Почему Украина проиграла Польше, причем тут украинские чиновники и когда у нас появятся кооперативные банки для ФОПов?

В 1992 году в разговоре с польскими предпринимателями я слышал преимущественно комплименты в адрес Украины. Мне говорили: “вы сейчас как рванете вперед, мы вас никогда не догоним!”

В 2021 году Украине нужно все чаще обращаться к опыту Польши во многих экономических аспектах. В частности — банковский сектор наших соседей выглядит куда более цивилизованным и многообразным. Помимо коммерческих и филиалов иностранных в Польше существуют кооперативные банки.

Кооперативные банки — не феномен на финансовом рынке, однако именно они отвечают за кредитование малого и среднего бизнеса в Польше.

Они меньше коммерческих. Для них минимальные требования по капиталу составляют 1 млн. евро, тогда как для коммерческих банков — 5 млн. евро.

В Украине такие банки обслуживали бы финансовые потребности ФОПов, небольших семейных, фермерских и “крафтовых” предприятий.

Устойчивость кооперативных банков в Польше обусловлена рядом факторов. Каждый банк обслуживает свою территорию, а значит обладает большим объемом информации о своих клиентах.

Такая локализация позволяет минимизировать убытки от невозврата кредитов. Часть прибыли банки направляют на развитие местных сообществ — финансирование школ и детсадов, организацию спортивных и культурных мероприятий. А значит — они пользуются доверием и уважением у местной громады.

Наличие корпоративных банков в каждом регионе фигурально можно сравнить с банковской децентрализацией.

Ведь каждая громада в лице малого и среднего бизнеса заинтересована в устойчивости своего локального банка, а банк, в свою очередь, заинтересован в экономическом и социальном развитии территории, на которой он работает.

Потому что успешный бизнес — это минимизация убытков по кредитному портфелю и максимизация прибыли банка.

В Украине, напротив, отсутствует устойчивое взаимодействие между банками и малым бизнесом, а сама категория кооперативных банков, кажется, находится за рамками дискуссий о будущем финансового сектора государства.

В этом месте вспомню Даниила Гетманцева и его эпохальное противостояние с ФОПами. Вместо нахождения диалога с малым бизнесом, государство в лице Гетманцева создает для него дополнительные трудности.

Замечу, что концептуально государство является распорядителем собранных налогов, а не источником их возникновения.

Налоги производит бизнес, а функция государства заключается в создании комфортных условий для работы этого бизнеса.

Если говорить о финансовом рынке, то государство ОБЯЗАНО способствовать комфортному кредитованию малого бизнеса.

Потому что малый предприниматель не только не “сидит у него на шее” (простите за столь оскорбительный термин) в форме бюджетника, но и приносит государству налоги.

Почему в Польше есть кооперативные банки, а в Украине нет?

Исторически Украине было не до малого бизнеса. В девяностых выживали, в нулевых государство слилось в экстазе с финансово-промышленными группами, в десятых случился Янукович, повлекший за собой всплеск сепаратизма и утрату части территорий.

А в 2015-2016 году под благим намерением очищения банковского рынка Украины случился банкопад. Вместе с откровенными “помойками” (банками, которые занимались исключительно обналичиваем средств спорного происхождения) они уничтожили десятки ликвидных и перспективных банков.

Тем самым отбив желание у новых игроков заходить на банковский рынок.

Позволю себе процитировать Катерину Рожкову, первого заместителя Главы НБУ. В мае 2020 года в интервью сайту Финклуб она заявила:

“Аналогом кооперативных банков можно назвать объединенные кредитные союзы (ОКС), с учетом запланированного нами расширения возможностей для них. Это надстроечная структура, в которую входят кредитные союзы. ОКС для них по сути может выступать “банком банков” – кредитный союз для кредитных союзов”.

В переводе на простой язык это означает, что банки для малого бизнеса государственного регулятора не интересуют. Вместо них предлагаются некие финансовые организации, не обладающие всем банковским функционалом.

В Польше функционирует более 600 банков, из них 36 – универсальные коммерческие банки, 27 – филиалы зарубежных банков и более 550 – кооперативные банки.

А в Украине нам говорят, что наш предел — это 50-70 банков на всю страну. Возвращаясь к тезису из 1992 года “Украина рванет вперед” приходится вынужденно рефлексировать. А что, если бы мы сразу сделали ставку на системное развитие малого и среднего бизнеса?

Речь идет о фермерах, производителях продуктов питания и одежды, “крафтовиках” и семейных производствах? Создали бы прозрачную налоговую систему для них, способствовали бы развитию кооперативных банков и озаботились не только лишь формированием финансово-промышленных групп.

Наверняка, никакого бы Януковича с его популизмом и логикой советского красного директора не случилось. Не пришлось бы ходить с протянутой рукой по миру, выпрашивая очередной кредит у МВФ.

Для того, чтобы попытаться догнать даже Польшу, нам нужно думать о системных и мировоззренческих вещах. Не потакать всему миру, показывая свою слабость, а самостоятельно заниматься развитием украинской экономики.

Я убежден (пардон за легкий шовинизм) в том, что интеллектуально мы интереснее поляков, но поляки уж точно работоспособнее и ответственнее, чем мы. Потому у них и получилось.

Сбалансирую пессимизм оптимизмом. Я уверен, что рано или поздно НБУ одумается и способствует развитию малого бизнеса. В Украине появятся кооперативные банки. Что Верховная Рада и Кабмин перестанут заниматься “стрижкой овец на ферме” и таки создадут прозрачную систему отношений с ФОПами.

Потому что вы, господа чиновники из НБУ, ВР, Кабмина, ОП и прочих государственных структур и органов, получаете зарплату из наших налогов.

Власть Польши знает, что если не будет предпринимателя, то не будет и власти, не будет государства. Предприниматель — основа экономики, а экономика — одна из основ государственного суверенитета.

