ЗАХИСТ УКРАЇНИ ВІД ІНВЕСТОРІВ. ЯК ТСК ПРОТИСТОЇТЬ ПРИВАТНОМУ БІЗНЕСУ
Володимир Клименко, голова наглядової ради ПАТ «Укрінком», спеціально для «Банкрутство & Ліквідація» прокоментував ситуацію щодо сучасного стану справ у резонансній справі, яка склалася між ПАТ «Укрінком» та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Автор: Володимир Клименко, голова наглядової ради ПАТ «Укрінком»
Історія взаємовідносин нашої компанії ”Укрінком” з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вийшла на новий рівень. Раніше ми виграли більшість судів на свою користь.
Не вдаючись в глибокі подробиці, історія почалась саме з того, що НБУ забрав у ПАТ “Укрінбанк” банківську ліцензію. Після того ми змінили назву на ПАТ “Укрінком”.
Вісім років ми судимось за активи компанії та власну репутацію.
Зокрема постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.08.2019 року та Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 року у справі № 826/14033/17 Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 залишено без змін.
Таким чином, в судовому порядку в рамках трьох інстанцій, в тому числі найвищою судовою інстанцією — Верховним Судом України — було підтверджено протиправність рішень НБУ та ФГВФО про запровадження тимчасової адміністрації та початок процедури виведення банку з ринку.
В свою чергу ми двічі відправляли адвокатське звернення та нашу заяву щодо ситуації з “Укрінкомом” на адресу вказаної ТСК.
Ми не отримали відповідь. Вочевидь пані Янченко має упередження щодо “Укрінком”. Розуміємо, що будь які розгляди нашого кейсу з залученням вище вказаної ТСК відбудуться без нашої участі.
Якщо нас не запрошують до розгляду та відмовляються від конструктивного діалогу в правовому полі — то будь яке рішення за участі ТСК буде упередженим та однобоким.
Це очевидно.
Ми вважаємо це продовженням кампанії з дискредитації “Укрінком”. Розуміємо, що цей позичальник, що відправив скаргу, це пан Андрій Табалов з компанії “Первомайський МКК”. Він брав кредит в “Укрінкомі”, а щоби не повертати — він наразі фінансує розміщення матеріалів в ЗМІ, де написана неправдива інформація про нашу компанію.
Пан Табалов вісім років користується кредитом і не обслуговує його. Загальна його заборгованість перед акціонерами та вкладниками “Укрінком” складає більше 230 мільйонів гривень.
Ми розуміємо, що пан Табалов хоче викупити заставне майно за 7% від його вартості. Щоби ФГВФО реалізував його через аукціон, а ПАТ “Укрінком”, який надав йому кредит, нічого не отримав.
Бо ФГВФО реалізує банківські активи за 5-7% від їх ринкової вартості.
Це схема, в якій Табалов перекладає обслуговування свого боргу на акціонерів та вкладників банку, на державний бюджет (з якого кредитують Фонд гарантування). Це дуже схоже на корупцію з залученням посадових осіб.
Стратегічна мета ПАТ “Укрінком” — виплатити гроші всім кредиторам та вкладникам. Доступ до цих грошей ми отримуємо після перемоги у всіх судах, коли стягнемо борги з усіх неплатників. В тому числі — з пана Табалова.
Ми вже виплатили нашим вкладникам більше 1,6 млрд гривень. Фонд виплатив не набагато більше — 1,8 млрд.
Також вважаємо системну публікацію брехливої інформації про нас та ігнорування з боку ТСК інструментом тиску на Суд, де розглядаються справи “Укрінком”.
ФГВФО фактично забрав у мене банк і весь бізнес. Зараз вони хочуть, щоби я та інші акціонери не могли забрати свої гроші з банку.
Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України з захисту прав інвесторів наразі захищає права недобросовісного позичальника, який також має пряме відношення до падіння банку.
Він не повернув кредит і це стало однією з причин втрати ліквідності банка, яка призвела до протиправного рішення (згідно постанови Суду) про позбавлення нас банківської ліцензії.
Тобто, комісія з захисту інвесторів, та її голова Галина Янченко стали на бік тих людей, які на практиці знищують інвестиційний потенціал України.
ОФІЦІЙНА ЗАЯВА АКЦІОНЕРІВ Й МЕНЕДЖЕРІВ ПАТ “УКРІНКОМ”
Акціонери та менеджмент ПАТ “Укрінком” змушені знову публічно відповідати на системні маніпуляції та введення в оману боржників, вкладників, кредиторів та суддів.
Наразі неправдиву інформацію розповсюджують Галина Янченко, народна депутатка України та секретар Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з захисту прав інвесторів, та традиційно Світлана Рекрут, директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Ймовірно, що пані народна депутатка також введена в оману представниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Адже опубліковані нею матеріали є не тільки юридично неправдивими, але й фактичною маніпуляцією.
Приводимо свої відповіді на публікацію Галини Янченко в блозі на сайті “Економічна правда”.
