Джим Слеттері, радник голови ПАТ “Укрінком”, відвідав Україну. Це тридцять перший за ліком візит шестиразового конгресмена до Києва.

Джим зустрічався з керівництвом Верховної Ради України, Офісу Президента, Міністерства фінансів, Офісу Генерального прокурора, ФГВФО та народними депутатами. Мета цих зустрічей — ефективні комунікації між американськими платниками податків та українськими посадовцями з метою спільного досягнення економічного процвітання України.

Джим Слеттері, радник голови ПАТ “Укрінком” та шестиразовий конгресмен, зазначив в контексті українсько-американських відносин:

“Україна отримала двопартійну підтримку в США. Голосування за військову та фінансову допомогу надсилає сигнал всьому світу: США разом з Україною. Тому ефективні переговори між українською та американською сторонами, економічне співробітництво та культурна дипломатія — це складові боротьби України за незалежність, свободу та суверенітет”.

Джим Слеттері, колишній військовий та шестиразовий конгресмен США, висловив свою підтримку українським військовим та народу України. Він зазначив, що не має жодних сумнівів у підтримці влади Сполучених Штатів української визвольної війни.

На зустрічах з представниками економічного та фінансового блоку Джим акцентував на необхідності прозорих та конструктивних відносин між Україною та США, зокрема у банківському секторі, захисті прав інвесторів та дотриманні прав власності.

Окремо обговорювалася справа ПАТ “Укрінком”. Джим наголосив на важливості конструктивної співпраці держави з законними власниками компанії. Результатом цієї співпраці стало додаткове отримання державою десятків мільйонів доларів повернених кредитів, не враховуючи повернення в українську економіку понад сотні мільйонів доларів компенсацій збитків, завданих російською агресією компанії “Укрінком”. Стягненням цих коштів займається EQUITY Law Firm.

Також Джим мав зустріч з Сергієм Позняком, головою Асоціації підприємців-ветеранів, та взяв участь у прес-конференції, присвяченій успішним гастролям Хору імені Верьовки у Вашингтоні, до організації яких долучився пан Слеттері.

ДЖИМ СЛЕТТЕРІ
член Палати представників Конгресу США (1983-1995 рр)

Збереження політичної підтримки у Сполучених Штатах та Європейському Союзі щодо подальшого надання мільярдів доларів щорічної допомоги Україні буде непростим завданням.

Іноземна допомога ніколи не була популярною в Сполучених Штатах, особливо в центральній частині країни.

Свого часу президент Гаррі Трумен доклав величезних зусиль, щоб переконати Конгрес схвалити План Маршалла після Другої світової війни. Попри сильну політичну опозицію, завдяки лідерству Трумена, план був схвалений, і Європа отримала допомогу, необхідну для її відновлення після руйнувань Другої світової війни, а також для протистояння поширенню радянського комунізму.

Тепер Сполученим Штатам та Європі потрібне подібне лідерство, щоб надати Україні допомогу, необхідну для перемоги у неспровокованому російському вторгненні та захисту своєї національної незалежності. 

Путін робить ставку на те, що Захід втратить інтерес до України і припинить допомогу. 

Натомість він сильно недооцінив мужність і рішучість українців захищати свою країну. І тепер усі друзі свободи по всьому світі повинні відкинути політичні розбіжності та співпрацювати, щоби знову довести Путіну, що він помиляється. 

Якщо США змогли профінансувати План Маршалла і захищати Корею протягом майже 75 років, ми, безумовно, разом з нашими партнерами в ЄС знайдемо ресурси, щоб допомогти українцям захистити свою країну і свободу Європи.

Втім, зробити це буде непросто. Наразі Америку все більше поглинають внутрішньополітичні питання, і чим ближче до виборів 24 листопада, тим вони складніші.

Я знаю, що українцям важко зрозуміти, як питання імміграції та кордону США з Мексикою можуть бути причиною блокування голосування в Палаті представників щодо допомоги Україні. 

Це особливо розчаровує тих з нас, хто рішуче виступає за допомогу Україні, оскільки ми віримо, що, якщо нам дозволять голосувати, щонайменше 300 членів Палати з 435 підтримають пакет допомоги, схвалений Сенатом з великою двопартійною більшістю голосів – 70 зі 100 сенаторів.

Республіканці вимагають серйозних змін у прикордонній та імміграційній політиці адміністрації Джо Байдена як передумови для схвалення допомоги Україні. Сенат відповів компромісним законопроєктом, який містив істотні покращення. Проте коли експрезидент Дональд Трамп висловив свою незгоду з цим законопроєктом, республіканці відкликали свою підтримку.

