10-річчя безпрецедентного за своїм розмахом та наслідками «банкопаду», насамперед обумовленого початком війни РФ проти України, а також недавнє закінчення терміну повноважень керівництва Фонду гарантування вкладів фізичних осіб – добрий привід проаналізувати пройдений шлях. Насамперед, оцінити політику держави у банківській сфері та її актуальні підсумки. У тому числі, реформу банківської системи, яка не завершена досі.

Чи досягла держава мети, заради якої здійснювалася реформа? У тому випадку, якщо було завдання зачистити систему за рахунок вкладників та власників банків, зробити її нефункціональною, можна сміливо стверджувати, що впоралися на «відмінно». Якщо ж мали на меті зберегти банківський сектор, забезпечити його функціонування, кредитування реальної економіки, на жаль, доведеться констатувати, що місія виявилася проваленою. У результаті виграли дві категорії: боржники та іноземні банки. Перші зірвали джек-пот у вигляді додаткової можливості впродовж років не повертати кредити, а надалі викупити їх за копійки, переклавши весь тягар на власників банків та державу. Другі отримали менш конкурентний ринок і надприбутки від вкладення державних цінних паперів.

Таким чином, крапку в банківській реформі не поставлено. Серед іншого, крапка – це і притягнення до відповідальності тих, чиїми зусиллями в реформу було закладено неправильну, антиконституційну та навіть злочинну логіку, наслідком якої стало те, що тисячі українських громадян були «кинуті» на мільйони.

Ще один фактор надає актуальності порушеному питанню. За інформацією, яка ходить у компетентних колах, замайорів реальний шанс, що запізніла, але справедлива відплата ще може наздогнати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який після всього скоєного примудрився вийти сухим з ​​води. Не те щоб зверху прямо дали команду «Фас», але – скасували команду «Не можна», яка не дозволяла просуватися відповідним кримінальним справам. Найближчий розвиток подій покаже, чи це так.

Мета нашого проєкту «Банківська система України – ретроспектива і погляд у майбутнє» – проаналізувати шлях розвитку банківської системи України та ролі держави у ньому. Ми відновимо топ подій, що вплинули на цю сферу. Віддамо належне судам, найчастіше вельми чуйним до побажань влади щодо питань таких масштабів, де адмінресурс переважує всі без винятку інші аргументи. Проаналізуємо роль, яку зіграла судова система загалом, та найпоказовіші рішення, прийняті у галузі банківського права Верховним судом, а також досі так і не прийняті – Конституційним.

Згадаємо найяскравіші персоналії, чий вплив у різні періоди став визначальним для розвитку цієї наріжної для держави галузі. Проаналізуємо та порівняємо із зарубіжною практикою роль Національного банку України, який так вдало для себе об’єднав функції регулятора, контролера та арбітра.

Ми проаналізуємо феномен «9 життів» непотоплюваної кар’єри Катерини Рожкової, яка неухильно рухається своїм курсом, всупереч перманентним втратам «флагманів» НБУ та пробоїнам, що виникають у кораблях цієї флотилії.

Оцінимо довготривалі наслідки однієї з найяскравіших сторінок історії банківської системи – операції «Ліквідація» з екс-головою НБУ Валерією Гонтарєвою у головній ролі, яка безпрецедентно «зачистила» у 2015-2917 роках українські банки.

А головне – позначимо перспективи та шляхи розвитку української фінансової системи та банків після закінчення війни.

Джерело

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в своїй заяві назвав компанію ПАТ “Укрінком” (нова назва ПАТ “Укрінбанк”) “банком-зомбі”. Це не відповідає дійсності, повідомляють у ПАТ “Укрінком”.

В своїй заяві Фонд написав: “«Щоб залишити «зомбі-банки» як явище в минулому, нам залишилось вивести із «сірої зони» останню фінустанову, чиї акціонери тримають кредиторів у заручниках, – ПАТ «Укрінбанк», – пояснив Віктор Новіков, заступник директора-розпорядника фонд”.

Повідомляємо, що 24 лютого 2021 року. Верховний суд України визнав ліквідацію ПАТ “УКРІНБАНК” незаконною.