Галина Янченко та Світлана Рекрут: Компанію “Укрінком” заснували власники “Укрінбанку” після того, як НБУ визнав банк неплатоспроможним.
Укрінком: Це одна й та сама компанія, яка має ідентичний код ЄДРПОУ. Ми змінили назву після того, як перестали бути банком, щоби не вводити людей в оману.
Галина Янченко та Світлана Рекрут: Вивели на неї усі активи банку, спершу дочекавшись, поки Фонд гарантування вкладів виплатить його вкладникам 1,8 млрд грн, надані як позика державою.
Укрінком: З 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернув вкладникам ПАТ «УКРІНБАНК» — 1,622 млрд гривень, а ПАТ «УКРІНКОМ» власними силами — 1,5 млрд
Стратегічна мета ПАТ “Укрінком” — виплатити гроші всім кредиторам та вкладникам. Доступ до цих грошей ми отримуємо після перемоги у всіх судах, коли стягнемо борги з усіх неплатників.
Галина Янченко та Світлана Рекрут: Намагається позбутись своїх зобов’язань шляхом втечі в контрольоване банкрутство.
Укрінком: Акціонери ПАТ “Укрінком” весь час живуть та працюють в Києві, перебувають на зв‘язку з нашими кредиторами. Адреса нашого офісу відома в тому числі на Google Maps, наші адвокати відомі, наші радники (в тому числі Джим Слеттері) відомі.
Судові справи також відомі. Тому викликає подив така позиція, бо ми хочемо піти в контрольоване банкрутство під контролем Суду, а не одного кредитора чи боржника. У нас є інформація, що цей кредитор вже домовився з боржником, і вони діють спільно в публікації неправдивої інформації про ПАТ “Укрінком”.
До речі, пані Янченко стала нам відома з публікації в медіа. Вона не відповідає на наші звернення, не рахуючи “відписки” на лист від Джима Слеттері, та не залучає нас в комунікацію в рамках ТСК.
Можливо ми з вами публічно зустрінемось, разом з журналістами, та обговоримо наш кейс?
Адже ви НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ. А ми також є народом, громадянами України, про яких ви ПУБЛІЧНО говорите неправду.
Галина Янченко та Світлана Рекрут: У 2020 р. парламент ухвалив відомий “банківський” закон №590-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності”, яким чітко визначено, що процедура виведення банку з ринку не може бути зупинена за жодних обставин.
Укрінком: Згідно Конституції України, Закон не має зворотної сили. Бо Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.08.2019 року та Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 року у справі № 826/14033/17 Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 залишено без змін.
Таким чином, в судовому порядку в рамках трьох інстанцій, в тому числі найвищою судовою інстанцією — Верховним Судом України — було підтверджено протиправність рішень НБУ та ФГВФО про запровадження тимчасової адміністрації та початок процедури виведення банку з ринку.
Процедура ліквідації банку скасована Судами трьох інстанцій ДО появи та прийняття “антиколомойського закону”.
Галина Янченко та Світлана Рекрут: На сьогодні вимоги вкладників “Укрінбанку” сягають майже 3 млрд грн.
Це і ті 1,8 млрд грн, які Фонд виплатив вкладникам у межах гарантій, взявши позику у держави, та які зараз вкрай потрібні країні в умовах війни; і понад 607 млн грн, які досі не отримали вкладники банку за своїми вкладами у понад 200 000 грн.
Укрінком: Пані народна депутатка умисно не вказує те, що ми власними коштами сплатили 1,5 млрд гривень своїм вкладникам.
На сьогодні вимоги вкладників складають 600 млн гривень. Ще 18.03.2016 року ми звертались до ФГВФО призупинити виплати. Це було відразу після того, як ми виграли перший суд.
Також бачимо маніпуляцію про війну. Нагадаємо, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб продає майно банків за 5-7% від їх ринкової вартості. Різницю покриває державними грошима, беручи кредити у Мінфіна.
Чому ви не продаєте активи за ринковими цінами?
Галина Янченко та Світлана Рекрут: Виходить, що поки, наприклад, відносно Ігоря Коломойського тривають судові процеси за доведення до неплатоспроможності “ПриватБанку”, менш відомі, але не менш одіозні колишні власники “Укрінбанку” через суди роблять спроби “повісити” на державу і всіх платників податків 1,8 млрд грн, які свого часу було виплачено з державного бюджету вкладникам.
Укрінком: Класична маніпуляція, поставити двох не пов‘язаних один з одним осіб в одну категорію. Ознайомтесь, будь ласка, що саме інкримінують Коломойському. І перестаньте маніпулювати.
Звернення від Громадської організації “Асоціація вкладників Укрінбанк”
Висловлюємо своє обурення позицією Галини Янченко, народного депутата України.
1. Пані Янченко не зверталась до нас, як до вкладників, з питаннями чи пропозицією щодо нашої ситуації.
2. Її позиція не погоджена з нами та є для нас неприємним сюрпризом, адже ми дізнались про неї з публічних джерел — в ЗМІ.
