Після окупації Криму та частини Донбасу ПАТ «Укрінком» (колишня назва — «Укрінбанк») утратило доступ приблизно до 30% кредитного портфеля. Держава досі не визначила джерело покриття цієї частини фінансового дефіциту.

Після 2014 року близько третини кредитного портфеля ПАТ «Укрінком», пов’язаного з Кримом, Донецькою та Луганською областями, перестало обслуговуватися. Позичальники припинили платежі, а заставне майно опинилося на територіях, де українські суди, реєстри та виконавча служба втратили можливість діяти.

Цей випадок порушує ширше питання державної політики. ПАТ «Укрінком» зберігає повний обсяг зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами за умов недоступності частини активів унаслідок збройної агресії. Українське законодавство залишає джерело фінансування такого розриву невизначеним.

Баланс, у якому бракує активів

Банківська модель проста. Установа залучає депозити та видає кредити. Повернення кредитів забезпечує кошти для розрахунків із вкладниками.

Умовний банк має 100 одиниць активів, 90 одиниць зобов’язань і 10 одиниць власного капіталу. Після втрати доступу до 30 одиниць активів у нього залишається 70 одиниць майна проти 90 одиниць боргів. Капітал акціонерів покриває перші 10 одиниць збитку. Для погашення решти 20 одиниць потрібне додаткове джерело.

Дефіцит можна закрити поверненням кредитів, продажем іншого майна, новим капіталом, компенсацією воєнної шкоди або списанням частини вимог кредиторів. Судове рішення встановлює обов’язок сплатити. Реальні кошти з’являються після повернення активів, залучення капіталу або виплати компенсації.

Заявлені 30% кредитного портфеля потребують незалежної перевірки. До остаточного збитку належать активи, втрата яких прямо пов’язана з окупацією. Аудит має врахувати стан позичальника до 2014 року, вартість застави, наявність поручителів, платежі після початку війни та можливість стягнення з майна на підконтрольній території.

Обов’язок перед вкладником зберігається

Депозит є грошовим зобов’язанням банку. Його розмір зберігається незалежно від результатів стягнення конкретного кредиту.

Стаття 625 Цивільного кодексу України зберігає обов’язок боржника виконати грошове зобов’язання за відсутності коштів. Війна впливає на строки, штрафи та оцінку вини. Основна сума боргу залишається. Це правило захищає вкладника від перенесення на нього ризиків кредитної політики банку.

Після виплати гарантованих сум Фонд гарантування вкладів набуває право вимоги до банку в межах фактично виплачених коштів. Вимоги Фонду до ПАТ «Укрінком» мають правову основу. Фонд стає кредитором і бере участь у процедурі задоволення вимог разом з іншими кредиторами.

Головне питання стосується джерела повернення коштів. Статус кредитора та визнана судом сума боргу визначають юридичні права Фонду. Фактичне погашення залежить від вартості доступних активів.

Суд визнав незаконність рішень державних органів

У 2015 році Національний банк визнав ПАТ «Укрінком», яке на той час мало назву «Укрінбанк», неплатоспроможним. У березні 2016 року регулятор відкликав ліцензію та розпочав ліквідацію. Керівництво компанії пов’язувало кризу ліквідності з воєнними втратами та заявляло про блокування залучення інвесторів. НБУ посилався на порушення нормативів ліквідності та невиконання плану фінансового оздоровлення.

Суди визнали протиправними та скасували рішення про відкликання ліцензії і початок ліквідації. Верховний Суд залишив ці рішення чинними. У 2024 році він також констатував тривалу правову невизначеність, спричинену відсутністю нового рішення НБУ щодо статусу установи після скасування попередніх актів.

Скасування регуляторних актів підтвердило незаконність конкретних дій НБУ і Фонду. Фінансовий стан ПАТ «Укрінком» потребує окремої оцінки. Судова перемога залишила відкритими питання відновлення активів, утрачених через окупацію, та наслідків багаторічного обмеження роботи з кредитним портфелем.

Хто має покрити різницю

Перед вкладником відповідає ПАТ «Укрінком». Акціонери першими несуть збитки в межах власного капіталу. Російська Федерація відповідає за підтверджену шкоду, спричинену агресією та окупацією. Україна може відповідати за додаткові збитки, завдані незаконними рішеннями або бездіяльністю її органів.

Кожен вид відповідальності потребує окремого розрахунку.

У 2025 році Господарський суд Луганської області присудив ПАТ «Українська інноваційна компанія» майже 132 млн доларів збитків з Російської Федерації. Суд пов’язав їх із втратою майна та неможливістю задовольнити кредиторські вимоги через окупацію Криму, частини Донецької та Луганської областей. Це рішення підтвердило причинний зв’язок між російською агресією та конкретною втратою активів ПАТ «Укрінком».