Своєю постановою по справі № 826/5325/16 Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовив у задоволенні заяви Національного банку України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 року у справі № 826/5325/16.

Таким чином Верховним судом остаточне було вирішено, що ліквідацію ПАТ “УКРІНБАНК” було розпочато НБУ та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб незаконно. Зазначена постанова Верховного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

На даний момент компанії з назвою «Укрінбанк» не існує. Вона називається «Укрінком». Перейменування ПАТ “Укрінбанк” в ПАТ “Укрінком” відбулось згідно законів та процедур. Причина зміни назви — позбавлення компанії банківської ліцензії. Отже, мати в назві слово “банк” означає — вводити в оману клієнтів та громаду.

ЄДРПОУ ПАТ “Укрінком” точно такий, яким був у ПАТ “Укрінбанк”. Не змінились бенефіціарні власники та менеджмент компанії. Ми додали декілька нових людей. Радниками голови наглядої ради стали Джим Слеттері (шестиразовий конгресмен США, громадянин США) та Майкл Костів (бувший радник голови ЦРУ, громадянин США).

«Укрінком» самостійно повернув своїм вкладникам більше 1,5 мільярда гривень. ФГВФО добре обізнаний про ці зусилля та історичний контекст анулювання ліцензії банку. Проблеми тоді ще банку (коли у нас була банківська ліцензія) почалися з анексії Криму та окупації частин Донецької та Луганської областей, де знаходиться близько 30% нашого кредитного портфеля, що став непрацюючим через війну.

Наголошуємо, що дії та заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протирічать законам та правилам ЄС щодо банківського сектору. Зокрема, 25 червня розпочинають перемовини щодо вступу України до Європейського Союзу. Раніше Рада Європейського Союзу офіційно затвердила переговорні рамки про вступ України та Молдови до ЄС. Вступ нової країни до Європейського Союзу вимагає від неї імплементації законодавства ЄС.

Це передбачає переговори та узгодження 35 розділів про всі напрямки державної діяльності — податки, банківську сферу, екологію, інвестиції.

Для вступу в ЄС Україна зобов‘язана прийняти банківське законодавство ЄС. В тому числі —  для структурованого підходу до врегулювання неплатоспроможності банків та організації процесів ліквідації банків.

Мова йде також про взаємовідносини держави та комерційного банку в разі виникнення проблеми неплатоспроможності останнього. Зокрема, якщо банк погасив свою заборгованість, він має можливість повернутись на фінансовий ринок.

Гармонізація українського законодавства про неплатоспроможність зі стандартами ЄС зменшить неузгодженість та покращить передбачуваність результатів ліквідації, підвищити довіру інвесторів та стабільність банківського сектору, а також сприяти безперешкодному проходженню транскордонних проваджень у справах про неплатоспроможність.

Фонду гарантування вкладів ймовірно потрібно відкоригувати свою поведінку та комунікації на адресу українських юридичних осіб та гармонізувати свою діяльність з необхідністю вступу нашої держави в ЄС. Адже публічні звинувачення та невідповідність майбутньому банківському законодавству віддаляють підприємців від бажання співробітництва з Фондом.

Джерело

Серед цих банків досить багато фінансових установ, які були незаконно виведені з ринку під час так званого “банкопаду”.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відновив контроль над ще одним так званим “зомбі-банком” – ПАТ “КСГ Банк”, який наразі перебуває у процесі ліквідації. Про це повідомила пресслужба Фонду.

Станом на 15 травня 2024 року в Єдиному реєстрі було відновлено інформацію про ПАТ “КСГ Банк” як юридичну особу в стані ліквідації. А вже 7 червня з’явився запис про здійснення ліквідації КСГ Банку уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відновленню контролю над КСГ Банком передували майже сім років судової тяганини.

Економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ задається питанням: “Зомбі-банки” повертаються чи може “зомбі-схеми”?”

Після тривалої паузи Фонд гарантування проявив неабияку активність щодо взяття під свій контроль активів банків, яких його чиновники називають “зомбі”.