Джерело: БІЗНЕС ЦЕНЗОР

Житловий комплекс “Софія Київська” (Києво-Святошинський район області) побудований на кредитні кошти “Укрінбанку”. Компанія –забудовник взяла кредит під заставу землі та майна ЖК, проте кошти так і не повернула. Голова правління “Укрінбанку” Володимир Клименко заявив, що вони будуть витребовувати заставне майно у забудовника ЖК, тож радять потенційним інвесторам бути обачними, віддаючи гроші боржнику

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на УНН.

Клименко розповів, що бенефіціар будівництва ЖК – колишній нардеп і Голова Комітету ВР з питань будівництва Сергій Скуратовський. Його компанія – забудовник “Укрполіскорм” взяла 200 млн грн в “Укрінбанку” на будівництво ЖК, але так і не повернула їх.

“Ми не збираємося відступати і списувати півмільярда гривень на збитки. ЖК “Софія Київська” побудована за кредитні гроші, за гроші, які видав “Укрінбанк”, на жаль, видав, як виявилося, недобросовісному забудовнику – ТОВ “Укрполіскорм”. Вже давно не секрет, хто (чия фігура) стоїть за цією непомітною назвою – “Укрполіскорм”, хто основний вигодонабувач привласнених активів, кому у дохід пішли гроші, отримані від приватних інвесторів за продаж квартир, що знаходяться в іпотеці у банку – Скуратовський Сергій Іванович – у недавньому минулому народний депутат VIII скликання. Глава комітету ВРУ з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства… Зараз вже не сховатися за депутатським статусом. Та й зміна учасників ТОВ “Укрполіскорм”, його по суті фіктивне банкрутство, і навіть зміна забудовника на нову компанію ТОВ “Софія Буд Груп” теж не допоможе”, – коментує голова правління банку.

Клименко додав, що девелопер ЖК “Софія Київська” ТОВ “Софія Буд Груп” оформлена на панамську компанію, але фактично знаходиться під управлінням і контролем Скуратовського.

“Нова компанія – це лише видимість, невдала спроба створити враження чистоти і прозорості, а простіше кажучи – це спроба знову обдурити нових інвесторів, відмити/відбілити свій статус – спроба сказати: “це інша компанія обдурила банк і не повернула отриманий кредит; це хтось інший підробив банківські документи і продав 270 іпотечних квартир громадянам, які нічого не підозрювали; це не ми; ми не обманюємо”.

Обманюєте. Адже кредитор має права на ці квартири і буде наполягати на поверненні боргів. Обманювали і продовжуєте обманювати. Хоча б тому, що будуєте на землі, яка також була передана в іпотеку під кредит “Укрінбанку”, будуєте на землі, право забудови якої теж під іпотекою”, – підкреслив голова правління банку.

Клименко попередив потенційних інвесторів ЖК “Софія Київська” про ризик втратити гроші і квадратні метри, вкладаючи у спірне будівництво.

“Я запевняю вас, що кредитор (“Укрінбанк” – ред) зробить все, щоб повернути кредитні кошти, повернути за рахунок будь-яких джерел. Ми ні перед чим не зупинимося. Цей процес буде системним, послідовним і невідворотним. Ми хочемо, повинні і зобов’язані застерегти всіх потенційних інвесторів ЖК “Софія Київська” – в основі ваших відносин із забудовником лежать неповернені борги на сотні мільйонів гривень, будинки, квартири у яких, ви інвестуєте, будуються на спірній землі, а керують будівництвом все ті ж люди, діяльність яких стала приводом для порушення десятка кримінальних справ, які зараз розслідуються. Відповідальність за виконання зобов’язань перед кожним з вас буде нести компанія, обтяжена тягарем боргів, у якій навряд чи знайдуться джерела, щоб ці борги повернути”, – підсумував він.

Джерело: Цензор.НЕТ

Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» повідомляє про спробу рейдерського захоплення Товариства шляхом внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Про це йдеться в офіційній заяві компанії  Офісу протидії рейдерству при Міністерстві юстиції України, текст якої надійшов до редакції порталу «Банкрутство & Ліквідація».

Згідно отриманої інформації, рейдери намагались змінити за допомогою «чорних» реєстраторів  керівництво компанії та отримати контроль над Товариством та його активами. А саме на місце голови правління «Укрінкому» Алли Ільюченко призначити уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» Артема Караченцова.

«Ініціатором рейдерського захоплення виступив ФГВФО. Формальним приводом для внесення змін до реєстру щодо керівництва «Укрінкому» мало бути Рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 10.08.2020 року «Про продовження процедури виведення ПАТ «Укрінбанк» з ринку з призначення уповноваженої особи», – повідомляє прес-служба «Укрінкому».

За їхніми даними, Фонду було достеменно відомо про наявність Постанови Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду по справі №826/14033/17 від 09.08.2019 року відповідно до якої остаточно було визнано незаконною віднесення ПАТ «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних, та Ухвалу  Вищого адміністративного суду України по справі №826/5325/16  від 23.11.2016 року, відповідно до якої остаточно були скасовано процедуру ліквідації ПАТ «Укрінбанк» та припинено повноваження ліквідатора.

«Крім того, Фонду було відомо про наявність судової заборони щодо вчинення реєстраційних дії відносно ПАТ «Українська інноваційна компанія», яка була встановлена відповідно до ухвали Носівського районного суду Чернігівської області від 28.12.2017 року по справі № 741/1852/17, та яка залишається чинною донині», – говорить прес-служба Товариства.  Та додає: «Не зважаючи на ці судові рішення, Фонд вдався до завідомо злочинних дій, спрямованих на отримання контролю над ПАТ «Укрінком», при цьому залучивши для реалізації злочинного наміру державних реєстраторів ЦНАП Вишгородської міської ради Київської області та ЦНАП Рубіжанської міської ради Луганської області».