3. Публічна позиція пані Янченко не відповідає дійсності. На даний момент Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не виплачує нам кошти, які були втрачені в результаті протиправних дій НБУ та ФГВФО щодо ПАТ «Укрінбанк». Протиправність цих дій підтверджена постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.08.2019.
4. Загалом з 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернув вкладникам ПАТ «УКРІНБАНК» — 1,622 млрд гривень, а ПАТ «УКРІНКОМ» власними силами — 1,5 млрд.
5. Нам відомо, що ФГВФО переслідує власні цілі у судових суперечках з ПАТ «УКРІНКОМ», де інтереси його вкладників стоять на останньому місці.
6. Ми підтримуємо позицію ПАТ «УКРІНКОМ» та вимагаємо у Галини Янченко врахувати це в своїм публічних заявах та діяльності її Тимчасовій спеціальній комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів.
ПОЗИЦІЯ «УКРІНКОМ» ТА ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЩОДО ПОШИРЕННЯ ФЕЙКІВ БЛОГЕРОМ ЛЯМЦЕМ ТА САЙТОМ «ТЕЛЕГРАФ»
Чергова хвиля замовної кампанії проти ПАТ «Укрінком». Знову публікації на сторінках видання «Телеграф», а також — на сторінці в фейсбуці у блогера Сергія Лямця.
Важко щоразу відповідати на повну ахінею, але разом з тим вважаємо за доцільне повідомити правду.
Володимир Стельмах ніколи не був власником ПАТ «Укрінком». Фантазії щодо його причетності до банку розповсюджуються паном Лямцем вже не перший рік. З таких підходом до числа власників можна віднести будь яку людину, з якою я знайомий.
Автор для експресії наситив матеріал власними фантазіями, і видає їх за реальність. Саме тому ми і маємо довготривалу судову тяганину з ним. На жаль пан Лямець ігнорує суд та час від часу змінює своє місце проживання, щоби не отримувати повістки.
Видання «Телеграф», поширюючи брехню Лямця, в черговий раз публічно доводить свою безпосередню участь в інформаційній кампанії, що направлена проти ПАТ «Укрінком», її акціонерів, менеджерів та кредиторів.
Цікавою є згадка Ігоря Коломойського в контексті ПАТ «Укрінком». Вона тут також не просто так. Адже у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є бажання застосувати до нас «Закон Коломойського», що протирічить Конституції України. Адже цей закон прийняли пізніше, ніж Верховний Суд України визнав протиправність рішень НБУ та ФГВФО про запровадження тимчасової адміністрації та початок процедури виведення банку з ринку.
Ангажованість статті також в тому, что що її автор вказує суму, яку ФГВФО виплатив вкладникам ПАТ «Укрінком», але не вказує, скільки вкладникам виплатив ПАТ «Укрінком». З 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернув вкладникам ПАТ «УКРІНБАНК» — 1,622 млрд гривень, а ПАТ «УКРІНКОМ» власними силами — 1,5 млрд.
Перейменування юридичної особи зі збереженням її ЄДРПОУ Лямець вважає «юридичною махінацією». Прикро, що людина, яка береться писати «серйозний матеріал», не здатна опанувати базові правові засади.
Коли у ПАТ «Укрінбанк» відібрали банківську ліцензію, то логічним кроком є відмова від слова «Банк» в назві. Щоби не вводити людей в оману. Це ми і зробили — переіменувались згідно нового статусу. Це нормальна процедура. Фаховий журналіст чи розслідувач має про це знати.
Загалом коментувати весь матеріал — це дурна справа. Бо він цілком складається з брехні та маніпуляцій.
Зауважимо, що в певний момент видання «Телеграф» відмовилось публікувати нашу позицію, натомість продовживши розміщувати замовлені матеріали проти нас. Єдиний вихід, який ми бачимо в цій ситуації — це судовий позов на захист ділової репутації.
Господарський Суд Луганської області на своєму сайті офіційно спростував інформацію, яку опублікувало видання «Телеграф» та блогер Сергій Лямець.
Цитуємо інформацію від Суду.
У зв’язку з поширенням 15 вересня 2023 року у мережі Інтернет (на сторінці Сергія Лямця у Facebook та на порталі «TELEGRAF») інформації про те, що 30 вересня цього року Господарський суд Луганської області частково відмовив Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у задоволенні вимог, зокрема, до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» (цитата: «Самого рішення суду ще немає, але мої джерела кажуть, що 30 вересня Господарський суд Луганської області частково відмовив Фонду у задоволенні вимог. В перекладі з юридичної мови це означає, що Фонд програв»), Господарський суд Луганської області вважає за необхідне повідомити.
30 серпня 2023 року в рамках підготовчого засідання Господарським судом Луганської області постановлена ухвала про закриття провадження у справі №913/266/20(826/15260/17) в частині позовних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Слід відмітити, що закриття провадження у справі — це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
Провадження у справі № 913/266/20(826/15260/17) в частині позовних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб закрито з підстав того, що у провадженні іншого суду була розглянута справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, в якій вже є рішення, що набрало законної сили і яке в силу приписів 129-1 Конституції України є обов’язковим до виконання.
