ПАТ «Українська інноваційна компанія» (Укрінком) вважає, що стаття «Економічної правди» про взаємовідносини компанії з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не в повній мірі відображає позицію Укрінкому. Вибіркове відтворення пояснень, юридичні неточності та оцінні формулювання створюють однобічне уявлення про діяльність компанії та мотиви її акціонерів.

Під час підготовки матеріалу журналіст Ярослав Винокуров зустрівся з Володимиром Клименком та юристами компанії. Розмова тривала понад дві з половиною години, що зазначено в самій статті. Представники Укрінкому докладно пояснили історію судових спорів, причини зміни найменування, проведені виплати кредиторам і перешкоди поверненню заборгованості. Значна частина цих пояснень залишилася поза публікацією.

Правовий статус компанії потребує точного викладу. Стаття містить твердження про одночасне існування двох юридичних осіб під одним кодом ЄДРПОУ. Верховний Суд у постанові від 16 жовтня 2024 року у справі № 913/266/20 установив: Укрінбанк та Українська інноваційна компанія є тією самою юридичною особою з кодом 05839888 та єдиним обсягом прав і обов’язків. Зміни до статуту не створили нового учасника правовідносин. Опис ситуації через виникнення іншої компанії та перехід до неї прав спотворює зміст цього висновку.

Представники Укрінкому також пояснювали обставини неповернення банківської ліцензії та багаторічного невиконання судового рішення щодо відновлення роботи банку. Компанія пов’язує зміну найменування та видів діяльності саме з цими обставинами. Їхнє неповне висвітлення залишає читачів без пояснення причин ухвалених акціонерами рішень.

Інформація про виплати кредиторам є принциповою для оцінки руху активів. На зустрічі представники компанії повідомили, що, за даними її обліку, у 2016–2020 роках Укрінком виплатив близько 1,498 млрд грн фізичним та юридичним особам за зобов’язаннями, які не покривалися виплатами Фонду. Обговорювалася структура цих зобов’язань, журналіст поставив уточнювальні запитання щодо сум. Ця інформація до статті не увійшла.

Водночас матеріал відтворює припущення Фонду про скорочення заборгованості позичальників та її «зникнення». Оцінка таких тверджень потребує зіставлення погашень кредитів, виплат кредиторам, відступлень прав вимоги, списань і залишків. Погашення заборгованості та подальше виконання зобов’язань закономірно змінюють показники балансу. Стаття не містить повної звірки цих операцій, яка дозволяла б зробити висновок про неправомірну втрату активів.

Окрема частина зустрічі стосувалася перешкод стягненню кредитів. Представники Укрінкому пояснювали, як заперечення тотожності компанії та банку використовувалося у спорах із позичальниками й ускладнювало повернення коштів. На переконання компанії, підтримка Фондом такої позиції допомагала боржникам затягувати розрахунки. Цей аргумент безпосередньо стосується можливості погасити вимоги кредиторів, включно із самим Фондом.

Мета, яку представники Укрінкому виклали журналісту, — повернення заборгованості та повний розрахунок із кредиторами. Під час розмови обговорювалися можливість санації, накопичення коштів і ризики, пов’язані зі стягненням кредитного портфеля. У публікації ці пояснення скорочено до загальної тези про ефективніші розрахунки. Через це читачі отримали обмежене уявлення про запропонований компанією спосіб виконання зобов’язань.

Щодо наміру розмістити 300 млн грн в облігаціях внутрішньої державної позики Укрінком звернувся з клопотанням до суду. Цю обставину наведено в матеріалі. Доцільність запропонованої операції потребує оцінки її умов та впливу на задоволення вимог кредиторів. Використане у фіналі слово «прокрутити» надає зверненню негативного забарвлення, хоча доказів неправомірності самої пропозиції стаття не містить.

Укрінком вважає маніпулятивним поєднання цих пропусків із припущеннями про бажання власників привласнювати активи та характеристиками на кшталт «зомбі-банк» і «роздвоєння особистості». За оцінкою компанії, такий виклад формує негативне ставлення до її діяльності до належного розгляду озвучених аргументів. Заяви Фонду як учасника спору потребують такої самої ретельної перевірки, як пояснення Укрінкому.

Закликаємо редакцію «Економічної правди» виправити твердження про дві юридичні особи, точно відобразити висновки Верховного Суду та доповнити матеріал суттєвими поясненнями компанії. Просимо також опублікувати цю позицію з посиланням на неї в статті, щоб читачі могли ознайомитися з аргументами Укрінкому.

Компанія відкрита до критичних запитань, уточнення інформації та документальної перевірки наведених даних. Повнота викладу, точність юридичних формулювань і чітке відокремлення припущень від встановлених обставин мають визначати публічне обговорення цієї справи.

