства, без згоди Іпотекодержателя (ПАТ «УКР/ІН/КОМ»), здійснило відчуження 270 квартир фізичним особам. Ці факти  на цей час є предметом розгляду в рамках криманального провадження .

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про іпотеку, у разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

У разі порушення іпотекодавцем обов’язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки іпотекодержатель може скористатися правами, визначеними згідно з частиною першою цієї статті, або вжити заходів для збереження чи страхування предмета іпотеки у власних інтересах та за власний кошт. Іпотекодавець зобов’язаний негайно на вимогу іпотекодержателя відшкодувати останньому всі витрати, понесені у зв’язку з вжиттям заходів щодо збереження та страхування предмета іпотеки.

Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Враховуючи всі порущення, що були допущені ТОВ «Укрполіскорм», ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ» ініціювало звернення до Києво – Святошинського районного суду Київської області з позовами до ряду  фізичних осіб-власників квартир, що знаходяться у ЖК «Софія Київська» , яким незаконо було здійснено відчуження предмету іпотеки, про звернення стягнення на квартири в рахунок погашення заборгованності ТОВ «Укріполіскорм» перед ТОВ «УКР/ІН/КОМ».Вже подано дев’ять позовів до власників квартир. Протягом двох місяців планується подача ще близько двухсот.

«УКРІНБАНК» — МИ НЕ БАНК-ЗОМБІ,

ЯК ВВАЖАЄ ФГВФО

Володимир Клименко (голова правління ПАТ «Укрінком», в минулому — «УкрІнБанк») про заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо «УкрІнБанк».

15 лютого 2021 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб оприлюднив інформацію про те, що він відновив контроль над так званим «зомбі-банком» — ПАТ «АКБ «Капітал». В контексті цієї новини ФГВФО заявив:

“Нині триває робота над поверненням під контроль Фонду останніх двох «зомбі-банків» — ПАТ «КСГ Банк» та ПАТ «УкрІнБанк». Вкладникам цих установ Фонд уже виплатив 1,8 млрд грн гарантованого відшкодування, із яких 1,76 млрд грн — вкладникам ПАТ «УкрІнБанк». Загальна сума акцептованих вимог кредиторів цих банків складає майже 3,2 млрд грн”.

Вважаю доцільним пояснити свою позицію, як найбільшого акціонера ПАТ «УкрІнБанк» та його голови правління.

З 2015 року Фонд повернув нашим вкладникам — 1,622 млрд гривень, а ми власними силами — 1,5 млрд.

3 листопада 2020 року Верховний Суд по справі № 926/18320/16 постановив: касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення, рішення судів двох інстанцій, якими було визнано протиправним наказ Міністерства юстиції України щодо скасування перереєстрації ПАТ «УКРІНБАНК» в ПАТ «УКРІНКОМ», залишити в силі.

Що це означає?

Майже п’ять років тому НБУ визнав наш банк неплатоспроможним (постанова №934). Згодом в 2016 році Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав процедуру ліквідації «УкрІнБанку». В результаті — ми виграли суди всіх інстанцій, а наразі перемога у Верховному Суді означає, що правда на нашій стороні.

Ми виплачуємо нашим вкладникам кошти (не у штатному режимі, враховуючи те, що у нас відібрали ліцензію). Ми єдиний банк, який не опустив руки, а протягом п’яти років успішно бореться за власну репутацію.

То чи можемо ми повернутись на фінансовий ринок?

НБУ відповідає, що ні, бо процедура повернення банківської ліцензії в Україні відсутня. За їх логікою банк можна вивести з ринку, а поновити — ні. Причому, у багатьох країнах світу інша логіка. Якщо ти, як банк, розрахувався по своїм зобов’язанням, ти можеш поновити свою діяльність як фінансова установа і, і можеш займатись торгівлею цінними паперами, займатись інвестиційним консалтингом та інше.