Таким чином, враховуючи викладене вище, Господарський суд Луганської області не розглядав по суті вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справі № 913/266/20(826/15260/17), а постановив 30 серпня 2023 року ухвалу про закриття провадження у справі в частині вимог Фонду, і не відмовляв частково Фонду у задоволені вимог 30 вересня, як це зазначено у публікації Сергія Лямця у Facebook та на порталі «TELEGRAF».
Крім того, справа № 913/266/20(826/15260/17) призначена Господарським судом Луганської області до судового розгляду по суті на 21 вересня 2023 року.
Слід також зазначити, що повний текст ухвали Господарського суду Луганської області від 30 серпня 2023 року про часткове закриття провадження у справі № 913/266/20(826/15260/17) був складений та підписаний 11 вересня 2023 року, а відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень текст цієї ухвали був оприлюднений 13 вересня 2023 року.
Тому твердження у публікаціях Сергія Лямця у Facebook та на порталі «TELEGRAF», які з’явилися у медіапросторі 15 вересня 2023 року (тобто на 2 дні пізніше, ніж ухвала суду від 30.08.2023 була оприлюднена), про те, що: «Самого рішення суду ще немає, але мої джерела кажуть, що 30 вересня Господарський суд Луганської області частково відмовив Фонду у задоволенні вимог» — також не відповідає дійсності. Тобто, щоб зрозуміти мотивацію суду автор публікації до дати її оприлюднення мав змогу ознайомитися з текстом постановленої судом ухвали від 30.08.2023.
Звертаємо увагу на те, що у разі незгоди з ухвалою Господарського суду Луганської області сторони можуть її оскаржити до суду апеляційної інстанції у передбачені процесуальним законом строки.
ДО УВАГИ НАШИХ КЛІЄНТІВ, ВКЛАДНИКІВ, АКЦІОНЕРІВ ТА ІНВЕСТОРІВ
ДО УВАГИ НАШИХ КЛІЄНТІВ, ВКЛАДНИКІВ, АКЦІОНЕРІВ ТА ІНВЕСТОРІВ
Відповідно до ч.7 ст.302 Господарського процесуального кодексу України
Після передачі справи на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду визначений у ній суддя-доповідач у разі необхідності звертається до відповідних фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді стосовно підготовки наукового висновку щодо застосування норми права, питання щодо якого стало підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати, крім випадків, коли висновок щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах був раніше отриманий Верховним Судом.
Саме такі дії були вчинені суддею -доповідачем у справі № 909/578/17 за позовом ПАТ “УКР/ІН/КОМ”, яка перебувала на розгляді Великої Палати Верховного Суду Ткачем І.В. ПАТ “Українська інноваційна компанія” у відповідь на адвокатський запит отримало ці висновки та оприлюднює їх для ознайомлення всіх зацікавлених із їх змістом.
ЗАЯВА ПРАВЛІННЯ «УКРІНКОМ» ПРО МАНІПУЛЯЦІЇ БОРЖНИКІВ
Минулого тижня на сайті «Телеграф» вийшла чергова маніпуляційна стаття від багаторічних боржників ПАТ «Укрінком». Ми розуміємо, що вона іспірована паном Табаловим, власником «Первомайського МКК».
Заява акціонерів та менеджерів ПАТ «Укрінком» з приводу системного розповсюдження інформації про компанію, яка не відповідає дійсності та псує ділову репутацію компанії.
Спочатку стратегічно — пане Табалов, коли повернете більше 250 мільйонів гривень боргів? Можете заплатити напряму в Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Адже у вас є гроші на купівлю «журналістів» та ЗМІ. Можливо і на виплату боргів знайдуться.
А тепер конкретно по претензіям, викладеним в статті на Телеграфі».
Всі перевірки від ФГВФО та НБУ встановили, що у нас відсутні інсайдерські кредити. Це доступна інформація. Викривлення її ми сприймаємо як бажання нанести шкоду діловій репутації ПАТ «Укрінком». Ми вже вигравали суди проти юридичних та фізичних осіб, які публічно транслювали брехню про нашу компанію та її акціонерів.
Ми ніколи не володіли Ватутінським хлібокомбінатом. Ми видавали їм кредити, на придбання обладнання для виробничих потужностей. Тобто — щоби комбінат виконував свої функції — виробляв хліб.
Коли хтось вирішив вбити банк, то він має розуміти, що разом з банком він вбиває і підприємства, які є його добросовісними позичальниками та клієнтами. Бо банк — це не голова наглядової ради чи власник. Це — вкладники, акціонери, менеджери, співробітники, позичальники.
Перед звинуваченням у зв‘язках нашої компанії на тему «Енергетичної групи», варто вивчити дані реєстру. Цю справу давно закрито за відсутністю складу злочину. Шановні опоненти, пишучи про щось, занурюйтесь в тему глибше. Працюйте краще. А не пишіть про те, що вже давно пережували і з‘їли.
По «справі СБУ». Пане Табалов, чи знаєте ви, що цю справу веде НАБУ і там арештовано 9 людей? Головний фігурант справи — пан Скуратовський — взяв позику в банку і вирішив її не віддавати.