«Була застосована класична рейдерська схема.  Спочатку реєстратор у Вишгороді «вимкнула» відомості про наявність судової заборони щодо здійснення реєстраційних дій стосовно «Укрінкому». Потім до ЦНАП Рубіжанської міської ради Луганської області  надійшла заява від Артема Караченцова, який називав себе уповноваженою особою Фонду, й згідно рішення Виконавчої дирекції ФГВФО вимагав зареєструвати його керівником «Укрінкому», – прокоментували події представники юридичного департаменту компанії «Укрінком».

В результаті, спроба рейдерського захоплення «Укрінкому» була попереджена. Зараз Товариство та його активи продовжують знаходитися під повним контролем його власників та акціонерів, а компанія функціоную у звичайному робочому режимі.

При цьому, 16 вересня 2020 року на підставі заяви ПАТ «Укрінком» в Єдиному реєстрі досудового розслідування Рубіжанським відділом поліціі ГУНП в Луганській області було зареєстровано кримінальне провадження 12020130330000930 по факту невиконання працівниками Центру надання адміністративних послуг м. Рубіжне  рішення суду,  що має правову кваліфікацію кримінального правопорушення,  передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу Украіни.

Нагадаємо: «Укрінбанк» наприкінці 2015 р. за рішенням Національного банку України був визнаний неплатоспроможним та відправлений на ліквідацію до Фонду гарантування. Але акціонери та менеджмент «Укрінбанку”», не погоджуючись з цим рішенням,  оскаржили його в судах, перереєстрували «Укрінбанк» як компанію «Укрінком», отримали в управління активи банку, та продовжують роботу з погашення боргів банку перед вкладниками.

Джерело: БАНКРУТСТВО & ЛІКВІДАЦІЯ

Голова Наглядової ради ПАТ  «Українська інноваційна компанія» Володимир Клименко заявляє, що ФГВФО розповсюджує фейкові новини, які шкодять діловій репутації їх компанії.

Про це він заявив в ексклюзивному коментарів журналістам видання.

«Фонд гарантування вкладів фізичних осіб знову на своєму сайті надрукував новину, зміст якої спаплюжує реальні факти. Вони звинуватили «Укрінком» у тому, що ми пішли у контрольоване банкрутство, щоб у такий спосіб уникнути розрахунків з кредиторами банку. Це фейк! Й ми плануємо захищати своє добре ім’я у суді та вимагати від Фонду спростувати цю недостовірну інформацію», – заявив Володимир Клименко.

Також він повідомив, що дійсно, 15 травня 2020 року господарський суд  Луганської області порушив провадження у справі про банкрутство  ПАТ «Українська  інноваційна  компанія» за заявою  ТОВ «ЮС-Металл». Однак ці дії опосередковано були викликані саме діями ФГВФО та зміною українського законодавства у частині процедури банкрутства банків.

«До чого тут контрольоване банкрутство? ТОВ «ЮС-Металл» жодним чином не пов’язаний з ПАТ «Укрінком» крім господарських відносин по наданню послуг по ремонту нашого приміщення. Тобто  говорити про контрольоване банкрутство – неправомірно. Це свідоме поширення недостовірної інформації», – підкреслив Володимир Клименко.

Юридичний радник ПАТ «Укрінком» Олексій Богушко зі свого боку доповнює: «Укрінком»  не розпочинав процедуру банкрутства. Цю процедуру розпочато одним з його кредиторів.  Основна причина скрутного фінансового становища в якому опинилось  ПАТ «УКРІНКОМ»  постанова Великої Палати Верховного суду по справі № 925/695/16  , яка фактично унеможливила роботу компанії щодо стягнення заборгованості зі свої позичальників . В свою чергу це призвело до затримок розрахунків із кредиторами, оскільки основним джерелом погашення зобов’язань  ПАТ «УКРІНОКМ» є  портфель кредитів, наданих ПАТ «УКРІНБАНК» в період його функціонування як банківської установи.

С кредиторами проводилась робота щодо реструктуризації заборгованості перед ними ПАТ «УКРІНКОМ» , були досягнуті певні  домовленості, але не всі кредитори мали бажання чекати , що й призвело до ініціювання ними процедури банкрутства.  Це їх законе право згідно КодексуУкраїни з процедур банкрутства. В свою чергу ми на засіданні суду заперечували проти відкриття справи про банкрутство, кожен має можливість ознайомитись із нашою аргументацією , викладеною в ухвалі Господарського суду Луганської області від 15 травня 2020 року по справі № 913/266/20,    ця ухвала розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Більшо того – ПАТ «Укінком»готується подача апеляційної скаргу на зазначену ухвалу , оскільки вважає, що підприємство може розрахуватися з кредиторами в повному обсязі й процедура банкрутства може цим планам завадити».

Алексій Богушко також акцентує увагу на тому, що згадане рішення Великої палати досить суперечливе й не є остаточним.

«Ми очікуємо що за півроку ситуація може кардинально змінитися . Вже зараз деякі суди не вважають постанову Великої палати  преюдиційною при розгляді інших  справ за участю ПАТ «УКРІНКОМ»  , а саму постанову Великої палати вважають такою , що не містить остаточних висновків , оскільки справа булу направлено на новий розгляд. І це ще не приймаючи дор уваги наявність окремої думки ,складеною 9 суддями Великої палати.