4 вересня 2026 року голову наглядової ради ПАТ «Укрінком» Володимира Клименка відзначили двома нагородами Міжнародної торгової палати України (ICC Ukraine) та Подякою Київського міського голови. Нагородження відбулося під час офіційного урочистого прийому ICC Ukraine в Києві.

Володимиру Клименку вручили відзнаки «Лідер національного ринку 2026» та «За внесок у розвиток ICC Ukraine».

Подякою Київського міського голови за підписом Віталія Кличка його відзначено «за багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у розвиток економіки міста Києва в умовах воєнного стану, високий професіоналізм та з нагоди Дня підприємця».

ПАТ «Укрінком» виступив офіційним партнером прийому, присвяченого Дню підприємця України, 35-й річниці Незалежності України та 28-й річниці діяльності ICC Ukraine.

Подія під гаслом «Український бізнес. Партнерство. Майбутнє» зібрала представників українського й міжнародного бізнесу, органів державної влади, дипломатичної, наукової та освітньої спільнот. Учасники обговорили роботу підприємств під час війни, залучення інвестицій та перспективи післявоєнного відновлення економіки.

У межах форуму відбулися дві панельні дискусії, присвячені конкурентоспроможності та внеску бізнесу в майбутнє України. Йшлося про регуляторні зміни, розвиток людського капіталу, страхування воєнних та інвестиційних ризиків. Окрему увагу приділили правовим гарантіям захисту інвестицій, зниженню операційних ризиків і підтримці українських захисників та їхніх родин.

ФГВФО з багатомільярдними зобов’язаннями перед державою звинувачує Укрінком у придбанні державних облігацій

25 серпня 2026 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб опублікував матеріал про клопотання ПАТ «Укрінком» щодо придбання ОВДП на суму до 300 млн грн. Судове засідання було призначено на 27 серпня.

Фонд назвав операцію приховуванням коштів, «заморожуванням» грошей і спробою збагатити власників. Публікація з’явилася за два дні до засідання від імені найбільшого визнаного кредитора Укрінкому з вимогами на 1,6409 млрд грн. Офіційний майданчик державної установи став засобом тиску в господарському спорі.

300 млн грн під судовим контролем

13 серпня Укрінком попросив Господарський суд Луганської області дозволити придбання ОВДП на суму до 300 млн грн із дохідністю щонайменше 16% річних і строком погашення від трьох років. 14 серпня суд прийняв клопотання до розгляду.

Ухвала від 1 липня забороняла значні правочини без згоди суду. Використання коштів контролював розпорядник майна. У справі діють мораторій і черговість задоволення вимог. Кошти та придбані папери залишалися майном боржника. Фонд пропустив ці обставини, трирічний строк подав як «заморожування», а дохідність від 16% вилучив із повідомлення. Купонний дохід збільшував би ресурс для всіх кредиторів.

Держава кредитує Фонд, Фонд заробляє на ОВДП

У 2014–2016 роках Фонд отримав із державного бюджету кредити у формі ОВДП на 59,559 млрд грн в обмін на власні векселі. За 2016–2019 роки він одержав 3,717 млрд грн купонного доходу. Закон №2180-IX у 2022 році припинив вексельні зобов’язання та запровадив спеціальний порядок розрахунків із державою. Механізм охоплює до 45,741 млрд грн номінальної частини та граничний обсяг процентної частини до 62,543 млрд грн. Станом на 1 січня 2023 року Рахункова палата назвала 62,543 млрд грн заборгованістю перед Міністерством фінансів і вказала на ризик її непогашення.

Під час повномасштабної війни Фонд наростив вкладення в державні папери. До 28 квітня 2023 року він інвестував в ОВДП майже 20,5 млрд грн, з яких понад 19 млрд грн надійшли на первинний ринок. Власну оцінку Фонд сформулював прямо: «Інвестування в ОВДП — вклад Фонду у підтримку держави під час війни».

У 2025 році валове придбання ОВДП становило 44,2 млрд грн. На кінець року портфель державних паперів сягнув 47,25 млрд грн, процентний дохід — 8,305 млрд грн. Державний бюджет надав Фонду кредитний ресурс, сплачує дохід за облігаціями й отримує платежі за спеціальним механізмом. Цей рух коштів утворює замкнений боргово-бюджетний цикл.

Фонд застосував подвійний критерій до однакового інструменту. Власні вкладення він називає підтримкою держави, клопотання Укрінкому під судовим контролем — приховуванням коштів і власним збагаченням. Відомостей про дивіденди, виведення грошей чи передачу доходу акціонерам публікація не містить.

