У столичному офісі Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) відбулася знакова зустріч, що окреслила нові горизонти для українського бізнесу. У переговорах узяли участь голова наглядової ради ПАТ «Укрінком» Володимир Клименко, радник компанії, представник Walmart та колишній конгресмен США Джим Слеттері, Генеральний секретар ICC Ukraine Олексій Кожанов, а також керуючий партнер юридичної фірми EQUITY Олег Маліневський.

Тема зустрічі — представлення українських товарів у торговій мережі Walmart — глобального рітейлера з потужною логістикою та впливом на споживчі ринки кількох континентів. Обговорювали не лише логістику й вимоги до продукції, але й потенційні моделі довгострокового співробітництва.

Інтерес Walmart до української продукції — не випадковість, а вияв стійкого тренду на диверсифікацію постачальників та підтримку національних економік, які демонструють потенціал до зростання. Для українських виробників вихід на полиці такої корпорації — це не просто шанс на експорт. Це — квиток до глобальної присутності.

Зустріч також відкрила перспективи розширення партнерських відносин між ПАТ «Укрінком», Walmart та ICC Ukraine. Йшлося про інтеграцію українського бізнесу в міжнародні ланцюги постачання, створення привабливих умов для інвесторів, а також юридичні механізми, здатні забезпечити прозорість і передбачуваність ділового середовища.

Участь у переговорах Джима Слеттері, який шість разів обирався до Конгресу США, додає події ваги: він виступив не лише як радник, а й як посередник, здатний з’єднати українську ініціативу з американським ринком. Його підтримка — символічна й прагматична водночас.

Генеральний секретар ICC Ukraine Олексій Кожанов акцентував на важливості стійких каналів міжнародного діалогу для виведення українських брендів на світову арену. А Олег Маліневський забезпечив правову опору проєкту, наголосивши на необхідності юридичної витонченості в міжнародних контрактах.

Ця зустріч — не просто дипломатичний жест. Це сигнал: Україна впевнено заявляє про себе як про країну з продукцією, що здатна конкурувати на найвибагливіших ринках. І якщо діалог з Walmart буде реалізовано, ми станемо свідками не лише зростання експорту, а й підвищення глобального статусу українського бізнесу.

Джеймс Чарльз Слетієрі працював  у комітетах з енергетики та торгівлі, у справах ветеранів, банківської справи та бюджету​. Активно виступає за захист прав власності в Україні та надає експертну підтримку у судових справах. Спільною метою стало обговорення повернення активів за кордону та отримання легалізованих рішень в іноземних юрисдикціях.

Голова АРМА подякувала за підтримку України американським народом і Президентом США в цей найважчий час сучасної української історії.

Олена Дума проінформувала американських колег про діяльність АРМА за останні півтора року, про наповнення бюджету України завдяки ефективному управлінню арештованими активами.

Також сторони обговорили напрацювання по створенню Офісу позаштатних радників Голови АРМА  – міжнародних експертів.

20 грудня 2024 року Верховний суд, у складі судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, оприлюднив постанову у справі № 913/266/20 щодо банкрутства ПАТ «Українська інноваційна компанія». Рішення суду, ухвалене 16 жовтня 2024 року, містить ретельно обґрунтовані висновки, зокрема щодо діяльності ПАТ «Укрінком», які були сформовані на підставі аналізу обставин, починаючи з моменту введення тимчасової адміністрації в ПАТ «Укрінбанк».

Суд відзначив низку виняткових обставин, що стали підставою для застосування законодавства про банкрутство до ПАТ «Українська інноваційна компанія». Серед ключових положень рішення зазначено:

 – Наявність чинних судових рішень, що скасували всі рішення Національного банку та Фонду щодо виведення ПАТ «Укрінбанк» з ринку;

– Судовий наказ для НБУ щодо відновлення функціонування ПАТ «Український інноваційний банк» у режимі, який існував до відкликання банківської ліцензії;

– Неналежне виконання НБУ своїх законодавчих обов’язків у сфері банківського нагляду;

– Порушення принципів обов’язкового виконання судових рішень державними органами;

– Пропуск встановлених законодавством строків ліквідації ПАТ «Укрінбанк»;

– Відсутність нормативного регулювання механізму поновлення процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку;

– Наявність юридичної особи з кодом 05839888, яка здійснювала банківську діяльність під назвою ПАТ «Укрінбанк», що згодом змінило назву на ПАТ «Українська інноваційна компанія» із внесеними змінами до статуту;

– Відсутність банківської ліцензії у ПАТ «Українська інноваційна компанія» та відповідних відомостей у Єдиному державному реєстрі банків.

На підставі викладених аргументів Верховний суд остаточно встановив, що ПАТ «Українська інноваційна компанія» та ПАТ «Укрінбанк» є однією й тією ж юридичною особою.

Додаткове підтвердження цього висновку міститься у постанові Верховного суду від 28 січня 2025 року (справа № 921/534/23), де колегія судів зазначила:
«Отже, з огляду на зазначене, ПАТ “Укрінбанк” та ПАТ “Українська інноваційна компанія” є однією й тією ж юридичною особою, з одним і тим самим ідентифікаційним кодом 05839888, а зміни до статуту не є реорганізацією в розумінні банківського законодавства та не впливають на обсяг прав та обов’язків щодо зобов’язань, що виникли до внесення відповідних змін.»