У свою чергу ПАТ «Укрінком» 6 травня цього року подав скаргу до Конституційного суду. На цей час вона розподілена судді-доповідачу. Суть скарги у тому, що Велика палата, скористалась можливістю, наданою їх відповідними нормами Господарського процесуального кодексу, і не вирішила спір по суті (детальніше у матеріалі тут), а направила справу на новий розгляд, фактично перекладаючи функції суду касаційної інстанції на суд першої інстанції. Враховуючи це, ми вважаємо відповідні норм Господарського процесуального кодексу таким, що суперечать Конституції України. Більше того, усуваючи прогалину у банківському законодавстві при вирішенні зазначеної справи, Велика палата  усунула таку прогалину не шляхом тлумачення та застосування діючих норм права, а фактично створивши нову норму права, тим самим перебравши на себе функцію Верховної ради . Якщо Конституційний суд підтримає нашу позицію й визнає відповідні норми Господарського процесуального кодексу України не конституційними – це буде підставою для перегляду зазначеної Постанови Великої палати за виключними обставинами  та як наслідок  до її скасування, – розказує юридичний радник ПАТ «Укрінкому».

Голова Наглядової ради ПАТ  «Українська інноваційна компанія» також заявив, що у Фонда нема жодних підстав стверджувати у своєму повідомлені про те, що «Укрінбанк» у 2016 році вивив на свою користь усі активи фінансової установи, щоб привласнити кошти вкладників банку, кредиторів і держави.

«Цинізм ситуації в чому? У нас на руках є 11-ть актів, які були підписані двадцятьма уповноваженими співробітниками Фонду гарантування вкладів, які у 2016 році передали представникам ПАТ «Укрінком» всі матеріальні цінності та документи. Ми нічого нікуди не виводили. Й ці акти – це підтверджують. Я наголошую, ми зацікавлені виконати всі свої зобов’язання перед кредиторами та вкладниками банку у повному обсязі. Більше того, ми це робимо на протязі всіх чотирьох років.Про це говорять факти. Адже повернув  завдяки рішенню суду свої пасиви та активи, «Укрінком» вже виплатив вкладникам 1 млрд 470 млн грн, та зберіг всі свої активи загальна оціночна вартість яких складає   2 млрд. 321 млн. грн. При цьому пов’язаним особам- не виплачено жодної копійки.  Про що це говорить? Ми готові виконати всі свої зобов’язання перед кредиторами та вкладниками, якщо нам дозволять відновити роботу з стягнення заборгованості з позичальників «Укрінбанку», – наголосив Володимир Клименко.

Й ще, щодо заборгованості перед самим Фондом гарантування вкладів, якою завжди дорікають бенефіціарів«Укрінбанку». За словами Клименко, ПАТ «Укрінком» неодноразово запрошувало сісти за стіл переговорів з представниками ФГВФО.

«Ми наполягаємо на переговорному процесі з керівництвом ФГВФО. Наша мета – максимальне погашення заборгованості «Укрінкома» перед вкладниками» та Фондом- резюмував Володимир Клименко.

Джерело: АРГУМЕНТ

Як Верховний суд забрав на себе функції Верховної Ради та вигадав відсутні норми законодавства.

12 лютого Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив про «епохальне» рішення Великої палати Верховного суду, яке мало розв’язати проблему зомбі-банків. Суд постановив, що незаконно виведені з ринку банки не мають права на відродження як нові компанії без дозволу Національного банку. Не зважаючи на визнання введення адміністрації незаконним – ФГВФО може продовжити працювати у банку до окремого рішення регулятора. Проблема полягає у наступному: таких положень не існує у законодавстві. Тому постає питання про об’єктивність та мотивацію суддів, що виносять таке рішення.

Коротка передісторія питання

Наприкінці 2015 року Національний банк ухвалив рішення про визнання неплатоспроможним і про виведення з ринку ПАТ «Укрінбанк». Акціонери оскаржили рішення в суді, в результаті чого факт виведення банку з ринку, введення тимчасової адміністрації Фонду гарантування вкладів було визнано незаконним.

Улітку 2016 року, вже після відкликання Нацбанком банківської ліцензії, акціонери змінили назву установи, прибрали з переліку КВЕДів банківську діяльність і почали роботу як звичайна компанія під назвою «Українська інноваційна компанія» – «Укрінком». При цьому код ЄДРПОУ не змінився, таким чином, мова йде про одну й ту ж бізнес-одиницю. Велика палата Верховного суду визнала ці дії законними ще у 2018 році.

Фонд гарантування з рішенням про переформатування банку не погоджувався, оскільки втратив можливість управляти його активами. При цьому вкладникам, розміри депозитів яких не перевищували 200 тисяч гривень, Фонд стрімко виплатив близько 1,7 мільярда гривень. Проте, Верховний суд України підтримав «Укрінком». Компанія повернула в управління активи та відшкодувала вкладникам 200+ тисяч понад 1,4 мільярда гривень.

Протягом чотирьох років за судовими справами пильно стежили недобросовісні позичальники «Укрінбанка», які вирішили скористатися ситуацією і поставити під сумнів сам факт необхідності повертати кредити «новій» компанії.

Попри те, що законодавство не передбачає припинення зобов’язань за позиками в разі відкликання банківської ліцензії, позиція та обіцянки Фонду списати частину боргів при погашенні їх тимчасовій адміністрації – підбурювали діяти саме так.

Рішення Великої палати Верховного суду, про яке повідомив ФГВ напередодні, якраз і стосується саме такого спору. Спочатку сторонами виступали «Укрінбанк» та «Первомайський молочноконсервний комбінат». Поручителем «ПМК» виступила відома молочна компанія «Юрія» – «МК «Волошкове поле». Коли «ПМК» не змогла виконати своїх зобов’язань за кредитом, банк звернувся до суду за стягненням заборгованості з позичальника та поручителя. Загальна сума боргу – майже 60 млн грн. Після відкликання банківської ліцензії «Укрінком» передав права вимоги по кредиту фінансовій компанії «Інвест Ресурс». В результаті саме «Інвест Ресурс» і «Юрія» є сторонами спору.

Аргументи «Юрії» будувалися здебільшого на тому, що «Укрінком» не є правонаступником «Укрінбанку», тому повертати гроші не потрібно.

Яке рішення ухвалив Верховний суд?