Первинне придбання ОВДП спрямовує кошти до бюджету, з якого фінансуються Збройні Сили України. Матеріали справи не визначають випуск і спосіб придбання, тому пряме бюджетне призначення цих 300 млн грн лишається невстановленим. Клопотання мало зберегти кошти, дати дохід кредиторам і за можливості підтримати державне фінансування.

Рахункова палата про розпродаж банківських активів

Рішення Рахункової палати №12-9 за підсумками аналізу діяльності Фонду у 2016–2019 роках визнало неефективними заходи із задоволення вимог кредиторів коштом реалізації та управління активами. За чотири роки Фонд погасив 15,7% прийнятих вимог усіх черг. Продаж активів забезпечив покриття лише 8,3% вимог.

Фактична ціна реалізації майна була у 2,4 раза нижчою за оцінну та у 14,4 раза нижчою за балансову. У шести випадках активи продали загалом на 50,73 млн грн нижче початкової ціни. Аудитори зафіксували продаж прав вимоги особам, пов’язаним із боржниками, та ознаки пов’язаності учасників окремих торгів.

Ці висновки стосуються загальної діяльності Фонду й не прив’язують наведені випадки до активів Укрінбанку. Втрата вартості банківських активів системно скорочувала ресурс кредиторів. Тому звинувачення Укрінкому за намір зберегти 300 млн грн у дохідних державних паперах демонструють заангажованість Фонду.

Юридичні підміни та маніпуляції сумами

Фонд називає Укрінком «компанією-банкрутом», хоча на дату публікації тривала процедура розпорядження майном. Судові документи визначали компанію як боржника. Статус банкрута виникає після окремої постанови суду та відкриття ліквідаційної процедури.

Верховний Суд у постанові від 16 жовтня 2024 року встановив тотожність ПАТ «Український інноваційний банк» і ПАТ «Українська інноваційна компанія». Це одна юридична особа з кодом ЄДРПОУ 05839888 та єдиним обсягом прав і обов’язків. Суд також зафіксував, що рішення НБУ та Фонду щодо неплатоспроможності, тимчасової адміністрації й ліквідації Укрінбанку були визнані протиправними та скасовані чинними судовими рішеннями. Публікація Фонду обходить ці обставини.

Заявлені Фондом 1,8 млрд грн виплат вкладникам також потребують розмежування. Початкова вимога на 1,7915 млрд грн охоплювала 895 млн грн цільової позики, 879,7 млн грн заявлених виплат, проценти, збір і витрати на виведення банку з ринку. Фактичні виплати банків-посередників становили 814,788 млн грн. Верховний Суд 27 січня 2026 року підтвердив вимоги Фонду на 1,6409 млрд грн і наголосив на підтвердженні сплати первинними документами. Озвучені близько 3 млрд грн загальної заборгованості Фонд подав без дати, структури й затвердженого судом реєстру.

Повернення активів і розрахунки з кредиторами

Укрінком і ПрАТ «Оболонь» уклали мирову угоду про сплату 283 318 425,60 грн боргу та 423 920 грн судового збору. Кошти мали поповнити майно боржника. Фонд та його уповноважена особа оскаржили затвердження угоди. Перегляд тривав до 23 червня 2026 року, коли Верховний Суд залишив її в силі. Оскарження зберігало невизначеність навколо активу на 283,3 млн грн.

Укрінком стягує заборгованість, зберігає кошти та готує розрахунки з кредиторами за судовою черговістю. Десятирічна правова невизначеність погіршила частину активів і зменшила можливий обсяг повернення. Придбання ОВДП мало зберегти 300 млн грн і забезпечити дохід під судовим контролем.

Фонд роками продавав активи неплатоспроможних банків за частку оцінної й балансової вартості, зберіг багатомільярдні зобов’язання перед державою та отримував мільярдний дохід від ОВДП. Намір Укрінкому використати той самий інструмент для збереження коштів став приводом для офіційної атаки напередодні судового засідання.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб проводить інформаційну кампанію проти ПАТ «Укрінком» та його акціонерів, одночасно використовуючи судові оскарження для затягування процедури банкрутства компанії. Про це заявив голова наглядової ради ПАТ «Укрінком» Володимир Клименко.

Після низки судових рішень справа про банкрутство ПАТ «Укрінком» має розглядатися на загальних підставах. ФГВФО бере участь у цій процедурі як кредитор. Такий порядок передбачає розмежування функцій кредитора та особи, яка контролює банкрутство, розпоряджається активами й визначає порядок задоволення вимог інших кредиторів.