Насправді, серед цих банків досить багато фінансових установ, які були незаконно виведені з ринку у 2014-2015 роках під час так званого “банкопаду”.

Так званий банкопад в Україні був другою хвилею первинного розподілу капіталу, який в даному контексті слід назвати вже “вторинним” (перший був під час приватизації 90-х років).

Технічно “банкопад” – це було відчуження активів приватного бізнесу на користь візької групи осіб, дотичних до влади.

На кшталт: у вас в активах є, наприклад, гарне автотранспортне підприємство, то ми йдемо до вас….

З 2014 року з початком так званої банківської реформи сформувався певний тип бізнесу: не створити, а забрати, віджати, поділити, рейдернути, і це продовжується й зараз.

Тобто швидка нажива, легкі гроші стали мейнстримом як банкопаду, так і подальших “реформ” банківського сектору.

Але акціонери декількох банків під час банкопаду не злякались погроз тодішньої влади і продовжили боротьбу за свої активи у судах.

Саме ці банки Фонд гарантування і називає “зомбі”.

Зараз Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відновив контроль над ПАТ “КСГ БАНК”.

15 травня 2024 року в Єдиному реєстрі було відновлено інформацію про ПАТ “КСГ БАНК” як про юрособу у стані ліквідації.

А вже через три тижні у тому ж реєстрі з’явився запис про здійснення ліквідації ПАТ “КСГ БАНК” уповноваженою особою Фонду.

Дуже швидко, чи не так?

Ліквідація банку відкриває шлях до продажу активів банку уповноваженою особою Фонду у процесі ліквідації.

Формально Фонд каже про інтереси вкладників, яких, до речі, в цьому банку багато не було.

Тому слід припустити, що ключова ціль – активи банку.

Скільки вони можуть коштувати під час війни? Очевидно, що небагато. А якщо до процесу підійти творчо?

В будь-якому випадку, у Фонду завжди буде виправдання – була війна, активи коштували дешево.

Повноваження Фонду суттєво зросли внаслідок прийняття так званого “антибанківського закону” ще до повномасштабної війни.

Активи над нібито “зомбі-банками” Фонд відновив, залишилось лише взяти під контроль над ПАТ “УКРІНБАНК”.

Про це, зокрема казав, Віктор Новіков, заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів.

Але продаж активів банку з молотка та ще й максимум за 5% від їх реальної вартості нічого не дасть економіці і тим більше вкладникам.

Зате після ліквідації банку виграють його боржники, кредити яких буде анульовано.

Знаєте як може працювати ця схема?

Робиться оцінка кредитного портфелю банку, який ліквідовується.

Наприклад кредит оцінюють у 5% від його вартості.

Це дає Фонду формальне право продати ці кредити за 5% від номіналу.

А боржник через підставних осіб може викупити свій кредит за 5% номіналу і списати 95% решти.

Збитки від таких оборудок вішаються на акціонерів банку, мовляв самі винні, що вирішили зайнятись бізнесом.

До речі Віктор Новіков має знати про такі та інші схеми.

Фінклуб писав, що НАБУ та САП скерували до Вищого антикорсуду обвинувальний акт за обвинуваченням 15 посадових осіб ВіЕйБі Банку:

“На лаві підсудних опинилися експерший заступника голови НБУ Олександр Писарук, член ради Нацбанку Микола Каленський, ексдиректорка Гендепартаменту банківського нагляду НБУ Алла Шульга, ексголова правління ВіЕйБі банку Денис Мальцев, його колишній заступник Андрій Яцюта, директор бізнес-центру «Експертиза» Олександр Фаєр, засновник БЦ «Експертиза» Дмитро Жук, директорка Станіславської торгової компанії Наталія Перец, колишній керівник юрдепартаменту НБУ Віктор Новіков, ексдиректорка департаменту банківського нагляду НБУ Світлана Фабер, ексзаступниця начальника Головного управління НБУ по Києву та області Ірина Мєзєнцева, Ірина Лиходовська, Людмила Клоченок, Юлія Гарагон, ексначальниця відділу моніторингу кредитів Департаменту супроводження кредитів НБУ Ірина Вінічук.