Попри те, що ані Фонд гарантування, ані Нацбанк, ані «Укрінком» не були сторонами справи «Юрія» проти «Інвест Ресурсу», Велика палата Верховного суду ухвалила рішення, яке регулює саме їх взаємини.

Сухий залишок – справу направили на повторне слухання в суд першої інстанції. Однак, що набагато важливіше, судді постановили обов’язкові тепер для застосування іншими судами «висновки про застосування норм права», які Фонд, скоріш за все, і назвав епохальними.

Так, згідно з рішенням суду:

• будь-які зміни до статуту банку, в тому числі по зміні його найменування, незалежно від знаходження банку під наглядом НБУ або в управлінні Фонду, можливі виключно після погодження з НБУ;
• припинення банком банківської діяльності можливо тільки шляхом ліквідації за рішенням власників або виведення з ринку неплатоспроможного банку під контролем Фонду;
• скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення Фонду про введення тимчасової адміністрації або початок процедури ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банком Фондом;
• фонд припиняє управління банком лише після рішення НБУ про визнання діяльності банка такою, що відповідає законодавству, відновлення банківської ліцензії та повернення банка під нагляд НБУ.

Цікаво, що формулюючи такі висновки, судді не послалися на жоден пункт законодавства. Причина проста: в законах про банки й систему гарантування вкладів таких норм немає. Велика палата, по суті, «винайшла» їх в цьому рішенні, взявши на себе функцію трактування законодавчої прогалини. Хоча його заповнення – виняткова функція парламенту, і «приміряти» на себе його роль – пряме порушення Конституції. Правова ж позиція по «Укрінкому» вже давно сформульована іншими судами з посиланнями на законодавство. Схоже, судді Великої палати навмисно проігнорували ті рішення.

Що не так з висновками суду?

По-перше, не зовсім зрозуміло, чому в «висновках про застосування норм права» згадується «банк». Адже «Укрінком» перестав бути банком з моменту, коли НБУ відкликав ліцензію, а акціонери виключили банківські послуги з переліку видів діяльності. Відповідно, на якій підставі небанківська установа повинна узгоджувати зміни у своєму статуті з НБУ – не зрозуміло. Окрім того, у висновках взагалі не вказано, до застосування якої саме з норм права в рамках конкретного спору вони стосуються.

По-друге, дивним виглядає припис не припиняти роботу тимчасової адміністрації навіть при наявності рішення суду про її незаконність. По суті, ВС наказує не виконувати це рішення, вказуючи, що визнане незаконним рішення все одно породжує правові наслідки. Однак, якщо суд визнав тимчасову адміністрацію поза законом, тобто вона взагалі не повинна була починати свою роботу, говорити про яку-небудь юрисдикцію Фонду гарантування тут взагалі не доводиться.

Крім того, в законодавстві немає поняття «автоматичного припинення» повноважень тимчасової адміністрації, тому з юридичної точки зору, взагалі не зрозуміло, що саме мав на увазі суд.

По-третє, і це, мабуть, найбільш абсурдний пункт, ВС своїм рішенням допускає повернення ліцензії «Укрінбанку» Нацбанком, і тільки після цього пропонує припиняти повноваження тимчасової адміністрації. Очевидно, суддів не збентежив той факт, що в законодавстві немає механізму повернення відкликаної ліцензії: визнання діяльності банку відповідної законодавству. Ті ж юридичні та фізичні особи лише можуть заново організувати банківську структуру і зробити запит у регулятора на нову ліцензію.

Важливо також зазначити, що у «висновках» немає ані слова власне про суть спору: як поводитися боржникам з кредиторами, які перестають бути банками? Адже це важливий аспект: за даними Фонду гарантування, на даний момент про незаконність виведення з ринку з ФВГ і НБУ судяться близько двох десятків банків. І не можна виключати, що частина з них після досягнення своїх цілей може піти шляхом «Укрінкому», реорганізувавшись в фінансову компанію без банківської ліцензії, але маючи всі законні права на стягнення боргів з позичальників.

Що буде далі?

Резонансне рішення Великої палати Верховного суду в справі (фактично) «Укрінкому» вже привернуло увагу юридичної спільноти. Зокрема, правознавці очікують на окремі думки тих 9 суддів палати, які проголосували проти абсурдного рішення, що було прийнято 11 голосами проти 9. Саме там можуть бути сформульовані додаткові аргументи, чому ВС не міг прийняти настільки суперечливий документ.

Очевидно, що правову оцінку такому рішенню, особливо в частині висновків про застосування норм права без посилань на законодавство і з вільним трактуванням відсутніх правових норм, повинен дати Конституційний суд, куди напевно звернеться сторона «Укрінкому». В першу чергу, це стосується власне права ВС заповнювати вакуум законодавства своїми трактуваннями всупереч відомому правовому принципу casus omissus pro omisso habendus est – якщо випадок [в законі] пропущений, потрібно вважати, що його пропущено навмисно [і не намагатися його додумати].

Також свою оцінку можуть дати авторитетні експертні інституції, наукові установи, на думку яких спирається судова система і вищий законодавчий орган. Адже саме на висновках експертів про допустимість перетворення банку у небанківську установу без залучення Нацбанку і будувалася в судах правова позиція «Укрінкому».

Втім, навіть якщо правова новація Верховного суду залишиться непоміченою з боку КСУ, Вищої ради правосуддя, експертного співтовариства, на неї явно відреагують інвестори. Адже негласне право найвищого судового органу на свій розсуд «розширювати межі» законодавчого поля і його тлумачення – це «судова реформа», від якої не врятує ніяка «інвестиційна няня».

Автор: Костянтин Хрустальов

Джерело: Деньги.ua

74 депутата Верховной Рады во главе с Александром Дубинским обратились в Конституционный суд Украины (КСУ) с просьбой разрешить обеспечение судебного иска путем остановки решений Национального банка и Фонда гарантирования вкладов физлиц (ФГВФЛ).