За оцінкою Володимира Клименка, втрата прямого контролю над процедурою стала причиною посилення тиску на компанію. У липні та серпні Фонд оприлюднив два пресрелізи, в яких поклав відповідальність за затримку повернення коштів на ПАТ «Укрінком» та його акціонерів.

Водночас саме процесуальні дії ФГВФО утримують справу у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Із жовтня 2024 року справа про банкрутство більшу частину часу перебуває на перегляді за скаргами Фонду. Це гальмує формування та затвердження реєстру вимог кредиторів, перехід до наступних етапів процедури, стягнення заборгованості з позичальників і повернення коштів із розподільчого рахунку.

Володимир Клименко повідомив, що Фонд послідовно працює над ускладненням та затягуванням банкрутства ПАТ «Укрінком». 

Практичним наслідком такої тактики стало блокування повноцінної роботи з кредитним портфелем. Компанія не може рухатися за передбаченим законом графіком, повертати заборгованість із позичальників і спрямовувати отримані кошти на задоволення вимог кредиторів. Затягування завдає шкоди всім учасникам процедури, включно із самим Фондом гарантування.

На думку Володимира Клименка, нова хвиля публічних звинувачень також пов’язана з увагою Верховної Ради до діяльності ФГВФО. У липні результати роботи тимчасової слідчої комісії парламенту щодо діяльності Фонду отримали широкий суспільний резонанс. Публічні заяви ФГВФО переводять обговорення з оцінки роботи самого Фонду на звинувачення ПАТ «Укрінком» та його акціонерів.

«Ми звертаємося до Фонду: припиніть заважати нам працювати. Ваші методи дискредитують посадовців, які їх застосовують, і сам Фонд. Такими діями ви нічого не досягнете», — заявив Володимир Клименко.

ПАТ «Укрінком» наполягає на подальшому розгляді справи про банкрутство на загальних підставах, затвердженні реєстру вимог кредиторів і переході до повноцінного стягнення кредитної заборгованості. Компанія має намір повертати активи та спрямовувати отримані кошти на розрахунки з кредиторами у встановленій законом черговості.

Оскарження Фондом гарантування мирової угоди з великим позичальником відтермінувало надходження коштів до ПАТ «Укрінком» майже на дев’ять місяців.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб продовжує створювати перешкоди для стягнення заборгованості з позичальників Укрінбанку. Про це заявив голова наглядової ради ПАТ «Українська інноваційна компанія» Володимир Клименко.

Рішення державних органів, на підставі яких Укрінбанк було виведено з ринку та передано під управління ФГВФО, стали предметом багаторічних судових спорів. Суди адміністративної юрисдикції визнали відповідні дії протиправними. Подальші спроби Фонду продовжити процедуру із застосуванням положень так званого «антиколомойського» закону також були оскаржені ПАТ «Укрінком».

Захист прав юридичної особи, її активів та кредиторських вимог триває близько десяти років. Питання неплатоспроможності ПАТ «Укрінком» має вирішуватися на загальних підставах відповідно до законодавства про банкрутство. ФГВФО при цьому продовжує втручатися у процес повернення коштів від позичальників.

Показовим став випадок із мировою угодою, укладеною ПАТ «Укрінком» з одним із великих позичальників. Угода передбачала виплату основної суми кредиту, процентів, пені та штрафних санкцій.

Фонд гарантування оскаржив мирову угоду спочатку в апеляційній, а потім у касаційній інстанції. Судові провадження відтермінували надходження коштів приблизно на дев’ять місяців. ПАТ «Укрінком» виграло відповідні спори, після чого позичальник виконав умови угоди та перерахував кошти компанії.

За словами Володимира Клименка, фінансовий результат цієї мирової угоди приблизно вдвічі перевищив суму стягнення, яка фігурувала під час розгляду питання об’єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Оскарження угоди затримало надходження коштів, які мають спрямовуватися на розрахунки з кредиторами ПАТ «Укрінком», включно із самим Фондом гарантування.

Володимир Клименко пов’язує процесуальні дії ФГВФО з подіями кінця 2015 року, коли Фонд отримав контроль над Укрінбанком та його активами. ПАТ «Укрінком» має зафіксовані матеріали щодо осіб і структур, які виявляли інтерес до будівель банку, кредитних активів та прав вимоги до великих підприємств.

Позиція ПАТ «Укрінком» передбачає стягнення повної заборгованості з позичальників. Отримані кошти спрямовуються на виконання зобов’язань перед кредиторами.

Володимир Клименко також звернув увагу на практику реалізації активів неплатоспроможних банків за 3–4% їхньої вартості. За його оцінкою, така модель дозволяє боржникам або пов’язаним із ними структурам отримувати кредитні активи з глибоким дисконтом, тоді як відповідальність за нестачу коштів надалі покладається на акціонерів банків.