Наступним етапом є виконання рішення українського суду. Для цього потрібні доступні російські активи, міжнародний механізм стягнення або майбутній компенсаційний фонд. Міжнародний Реєстр збитків охоплює шкоду, завдану з 24 лютого 2022 року. Втрати ПАТ «Укрінком» 2014–2015 років перебувають поза його часовими межами.

Який механізм потрібен державі

Україні потрібен загальний закон для підприємств і фінансових установ, які втратили активи через окупацію після 19 лютого 2014 року.

Незалежний аудит має визначити чистий воєнний збиток за кожним активом. Із суми вимоги слід відняти отримані платежі, страхове відшкодування, кошти поручителів, вартість доступного майна та звичайне довоєнне знецінення.

Після перевірки держава може видати спеціальне свідоцтво або облігацію воєнної вимоги. Такий інструмент визнаватиметься активом у процедурі банкрутства та передаватиметься кредиторам. Його погашення відбуватиметься за рахунок конфіскованих російських активів, репарацій або міжнародного компенсаційного фонду.

Державне фінансування має супроводжуватися переходом до України прав вимоги до Росії, позичальників, поручителів і заставного майна. Ця конструкція запобігатиме подвійному відшкодуванню.

Вимоги Фонду гарантування також можна розділити за походженням збитку. Звичайні банківські втрати погашатимуться з майна боржника. Підтверджена воєнна шкода може бути відстрочена або обміняна на державний інструмент воєнної вимоги.

Справа ПАТ «Укрінком» показує прогалину, яка стосується всієї економіки. Держава вимагає повного виконання зобов’язань і досі не створила механізму перетворення доведених втрат від окупації на актив для розрахунку з кредиторами.

За чинної моделі економічну ціну російської агресії сплачують українські вкладники, фінансові установи, кредитори, акціонери та система гарантування вкладів.

ПАТ «Укрінком» вважає за необхідне надати публічне пояснення своєї позиції у зв’язку із заявами представників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, озвученими під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України щодо діяльності Фонду.

Відео з засідання можна переглянути тут — https://www.youtube.com/live/Xlczk123228

Позиція компанії стосується системної проблеми. Фонд гарантування, будучи стороною багаторічного спору з ПАТ «Укрінком», одночасно претендує на роль кредитора, адміністратора активів, комунікатора з боржниками, публічного оцінювача дій компанії та фактичного тлумача судових рішень. Така концентрація ролей створює конфлікт інтересів і формує підґрунтя для маніпулятивної комунікації.

ПАТ «Укрінком» виступає за правове, прозоре і документально підтверджене врегулювання всіх питань, пов’язаних із колишнім ПАТ «Український інноваційний банк» / ПАТ «Укрінбанк». Основою такого врегулювання мають бути остаточні судові рішення, первинні документи, точні фінансові розрахунки та рівність сторін перед законом.

1. ПАТ «Укрінком» та ПАТ «Укрінбанк» — це одна організація

ПАТ «Укрінком» є новим найменуванням юридичної особи, яка раніше діяла як ПАТ «Український інноваційний банк» / ПАТ «Укрінбанк». Юридична особа зберегла той самий ідентифікаційний код 05839888, власну правову історію, активи, зобов’язання та корпоративну безперервність.

Сучасна судова практика Верховного Суду прямо фіксує значення цієї обставини. У справі №913/266/20 Верховний Суд виходив із того, що ПАТ «Укрінбанк» і ПАТ «Українська інноваційна компанія» є однією юридичною особою з одним і тим самим кодом ЄДРПОУ, а зміни до статуту та найменування не є реорганізацією і самі собою не змінюють обсяг прав та обов’язків юридичної особи щодо зобов’язань, які виникли раніше.

Саме тому спрощена публічна теза Фонду про відсутність у ПАТ «Укрінком» зв’язку з ПАТ «Укрінбанк» є юридично некоректною. Правове питання полягає у безперервності існування однієї юридичної особи, у межах її банківської та небанківської правосуб’єктності, а також у наслідках дій державних органів після скасування ліквідаційних рішень судами.

У риториці Фонду простежується вибірковий підхід. У спорах щодо активів і прав вимоги Фонд використовує тезу про відсутність правонаступництва. У публічних заявах щодо боргів Фонд описує ПАТ «Укрінком» як колишній банк, який начебто має сплатити Фонду мільярдні суми. Така вибірковість спотворює суть спору і формує хибне уявлення про правовий статус компанії.

2. Фонд фактично ігнорує остаточні судові рішення щодо незаконності ліквідаційних актів

У справі №826/5325/16 суди визнали протиправною та скасували постанову Правління НБУ №180 від 22.03.2016 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Укрінбанк», а також рішення виконавчої дирекції Фонду №385 від 22.03.2016 про початок процедури ліквідації та делегування повноважень ліквідатора банку.