В этом состоит суть их 16-страничного конституционного представления, с текстом которого можно ознакомиться на сайте КСУ.

Депутаты хотят, чтобы КСУ признал незаконными положения кодексов и законов, которые запрещают приостановку судом решений ФГВФЛ и НБУ, в том числе связанных с временной администрацией или ликвидацией банков.

Если КСУ поддержит представление, то суды, получив иски владельцев банков, которые признаны неплатежеспособными, в обеспечение исков смогут приостанавливать работу временной администрации, накладывать аресты на имущество банков и Фонда гарантирования. Все это будет затягивать процессы вывода неплатежеспособных банков с рынка и расчеты с их клиентами. Задержка будет зависеть от длительности судебных разбирательств по поводу законности самого признания банка неплатежеспособным. Такие споры обычно длятся годами.

Инициаторы представления считают, что право на обеспечение иска не может быть ограничено, поскольку такое ограничение противоречит статьями 22 и 55 Конституции (права и свободы гражданина гарантируются Конституцией и защищаются судом).

Заодно депутаты попросили признать неконституционным запрет на обеспечение иска путем остановки решений НКРЭКУ по установлению тарифов на электроэнергию и газ, а также путем остановки решений конкурсной комиссии по отбору членов НКРЭКУ.

Джерело: ФОКУС

В ближайшее время в Большой палате Верховного суда Украины будет рассматриваться дело, которое может во многом определить судьбу украинского финансового рынка.

Банальный, казалось бы, спор двух юридических лиц о взыскании задолженности, по словам юристов, “содержит исключительно правовую проблему“. По факту Большая палата Верховного суда должна будет окончательно решить, является ли ПАО “Укринком“ правопреемником ПАО “Укринбанка“ с сохранением полного объема правосубъектности. А значит, сможет ли незаконно ликвидированный банк вернуть сотни миллионов долгов и вернуть хотя бы часть доверия населения к банковской системе.

• Истоки проблемы

История началась в 2015 году, когда целый ряд украинских банков в силу объективных причин столкнулись с проблемой ликвидности. Причин было несколько: потеря активов на оккупированных территориях, переход всех без исключения госпредприятий на обслуживание в государственные банки, снижение доверия населения к банковской системе в целом и, как следствие, существенный отток депозитов.

При этом еще весной 2015 года “Укринбанк“ занял 20 место в рейтинге надежности крупных и крупнейших банков (журнал “Деньги“ №10, 28 мая – 10 июня 2015 года), а к концу 2015 руководство банка разработало план финансового оздоровления учреждения, включавший, в частности, привлечение 1 млрд грн иностранных инвестиций. Нацбанк тогда даже зарегистрировал инвестиционный договор и утвердил план финансового оздоровления банка, предоставив на его реализацию 180 дней. Но тут же своим решением отнес “Укринбанк“ в числе почти сотни других банков в категорию неблагонадежных, за чем последовал ввод в учреждение временной администрации Фонда гарантирования вкладов физических лиц (ФГВФЛ) и отзыв лицензии.

Данное решение регулятора было оспорено, суд признал решения НБУ и ФГВФЛ противоправными и отменили их. Это судебное решение потом было оставлено в силе Апелляционным и Кассационным административным судом, но вернуться к полноценной работе “Укринбанк“ так и не смог, т.к. еще в ходе начала разбирательств выяснилось следующее: отстоять свою честь и отменить решение Нацбанка украинские законы позволяют, а вот вернуть банковскую лицензию – нет.

• Спасение рядового вкладчика

В сложившейся ситуации акционеры банка нашли единственно легальный выход – переименовать учреждение и работать дальше от имени нового юрлица, созвучного с предыдущим, но не имеющим в своем названии слова “банк“. Конечно, выдавать новые кредиты и привлекать депозиты, не имея банковской лицензии, невозможно, но вот выполнять уже взятые на себя обязательства – вполне.

Так на собрании акционеров в 2016 году ПАО “Укринбанк“ было переименовано в ПАО “Укринком“, акционеры вернули себе контроль над активами компании и начали работу по ликвидации оставшейся задолженности. За три года работы ПАО “Укринком“ выплатило своим вкладчикам 1 млрд 300 млн грн, а это около 2/3 всех обязательств перед держателями депозитов свыше 200 тыс гривен. (200 тыс – максимальная сумма, которую в случае ликвидации банка выплачивает ФГВФЛ; вкладчики, державшие на депозитах более крупные суммы, обычно их лишаются).

На сегодняшний день остаток по выплатам физическим лицам составляет 320 млн грн. Также компания должна будет вернуть ФГВФЛ уже выплаченные им 1,7 млрд грн. При этом долг перед учреждением только трех его крупнейших заемщиков – более 1 млрд грн. По словам акционеров компании, возврат всех долгов заемщиками в сочетании с более эффективным управлением другими активами компании (например, недвижимостью), позволили бы “Укринкому“ очень быстро рассчитаться со всеми оставшимися обязательствами.