Також нагадаю, що в листопаді 2016 року ФГВФО по рішенню Суду передав нам всі активи.
От ви пишете, пане Табалов, де нам взяти гроші на погашення наших боргів? Якби ми могли стягувати борги, в тому числі — з таких злісних та беспринципних боржників, як ви — ми би все погасили. Але вам простіше платити гроші «журналістам», ніж виплатити свої борги.
Ще раз кажу — заплатіть напряму Фонду чи НБУ. Або купіть на ці гроші дрони. Чи простіше організувати фіктивне банкротство для «Первомайського МКК» та сидіти у Франції?
Нагадаємо, що Табалов взяв кредит в ПАТ «Укрінбанк». Подав на банкротство компанії, щоби не обслуговувати свій кредит. А зараз платить «журналістам», які розповсюджують брехню про компанію та її акціонерів.
Ходять чутки про суму в 15 000 доларів.
Це десь два дрона.
Якщо пан Табалов має відношення до розповсюдження неправди в ЗМІ, то це означає, що ми все робимо правильно. Правильно звертаємось до судів, правильно розповідаємо про нашу позицію.
Ми розуміємо, що пан Табалов хоче викупити заставне майно за 7% від його вартості. Щоби ФГВФО реалізував його через аукціон, а ПАТ «Укрінком», який надав йому кредит, нічого не отримав.
Це схема, в якій Табалов перекладає обслуговування свого боргу на акціонерів та вкладників банку, на державний бюджет (з якого кредитують Фонд гарантування). Це дуже схоже на корупцію з залученням посадових осіб.
Стратегічна мета ПАТ «Укрінком» — виплатити гроші всім кредиторам та вкладникам. Доступ до цих грошей ми отримуємо після перемоги у всіх судах, коли стягнемо борги з усіх неплатників. В тому числі — з пана Табалова.
Залишок коштів після сплати грошей кредиторам та вкладникам направимо на закупівлю дронів.
Знову нагадаємо!
З 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернув вкладникам ПАТ «УКРІНБАНК» — 1,622 млрд гривень, а ПАТ «УКРІНКОМ» власними силами — 1,5 млрд.
З моменту утворення та станом на 2015 рік ПАТ «Укрінбанк», як учасник ФГВФО, перерахував регулярних зборів на суму більше як 109 млн. грн., а з урахуванням інфляції ця сума складає 243 млн. грн.
Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.08.2019 року та Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 року у справі № 826/14033/17 Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 залишено без змін.
Таким чином, в судовому порядку в рамках трьох інстанцій, в тому числі найвищою судовою інстанцією — Верховним Судом України — було підтверджено протиправність рішень НБУ та ФГВФО про запровадження тимчасової адміністрації та початок процедури виведення банку з ринку.
Правління ПАТ «Укрінком», з повагою до чесних судей, позичальників та кредиторів. З неповагою до боржників та корупціонерів.
ФОНД «СИЛА ЄДНОСТІ» НЕ ПРИПИНЯЄ СВОЄЇ ДОПОМОГИ НАШИМ СЛАВЕТНИМ ВОЇНАМ
Звернулися за допомогою до благодійного фонду “Сила Єдності” і вже сьогодні отримали автобус для ДШВ.
Вручив Подяку засновнику фонду Володимиру Клименко, подякував за допомогу Захисникам. Також, як завжди, на базі БЕЗПЕЧНОГО РЕГІОНУ, завантажили автобус усім необхідним та побажали хлопцям щасливого путі.
Акціонери та менеджери ПАТ «Укрінком» повідомляють про викривлення фактів, які опубліковані в ряді ЗМІ
Стає «не доброю» традицією з’явлення на різноманітних сайтах напередодні судових засідань, на яких мають розглядатись резонансі справи, пов’язані із ПАТ «УКРІНКОМ» (попереднє найменування ПАТ «УКРІНБАНК») інформації щодо таких справ, як правило із тенденційним та перекрученим змістом.
З високою долею вірогідністю замовником таких статей є або недобросовісні позичальники ПАТ «УКРІНКОМ» або певні органи державної влади.
Мета розміщення таких статей очевидна – це тиск на суд, з метою його схилення до ухвалення «потрібного» їм рішення
Ось й зараз на сайтах delo.ua і telegraf.com.ua з’явилась стаття під назвою «ФГВФЛ продолжает отвоевывать «Укринбанк»: суд в Харькове продолжит рассмотрение дела»
Мова в зазначеній статті йде про судове засідання, яке має відбутись у Господарському суді Луганської області щодо розгляду справи № 913/266/20 (826/15260/17).
В межах цієї справи розглядається позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ПАТ «УКРІНКОМ» щодо скасування реєстраційних дій , внаслідок яких на підставі рішення загальних зборів акціонерів, які відбулись 13 липня 2016 року ПАТ «УКРІНБАНК» було перейменовано в ПАТ «УКРІНКОМ», призначено Голову Правління та змінено юридичну адресу Товариства.
