Володимир Олександрович Клименко народився 29 липня 1958 року в Україні, у місті Луганську.
Громадянин України, постійно проживає в Україні.

Середню освіту отримав у Луганській середній школі № 25, яку закінчив 1975 року. 1980 року закінчив з відзнакою Ворошиловградський машинобудівний інститут за спеціальністю «Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти», отримав кваліфікацію інженера-механіка.

В 2001 році закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Фінанси», отримавши кваліфікацію економіста. Безпартійний, в політичних партіях не перебуває.

Сімейний стан — одружений, має двох доньок.

З 1980 по 1982 рік проходив строкову військову службу в армії.

З 1982 по 1991 рік працював на виборних посадах у комсомольських організаціях.

З 1991 по 1992 рік — директор спільного підприємства Центра молодіжного співробітництва «Київський колегіум».

З 1993 по 2000 рік — директор Представництва в Україні фірми «RAFAKO» (Польща).

З 2000 по 2001 рік — заступник Голови Правління Акціонерного банку «Кліринговий Дім».

З 2001 по 2007 рік — заступник, перший заступник Голови Правління Акціонерного банку «БРОКБІЗНЕСБАНК».

З 2007 по 2010 рік — Голова Ради директорів ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНА ГРУПА».

З 2010 по 2013 рік — Голова Правління ПАТ «Укрінбанк»

З 2013 року по  — Голова Наглядової Ради ПАТ «Укрінбанк», потім ПАТ «Укрінком».

На посаді Голови наглядової ради Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія (ПАТ «Укрінком», в минулому Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» — ПАТ «Укрінбанк») Олександр Клименко втілює головну ціль ПАТ Укрінком — повернення в банківську діяльність.

ПАТ «Укрінком», всупереч перешкодам, які чинить Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, уже виплатив більш ніж 1,1 мрлд. грн., залишилось 400 млн грн.

Володимир Клименко

виступає за імплементацію банківського законодавства ЄС в Україні. В тому числі —  для структурованого підходу до врегулювання неплатоспроможності банків та організації процесів ліквідації банків.

Мова йде також про взаємовідносини держави та комерційного банку в разі виникнення проблеми неплатоспроможності останнього. Зокрема, якщо банк погасив свою заборгованість, він має можливість повернутись на фінансовий ринок.

Володимир Клименко: Гармонізація українського законодавства про неплатоспроможність зі стандартами ЄС зменшить неузгодженість та покращить передбачуваність результатів ліквідації, підвищити довіру інвесторів та стабільність банківського сектору, а також сприяти безперешкодному проходженню транскордонних проваджень у справах про неплатоспроможність.

Володимир Клименко пропонує організувати в Україні систему страхування депозитів (гарантування вкладів). Якими, окрім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, займаються і страхові компанії. Банки самостійно обирають страхові компанії, з якими вони працюють. Створюється ринок. Монополія закривається.

Також його концепція реформування банківського ринку включає в себе такі пункти:

1. Рішення про ліквідацію банків приймає Суд, в який звертається НБУ. Виключно Суд, а не декілька чиновників на власний розсуд.
2. Банки, які виконали вимоги (розрахувались за зобов‘язаннями) можуть повернутись на ринок. Так само згідно рішення Суду.
3. Банкрутство банків відбувається на загальних підставах. Аналогічно — як інших комерційних компаній.

Завдяки сприянню та підтримці Володимира Клименка на Київщині, у селі Жорнівка збудовано та відкрито Хрестовоздвиженський храм.

З 2014 року Володимир Клименко та ПАТ «Укрінком» підтримують МКФ «Молодість».

Завдяки Володимиру Клименку, з 2010 року започатковано стипендії для учнів та вчителів УГЛ (Київ), СШ № 25 (м. Луганськ), студентам з Тернопільщини, що навчаються у Київських вузах.

За його підтримки організовано виставки робіт українських художників Володимира Слєпченка, Георгія Зайченка.

Ініціював соціальний проект «Зробимо разом», який підтримано мером Києва Віталієм Кличком. Метою даного проекту є об’єднання зусиль київської влади та великого, середнього й малого бізнесу, фізичних осіб у благоустрої столиці України.

Клименко є співзасновником Благодійної організації «Сила Єдності», що є правонаступником БФ «Галичина-Волинь», заснованого 2012 року.