Процедура повернення банку на фінансовий ринок зазначена в директиві 2014/59/ЄС Європейського парламенту та Ради. Імплементація цієї директиви в українське законодавство є частиною Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом. Вона є у списку обов’язкових директив, під виконанням яких підписався голова Кабінету Міністрів України в 2017 році.

Законопроект №6273 щодо імплементації вказаної директиви подали на розгляд Верховної Ради ще у 2017 році, а зняли з розгляду в 2019. Причому, у висновку Комітету ВР з питань європейської інтеграції сказано, що він не суперечить праву Європейського Союзу, а правовідносини, що належать до сфери правового регулювання проекту Закону, регулюються в тому числі зазначеною директивою.

Зазначу, що навіть ФГВФО у своїй презентації бачення майбутнього банківського ринку відзначає, що зазначену директиву потрібно імплементувати в українське законодавство і дозволити банками повертатись на банківський ринок у разі повернення ліквідності.

Нагадаю, що проблеми «УкрІнБанку» почались з анексією Криму та окупацією частини Донецької та Луганської областей. Там у нас було близько 30% кредитного портфелю, який звичайно перестав обслуговуватись. Після цього відбулось виведення з комерційних фінустанов рахунків держпідприємств, які взяли кредити в банку, перестали їх обслуговувати і повертати кошти.

У жовтні 2015 року банк розробив план фінансового оздоровлення і не порушував жоден з його пунктів. У план були внесені, в тому числі, пункти з пошуку інвесторів.

В кінці жовтня 2015 року компанія Schneider Brothers виявила бажання інвестувати 1 млрд грн в «УкрІнБанк». Вони провели аудит, погодилися з проблемними активами банку.

Другий інвестор (компанія з Ізраїлю) підписала з нами попередній договір про інвестування 21 млн доларів в листопаді 2015 року, а в грудні цей документ було зареєстровано в НБУ.

Але обидва рази НБУ за невідомих нам причин були проти цих інвестицій та разом з ФГВФО прискорили процес ліквідації банку.

Вважаю, що громада має право знати мою позицію щодо наших взаємовідносин з ФГВФО та в цілому історію «УкрІнБанку» з початку 2014 року.

ГОСУДАРСТВО ПРОТИВ IT: КАК СДЕЛАТЬ ЭТО ПРОТИВОСТОЯНИЕ ЭФФЕКТИВНЫМ И ВЫГОДНЫМ ДЛЯ ВСЕХ

Владимир Клименко
Глава Наблюдательного совета в Ukrincom

Правительство Украины совершает очередную попытку “систематизировать” IT-рынок: закрываем схему найма сотрудников через заключение с ним договоров, как с ФЛП. Соответствующий законопроект разработали в Министерстве экономики, торговли и сельского хозяйства. 

В ЧЕМ СУТЬ 

Это не первая серия многосерийного фильма под названием “Государство против айтишника”, однако сейчас Правительство как никогда близко к победе и его мотивация понятная. Будучи собирателем налогов и сборов, а также распорядителем этих денег, государство пытается получить больше. Схема с ФЛП, которую используют многие IT-компании, им как кость в горле. 

Текст законопроекта находится по ссылке.  

Ведь официальное трудоустройство подразумевает увеличение поступления денег в бюджет Украины. Но государство в этой игре мухлюет. Суть простая. Если от вас требуют честных отношений, то вы ждете ответной честности. Вы, как бизнес и один из источников наполнения бюджета, требуете прозрачного администрирования ваших налогов и помощи со стороны государства в развитии своего бизнеса.

В идеальной ситуации бизнес и государство должны играть на одной стороне. Ведь чем больше зарабатывает бизнесмен, тем больше налогов и сборов получает государство. Ему (государству) вообще не выгодно, если бизнес бедный или его количественно мало. Но почему Правительство выкручивает руки айтишникам, не давая им ничего взамен?