Суди також зобов’язали НБУ вчинити необхідні дії щодо відновлення функціонування ПАТ «Укрінбанк» як банківської установи у стані, який існував до прийняття постанови НБУ №180. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 відповідні рішення були залишені без змін. Постановою Верховного Суду від 24.02.2021 НБУ було відмовлено у перегляді цієї справи. Постанова Верховного Суду є остаточною.

Ці рішення мають обов’язкову силу. Вони створюють правову реальність, яку Фонд повинен враховувати у власних діях, листах, публічних заявах і судових позиціях.

ПАТ «Укрінком» вважає, що Фонд фактично не виконує ці судові рішення. Фонд продовжує діяти та комунікувати з боржниками, державними органами і парламентськими майданчиками так, ніби скасоване рішення про початок ліквідації залишається безумовною підставою для управління юридичною особою, її активами і відносинами з боржниками.

Остаточне судове рішення має виконуватися. Державна установа, яка перебуває у спорі з приватною юридичною особою, не може замінювати виконання судового акта власними листами, адміністративними висновками чи публічними заявами.

3. Закон №590-IX потребує правового застосування, а не політичного перебільшення

Фонд регулярно посилається на Закон №590-IX і подає його як універсальне пояснення власного контролю над ситуацією навколо ПАТ «Укрінбанк» / ПАТ «Укрінком». Такий підхід спрощує і спотворює зміст закону.

ПАТ «Укрінком» визнає, що Закон №590-IX змінив регулювання банківського ринку та наслідків оскарження актів НБУ і Фонду. Водночас жодне положення цього закону не дає Фонду повноваження ігнорувати остаточні судові рішення, самостійно переоцінювати висновки суду або використовувати адміністративні листи як інструмент блокування майнових прав юридичної особи.

Верховний Суд у подальшій практиці звертав увагу на правову невизначеність, яка виникла після скасування судом рішень НБУ та Фонду і відсутності належних дій з боку уповноважених державних органів. Судова практика також вказує, що саме НБУ як орган банківського нагляду мав приймати належні рішення після скасування актів про відкликання ліцензії та ліквідацію.

Наслідки цієї невизначеності не можуть перекладатися на ПАТ «Укрінком», його акціонерів, кредиторів, вкладників і боржників. Держава повинна забезпечити правову визначеність, а Фонд повинен діяти в межах закону і судових рішень.

4. Листи Фонду до боржників ескалюють конфлікт і створюють ризик подвійного стягнення

Проблема виходить за межі публічних виступів. Фонд системно втручається у відносини ПАТ «Укрінком» із боржниками колишнього ПАТ «Укрінбанк».

У листі ФГВФО за підписом Віктора Новікова Фонд формулює позицію, за якою ПАТ «Укр/ін/ком» позбавлене права стягувати заборгованість із боржників банку, а повернення заборгованості на користь ПАТ «Укр/ін/ком» Фонд вважає неналежним виконанням зобов’язання.

Такі листи мають практичний ефект прямого втручання у майнові відносини. Боржники отримують сигнал від державної установи про ризик невизнання платежів на користь ПАТ «Укрінком». Це демотивує боржників виконувати договори або судові рішення, створює штучну невизначеність і підвищує ризик подвійних вимог.

Показовою є відповідь Фонду адвокату Дорошенку щодо ТОВ «Чернігівський домобудівельний комбінат». У цьому документі Фонд заперечує статус ПАТ «Українська інноваційна компанія» як кредитора конкретного боржника і водночас повідомляє про відсутність можливості видати довідку про повне погашення заборгованості через відсутність у Фонду та уповноваженої особи необхідних документів.

Така позиція створює для боржників правову пастку. Фонд блокує або ускладнює виконання на користь ПАТ «Укрінком» і одночасно не забезпечує боржнику належного документального механізму закриття зобов’язання. У результаті конфлікт штучно підтримується, судові процеси множаться, а реальне повернення коштів затягується.

5. Виступ представників Фонду на ТСК є ескалацією конфлікту

Під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради представники Фонду подали звернення ПАТ «Укрінком» як «маніпуляцію», «тиск на суди» і спробу дискредитації державної установи.

Звернення до Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України є законним механізмом парламентського контролю за діяльністю державної установи. Фонд управляє значними активами, продає майно банків, формує правові позиції щодо боржників, веде десятки судових спорів і заявляє власні кредиторські вимоги. Така діяльність має бути предметом парламентської уваги.