Відзнаки

«Заслужений економіст України»,

«Заслужений дорожник України»,

Ордени Святого рівноапостольного князя Володимира Великого I та ІІІ ступенів.

⠀

Нагороди та досягнення

Указом Президента України від 23 лютого 2010 Володимиру Клименку присвоєне звання «Заслуженого економіста України».

Наказом по Державному агентству автомобільних доріг від 17 листопада 2011 року нагороджено знаком «Почесний дорожник».

Має подяки від Головного управління розвідки, бувшого головнокомандуючого Валерія Залужного та Служби судової охорони.  

Тернопільська обласна державна адміністрація назвала Володимира Клименка «Кращим інвестором 2012 року».

В 2015 році отримав почесну грамоту від Академії наук Вищої освіти України за вагомий особистий внесок у розвиток освіти та науки.

В 2010 році отримав подяку від Державного агентства України з питань кіно за підтримку Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість».

ПАТ «Укрінбанк» Володимира Клименка в 2013 році отримав нагороди від профільного видання «Банкір», як переможець в категоріях «Банк — лідер надійності депозитів юридичних осіб» та «Кращий банк за депозитними програмами для населення». В 2014 — нагороди «Найбільш клієнтоорієнтований банк» та «Банк, що зберіг високий рівень довіри клієнтів». В 2012 — нагороду «Банк з високим рівнем соціальної відповідальності».

Радниками Клименка Володимира, як голови наглядової ради ПАТ “Укрінком”, є такі персони:

Джеймс Чарльз Слеттері – американський політик та шестиразовий конгресмен. Він працював у Палаті представників США з 1983 по 1995 рік, представляючи 2-й виборчий округ Канзасу як демократ, був кандидатом від Демократичної партії на посаду губернатора в 1994 році та був кандидатом від Демократичної партії на посаду сенатора США в 2008 році.

Майк Костів — протягом 10 років працював у ЦРУ. Близько двадцяти років пропрацював в одній з найбільших в світі нафтогазових корпорацій — Chevron, де у 2001—2003 рр. займав посаду віце-президента з міжнародних урядових справ. Був радником директора Центрального розвідувального управління.

Володимир Стельмах — український банкір, політик, економіст, 4-й та 6-й голова Національного банку України. Кандидат економічних наук, доктор економіки та менеджменту. Герой України, повний кавалер ордена князя Ярослава Мудрого. Лауреат Державної премія України в галузі архітектури та Заслужений економіст України.

Тривалий конфлікт між ПАТ «Укрінбанк» (нова назва ПАТ «Укрінком») та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) України заслуговує на детальніший розгляд. Як найбільший акціонер і голова наглядової ради «Укрінбанку», я пропоную цей детальний аналіз, щоб прояснити ситуацію.

Передумови переговорів

Протягом приблизно трьох місяців у 2020 році акціонери «Укрінбанку» вели переговори з ФГВФО. Ми запропонували відшкодувати Фонду кошти, сплачені вкладникам «Укрінбанку», шляхом спільного стягнення заборгованостей перед банком, які становлять 1,622 мільярда гривень. Було досягнуто домовленості щодо оцінки наших активів міжнародною компанією, а також узгоджено текст відповідного меморандуму. Однак після певного часу комунікація припинилася, і ФГВФО більше не проявив інтересу до пропозиції.

Юридичні та фінансові ускладнення

Банк зіткнувся зі значними викликами, включаючи рейдерську атаку на реєстр юридичних осіб з метою зміни керівництва ПАТ «Укрінком» (правонаступник «Укрінбанку»), що призвело до відкриття чотирьох кримінальних справ та скасування дій реєстраторів наказом міністра юстиції України Дениса Малюськи.

Примітно, що «Укрінбанк» самостійно повернув своїм вкладникам близько 1,5 мільярда гривень. ФГВФО добре обізнаний про ці зусилля та історичний контекст анулювання ліцензії банку. Проблеми банку почалися з анексії Криму та окупації частин Донецької та Луганської областей, де знаходилося близько 30% нашого кредитного портфеля, що став непрацюючим через конфлікт. Крім того, вилучення рахунків державних підприємств із комерційних фінансових установ, включаючи «Укрінбанк», погіршило проблеми з ліквідністю.