ЦИФРОВАЯ СТРАНА 

Люди в высоких кабинетах обожают называть Украину “IT-страной” и регулярно рапортуют о создании тех или иных государственных цифровых услуг. Действительно, за последние 5-6 лет Украина совершила большой шаг от советской бюрократии к современной сервисной модели отношения между гражданином и государственными органами.

Мы давно не ходим в ОВИР для получения заграничного паспорта, не носим платежки с коммунальными платежами в отделение банка, не пополняем телефон при помощи скретч-карты и свели к минимуму посещение районной налоговой.

 

Для выполнения рутинных задач у нас есть Приват24, Монобанк, Дія, ЦНАПы, кабинеты плательщика налогов, публичные реестры, датаботы, возможность подписать документы цифровой подписью и так далее. Я вам скажу, что далеко не в каждой стране имеется такой набор цифровых инструментов, облегчающий жизнь гражданина. 

Эти сервисы получились именно потому, что у нас действительно IT-страна, то есть количество изобретателей и разработчиков настолько большое, что они смогли проникнуть в том числе в государственные кабинеты и сумели изнутри изменить многие процедуры и процессы. Но наше государство по своей сути остается социалистическим и консервативным. Особенно в отношении тех умов и рук, благодаря которым оно может изменяться к лучшему.

ЧТО С ЭТИМ ДЕЛАТЬ

Каким должно быть эффективное взаимодействие между государством и IT-компаниями?

1.     Отмена НДС для технологических компаний. Это создает для них условия устойчивого развития и за счет снижения налоговой нагрузки украинский айтишник не уезжает за рубеж. Более того, специалисты из соседних стран будут заинтересованы в открытии офисов в Украине. Это инвестиционная привлекательность.

2.    Государство может стать венчурным инвестором. Для этого необходимо создать венчурный фонд, наполненный деньгами из бюджета. Фонд будет инвестировать деньги в украинские стартапы и изобретения на всех этапах (от А до D) и соответственно — быть партнером (а не халявщиком) в технологическом бизнесе. 

3.    Вовлечение государства в IT-сектор должно быть стратегическим. Правительство обязано (я убежден в этом) помогать в привлечении технологических гигантов в Украину. Пускай они открывают тут офисы, запускают R&D, дата-центры, производственные мощности (если говорить о “железе” и роботах) и так далее. Не нужно менеджерить маленькие компании, выдумывая новые и новые способы взять их деньги. Нужно создавать благоприятные условия и комфортную среду для наполнения бюджета.

4.    Администрирование налогов (не только для IT, но и в целом) должно быть прозрачным. Следующий шаг после “Кабинета плательщика налогов” — создание приложения налогоплательщика (или запуска его в рамках Дії), в котором наглядно показано — куда и в каком количестве ушли уплаченные мной налоги. Там же необходимо сделать кассовый аппарат, а не продавать его за деньги, как настаивает Даниил Гетманцев, глава налогового комитета Верховной Рады. Государство держится на налогоплательщиках и налогоплательщик обязан требовать у государства отчет о ЕГО потраченных средствах. Да, технологически это возможно реализовать. Например, система покажет вам, что из 1 000 000 гривен ваших налогов, 50 000 ушло на зарплату врачам и учителям, 150 000 на оплату долгов и обязательств государства перед зарубежными партнерами и так далее.

В сумме — ограничительные меры для бизнесе ведут к его стагнации. Время, потраченное на разработку законопроекта “как оштрафовать аутсорсера за работу с ФОПами” можно потратить на создание системы получения общих благ. Хорошо бизнесмену — хорошо государству — хорошо бюджетнику.

Источник

НА ЧОМУ ЗАРОБЛЯЮТЬ БАНКИ І ЧИМ ЦЕ ЗАГРОЖУЄ УКРАЇНІ?

На банківському ринку заговорили про наступну хвилю «банкопаду». На поточний момент в Україні працює 74 банки. Для порівняння — станом на 1 січня 2014 року їх було 180.