Фонд під час засідання ТСК змістив предмет обговорення. Питання про дії Фонду, його листи до боржників, виконання судових рішень, прозорість процедур і конфлікт ролей було переведено у площину репутаційної атаки на заявника. ПАТ «Укрінком» було представлено як боржника, який начебто використовує парламентський майданчик для ухилення від відповідальності.

Цей підхід є маніпулятивним. Оцінка звернення має ґрунтуватися на фактах, документах, судових рішеннях, листуванні Фонду з боржниками, фінансових розрахунках і правовому аналізі. Особа заявника та наявність спору з Фондом не усувають права ПАТ «Укрінком» звертатися до органу парламентського контролю.

Кількість судових справ між Фондом і ПАТ «Укрінком», озвучена представниками Фонду, засвідчує масштаб конфлікту. Вона сама собою не доводить правоту Фонду. Для належної оцінки потрібна відкрита матриця таких справ: сторони, предмет спору, процесуальний статус, остаточні рішення, зв’язок із активами, вимогами кредиторів, боржниками та правовим статусом юридичної особи.

6. Заява про 1,6 млрд грн потребує повного розрахунку

Фонд заявляє, що є одним із найбільших кредиторів ПАТ «Укрінком» і озвучує суму близько 1,6 млрд грн. ПАТ «Укрінком» визнає суспільний інтерес до прозорого врегулювання всіх зобов’язань, включно з можливими вимогами Фонду.

Публічне використання цієї суми має супроводжуватися детальним розрахунком. Фонд повинен пояснити правову природу вимоги, дату її виникнення, структуру суми, склад тіла вимоги, нарахування, черговість задоволення, джерела підтвердження, стан судового визнання та співвідношення з виплатами, які ПАТ «Укрінком» здійснювало вкладникам і кредиторам.

Також необхідно врахувати стягнення з боржників, фактичні виплати, судові рішення щодо конкретних вимог, стан кредитного портфеля і документи, які підтверджують або спростовують окремі елементи розрахунку.

Без такої деталізації цифра 1,6 млрд грн перетворюється на інструмент репутаційного тиску. Фонд використовує її як політичний аргумент, поєднуючи тему боргу з темою бюджету та фінансування армії. Підтримка обороноздатності держави є безумовним пріоритетом. Саме тому питання повернення коштів має вирішуватися юридично бездоганно, з максимальною прозорістю і без інформаційного тиску на суди, боржників та кредиторів.

ПАТ «Укрінком» зацікавлене у цивілізованому розрахунку з кредиторами, державою, вкладниками та Фондом. Такий розрахунок можливий на основі документів, судових рішень, первинної бухгалтерії, прозорого графіка і правової визначеності.

7. Конфлікт ролей Фонду має бути предметом парламентського контролю

Ключова системна проблема полягає у конфлікті ролей Фонду. У чинній моделі Фонд одночасно заявляє себе кредитором, адміністратором процедури, управителем активів, продавцем майна, суб’єктом, який комунікує з боржниками, учасником судових процесів і органом, що впливає на порядок задоволення вимог кредиторів.

Така концентрація повноважень потребує підвищеного контролю. Коли орган одночасно претендує на гроші, управляє активами, формує правову позицію щодо боржників і публічно дискредитує опонента, парламент має підстави перевірити його дії на прозорість, неупередженість і відповідність закону.

Фонд повинен доводити свою добросовісність діями: виконанням судових рішень, розкриттям документів, прозорими розрахунками, коректною комунікацією, чітким розмежуванням власних ролей і повагою до права сторін на судовий захист.

Довіра до державної установи формується через підзвітність і правову визначеність. Статус державної установи не звільняє Фонд від обов’язку діяти в межах закону.

8. Публічна риторика Фонду потребує фактичної перевірки

ПАТ «Укрінком» звертає увагу на ширшу тенденцію в комунікації Фонду. Представники ФГВФО часто подають складні правові та фінансові питання у спрощеній рекламній формі. Окремі факти перетворюються на широкі висновки, які потребують методології, документів і незалежної перевірки.

Ця модель проявляється у публічних заявах Фонду щодо іноземних fintech-інвесторів, євроінтеграції, продажу банків, ефективності процедур і спору з ПАТ «Укрінком». Реальні факти у таких заявах часто поєднуються з перебільшеними висновками, що створює викривлене сприйняття.

У випадку ПАТ «Укрінком» складна судова історія, питання одного коду ЄДРПОУ, скасованих актів НБУ і Фонду, Закону №590-IX, листів до боржників і фактичних виплат вкладникам зводяться до зручного публічного ярлика. Такий підхід ускладнює врегулювання і підриває довіру до об’єктивності позиції Фонду.

ПАТ «Укрінком» наполягає на документальній перевірці кожної тези. Заяви Фонду мають підтверджуватися судовими рішеннями, первинними документами, фінансовими розрахунками, методиками оцінки та відкритими даними.