Джерело

Фонд гарантування вкладів не має повноважень ліквідовувати ПАТ «Укрінбанк». Про це йдеться в науково-практичному висновку Ганни Юдківської, судді Європейського суду із прав людини у 2010-2022 роках, пише у своєму facebook експерт з права та юридичних питань Андрій Вігірінський.

В ході розгляду Касаційним господарським судом справи № 913/266/20 про банкрутство ПАТ “Українська інноваційна компанія” до матеріалів справи надійшов науково-правовий висновок Ганни Юдківської, судді Європейського суду із прав людини у 2010 – 2022 роках, в якому міститься аналіз практики ЄСПЛ в контексті справи ПАТ “УКРІНКОМ”.

Серед ключових висновків Ганни Юдківської виходить, що «1. Процедура банкрутства ПАТ “Укрінком” повністю узгоджується із відповідною судовою практикою ЄСПЛ, 2. Рішення судів стосовно визнання протиправними нормативних рішень НБУ ті ФГВФО стосовно ліквідації ПАТ “УКРІНБАНК” обов’язкові для виконання, незалежно від дії “Антиколомойського закону” та 3. ПАТ “Укрінком” не має статусу банківської установ», – йдеться в висновках, які надійшли на адресу Касаційного господарського суду.

Необхідність даних висновків виходила із запиту Касаційного Господарського Суду від 04.12.2023 №25-12/1750 «з метою розвитку права та формування єдиної правозастосовучої практики щодо правового статусу юридичної особи та процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку, тому виникла необхідність звернутися до фахівців науково-консультативної ради при Верховному Суді для отримання висновку у цій справі», – йдеться в повідомленні.

Представник ПАТ «Укрінком» в суді Олексій Богушко пояснює, чому Фонд гарантування вкладів (ФГВФО) нехтує рішеннями попередніх судів.

«Головна ідея Фонду (ФГВФО) заключається в тому, щоб завершити ліквідацію, перепродати активи в розмірі 5%-7% від реальної ринкової вартості, а збитки повісити на акціонерів ПАТ «Укінком», при цьому нехтуючи попередніми рішенням судів, які говорять, що Фонд не має таких повноважень», – говорить Богушко і додає «ми звичайне господарське акціонерне товариство, яке немає статусу банківської установи, і фонд не може управляти, оскільки ми не є банком».

У Фонді гарантування вкладів відмовились давати будь-які коментарів про справу по ПАТ Укрінком.

Нагадаємо, раніше стало відомо, що під час засідання суду 17 січня 2024 року адвокат Любов Коваль, яка була уповноваженою особою Фонду, визнала ПАТ «Укрінком» та Укрінкомбанк єдиною юридичною особою та заявила, що Укрінком має той самий код ЄДРПОУ, і є по факту, тією ж юридичною особою, – йдеться в повідомленні ЗМІ.

Вперше за вісім років судової тяжби за власні активи та репутацію, опоненти визнали правоту ПАТ «Укрінком», які доводили у судах, що ПАТ «Укрінком» та Укрінкомбанк є однією юридичною особою.

Джерело

Задача України – це тримати в активі опції зовнішньої підтримки, але базуватись при цьому на власну самовідновлювальну модель розвитку.

Що означає самовідновлювальна модель? Це досягнення ефекту мультиплікатору для внутрішніх ресурсів та ефекту акселератора під час збільшення темпів розвитку. Класичний приклад: одна гривня внутрішніх ресурсів має перетворюватись на п’ять гривень додаткового валового продукту, який у свою чергу приноситиме півтори гривні додатковий податкових надходжень. Про це в експертній оцінці у Facebook пише український економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Але для створення такого ефекту необхідне запровадження моделі державно-приватного партнерства, в рамках якого держава забезпечує захист, гарантії, права власності, чесні суди, стимули розвитку, а бізнес – ефективність досягнення цілей розвитку (максимізація позитивного ефекту та мінімізація витрат дефіцитних під час війни ресурсів одночасно).

Ефективна держава та Захищений власник – ось наріжні камені цієї політики.