Інформаційну кампанію проти ПАТ «Укрінком» Володимир Клименко назвав побудованою на вигаданих фактах. Її метою він вважає дискредитацію компанії, Укрінбанку та його акціонерів.

Поширювані матеріали замовчують судові рішення, фактичне повернення коштів від позичальників та дії ФГВФО, які затримують стягнення заборгованості. Така інформаційна активність не створює підстав для предметної співпраці між Фондом і ПАТ «Укрінком».

«Ми обов’язково погасимо всю заборгованість перед Фондом гарантування і нашими кредиторами. Нехай у цьому не сумніваються», — заявив Володимир Клименко.

Для оцінки діяльності ФГВФО Володимир Клименко запропонував ознайомитися з матеріалами засідань Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України. Під час цих засідань депутати аналізували роботу Фонду та наводили дані щодо управління активами неплатоспроможних банків.

ПАТ «Укрінком» продовжує стягнення заборгованості з позичальників, захист прав компанії в судах і розрахунки з кредиторами.

Володимиру Клименку з ПАТ «Укрінком» передали особливу родинну реліквію — комплекс військових нагород Огюста Тібо. Подарунок зробили нащадки французької родини, чиї предки брали участь у Кримській війні та в кампанії, що завершилася поразкою Російської імперії під Севастополем.

На старій рукописній етикетці французькою зазначено: «Décorations de l’oncle Auguste Thibaut. En médaillon: morceau du drapeau de Sébastopol». Українською: «Нагороди дядька Огюста Тібо. У медальйоні — фрагмент прапора Севастополя».

У дерев’яній овальній рамі зібрані знаки ордена Почесного легіону, кампанійні медалі, планки «Sébastopol» і «Algérie» та інші відзнаки. У центрі міститься медальйон із фрагментом тканини, який родина протягом поколінь зберігала як частину прапора із Севастополя. Це матеріальний слід події, що стала однією з найвідчутніших поразок Російської імперії у XIX столітті.

У 1854–1855 роках французькі, британські, османські та сардинські війська майже рік облягали Севастополь — головну базу російського флоту в Криму. 8 вересня 1855 року французькі частини взяли Малахів курган. Російське командування евакуювало війська з південної частини міста, знищивши укріплення, склади та кораблі, що залишалися в бухті. Падіння Севастополя стало вирішальним етапом Кримської війни та змусило Росію перейти до мирних переговорів.

Понад 170 років потому нащадки людей, які свого часу вигнали російські війська із Севастополя, передали цю реліквію Володимиру Клименку. Під час нової російської війни проти України цей жест має особливу вагу. Він поєднує родинну пам’ять Франції з українською боротьбою за свободу, державність і повернення Криму.

Для Володимира Клименка та команди «Укрінкому», які послідовно порушують питання відповідальності Росії за агресію й окупацію українських територій, цей подарунок став знаком історичної солідарності.

Крим уже бачив відступ російських військ. Європа вже об’єднувалася, щоб зупинити російську експансію. Ця реліквія нагадує: імперська сила має межу.

Крим буде вільним.

Інформаційне агентство УНІАН опублікувало офіційну позицію ПАТ «Укрінком» у порядку реалізації права на відповідь після поширення матеріалу, який містив недостовірні та маніпулятивні твердження щодо діяльності ПАТ «Укрінком» і судових спорів за його участю.

Раніше ПАТ «Укрінком» звернулося до редакції із вимогою про реалізацію права на відповідь та спростування недостовірної інформації відповідно до Закону України «Про медіа». 

Після отримання відповідної вимоги ТОВ «Діджиталс Солюшнс», до складу якого входить УНІАН, офіційним листом від 27 липня 2026 року повідомило Компанію про оприлюднення її позиції на сайті агентства. У листі зазначено, що відповідь опубліковано саме з метою реалізації права ПАТ «Укрінком» на відповідь та доведення до читачів аргументів Компанії щодо спірної публікації. Це підтверджується листом редакції, наданим до Компанії. 

У своїй опублікованій відповіді ПАТ «Укрінком» звернуло увагу, що предмет судового розгляду у справі, про яку йшлося в публікаціях, стосується стягнення кредитної заборгованості конкретних боржників, а не тих тверджень, які були винесені в заголовки та подані як основний зміст матеріалів. 

Компанія також наголосила, що письмовий порядок розгляду справи Верховним Судом відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, а правовий статус ПАТ «Укрінком» неодноразово підтверджувався рішеннями Верховного Суду. 

Окремо ПАТ «Укрінком» навело інформацію з офіційного листа Офісу Генерального прокурора України, згідно з якою в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відсутні кримінальні провадження щодо застосування заходів кримінально-правового характеру до ПАТ «Укрінбанк» / ПАТ «Українська інноваційна компанія». 