9. Позиція ПАТ «Укрінком»

ПАТ «Укрінком» заявляє свою позицію з кількох ключових питань.

Перше. Остаточні судові рішення у справах щодо протиправності рішень НБУ та Фонду мають виконуватися. Фонд повинен враховувати скасування рішення №385 та діяти відповідно до правових наслідків такого скасування.

Друге. ПАТ «Укрінком» є юридичною особою з історією ПАТ «Укрінбанк», тим самим кодом ЄДРПОУ 05839888 і безперервністю прав та обов’язків. Питання банківської ліцензії та спеціальної банківської правосуб’єктності потребує окремого правового аналізу, відмінного від питання існування самої юридичної особи.

Третє. Листи Фонду до боржників, у яких ставиться під сумнів належність виконання на користь ПАТ «Укрінком», ескалюють конфлікт і створюють ризик подвійного стягнення. Кожна конкретна вимога має вирішуватися у судовому або договірному порядку, із належними доказами повноважень і титулу кредитора.

Четверте. Заяви про 1,6 млрд грн мають супроводжуватися повним розрахунком. Без розрахунку ця цифра працює як інструмент інформаційного тиску.

П’яте. Звернення ПАТ «Укрінком» до Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради є законним інструментом парламентського контролю. Фонд має відповідати на зміст звернення фактами і документами, а не репутаційними оцінками заявника.

Шосте. ПАТ «Укрінком» готове до прозорого врегулювання відносин із кредиторами, вкладниками, державою та Фондом. Основою такого врегулювання мають бути судові рішення, первинні документи, реальні розрахунки та рівність сторін перед законом.

10. Що має зробити Фонд

ПАТ «Укрінком» закликає Фонд гарантування вкладів фізичних осіб перейти від публічної ескалації до документальної та правової площини.

Фонд має оприлюднити детальний розрахунок заявленої вимоги до ПАТ «Укрінком»; надати перелік усіх судових справ між Фондом і компанією із зазначенням предмета та процесуального статусу; розкрити листи, які Фонд направляв боржникам ПАТ «Укрінбанк» / ПАТ «Укрінком» із застереженнями щодо платежів; пояснити правову підставу тверджень про неналежність сплати на користь ПАТ «Укрінком»; надати інформацію щодо документів банку, первинних кредитних справ і їх фактичного місцезнаходження; забезпечити повагу до остаточних судових рішень.

ПАТ «Укрінком» підтримує державний контроль, прозорість фінансової системи і захист прав вкладників. Компанія виступає проти свавільного трактування закону державною установою, яка сама є стороною конфлікту.

Суть позиції ПАТ «Укрінком» є чіткою: вкладники, кредитори, держава і суспільство зацікавлені у законному, прозорому та ефективному поверненні коштів. Досягнення цієї мети потребує виконання судових рішень, припинення ескалації, відкритого розкриття документів і відмови від маніпулятивної публічної риторики.

23 червня 2026 року Касаційний господарський суд ухвалив постанову у справі № 913/266/20(913/282/25), якою відмовив у задоволенні касаційних скарг Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду.

Суд касаційної інстанції залишив у силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими було затверджено мирову угоду між ПАТ «Українська інноваційна компанія» та ПрАТ «Оболонь» у межах справи щодо стягнення заборгованості за кредитом.

Згідно з умовами мирової угоди, ПрАТ «Оболонь» має сплатити на користь ПАТ «Українська інноваційна компанія» заборгованість у розмірі 284 млн грн.

ПАТ «Українська інноваційна компанія» вітає рішення суду, оскільки його реалізація створює додаткові правові та фінансові передумови для задоволення вимог кредиторів компанії.

Для ПАТ «Укрінком» це рішення має принципове значення, адже підтверджує чинність судових рішень щодо затвердження мирової угоди та відкриває шлях до практичного виконання домовленостей із боржником.

Члена Наглядової ради ПАТ «Укрінком», доктора юридичних наук, академіка Національної академії правових наук України Василя Івановича Шакуна нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України з нагоди 105-річчя Національної академії внутрішніх справ.

Відзнака стала визнанням багаторічної наукової, освітньої та професійної діяльності Василя Шакуна, а також його вагомого внеску у розвиток правової науки, кримінології та підготовку фахівців для системи внутрішніх справ України.

Професійна біографія Василя Шакуна тісно пов’язана з Національною академією внутрішніх справ. У цьому навчальному закладі він пройшов значний шлях від викладацької та наукової роботи до керівних посад. У 1997–2012 роках Василь Шакун працював першим проректором академії, а нині є професором кафедри кримінального права Національної академії внутрішніх справ.