Зусилля щодо фінансового оздоровлення

У жовтні 2015 року «Укрінбанк» розробив план фінансового оздоровлення, дотримуючись його умов, включаючи пошук інвесторів. У жовтні 2015 року компанія Schneider Brothers висловила зацікавленість в інвестуванні 1 мільярда гривень. Незважаючи на проведення аудиту та визнання проблемних активів банку, вони бажали обговорити інвестиції з керівництвом НБУ. Однак Олександр Писарук з НБУ відговорював потенційних інвесторів.

Ще один інвестор, ізраїльська компанія, підписала попередній договір про інвестування у листопаді 2015 року, і договір був зареєстрований у НБУ в грудні. Кошти очікувалися до 1 січня 2016 року. Незважаючи на зустріч з Катериною Рожковою 24 грудня, що підтвердила дату платежу, НБУ запровадив тимчасову адміністрацію в «Укрінбанк», не дочекавшись коштів.

Юридичні перемоги та майбутні перспективи

Після серії судових розглядів ми успішно оскаржили ліквідацію банку у всіх інстанціях, що завершилося рішенням Верховного Суду України від 24 лютого 2021 року, який визнав ліквідацію незаконною. Це остаточне рішення не підлягає оскарженню.

Ширші наслідки включають приведення українських банківських регулювань у відповідність до стандартів ЄС. 25 жовтня 2017 року уряд України затвердив дорожню карту для впровадження Угоди про асоціацію з ЄС, яка містить понад 1000 сторінок вимог, зокрема необхідність прийняття Директиви 2014/59/ЄС для покращення процедур оздоровлення банків.

Вирішення проблем ліквідності у США та Великобританії

У США та Великобританії проблеми ліквідності банків вирішуються через поєднання регуляторних заходів та екстрених інтервенцій центральних банків. У США Федеральна резервна система надає підтримку ліквідності через такі механізми, як Дисконтне вікно та операції на відкритому ринку. Ці інструменти дозволяють банкам позичати гроші для задоволення короткострокових потреб. Під час фінансових криз Федеральний резерв може застосовувати кількісне пом’якшення для збільшення грошової маси та забезпечення ліквідності у фінансовій системі.

У Великобританії Банк Англії пропонує подібну підтримку через свою Рамку стерлінгової монетарної політики, яка включає Дисконтне вікно та довгострокові репо-операції. Ці інструменти спрямовані на забезпечення банків необхідною ліквідністю для продовження операцій та підтримки економіки в цілому під час криз.

Переваги наявності ефективного та зростаючого банківського сектора в Україні

Сильний та зростаючий банківський сектор є важливим для економічної стабільності та розвитку України. Ефективна банківська система сприяє інвестиціям, підвищує фінансову включеність та підтримує економічне зростання, надаючи бізнесу та фізичним особам доступ до кредитів. Це, у свою чергу, стимулює підприємництво, інновації та створення робочих місць.

Крім того, добре регульований і стійкий банківський сектор підвищує довіру інвесторів, залучаючи іноземні інвестиції та сприяючи економічному процвітанню країни. Ефективні банківські установи також відіграють критичну роль у реалізації монетарної політики, управлінні інфляцією та підтримці фінансової стабільності.

Висновок

Справа «Укрінбанку» підкреслює потенціал для ефективної фінансової політики в Україні. Банк, перший приватний банк в Україні, заснований у 1989 році, зіткнувся з проблемами платоспроможності виключно через війну та непрацюючі кредити, що ускладнилося небажанням великих позичальників повертати борги. Незважаючи на ці виклики, власники банку довели неправомірність його ліквідації та продовжують шукати справедливість та фінансове оздоровлення.

Володимир Клименко,
Голова наглядової ради ПАТ “Укрінком”

Благодійна організація «Сила Єдності» (засновала Володимиром Клименком) переказала на користь Охматдит 80 000 гривень.

Ми вражені підтримкою громадян України та українського бізнесу. Раді бути частиною цього руху добра.

Терористи з російської федерації не зламають наш дух та не змусять нас поступитись принципами громадянського суспільства!

Крах економіки держави починається з неефективної банківської системи. Коли депозитів в банках більше, ніж кредитів. Бо кредити потрібні бізнесу на розвитку, вони збільшують попит на товари. А депозити, коли їх більше, вимивають гроші.

Станом на 2024 рік, депозитні вклади в українських банках займають значну частку фінансових активів. Банківська система України залучила велику кількість депозитів від населення та підприємств.