ПАТ «Укрінком» послідовно відстоює свою правову позицію виключно у передбачений законом спосіб, використовуючи процесуальні механізми судового захисту та права на відповідь у засобах масової інформації. 

Компанія і надалі реагуватиме на поширення недостовірної інформації, захищатиме свою ділову репутацію та продовжуватиме роботу зі стягнення заборгованості з боржників в інтересах своїх кредиторів. 

Станом на 1 липня 2026 року сукупна заборгованість позичальників перед ПАТ «Українська інноваційна компанія» — ПАТ «Укрінком» становила близько 4,7 млрд грн. За даними Компанії, ця сума включає основний борг, відсотки за користування кредитами та пеню, нараховану відповідно до умов кредитних договорів.

За кожною цифрою стоять кошти, які українські підприємства отримали для ведення бізнесу та мали повернути у визначені договорами строки. Значна частина цих кредитів понад десять років залишається без належного обслуговування.

Економічно така ситуація перетворила кредити Укрінкому на вимушене довгострокове фінансування українського бізнесу. Позичальники роками користувалися чужим капіталом. Компанія втратила можливість розпоряджатися власними активами, виконувати зобов’язання перед кредиторами та спрямовувати повернені кошти на нові проєкти.

Поняття «вимушене фінансування» у цьому контексті описує тривале користування отриманими коштами без повного розрахунку з кредитором. Юридична природа цих коштів залишається незмінною: це кредитна заборгованість, яка підлягає поверненню.

Як виникла десятирічна затримка

24 грудня 2015 року Національний банк України ухвалив рішення про віднесення ПАТ «Український інноваційний банк» до категорії неплатоспроможних. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб запровадив тимчасову адміністрацію. У березні 2016 року НБУ відкликав банківську ліцензію та розпочав ліквідацію банку.

Згодом суди визнали протиправними та скасували рішення НБУ і Фонду про неплатоспроможність, тимчасову адміністрацію, відкликання ліцензії та ліквідацію. Українське законодавство на той час мало прогалину щодо механізму відновлення банківської ліцензії після скасування відповідного рішення НБУ.

У постанові від 16 жовтня 2024 року у справі № 913/266/20 Верховний Суд прямо пов’язав правову невизначеність навколо Компанії з відсутністю належного законодавчого регулювання та невжиттям Національним банком необхідних заходів.

Позичальники використали цю ситуацію як процесуальну стратегію для заперечення права ПАТ «Укрінком» вимагати повернення коштів. Судові процеси зосередилися навколо статусу кредитора, зміни найменування юридичної особи та повноважень її органів управління.

Встановлення факту отримання позичальником коштів і виконання ним договірних зобов’язань у багатьох справах розтягнулося на роки.

Чому Укрінком має право вимагати повернення коштів

Право ПАТ «Укрінком» ґрунтується на кредитних договорах, факті передання коштів позичальникам і загальних нормах цивільного законодавства.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає належне виконання зобов’язання відповідно до умов договору. Статті 610 і 611 визначають наслідки порушення зобов’язань. Стаття 1054 встановлює обов’язок позичальника повернути кредит і сплатити відсотки.

Кредитний договір діє до його виконання або припинення на передбачених законом чи договором підставах. Зміна найменування кредитора, втрата банківської ліцензії та судові спори навколо управління юридичною особою зберігають обов’язок позичальника погасити борг.

Остаточний розмір вимог щодо кожного боржника визначається умовами конкретного договору, проведеними платежами, законодавчими обмеженнями, розрахунком заборгованості та судовим рішенням у разі спору. Право Компанії вимагати виконання кредитних зобов’язань підтверджене актуальною практикою Верховного Суду.

Хто втрачає через неповернення кредитів

Непогашений кредит є замороженим активом. Поки позичальник користується отриманими коштами, кредитор зазнає втрат від інфляції, судових витрат, знецінення забезпечення та багаторічного блокування капіталу.

Повернення цих активів безпосередньо впливає на можливість ПАТ «Укрінком» розраховуватися зі своїми кредиторами. До їх числа належать фізичні та юридичні особи, а також Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Тривале ухилення позичальників від погашення боргів зачіпає широке коло осіб.

Системні ризики знецінення банківських активів підтвердила Рахункова палата. У рішенні від 6 червня 2023 року № 12-9 вона визнала неефективними заходи Фонду, спрямовані на задоволення вимог кредиторів банків шляхом управління та реалізації активів.