У це важко повірити і важко зрозуміти, але очевидно, що Трамп не хотів, щоб Байден здобув політичну перемогу в питанні імміграції напередодні виборів. 

Незрозуміло, яку позицію займає Трамп щодо допомоги Україні. Наразі він вихваляється, що може закінчити війну за 48 годин, однак не надав жодних деталей щодо того, як він пропонує це зробити.   

Доброю новиною є те, що в Палаті представників тривають активні переговори, як затвердити майбутню допомогу Україні, після того як республіканці відхилили компромісний імміграційний законопроєкт. 

Я досі впевнений, що великий пакет допомоги Україні буде схвалений протягом наступних 30-60 днів.

Мені згадалось, як Черчилль якось зауважив: “Американці завжди будуть чинити правильно, але лише після того, як вичерпають усі інші можливості”.

Українцям важливо знати, що в період з 24 січня 2022 року по 15 січня 2024 року США виділили $74,3 млрд у вигляді гуманітарної, фінансової та військової допомоги ($46,3 млрд із загальної суми – безпекова та військова допомога).

Натомість більше хороших новин надходить від Європейського Союзу.  

Від початку війни ЄС та його країни-члени надали $96 млрд у вигляді фінансової, військової, гуманітарної допомоги та підтримки біженцям. Крім того, 1 лютого 2024 року європейські лідери також погодилися виділити до $54 млрд на підтримку відновлення, реконструкції та модернізації України. 

Таким чином, загальні зобов’язання ЄС складуть понад $150 млрд.

Поки партнери України в США та ЄС обговорюють майбутню допомогу, українським урядовцям варто було б активно працювати над підвищенням національної самостійності та самодостатності.

Україна досягла разючого прогресу у збільшенні власного виробництва зброї та боєприпасів. Захід повинен всіляко сприяти цій тенденції. Врешті-решт, українці виграють свою битву за національну незалежність від Росії.

США і ЄС повинні надати фінансову і військову допомогу, але битву вестимуть і її виграють мужні українські борці за свободу.

Оскільки ця боротьба триває, зусилля з впровадження бюджетних реформ, зменшення фінансових ризиків, забезпечення фінансової прозорості, управління державними інвестиціями та викорінення корупції мають бути збільшені навіть у цей час національної кризи.

Саме такі зусилля продемонструють українським партнерам у США та ЄС, що гроші, які надходять в Україну, використовуються ефективно.

Сьогодні всі гроші в Україні є взаємозамінними. Тому будь-які гроші, витрачені або використані не за призначенням, – це витрати, які, можливо, доведеться покривати українським партнерам.

Історії про марнотратство, шахрайство чи корупцію підірвуть підтримку України з боку США більше, ніж будь-що інше. Агенти Путіна по всьому світу день і ніч копають, щоб знайти такі приклади і транслювати їх на весь світ.

Тож в України немає права на помилку.  

Деякі економічні оглядачі в Україні стверджують, що “детінізація” економіки може принести значні доходи уряду без підвищення податків. Вони переконують, що митні та торговельні операції, а також ринки тютюну та алкоголю в Україні повинні бути більш прозорими.   

Мені особисто стало відомо про окремі судові процеси за участю фінансових установ, про які урядовці повинні знати і працювати над їх якнайшвидшим врегулюванням. 

Непослідовні судові рішення за останні кілька років завадили одній знайомій мені фінансовій установі стягнути десятки мільйонів доларів законних кредитів, виданих позичальникам, які здатні їх погасити. В результаті позичальники користувалися кредитами до десяти років, не сплачуючи при цьому ні відсотків, ні основної суми боргу.

Якщо ці справи будуть вирішені належним чином, банк (а зараз це звичайне акціонерне товариство) зможе стягнути кредити, які були законно видані ним чинним підприємствам близько 10 років тому та розрахуватись із Фондом гарантування і, відповідно, з Урядом України. Я згадую про ці випадки, тому що може йтися про $50-70 млн.

Проте за протилежного сценарію це може коштувати українському уряду вказану багатомільйонну суму, тоді як у виграші залишаться недобросовісні позичальники.

Сучасна Україна не може миритися з такими речами!

Прихильники допомоги Україні в Конгресі США переймаються цими справами і слідкуватимуть за їхнім вирішенням. Якщо вони не будуть правильно та оперативно вирішені, тобто кошти до Фонду гарантування не будуть повернені позичальниками, для Вашингтона це виглядатиме як некомпетентність чи корупція. Або як і те, й інше разом. 

Це лише кілька кроків, які урядовці можуть зробити, щоб модернізувати та підвищити довіру до українського уряду, зробивши Україну більш самодостатньою та привабливою для іноземних інвесторів.  

Джерело