Василь Шакун є доктором юридичних наук, професором, академіком Національної академії правових наук України, генерал-майором міліції. Його наукова діяльність зосереджена на питаннях кримінального права та кримінології, дослідженні причин злочинності, механізмів її запобігання та розвитку сучасної кримінально-правової політики.

У ПАТ «Укрінком» вітають Василя Івановича Шакуна з високою урядовою відзнакою та висловлюють повагу до його багаторічної праці, професійної репутації й внеску в українську правничу школу.

Відзнака Василя Шакуна стала частиною ширшого визнання професійної та громадської діяльності членів Наглядової ради ПАТ «Укрінком». За час повномасштабного вторгнення росії в Україну п’ятеро членів Наглядової ради компанії були нагороджені державними, урядовими та регіональними відзнаками.

Зокрема, член Наглядової ради ПАТ «Укрінком», відомий український підприємець Сергій Миколайович Вовченко отримав звання «Почесний житель Київщини». Сергій Вовченко є головою Наглядової ради ПрАТ «Молочний альянс», однієї з провідних молочних компаній України, що об’єднує відомі українські бренди, серед яких «Яготинське», «Пирятин» та «Славія». Його відзначено за багаторічну працю, громадську активність, благодійну та волонтерську діяльність, а також внесок у розвиток Київської області.

26 травня 2026 року Банківська комісія ICC Ukraine провела Круглий стіл «Капітал відновлення: роль банківського сектору», присвячений ролі банківського сектору у відновленні України, залученні інвестицій, розвитку кредитування бізнесу та адаптації українського фінансового законодавства до стандартів ЄС.

Захід відкрив Генеральний секретар ICC Ukraine Олексій Кожанов, наголосивши на важливості консолідації зусиль влади, банків та бізнесу для фінансування відбудови та ролі і інструментів ICC Ukraine в цьому.

Євродирективи як умова інвестиційної привабливості

Учасники сесії окремо зупинилися на необхідності імплементації положень Директиви 2014/59/ЄС про відновлення та врегулювання банків, Директиви 2014/49/ЄС про системи гарантування вкладів, а також пов’язаних актів ЄС щодо ліквідації кредитних установ, непрацюючих кредитів, відкритого банкінгу та капітальних вимог.

На думку учасників, адаптація українського законодавства до цих стандартів має відбуватися не через механічне копіювання норм ЄС, а через якісну гармонізацію з урахуванням воєнних умов, структури українського банківського сектору, стану судової системи та потреб відбудови

Володимир Клименко, Голова Банківської комісії ICC Ukraine:
«Якщо Україна прагне членства в ЄС, дисгармонія у сфері банківської неспроможності має бути усунута. Законодавство повинно забезпечувати правову визначеність, захист кредиторів і зрозумілі правила для іноземних партнерів».

Захист кредиторів і арбітраж як основа здешевлення кредитного ресурсу

Високі ставки зумовлені не лише макроекономікою, а й юридичними ризиками (проблеми з іпотекою, зловживання банкрутством, мораторії).

Дмитро Тиліпський, партнер юридичної компанії EQUITY:
«Банки закладають юридичні ризики у вартість кредиту. Посилення прав кредиторів, обмеження недобросовісних процесів та підвищення ефективності заставного права прямо знизять вартість фінансування для бізнесу».

Окремий акцент було зроблено на міжнародному арбітражі. Учасники сесії підкреслили, що арбітраж ICC є одним із ключових інструментів довіри для іноземних інвесторів, особливо в умовах, коли рівень довіри до національної судової системи залишається недостатнім.

Девелопмент і проєктне фінансування: банкам потрібна нова роль

Довоєнна модель девелопменту (кошти фізосіб) упала з $9,8 млрд у 2021 році до $2,2 млрд у 2023 році. Банкам потрібні нові продукти із залученням escrow-рахунків та програм підтримки.

Ігор Райков, засновник Київської школи девелопменту, «Спільнота», 13 бригада НГУ «Хартія»:
«Після падіння інвестиційного попиту стара модель фінансування будівництва більше не може забезпечувати стабільний розвиток ринку. Для запуску проєктів сьогодні необхідний значно більший власний капітал та інструменти дофінансування касових розривів». Павло Матіяш, CEO Activitis звернув увагу на необхідності розробки механізму практичної реалізації даної проблематики.

Інституційна якість є ключем до капіталу

Інвестори очікують на прозоре регуляторне середовище та незалежний суд, який захищає власність .

Михайло Соколов, народний депутат України:

«Україні потрібно не косметично оновлювати окремі норми, а перезавантажити підхід до фінансового регулювання, захисту власності, реалізації застав та відповідальності державних інституцій».