За результатами аналізу діяльності Фонду у 2016–2019 роках фактична вартість реалізації банківських активів була у 2,4 раза нижчою за оціночну та у 14,4 раза нижчою за балансову. Рахункова палата також зафіксувала випадки продажу прав вимоги пов’язаним із боржниками особам. Такі операції дозволяли позичальникам викуповувати власні борги зі значною знижкою.

Ці висновки стосуються всієї проаналізованої системи управління активами неплатоспроможних банків. Вони показують економічну ціну затягування: тривале перебування кредитної вимоги у стані судового спору підвищує ризик її знецінення.

ПрАТ «Оболонь» виконало передбачені мировою угодою зобов’язання та добровільно переказало кошти на поточний рахунок ПАТ «Українська інноваційна компанія» — ПАТ «Укрінком».

Мирову угоду між ПАТ «Укрінком» і ПрАТ «Оболонь» затвердив Господарський суд Луганської області 13 січня 2026 року у справі № 913/266/20 (913/282/25). Вона визначила погоджений сторонами порядок погашення заборгованості та завершення тривалого спору. ПрАТ «Оболонь» повністю визнало заборгованість і взяло на себе зобов’язання сплатити її у встановлений строк.

23 червня 2026 року Верховний Суд залишив ухвалу про затвердження мирової угоди та постанову апеляційного суду без змін. Постанова Верховного Суду є остаточною. Після завершення судового перегляду ПрАТ «Оболонь» здійснило передбачений угодою платіж.

ДП ПрАТ «Оболонь» «Красилівське» також переказало ПАТ «Укрінком» кошти на виконання зобов’язань за кредитним договором. ПАТ «Укрінком» оцінює дії ПрАТ «Оболонь» як показовий, конструктивний та економічно раціональний приклад врегулювання боргових зобов’язань.

ПАТ «Укрінком» очікує, що цей підхід стане орієнтиром для інших великих і менших боржників Компанії. Добровільне погашення заборгованості скорочує тривалість судових проваджень, зберігає економічну вартість кредитних активів і забезпечує надходження коштів для виконання зобов’язань ПАТ «Укрінком» перед вкладниками та кредиторами.

Значення повернення кредитних активів підтверджують і висновки Рахункової палати. У рішенні від 6 червня 2023 року № 12-9 Рахункова палата визнала неефективними заходи із задоволення вимог кредиторів банків шляхом реалізації та управління активами. Зафіксоване аудитом суттєве зниження вартості банківських активів під час їх продажу безпосередньо зменшувало можливості для розрахунків із кредиторами. Мова йде про реалізацію активів (за заниженими цінами, згідно ринкових), якою займається Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

У засобах масової інформації поширюються твердження, що Верховний Суд планує без участі сторін розглянути резонансну справу про нібито неправомірне виведення збанкрутілого «Укрінбанку» з-під контролю держави.

ПАТ «Українська інноваційна компанія» вважає таке трактування юридично некоректним і маніпулятивним. Публікації спотворюють предмет судового розгляду, замовчують актуальні висновки Верховного Суду та створюють публічний тиск на суддів касаційної інстанції.

Предметом справи є стягнення кредитної заборгованості

Справа № 915/715/16(925/698/16) перебуває у провадженні Господарського суду Миколаївської області та стосується стягнення заборгованості за кредитним договором від 5 лютого 2007 року № 12-070201 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії.

Позовні вимоги становлять 39 562 812,41 грн. Відповідачами у справі є ПрАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат», ТОВ «Молочна компанія “Волошкове поле”» та ПрАТ «Юрія». Фонд гарантування вкладів фізичних осіб і ПАТ «Українська інноваційна компанія» залучені до справи як треті особи.

Предмет судового розгляду охоплює виконання кредитних зобов’язань конкретними боржниками.

Ухвала суду першої інстанції вийшла за межі предмета спору

19 березня 2025 року ПАТ «Українська інноваційна компанія» звернулося до суду з клопотанням про зміну найменування позивача у зв’язку з перейменуванням ПАТ «Укрінбанк» на ПАТ «Українська інноваційна компанія».

31 грудня 2025 року Господарський суд Миколаївської області відмовив у задоволенні цього клопотання та одночасно постановив скасувати реєстраційні дії 2016 року щодо зміни найменування, місцезнаходження та видів діяльності ПАТ «Укрінком».

Питання про скасування реєстраційних дій жоден учасник справи перед судом не порушував. Такі вимоги не входили до предмета позову та потребували окремого позовного провадження з визначеним складом сторін, доказами й процесуальними гарантіями.

Ухвала від 31 грудня 2025 року фактично втручалася у корпоративний і реєстраційний статус юридичної особи в межах спору про стягнення кредитної заборгованості. ПАТ «Укрінком» розцінює такі дії як спробу рейдерського втручання в діяльність Компанії в інтересах боржників, зацікавлених в уникненні виконання кредитних зобов’язань.