Наприклад, Raiffeisen Bank є найбільшим банком в Україні з активами на суму 844,41 млрд грн, що складає 21,58% ринку. ПриватБанк посідає друге місце з активами на суму 735,28 млрд грн, що становить 18,79% ринку, а Ощадбанк має активи на суму 607,45 млрд грн, що дорівнює 15,53% ринку.

Доречі, в лідерах два державних банки та один закордонний. А де українські комерційні банки? Відкрите питання, відповідь на яке знає Гонтарєва. Маю надію, що вона колись відповість. І на питання, і перед законом.
Високий рівень депозитів супроводжується недостатнім рівнем кредитування бізнесу, що може призвести до уповільнення економічного зростання та інвестиційної активності.

Банки надають перевагу зберіганню коштів у вигляді депозитних сертифікатів НБУ або інших низькоризикових інструментів, замість кредитування бізнесу, що стримує розвиток малого та середнього підприємництва.

Звичайно, щоби банк надав вам кредит, він має в когось взяти депозит. На цьому грунтується банківська діяльність як така. Але коли банки акцентують увагу на депозитах, заробляють на ОВГЗ та депозитних сертифікатах, то навіщо їм давати вам кредити?

Кредит — це ризик, а ОВГЗ в Україні — гроші з повітря, сплата яких гарантується державою. Схема працює чудово. Банк взяв ваш депозит — купив за нього ОВГЗ — заробив сам і виплатив вам відсоток.

Це своєрідна валютна спекуляція, вигідна виключно власникам великих капіталів, що прагнуть «заробляти» на них великі відсотки. В цей час бізнес, що має експортну перспективу та виробляє додану вартість, залишається без ліквідності. В умовах відсутності повноцінного фондового ринку та інструментів інвестицій (крім приватних) у виробників продуктів та послуг немає грошей на розвиток.

В умовах, коли в Україні залишається висока ключові ставки, це сукупно впливає на зниження темпів кредитування бізнесу в Україні.

Поясню в пунктах.

Висока облікова ставка: Облікова ставка НБУ, навіть після зниження до 13,5%, залишається значно вищою за рівень інфляції (3,2%). Це призводить до високих реальних процентних ставок, які банки використовують для кредитування бізнесу.

Високі ставки на інші інструменти НБУ: Ставки на депозитні сертифікати та кредити рефінансування також залишаються високими, що підвищує вартість запозичень для банків і, відповідно, для бізнесу.

Висока вартість кредитів: Бізнеси змушені брати кредити під високі відсотки, що збільшує вартість фінансування їхньої діяльності. Це робить нові проекти менш рентабельними і стримує інвестиції.

Зростання витрат на обслуговування боргу: Підприємства, які вже мають кредити, змушені витрачати більше коштів на обслуговування свого боргу, що зменшує їхні можливості для реінвестування та розвитку.

Зменшення попиту на кредити: Високі процентні ставки знижують попит на кредити серед бізнесу. Підприємства можуть відмовлятися від залучення кредитних коштів через їхню високу вартість.

Скорочення кредитування економіки: Згідно з даними, рівень банківського кредитування економіки за рік скоротився з 20% до 15% ВВП. Це свідчить про загальне зниження активності на ринку кредитування.

Конфлікт цілей: НБУ намагається одночасно проводити політику приваблення гривневих активів та стимулювання кредитування, що є суперечливими цілями. Високі ставки приваблюють депозити, але стримують кредитування.

Відволікання коштів: Політика строкових депозитних сертифікатів НБУ відволікає кошти, які могли б бути використані для кредитування бізнесу, на інструменти з вищою доходністю для банків.

Нестабільність та ризики: В умовах економічної невизначеності, викликаної війною та іншими факторами, бізнеси стають менш схильними до ризику та неохоче залучають додаткові кредити.

Відтік коштів з економіки: Високі ставки стимулюють відтік коштів з реального сектору в банківську систему, що обмежує доступність фінансування для бізнесів.

Високі реальні процентні ставки, створені політикою НБУ, значно ускладнюють кредитування бізнесу. Висока вартість кредитів знижує попит на них, а підприємства змушені витрачати більше на обслуговування вже існуючого боргу. Водночас, політика приваблення гривневих активів відволікає кошти з економіки, що ще більше обмежує доступність фінансування для бізнесу. Для покращення ситуації необхідно продовжувати знижувати процентні ставки та забезпечувати більш сприятливі умови для кредитування бізнесу.

Володимир Клименко
Голова наглядової ради ПАТ «Укрінком»

Джерело