Подача інформації, яка міститься у цій статті явно свідчить про замовний її характер.
Перш за все –це низька обізнаність автора статті щодо діяльності ПАТ «УКРІНКОМ», про що свідчить наприклад вислів «об отмене перерегистрации «Укринбанка» в инвесткомпанию «Укринком» – нагадаємо ПАТ «Українська інноваційна компанія» не має спеціального статусу ані небанківської фінансової установи, ані інвестиційної компанії.
В той же час це не заважає автору аналізувати взаємовідносини між ФГВФО та ПАТ «УКРІНКОМ» та робити прогнози щодо розвитку ситуації після завершення судового розгляду позову ФГВФО, а цим має бути на думку автор «возврат государству полного контроля над Укрінбанком, который находится на стадии ликвидации еще с 2015 года».
Крім того автор вводить в оману свої читачів, оскільки наводить висновки Великої палати, які мають міститись у повному тексті ухвали від 19.07.2023 року у справі № 909/578/17, який ще не оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень – «А также постановила , что правопреемником Укринбанка может быть только Фонд гарантирования физических лиц».
Нагадуємо, що законність реєстраційних дій щодо перейменування ПАТ «УКРІНБАНК» в ПАТ «УКРІНБАНК» вже була предметом дослідження судом в межах справи № 826/11199/16.Суди трьох інстанцій, включаючи Верховний суд відмовили у задоволенні позову ФГВФО.
Поданням позову у межах справи №913/266/20 (826/15260/17) Фонд гарантування фактично намагається добитись перегляду остаточного рішення, ухваленого за аналогічними підставою та предметом, що є зловживанням процесуальним правом. Дивним також виглядає твердження автора ,що ПАТ «УКРІНБАНК» перебуває у стадії ліквідації із 2015 року.
Почнемо з того , що юридичної особи із таким найменуванням як ПАТ «УКРІНБАНК» в ЄДРПОУ не існує, а код ЄДРПОУ який до перейменування ПАТ «УКРІНБАНК» в ПАТ «УКРІНКОМ» , належав ПАТ «УКРІНБАНК» на цей час належить ПАТ «УКРІНКОМ». В межах справ № 826/14033/17 та 826/5325/16 Верховним судом було ухвалене остаточне судове рішення відповідно ,до якого визнані протиправним та скасовані постанови та рішення НБУ та ФГВФО відповідно до яких були розпочаті процедури ліквідації ПАТ «УКРІНБАНК».
Враховуючи «замовний» характер статті, її автор цілком природно не згадує про ці справи. Не згадує автор і ту обставину, що за період з 2016 по 2019 рік ПАТ «УКРІНКОМ» повернув своїм кредиторам заборгованість на суму більше 1,5 млрд грн. и лише ухвалення Великою палатою Верховного суду постанови від 10.12.2019 року у справі № 925/698/16 фактично зупинив процес повернення заборгованості, оскільки внаслідок такого судового рішення був паралізований процес стягнення заборгованості із позичальників ПАТ «УКРІНБАНК», чим вони відразу і скористались, припинивши цю заборгованість повертати.
Натомість автор безапеляційно заявляє, що «ПАО «УКРИНБАНК» со всеми активами было фактически выведено из под контроля Фонда, а расчеты с кредиторами остановлены».
Звертаємось до всіх кому не байдужа доля ПАТ «УКРІНКОМ» критично ставитись до подібного «інформаційного мусора» . Наголошуємо, що єдина мета таких викидів – є тиск на суд ,а не об’єктивний виклад інформації.
Впевнені, що не взираючи на такі нечесні дії замовників цього пасквілю, судом буде винесене справедливе та законне рішення ,виходячи виключно із обставин справи та вимог закону. А ПАТ «УКРІНКОМ» вже не одноразово доводив и в судах законність своїх дій.
Українці щодня вражають увесь світ своєю мужністю, патріотизмом та національною єдністю у війні проти росії. Але перемагаючи зовнішнього ворога, Українська Держава не повинна програти внутрішню боротьбу, зрадивши демократичні цінності, за які зі зброєю в руках неймовірно мужньо борються її громадяни.
В цьому тексті я хочу поговорити з вами про непорушні права власності. На прикладі української компанії “Укрінком”, інтереси якої я маю честь представляти у Верховному Суді України та перед поважними американськими партнерами.
Права власності є наріжним каменем культури та економіки Сполучених Штатів, відіграючи ключову роль у формуванні ідентичності нації, сприянні економічному зростанню та просуванні індивідуальної свободи.
Конституція США, найвищий закон країни, прямо визнає і захищає права власності. П’ята поправка говорить: “Ніхто не може бути… позбавлений життя, свободи або власності без належної правової процедури; приватна власність не може бути відібрана для суспільних потреб без справедливої компенсації”. Це положення гарантує, що уряд не може свавільно вилучати приватну власність і повинен забезпечити справедливу компенсацію, якщо вона вилучається для суспільних потреб.