Страхування воєнних ризиків як умова кредитування та інвестицій

Окремий блок сесії був присвячений страхуванню воєнних ризиків. Представники страхового ринку наголосили, що без страхування ризиків війни значна частина банківського кредитування, проєктного фінансування, експорту, лізингу та інвестицій залишатиметься заблокованою.

Андрій Семченко, голова правління СК  «ІНГО»:
«Ринок поступово відновлює здатність  покривати воєнні ризики для бізнесу (об’єкти, логістика, інфраструктура), але ключовою проблемою є ціна. Страхування має сприйматися не як додаткові витрати, а як базова умова безпеки».

Денис Ястреб, голова НАСУ, наголосив на «необхідності ширшого впровадження культури de-risking в Україні».

Учасники дискусії підтримали ідею розвитку механізмів компенсації страхової премії, залучення міжнародних перестраховиків, співпраці з EBRD, DFI/EFI-інституціями, Lloyd’s market та українськими страховиками. Метою має стати зниження ефективної вартості страхування воєнних ризиків до рівня, прийнятного для бізнесу та банків, та  .

Також серед спікерів круглого столу були, Ольга Білай, директорка-розпорядниця Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, представник СБУ, Тарас Семенюк, політолог, Тетяна Краснопольська, представник USUBC, Сергій Дідковський, Науковий парк адитивних технологій КПІ, модератор заходу.

За підсумками круглого столу Банківська комісія ICC Ukraine розпочинає підготовку аналітичного документа з рекомендаціями для Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, профільних міністерств та інших державних інституцій.

До документа планується включити пропозиції щодо:

– імплементації ключових банківських директив ЄС;

– гармонізації процедур відновлення, врегулювання та ліквідації банків;

– посилення прав кредиторів і заставодержателів;

– захисту інвесторів через арбітражні механізми ICC;

 – розвитку проєктного фінансування відбудови;

– запуску комплексних продуктів «кредит + страхування воєнного ризику + міжнародне перестрахування»;

– стимулювання кредитування МСБ;

– розвитку open banking та цифрових фінансових сервісів;

– підвищення прозорості процедур реалізації активів;

– залучення іноземних банків, фондів, страхових і перестрахових компаній до українського ринку.

В ICC Ukraine наголошують, що банківський сектор має стати не пасивним утримувачем ліквідності, а повноцінною інфраструктурою відновлення України. Для цього потрібні зрозумілі правила, європейські стандарти, ефективний захист кредиторів, страхування ризиків, міжнародний арбітраж і системна робота з інвесторами

Джерело

Спір навколо ПАТ «Українська інноваційна компанія» давно вийшов за межі історії одного банку. Він став тестом для української правової системи: чи здатна держава забезпечити виконання остаточних судових рішень, захист права вимоги та стабільність цивільного обороту.

У центрі конфлікту — ПАТ «Укрінком», колишній ПАТ «Український інноваційний банк». Верховний Суд уже сформулював ключовий висновок: ПАТ «Укрінбанк» і ПАТ «Укрінком» є однією юридичною особою з кодом ЄДРПОУ 05839888 та єдиним обсягом прав і обов’язків. Зміна найменування і статуту не створила нового суб’єкта та не припинила раніше набуті права вимоги.

Цей висновок має практичне значення. Якщо юридична особа зберегла свої права, її боржники мають виконувати зобов’язання. Інакше будь-який борговий спір перетворюється на нескінченну дискусію про назву кредитора, його історію, реєстраційні дії та позицію державних органів.

Найпоказовіший приклад — справа з ПрАТ «Оболонь». Господарський суд Луганської області затвердив мирову угоду, за якою «Оболонь» має сплатити Укрінкому 283,3 млн грн за кредитними договорами. Для кредиторів Укрінкому це реальне джерело погашення вимог у процедурі банкрутства. Для ринку — сигнал, що борги за кредитами можуть бути стягнуті навіть після багаторічного спору.

При цьому, «Оболонь» та «Укрінком» заключили мирову угоду та готові співпрацювати в контексті погашення заборгованості. Але!

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та його уповноважені особи оскаржують цю мирову угоду, посилаючись на власне бачення статусу Укрінбанку. Така позиція створює правову невизначеність і фактично допомагає боржникам відкладати платежі. Кошти, які могли б поповнити майнову масу та піти на розрахунки з кредиторами, залишаються заблокованими у процесуальних спорах.

Окремий ризик проявився у Миколаївській справі. У спорі про стягнення заборгованості суд ухвалою скасував реєстраційні дії 2016–2017 років щодо Укрінкому та доручив державному реєстратору Миколаївської міської ради вилучити відповідні записи з ЄДР. Такий підхід підміняє предмет спору: замість розгляду питання про борг суд фактично втручається у правовий статус кредитора. Законність цих реєстраційних дій уже перевірялася судами, а відповідні висновки Верховного Суду мають обов’язкову силу.