• “Бесхозные кредиты“

В 2017 году “Укринком“ начато активную деятельность по взысканию задолженности по ранее выданным кредитам в судебном порядке. До определенного момента работа велась успешно, суды удовлетворяли иски, поданные “Укринком“, тем самым давая возможность рассчитываться с вкладчиками. Но летом 2018 года произошло событие, ставшее подарком для всех недобросовестных заемщиков “Укринбанка“, фактически заморозившее любую деятельность по возврату просроченной задолженности. Так, в одном из дел (о взыскании задолженности с ПАО “Оболонь“) Объединенная палата Верховного суда в составе судей Кассационного хозяйственного суда отменила решения Киевского апелляционного хозяйственного суда и Хозяйственного суда Киева, обосновывая свое решение тем, что ПАО “Укринком“ не приобрела права и обязательства именно банковского учреждения, а потому не может считаться правопреемником “Укринбанка“ по кредитному договору от 03.05.2007 года № 14/07. При этом, Оъединенная палата не указала, кто же, если не “Укринком“, является действующим кредитором по кредитам “Укринбанка“ и должником по обязательствам вкладчиков. Ведь ни Фонд, ни Национальный банк им по закону не являются даже в учреждениях, находящихся во временной администрации либо ликвидации, а само юрлицо “Укринбанк“ продолжает свое существование под названием “Укринком“. Легким росчерком пера судей Обьединенной палаты, начиная с 2018 года, кредиты “Укринбанка“ на общую сумму свыше 4 млрд. гривен стали фактически “бесхозными“, должники по ним получили “бессрочные каникулы“, а вкладчики – туманные перспективы возврата своих вкладов.

Несколько исправило ситуацию уже упомянутое выше решение Кассационного административного суда от 9 августа 2019 года (дело № 826/14033/17 о признании противоправными решения Нацбанка о неплатежеспособности “Укринбанка“ и решения ФГВФЛ о введении временной администрации), которым в рамках прямого спора между Нацбанком, Фондом гарантирования и ПАО “Укринком“ последнего признано правопреемником “Укринбанка“ с сохранением полного объема правосубъектности. В частности, в судебном решении сказано, что “в данном случае имело место транслятивное правонаследование юридического лица, учитывая смену названия, сохранение идентификационного кода юридического лица с сохранением объема правосубъектности“.

Также есть еще несколько решений судов разного уровня по различным спорам (гражданские споры о взыскании кредитной задолженности с физлиц и о взыскании задолженности по депозитам с ПАО “Укринком“, гражданские и хозяйственные споры о зачете встречных требований и ряд других), где “Укринком“ также признан правопреемником “Укринбанка“.

• Выход из проблемы

Юристы говорят, что на сегодняшний день речь идет об “исключительной правовой проблеме“, корни которой – в отсутствии специального закона, регулирующего статус бывшего банка, у которого незаконно отобрали лицензию и который смог доказать это в суде, отменив противоправные решения Нацбанка и Фонда. Точку в этом споре должна поставить Большая палата Верховного суда, где 5 ноября состоится очередное рассмотрение дела о взыскании задолженности с должников “Укринбанка“. Несмотря на то, что судебное рассмотрение этого дела Большой палатой Верховного суда проводится с июля и насчитывает уже несколько заседаний, есть надежда, что ближайшее время высший судебный орган поставит точку в этой исключительной правовой проблеме, дав шанс на справедливость – возврат миллиардных кредитов заемщиками банков, погашение задолженности перед тысячами вкладчиков.

Решение этого дела не только определит будущее вкладчиков и акционеров “Укринбанка“, но и во многом повлияет на дальнейшее развитие всей финансовой системы страны. Глава наблюдательного совета ПАО “Укринком“ уже заявлял о своем желании вернуться на банковский рынок и не исключил возможность оформления новой банковской лицензии (именно по этой причине для него так важен вопрос выплаты всех обязательств “Укринбанка“). А аналитики рынка говорят о необходимых изменениях законодательства, которые позволили бы банкам возвращать незаконно отобранные лицензии. Возможно, Украине удастся частично повторить опыт Польши, где во время кризиса 90-х банки массово превращались в финансовые компании, а затем – после стабилизации ситуации – успешно вернулись к банковской деятельности.

Джерело: Деньги.ua

Нацполиция расследует уголовное производство по факту возможного злоупотребления служебным положением должностными лицами КП “Киевреклама”. Правоохранители установили, что работники указанного КП незаконно демонтировали светодиодные экраны, которые принадлежат ПАО “Укр/Ин/Ком”, и хранили данное оборудование на своем складе. Ранее светодиодные экраны принадлежали ООО “Хайтеч Эдвертайсмент”, но были переданы ПАО “Укр/Ин/Ком” в качестве залога по кредиту. Представители КП “Киевреклама” свои действия поясняют просто: выполняли приказы Департамента градостроительства и архитектуры Киевской горгосадминистрации (КГГА) о демонтаже “слишком яркой” рекламы.

Как стало известно KV, определением от 16 сентября 2019 года Шевченковский районный суд Киева назначил проведение судебной товароведческой экспертизы, которая должна определить стоимость 36 светодиодных экранов с комплектующими (дело №761/35602/19).

Как выяснилось, еще 3 октября 2017 года следственным отделом Шевченковского управления полиции Нацполиции Киева в ЕРДР под №12017100100011681 были внесены сведения об открытии уголовного производства, предусмотренного ч.2 ст. 364 УК Украины – злоупотребление властью или служебным положением, то есть, умышленное, из корыстных побуждений либо в иных личных интересах или в интересах третьих лиц, использование служебным лицом власти или служебного положения вопреки интересам службы, повлекшее тяжкие последствия.

В материалах дела указано, что с 2 декабря 2014 года по 2 октября 2017 года должностные лица КП “Киевреклама” (*) незаконно демонтировали и разместили на своем складском помещении светодиодные экраны с комплектующими. Данное оборудование принадлежит ПАО “Укр/Ин/Ком” (правопреемник ОАО “Укринбанк”) (**). Вследствие таких действий компании ПАО “Укр/Ин/Ком” был нанесен материальный ущерб на общую сумму 16 млн гривен.

Речь идет о том, что указанные светодиодные экраны принадлежали ООО “Хайтеч Эдвертайсмент” (***). В июле 2010 года между указанной фирмой и ОАО “Укринбанк” был заключен кредитный договор на сумму 29,5 млн гривен. Данный договор был рассчитан до января 2016 года. В июне 2014 года стороны заключили договор залога, согласно которому банк мог получить в качестве залога за кредит 59 светодиодных экрана стоимостью 35,04 млн гривен. В декабре 2014 года ОАО “Укринбанк” таки получило указанное оборудование в связи с невыполнением ООО “Хайтеч Эдвертайсмент” своих обязательств по кредитному договору.