Аналогічно, Чотирнадцята поправка стверджує, що “жодна держава не може позбавляти людину життя, свободи або власності без належної правової процедури”. Ці конституційні гарантії підкреслюють фундаментальну роль права власності в американському суспільстві та праві.
Права власності є невід’ємною частиною американської економіки. Вони є ключовим фактором економічного зростання та процвітання. Забезпечуючи людям можливість контролювати, використовувати та передавати свою власність на власний розсуд, Вони стимулюють інновації, інвестиції та економічну активність.
Права власності сприяють індивідуальній свободі та автономії. Вони дозволяють людям набувати, використовувати та розпоряджатися власністю відповідно до своїх уподобань, сприяючи особистій незалежності та самовизначенню. Це відповідає американським цінностям індивідуалізму та свободи, що відображено в законах та інституціях країни.
Захист права власності часто йде пліч-о-пліч із захистом інших прав, таких як право на свободу слова та право на недоторканність приватного життя.
Права власності мають першорядне значення в культурі та економіці Сполучених Штатів. Вони закріплені в Конституції США та інших законах, що відображає відданість нації цим правам. Це — фундаментальна основа американського суспільства.
Довготривала справа між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб з одного боку та ПАТ “Укрінком” з іншого показують справжнє ставлення державних інституцій до універсальних цінностей демократичного світу, серед яких верховенство права, справедливість, непорушність права власності.
Ключовим питанням у справі є питання статусу ПАТ «Укрінком», зокрема визнання за Позивачем прав власності на права вимоги за Кредитним договором, укладеним під його попереднім ім’ям – ПАТ «Укрінбанк».
Детальні аргументи на користь позиції ПАТ «Укрінком» щодо українського права в повній мірі викладені моїми українськими колегами в касаційній скарзі ПАТ «Укрінком», поданих у справі доказах та поясненнях, а також ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 березня 2023 року, якою справу було передано на розгляд Великої Палати.
Всі вказані аргументи я повністю підтримую та вважаю, що вони в достатній мірі підтверджують законність правової позиції ПАТ «Укрінком» та обґрунтованість подання касаційної скарги.
Задоволення касаційної скарги ПАТ «Укрінком» сприятиме захисту права власності Позивача на належне йому майно – права вимоги за кредитними договорами, зокрема і кредитним договором з Відповідачем.
Крім того, таке судове рішення опосередковано захищатиме і право власності акціонерів ПАТ «Укрінком», серед яких є і громадяни Сполучених Штатів Америки.
Ситуація на банківському ринку України, і зокрема справа “Укрінкому”, була доведена до відома відповідним членам Конгресу США і залишається предметом їхньої уваги у зв’язку з потенційним ризиком для американського уряду та платників податків.
Зазначу, що рішення Суду в Україні мають грунтуватись на діючому законодастві та Конституції. Адже наразі по відношенню до ПАТ «Укрінком» оперують антиконституційними термінами. Як-от, ФГВФО наполягає на застосуванні “антиколомойського закону”. Він був прийнятий після рішення про ліквідацію банку ПАТ “Укрінком”. Згідно 58 статті Конституції України — Закон зворотної сили не має.
Тим паче — ПАТ “Укрінком” відсутній в реєстрі банків. Це друга причина, чому “антиколомойський закон” на нього не розповсюджується.
Контекст:
В чому полягає суперечка між ПАТ “Укрінком” та ФГВФО?
В 2016 році НБУ прийняв рішення щодо ліквідації ПАТ “Укрінбанк”, але в 2019 році Верховним Судом були ухвалені остаточні рішенні щодо визнання протиправними та скасування рішень НБУ та ФГВФО про запровадження тимчасової адміністрації та початок процедури виведення банку з ринку.
В 2016 році ПАТ “Укрінбанк” змінив назву на ПАТ “Укрінком”.
ПАТ “Укрінком” та ПАТ “Укрінбанк” — це одна й та сама компанія з одним кодом ЄДРПОУ. Підтвердженням цього є більше десяти рішень судів, в тому числі — Верховного Суду України.
ФГВФО наполягає на тому, что ПАТ “Укрінком” не є правонаступником ПАТ “Укрінбанк” та не може розпоряджатися своїм майном. Позиція ФГВФО полягає в тому, що має бути продовжено ліквідацію ПАТ «УКРІНКОМ», а його майно має бути розпродане за звичайною процедурою продажу майна ліквідованих банків.
З 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернув вкладникам ПАТ «УКРІНБАНК» — 1,622 млрд гривень, а ПАТ «УКРІНКОМ» власними силами — 1,5 млрд.
Джеймс Чарльз Слеттері (народився 4 серпня 1948) – американський політик. Він працював у Палаті представників США з 1983 по 1995 рік, представляючи 2-й виборчий округ Канзасу як демократ, був кандидатом від Демократичної партії на посаду губернатора в 1994 році та був кандидатом від Демократичної партії на посаду сенатора США в 2008 році.