Південно-західний апеляційний господарський суд скасував цю ухвалу та підтвердив відсутність процесуальних підстав для скасування реєстраційних дій у межах кредитного спору.

Письмовий касаційний розгляд відповідає закону

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав касаційну скаргу на постанову апеляційного суду. Верховний Суд відкрив касаційне провадження та визначив письмовий порядок розгляду без виклику учасників справи.

Такий порядок прямо передбачений частинами п’ятою та шостою статті 301 Господарського процесуального кодексу України для перегляду ухвал, якими розгляд справи не завершено.

Фонд звернувся з клопотанням про проведення судового засідання з викликом сторін. Верховний Суд ухвалою від 22 червня 2026 року відмовив у його задоволенні, оскільки не встановив обставин, які потребували усного розгляду.

Письмове провадження забезпечує сторонам право подавати касаційні скарги, відзиви, пояснення, заперечення та клопотання. Твердження про позбавлення Фонду можливості викласти свою позицію суперечить процесуальному законодавству.

Правовий статус ПАТ «Укрінком» установлений Верховним Судом

Верховний Суд неодноразово підтверджував, що ПАТ «Український інноваційний банк» і ПАТ «Українська інноваційна компанія» є однією юридичною особою з кодом ЄДРПОУ 05839888.

У постанові від 16 жовтня 2024 року у справі № 913/266/20 Верховний Суд установив, що зміни найменування, місцезнаходження, статуту та видів діяльності не створили нового учасника правовідносин і не змінили обсяг раніше набутих прав та обов’язків юридичної особи.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у справах № 921/534/23, № 908/401/18, № 909/578/17 та № 465/6061/19-ц.

У постанові від 23 квітня 2025 року у справі № 465/6061/19-ц Касаційний цивільний суд також підтвердив тотожність ПАТ «Український інноваційний банк» і ПАТ «Українська інноваційна компанія».

Правосуб’єктність ПАТ «Укрінком», його права за кредитними договорами та зобов’язання перед кредиторами встановлені чинними судовими рішеннями.

Дані Офісу Генерального прокурора спростовують твердження про кримінальні провадження

У офіційному листі Офісу Генерального прокурора України від 18 травня 2023 року зазначено, що за результатами опрацювання даних Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальних проваджень, які містили б відомості про можливе застосування заходів кримінально-правового характеру до ПАТ «Укрінбанк» — ПАТ «Українська інноваційна компанія», не встановлено. 

Також не встановлено проваджень щодо притягнення голови наглядової ради Володимира Клименка та голови правління Алли Ільюченко до кримінальної відповідальності як підозрюваної

Автори поширених матеріалів не наводять номерів кримінальних проваджень, повідомлень про підозру, обвинувальних актів або судових вироків щодо Компанії та її посадових осіб. 

Щодо згадки «журналістських розслідувань» – сам факт появи публікації з позначенням «журналістське розслідування» не підтверджує існування офіційного досудового розслідування. 

Такі публікації не відповідають професійним стандартам журналістського розслідування. Вони не містять належної доказової бази, позицій усіх сторін, офіційних процесуальних документів і результатів перевірки поширених тверджень. 

За оцінкою Компанії, ця діяльність має ознаки інформаційного шантажу та спрямована на дискредитацію ПАТ «Укрінком».

Інтерес боржників і публічний тиск на суд

За оцінкою ПАТ «Укрінком», поширення юридично викривлених матеріалів відповідає інтересам великих боржників Компанії. Їхня процесуальна стратегія спрямована на заперечення статусу кредитора, затягування судових проваджень та ухилення від погашення кредитної заборгованості.

Касаційна активність Фонду гарантування вкладів у цій справі фактично підтримує процесуальну позицію боржників та ускладнює повернення активів, необхідних для розрахунків із кредиторами ПАТ «Укрінком», включно із самим Фондом.

Синхронні публікації з наперед визначеною оцінкою справи формують суспільне очікування конкретного рішення Верховного Суду. ПАТ «Укрінком» розцінює таку інформаційну кампанію як публічний тиск на суддів.

Суд має оцінювати касаційну скаргу на підставі закону, матеріалів провадження та усталеної практики Верховного Суду. Медіакампанії не можуть підміняти судовий процес або створювати додаткові аргументи для боржників, які тривалий час ігнорують свої кредитні зобов’язання.

ПАТ «Українська інноваційна компанія» продовжить захищати свої права, стягувати заборгованість із позичальників та спрямовувати повернені активи на задоволення вимог кредиторів.

ПАТ «Українська інноваційна компанія»