Выдержка из материалов дела

В 2016 году работники ПАО “Укр/Ин/Ком” провели на территории Киева плановую проверку светодиодных рекламных экранов с комплектующими. Тогда был установлен факт их похищения в количестве 39 штук, стоимость которых составляет более 16 млн гривен.

“Указанные средства принадлежат вкладчикам банка, а именно гражданам Украины, перед которыми ПАО “Укр/Ин/Ком” имеет обязательства по их возврату, как правопреемник ОАО “Укринбанк””, – указано в судебных материалах.

Правоохранители выяснили, что ПАО “Укр/Ин/Ком” обращалось к КП “Киевреклама” на предмет возвращения светодиодных экранов. Но компании было отказано в связи с тем, что на данное оборудование был наложен арест в рамках некого исполнительного производства ВП №47488667. В дальнейшем указанное производство было закрыто, а арест снят.

Отметим, в судебных материалах не уточняется, с чем связаны такие действия.

В ходе досудебного расследования правоохранители допросили начальника хозяйственного отдела КП “Киевреклама”. Она пояснила, что в период с 2013 года по 2017 год работники КП действительно проводили демонтаж светодиодных экранов, которые якобы были установлены с нарушением требований порядка размещения рекламы – слишком ярко светили. Указанные рекламные средства были помещены на хранение на площадку КП “Киевреклама” по адресу: Киев, ул. Жмеринская, 1. При этом, демонтаж осуществлялся на выполнение приказов Департамента градостроительства и архитектуры Киевской горгосадминистрации (КГГА).

24 июля 2019 года следователь Шевченковского управления полиции, представители КП “Киевреклама”, а также уполномоченные лица и адвокаты ПАО “Укр/Ин/Ком” провели осмотр имущества (светодиодных экранов с комплектующими), в ходе которого было зафиксировано их количество – 36 штук. Где делись еще 3 единицы такого оборудования, в судебных материалах не уточняется.

5 августа 2019 года указанные экраны были признаны вещественными доказательствами в рамках данного уголовного производства.

По данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Хайтеч Эдвертайсмент” было зарегистрировано в мае 2006 года. Учредителем и руководителем компании значится житель Мариуполя Донецкой области – Роман Дуденко. Фирма имеет киевскую “прописку”, а ее уставной капитал составляет 15,9 млн гривен.

ПАО “Укр/Ин/Ком” было создано в октябре 1991 года. До июля 2016 года данное учреждение имело название ПАО “Украинский инновационный банк” (“Укринбанк”), еще ранее – ОАО “Укринбанк”. На данный момент ПАО “Укр/Ин/Ком” зарегистрировано в городе Северодонецк Луганской области. Руководителем компании указана Алла Ильюченко, конечным бенефициаром – Владимир Клименко. Размер уставного капитала ПАО “Укр/Ин/Ком” – 620 млн гривен.

KV неоднократно сообщала о скандалах в сфере наружной рекламы столицы. Главными действующими лицами при этом выступают как работники КП “Киевреклама”, так и чиновники КГГА.

Так, в октябре 2016 года стало известно: в то время, когда обычные предприниматели годами безрезультатно ждут продления своих разрешений на размещение объектов наружной рекламы, чиновники КГГА оперативно выдавали разрешительные документы в “нужные” руки. В августе 2016 года только фирма ООО “МСА-групп” получила десятки разрешений на установку рекламных конструкций, которые впоследствии через свой сайт продавала тем, у кого, по видимому, блата на Крещатике, 36 не было.

Кроме того, в октябре 2016 года при получении взятки был задержан начальник отдела рекламы Департамента градостроительства и архитектуры КГГА. Чиновник, действуя умышленно, из корыстных мотивов, по предварительному сговору с начальником указанного отдела и начальником отдела демонтажей КП “Киевреклама”, требовал неправомерную выгоду у физического лица предпринимателя Пирогова Эдуарда Геннадьевича в размере 6 тыс. грн ежемесячного платежа за непроведение демонтажей его объектов внешней рекламы на нескольких магазинах.

А в начале 2017 года стало известно, что специалисты КП “Киевреклама” не выполнили приказ Департамента градостроительства и архитектуры КГГА в части демонтажа 93 рекламных бордов ООО “Алего”. При этом, в самом департаменте о невыполнении приказа знали и даже покрывали работников КП “Киевреклама”. Более того, ООО “Алего” вместо демонтажа предоставили возможность легализовать лишние рекламные площади. Тогда заместитель председателя комитета Верховной Рады по вопросам законодательного обеспечения правоохранительной деятельности Виталий Куприй потребовал от мэра столицы Виталия Кличко провести проверку указанного КП.

Напомним, с 5 декабря 2017 года обязанности директора КП “Киевреклама” временно исполняет Оксана Дзядевич. Ранее указанным КП руководил Константин Барташ (с декабря 2011 года по июль 2015 года), Наталья Гончарова (с июля 2015 года по июль 2016 года) и Александр Смирнов (с июля 2016 года по декабрь 2017 года). Последний на данный  момент возглавляет Управления рекламы КГГА, в подчинении которого находится КП “Киевреклама”. Деятельность указанного управления координирует заместитель главы КГГА Валентин Мондриевский.

* КП “Київреклама” (код ЄДРПОУ: 26199714)

** ПАТ “Українська інноваційна компанія” (код ЄДРПОУ: 05839888)

*** ТОВ “Хайтеч Едвертайсмент” (код ЄДРПОУ: 34355861)

Фото: коллаж KV

Джерело: КиївВлада

Фонд гарантирования вкладов не публикует опровержения недостоверной информации касательно ПАО “Укринбанк”