В результаті «банкопаду» 2015-2016 років з українського банківського ринку пішло 106 установ, і ніхто з них не може повернутися на ринок у іншій формі (наприклад, як фінансова консалтингова компанія) відповідно до українського законодавства. Що по суті своїй абсурдно і суперечить євро директивам, які Україна рано чи пізно зобов’язана імплементувати.

Згідно з дослідженнями Concorde Capital банківська система України не кредитує український бізнес, а в пропорції 60/40 «кредитує» уряд та іноземні економіки. Так банки з іноземним капіталом виводять гроші за кордон, розміщуючи свої депозити в країнах, де знаходяться з материнські компанії в більшому обсязі, ніж видають кредити в Україні.

Державні банки зайняті купівлею ОВДП, тобто кредитують Мінфін. Кредитуванням українського бізнесу переважно займаються приватні банки з українським капіталом. Прибравши їх з ринку (гіпотетично) ми отримаємо ситуацію, в якій український бізнес залишиться без кредитних коштів.

ОВДП найменш ризикова «інвестиція», на відміну від інвестиції в будь-який український бізнес. За ОВДП ви точно отримаєте свій прибуток, але ці гроші беруться з бюджету України, який, в свою чергу, наповнюють переважно юридичні та фізичні особи — тобто, бізнес і ті, хто в цьому бізнесі зайнятий.

Держава бере у вас в борг, щоб закрити виплату своїх поточних зобов’язань. Повертає справно з хорошим прибутком. Але повертати потрібно фактично з наших з вами податків.

Можливий (підкреслюю) «банкопад» покликаний скоротити кількість банків в Україні до 50, що обов’язково спричинить за собою перерозподіл в першу чергу заставного майна. Разом з цим призведе до зниження кількості приватних українських банків, які видають кредити бізнесу. Адже зрозуміло, що гіпотетична банківська чистка обійде стороною дочок іноземних банків і українські державні банки.

Уявіть собі, що ви взяли кредит в банку під заставу свого заводу або фабрики. Держава вирішує, що банк потрібно вивести з ринку. Наприклад, визнавши його неплатоспроможним.

Ваш завод знаходиться в заставі. У банку відбирають ліцензію, а для відшкодування його фінансових зобов’язань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі — ФГВФО) необхідно продати в тому числі ваш заставний завод. Теоретично ви можете викупити його самостійно. Таким чином стати самому собі кредитором. Але на практиці швидше за все ваші кредитні зобов’язання переходять до іншої юридичної особи, до того, який здобув перемогу на аукціоні.

З одного боку описаний вище процес виглядає природно і для нього існує законна база. З іншого боку доводиться говорити про те, що ця база не досконала. В першу чергу тому, що банк в цій ситуації виявляється беззахисним, та не має шансів на виправлення свого фінансового становища, тобто, розрахуватися за своїми зобов’язаннями.

Таким чином в нашій державі можна вивести банк з ринку, а повернути йому можливість займатися фінансовою діяльністю — немає. Причому, у багатьох країнах першого світу якщо ти, як банк, розрахувався за своїми зобов’язаннями, ти можеш відновити свою діяльність як фінансова установа і можеш займатися, наприклад, торгівлею цінними паперами, інвестиційним консалтингом і іншим.

Ця процедура існує у Великобританії.

Про це йдеться в тому числі в роботі відомого юриста Тобіаса М.С. Ассера «Юридичні аспекти регулювання банківської діяльності». У Німеччині відповідні норми банківського законодавства дають акціонерам банку різні опції: ліквідацію банку або функціонування в форматі фінансової компанії.

У Нідерландах та Франції для продовження роботи банку він повинен розрахуватися за своїми зобов’язаннями. Особливо зверніть увагу на директиву 2014/59/ЄС Європейського парламенту та Ради. Вважаю, що цю практику потрібно імплементувати на українському банківському ринку для того, щоби банки мали право захистити свій бізнес і свою репутацію.