Ці судові рішення матимуть вагоме значення для подальшої роботи ПАТ «Укрінком», сприяючи ефективному стягненню проблемної заборгованості від позичальників ПАТ «Укрінбанк» та забезпеченню виконання вимог кредиторів.

Україна має створити суверенний фонд (SWF) для ефективного управління державними активами та прискорення економічного відновлення. Логіка очевидна. Якщо все буде реалізовано правильно, Український Суверенний Фонд (USF) зможе підвищити ефективність державних підприємств, залучити інвестиції та забезпечити довгострокову фінансову стабільність. Але якщо управління буде слабким, цей фонд ризикує стати ще одним бюрократичним «чорним ящиком» — неефективною, політизованою структурою, яка виснажуватиме державні ресурси, а не примножуватиме їх.

Країна, що відновлюється з руїн

Щоб зрозуміти масштаб завдання, потрібно оцінити поточну економічну ситуацію України. Війна призвела до скорочення ВВП на 29,1% у 2022 році — одного з найглибших падінь в сучасній історії. Проте, попри всі труднощі, економіка відновилася на 5,1% у 2023 році, завдяки значним державним витратам, рекордному врожаю та стійкості приватного сектору. Зростання на 4% у 2024 році свідчить про продовження відновлення, але темпи можуть сповільнитися.

Головний виклик попереду: витрати на відновлення оцінюються у 486 мільярдів доларів на наступне десятиліття, за оцінками Світового банку. Це більше ніж удвічі перевищує довоєнний ВВП країни. Інфраструктура, житло, енергетика та промисловість потребують значних капіталовкладень. Водночас у 2024 році уряд має дефіцит фінансування у 9,5 мільярда доларів для першочергових потреб відновлення.

На цьому фоні рішення уряду консолідувати ключові державні активи у рамках USF демонструє зміну підходу. Замість того, щоб покладатися лише на іноземну допомогу та кредити, Київ прагне максимально використати внутрішні ресурси — що може зменшити довгострокову залежність від зовнішнього фінансування.

Як працюватиме Український Суверенний Фонд?

USF буде організовано як холдингову компанію, що об’єднає 76-77 ключових державних підприємств у різних галузях. Керувати фондом буде Наглядова рада та генеральний директор, що дозволить централізувати управління державними активами, які сьогодні розпорошені між майже 90 різними структурами з різними підходами до управління.

Основні завдання фонду:

Триразове або навіть чотириразове зростання вартості державних активів — від 40-50 мільярдів до 150-200 мільярдів доларів.

Залучення іноземних інвесторів шляхом впровадження міжнародних стандартів управління, таких як Сантьяго-принципи, розроблені МВФ для суверенних фондів.

Підвищення ефективності шляхом застосування професійного управління, подібного до того, що використовують Урядовий пенсійний фонд Норвегії та Temasek Holdings у Сінгапурі.

На початковому етапі USF керуватиме стратегічними активами, включаючи державний земельний банк та ключові підприємства в галузях енергетики, інфраструктури та виробництва. Також розглядається створення Фонду нерухомості, що дозволить залучати капітал через сек’юритизацію державних активів.

Аргументи «за» і «проти» Українського Суверенного Фонду
Потенційні переваги очевидні: краще управління державними активами означає більше доходів, менше втрат та кращі можливості для інвестування. Перехід держпідприємств від безпосереднього політичного контролю до професійного управління може підвищити ефективність, зменшити корупційні ризики та підвищити довіру інвесторів.

Але ризики також значні. Суверенні фонди працюють успішно лише за умови незалежності, належного управління та орієнтації на ринкові принципи. Якщо USF стане ще однією бюрократичною структурою, де ресурси розподіляються неефективно, а політичний вплив переважає над економічною логікою, фонд не тільки зазнає невдачі — він може послабити довіру до державного сектору та відлякати інвесторів.

Щоб USF став успішним, Україні потрібно дотримуватися трьох ключових принципів:

Фонд має бути захищеним від політичного втручання. Його Наглядова рада повинна бути незалежною, а призначення керівників — максимально прозорим.

Регулярні аудити, публічні звіти та фінансова прозорість є критично важливими для залучення інвесторів.
Ринкова стратегія інвестування

Україна повинна зосередитися на конкурентоспроможних секторах — агросекторі, енергетиці, інфраструктурі, а не підтримувати неефективні галузі. USF має залучати приватні інвестиції, а не замінювати приватний сектор.
Інтеграція у ширшу економічну політику

USF не може працювати у вакуумі. Україні потрібно продовжувати реформи, покращувати інвестиційний клімат та забезпечити взаємодію фонду з Фондом розвитку України (UDF), який залучає державний та приватний капітал для відновлення.

Володимир Клименко
Голова наглядової ради ПАТ «Укрінком»                                                                                                                   Джерело