Для бізнесу ця ситуація небезпечна своєю відтворюваністю. Боржник отримує модель поведінки: оспорювати статус кредитора, ініціювати звернення до реєстраторів чи муніципальних органів, створювати сумнів щодо належного отримувача платежу та роками уникати виконання зобов’язань. Така практика здорожчує кредитування, підриває довіру до судів і знецінює забезпечення за договорами.

Правова позиція Укрінкому тримається на трьох простих тезах. Перша: правосуб’єктність компанії підтверджена судовими рішеннями. Друга: борги за кредитними договорами підлягають виконанню. Третя: кошти від стягнення мають працювати в інтересах кредиторів у процедурі банкрутства.

Держава зацікавлена у передбачуваному фінансовому ринку. Передбачуваність починається з поваги до остаточних судових рішень. Якщо Верховний Суд підтвердив тотожність юридичної особи, нижчі суди, реєстратори, органи місцевого самоврядування та учасники спорів мають діяти в межах цього висновку.

Справа Укрінкому демонструє базову проблему української економіки: активи часто існують, боржники відомі, судові рішення ухвалені, а виконання блокується процесуальними маневрами. В інтересах ринку — припинити цю практику. Боржники мають платити за договорами, кредитори мають отримувати належне, а судове рішення має завершувати спір.

До відома акціонерів та контрагентів ПАТ «Українська інноваційна компанія».

Повідомляємо, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 13.01.2026 року у справі № 913/266/20 (913/282/25) затверджено мирову угоду у справі за позовом ПАТ «Українська інноваційна компанія» до ПрАТ «Оболонь» про стягнення заборгованості за кредитними договорами у сумі 283 318 425,60 грн.

Відповідно до умов мирової угоди ПрАТ «Оболонь» повністю визнає зазначену заборгованість перед ПАТ «Українська інноваційна компанія» та зобов’язується сплатити її не пізніше п’яти робочих днів з моменту набрання законної сили ухвали суду про затвердження мирової угоди.

Вітаємо ухвалення цього судового рішення, оскільки його реалізація, без сумніву, сприятиме якнайшвидшому виконанню ПАТ «Українська інноваційна компанія» своїх зобов’язань перед кредиторами, з огляду на те, що ПрАТ «Оболонь» є одним із найбільших позичальників компанії.

Голова Наглядової ради ПАТ «Укрінком» Володимир Олександрович Клименко отримав відзнаку Міністерства оборони України — пам’ятну медаль «За благодійну діяльність». Нагородження є знаком офіційної вдячності за внесок у благодійні ініціативи та підтримку, спрямовані на допомогу українським захисникам.

Відповідно до посвідчення до нагороди, Володимира Клименка нагороджено пам’ятною медаллю «За благодійну діяльність».

Про нагороду

Пам’ятна медаль «За благодійну діяльність» — це відзнака, якою відзначають осіб за благодійний внесок і практичну допомогу, спрямовану на підтримку обороноздатності та забезпечення потреб військових і постраждалих від війни. Формат «пам’ятної медалі» використовується як інструмент публічного визнання меценатської та волонтерської підтримки у сфері оборони.

Благодійна підтримка як послідовна позиція

У діяльності Володимира Клименка та пов’язаних із ним ініціативах благодійний напрям має тривалий і системний характер. Зокрема, у 2014 році було задекларовано підтримку української армії та створення благодійного фонду «Сила єдності» для допомоги військовим і переселенцям. 

Також зазначається, що Володимир Клименко є засновником благодійної організації «Сила Єдності».

ПАТ «Укрінком» вітає Володимира Клименка з отриманням відзнаки та розглядає це нагородження як підтвердження важливості відповідальної громадянської позиції бізнесу й управлінців у час, коли підтримка Сил оборони та гуманітарні ініціативи мають критичне значення для країни.

Шановні акціонери та вкладники ПАТ «Українська інноваційна компанія»!

Повідомляємо, що рішенням Господарського суду Луганської області від 26.11.2025 року у справі № 913/266/20(913/214/25) позов ПАТ «Українська інноваційна компанія» до російської федерації про відшкодування шкоди, завданої внаслідок широкомасштабної збройної агресії, задоволено повністю.

Суд постановив стягнути з держави російської федерації на користь ПАТ «Українська інноваційна компанія» збитки у розмірі 53 704 640,45 доларів США.

Також рішенням передбачено стягнення з держави російської федерації судового збору в дохід Державного бюджету України та видачу наказів після набрання рішенням законної сили.

Вітаємо наших акціонерів та вкладників із цією важливою перемогою.

Із текстом рішення можна ознайомитися за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/132389358