Раннє життя, освіта та рання кар’єра
Після служби в армії Сполучених Штатів Слеттері здобув ступінь доктора юриспруденції у Школі права Вашбернського університету в 1974 році. Під час навчання у Вашберні він був членом канзаського бета- відділу. У 1982 році Слеттері був прийнятий до престижного Сагаморського товариства Вашберна.
До свого обрання в Конгрес Слеттері служив у Палаті представників Канзасу в якості офіцера армії резерву та заснував успішну компанію з нерухомості.
Палата представників США
Вибори
1982
Чинний республіканець Джим Джеффріс з 2-го виборчого округу Канзасу вирішив піти у відставку. Тодішній представник штату Слеттері вирішив балотуватися та переміг кандидата від Республіканської партії Морріса Кея з результатом 57% – 43%.
1984
Він переобрався на другий термін проти Джима Ван Слайка 60% голосів, перемога в усіх округах, крім Клея.
1986 – 1990
Протягом наступних кількох років він без проблем виграв переобрання.
1986 (71%), 1988 (73%), і 1990 (63%).
1992
Після перерозподілу він представляв більше округів у південно-східній частині штату. Він переміг Джима Ван Слайка 56% – 41%. Він показав себе добре в північній частині округу, але погано в південній частині, переважно новій території для Слеттері. Він програв два округи: Коффі та Лінн, в той час як виграв п’ять округів з менш ніж 50% більшістю: Вілсон, Вудсон, Аллен, Бурбон і Франклін.
Подальша робота
Слеттері працював у Палаті представників США з 1983 по 1995 рік у делегації Канзасу. Він був центральним гравцем у багатьох ключових питаннях, включаючи захист навколишнього середовища, охорону здоров’я, телекомунікації та зусилля щодо скорочення бюджету.
Слеттері досяг успіху як демократ у відносно консервативному 2-му виборчому окрузі в Канзасі. Він розглядав можливість балотуватися на посаду губернатора в 1990 році проти чинного губернатора Майка Гайдена, непопулярного губернатора після змін у законодавстві про податок на майно. Однак у 1990 році Слеттері вирішив не балотуватися, і Джоан Фінні стала першою жінкою- губернатором Канзасу.
КАР’ЄРА ПІСЛЯ КОНГРЕСУ
Адвокатська кар’єра
Слеттері жив у Вірджинії та був партнером юридичної фірми Wiley Rein LLP у Вашингтоні, округ Колумбія, після своєї поразки. У 2019 році він залишив Wiley Rein, де працював більше двох десятиліть, щоб відкрити власну фірму Slattery Strategy.
Slattery Strategy
Джим Слеттері займається юридичною практикою з 1975 року та надає консультації внутрішнім і міжнародним клієнтам, які мають справи, які розглядаються Конгресом США, федеральними агентствами та регуляторними органами. Його великий список клієнтів включав великі публічні корпорації та менші сімейні підприємства. Він має спеціальний досвід у питаннях державної політики, пов’язаних з охороною здоров’я, залізницею, міжнародною торгівлею, Україною та Іраном. Слеттері підтримує тісні стосунки з високопоставленими лідерами Демократичної партії в Палаті представників і Сенаті США. Він також виконував різноманітні консультаційні та безоплатні роботи, зокрема успішно виступав за звільнення студента Прінстонського університету, який був ув’язнений в Ірані.
Його молодший син Майк Слеттері живе в місті Мішн, штат Канзас. Майк був обраний до Палати представників штату Канзас у 2008 році, перемігши свого опонента-республіканця Ронні Мецкера. Майк випередив свого колегу-демократа Енді Сендлера на три голоси на гострих виборах.
ВОЛОДИМИР СТЕЛЬМАХ
Український банкір, політик, економіст, 4-й та 6-й голова Національного банку України. Кандидат економічних наук, доктор економіки та менеджменту. Герой України, повний кавалер ордена князя Ярослава Мудрого. Лауреат Державної премія України в галузі архітектури та Заслужений економіст України.
Український банкір, політик, економіст, 4-й та 6-й голова Національного банку України. Кандидат економічних наук, доктор економіки та менеджменту. Герой України, повний кавалер ордена князя Ярослава Мудрого. Лауреат Державної премія України в галузі архітектури та Заслужений економіст України.
МАЙК КОСТІВ
Протягом 10 років працював у ЦРУ. Близько двадцяти років пропрацював в одній з найбільших в світі нафтогазових корпорацій — Chevron, де у 2001—2003 рр. займав посаду віце-президента з міжнародних урядових справ. Був радником директора Центрального розвідувального управління.
Костів був головою республіканського штабу комітету Сенату з питань збройних сил, який очолював сенатор Джон Маккейн. З 2011 року обіймає посаду віце-президента Американської асоціації геологів-нафтовиків, а з 2017 року є радником директора Національної розвідки.
СЕРГІЙ ГУЛІЄВ
Гулієв Сергій Романович, Уповноважений Радник Командуючого Десантно-штурмових військ Генерал-майора Миргородського Максима Вікторовича . Засновник БЛАГОДІЙНОГО ФОНДУ СЕРГІЯ ГУЛІЄВА
Всі новини
28 Вересня, 2023 16:40 