Поточна ситуація на банківському ринку знижує бажання потенційних гравців та акціонерів заходити на цей ринок. Тому що банк опиняється в найменш зручній позиції по відношенню до своїх дебіторів та до державних органів.

Вкладник отримує свої гроші (вкладені в банк) через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, а в свою чергу Фонд регулярно та помпезно рапортує про свою роль у порятунку мало не української державності. Великі дебітори йдуть до судів, де намагаються відмовитися від обслуговування своїх кредитів (мовляв, раз немає банку, то і кредиту немає). Певні особи на всіх рівнях побудували тіньовий бізнес на продажу майна. Наприклад, вони формують аукціонні пули з конкретним набором активів, які зацікавлять покупців. З покупцями вони домовляються до аукціону.

Банк завжди у програші. Його майно продають по дивним цінами (часто за 1-5% від ринкової вартості). Часто банк автоматом називають «помийним», супроводжуючи його закриття брудної піар-кампанією. Додаємо до цього переліку наполегливі розмови про подальше примусове зниження кількості банків в Україні до 50. У результаті отримуємо відсутність мотивації потенційних акціонерів для входження на банківський ринок України.

Як повернути цю мотивацію?

Імплементувати євро директиву, що дозволяє банкам після погашення своїх заборгованостей і повернення ліквідності продовжувати займатися фінансовою діяльністю. Зокрема, в презентації своєї діяльності ФГВФО робить акцент на тому, що результатом використання директиви 2014/59 / ЄС в тому числі стане можливість відновлення діяльності банку.

Переглянути діяльність, штат і функціонал Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. На сьогоднішній день — це збиткова організація, що бере гроші в кредит у Мінфіну і продає власність банків нижче ринкової вартості.

Дозволити діяльність кооперативних банків (як у Польщі), напрямок діяльності яких — кредитування місцевого малого бізнесу. У кожному ОТГ може бути свій кооперативний банк.

Держава зобов’язана повернути банкірам стійкість і віру в оздоровлення фінансового ринку. Щоб ті захотіли інвестувати свої гроші в зростання української економіки. Банк — не ефемерний бізнес, а часто єдиний спосіб для малого, середнього і великого бізнесу отримати фінанси для розвитку. А де розвиток, там з’являються і робочі місця, і експортна валюта і економічний суверенітет держави.

Згадаю і програму «Доступні кредити 5-7-9%», яка базується на принципі компенсації держави різниці між відсотком одержуваного кредиту (то, скільки вам потрібно повернути банку) і вигодою банку.

Припустимо, банк вважає, що його кредит для вас коштує 18%, а згідно з програмою доступних кредитів, він видає вам кошти під 5-7-9%. Вказану різницю покриває держава за рахунок рефінансування банку.

Здається, що така програма гуманна. Її мета — стимулювати розвиток бізнесу в Україні через такого роду «дотації», однак при нестійкому фінансовому ринку і невиконання зазначених вище трьох пунктів, будь-яка стратегія «щедрого держави», яке і ОВДП оплачує, і кредити МВФ обслуговує, і рефінансує банки обернеться сумними наслідками .

Для виконання бюджету державі потрібні в тому числі експортні гроші, що приходять від приватного бізнесу, що продає свої товари за кордон. Але щоб цей приватний бізнес з’явився, потрібні умови для його роботи. Банки — єдиний спосіб для бізнесу знайти гроші для розвитку, отримувати прибуток і збільшувати виплати в скарбницю.

До речі, станом на 2020 рік в США кількість банків становить 5177 (15,5 банків на мільйон населення), в Німеччині — 1531 (18,4 на мільйон), в Польщі — понад 600 (15,7 на мільйон), в Австрії — більше 500 (55,5 на мільйон).

В Україні 74 банки, що становить 1,8 банків на мільйон населення.

Джерело