І саме ця політика має дати відповідь на стратегічне питання – чи здатна економіка України вижити без фінансової допомоги США?

І починати тут треба з відновлення справедливості відносно тих підприємців, які у 2014-2015 роках попали під «каток» «вторинного перерозподілу капіталу».

Нагадаю, первинний розподіл капіталу у нас відбувся під час приватизації у 90-ті роки.

А вторинний – це сумнозвісний банкопад «імені Гонтаревої», коли разом із декількома банками-помийками було ліквідовано десятки платоспроможних банків, у яких виникли тимчасові проблеми, пов’язані із тодішньою кризою.

Внаслідок цієї політики, економічні активи знищених банків на сотні мільярдів гривень були розподілені між «новими» власниками, багато з яких належали до тодішніх політичних еліт.

Це був час раптового збагачення з одного боку та втрати економічного потенціалу – з іншого.

Адже розпродані Фондом гарантування вкладів за копійки, іноді за 5% від номіналу активи, опинились у тих людей, які просто використовували їх як дешеву здобич.

За даними НБУ, ця «очистка» коштувала країні до 36% ВВП.

Але деякі активи ще не знищені. Більше того, навіть під час війни їх справжні власники готові інвестувати свої кошти у процес повернення таких активів до економічного обігу.

Чи не єдиним вцілілим острівцем з часів «вторинного розподілу капіталу» залишився Укрінбанк, який всі ці роки доводить у судах несправедливість ухвалених за часів Гонтаревої щодо нього рішень.

Тоді нищили всі неугодні банки, використовуючи стандартні методи і процедури без врахування особливостей кожної фінустанови, адже на кожній фінустанові була завʼязана інфраструктура бізнесу і економіки в цілому. Наприклад, Укрінбанк обслуговував значну частку зарплатних проектів у ті часи.

Зараз ФГВФО бажає повернути кошти бюджету держави і виплатити компенсації вкладникам за рахунок продажу активів банку за ціною лише 5%-7% від їх реальної ринкової вартості. Це крапля в морі в порівняно з тим, якщо вдасться перезапустити роботу банку: тоді його активи зможуть згенерувати в десятки разів більше.

Вкладниками банку є іноземні інвестори, зокрема з США, для яких повага до приватної власності є маркером цивілізованості країни.

Звичайно, багато хто і зараз хоче зробити «чорну п’ятницю» з розпродажі активів банку через систему ФГВФО, продавши їх за 5% від номіналу.

Але набагато корисніше відновити банк разом із активами і зобов’язаннями, тим більше, що власники готові здійснювати додаткові інвестиції у відновлення роботи банківської установи.

Це може стати першим успішним кейсом державно-приватного партнерства під час війни.

Кожна життєздатна система має зберігати в своїх «заводських налаштуваннях» опцію автономного виживання.

Зовнішня підтримка в цьому контексті тоді сприймається не як апарат «штучної нирки», без якого неминуча смерть організму. А як додатковий фактор успіху, який зменшує втрати і прискорює досягнення кінцевої мети.

Таким чином, зовнішня допомога не перетворюється на фундаментальну основу буття. Цією основою залишається внутрішній потенціал.

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик

Джерело: Facebook

Джерело: Ukrinform.ua

Автори опублікованого матеріалу посилаються на документ, який неможливо перевірити, бо його немає у вільному доступі

Журналіст і політолог Мар’ян Ощановський про це повідомив у соцмережах, пише “ДС”.

“Автори публікацій помилково вказали, що ПАТ “Укрінком” неправомірно видає себе за правонаступника ПАТ “Укрінбанку”. Суди щодо правонаступництва тривають, а “Укрінком” це нова назва “Укрінбанк”. ЄДРПОУ компанії та її керівний склад залишились незмінними. Отже, журналісти розповсюдили інформацію, що не відповідає дійсності”, — йдеться в повідомленні.

Разом з тим, у публічному доступі відсутнє рішення Суду, на яке посилаються у ЗМІ. Публікувати інформацію, яку неможливо перевірити, не етично з журналістського погляду, вважає Ощановський.

До того ж, як відомо з повідомлень ЗМІ, “Первомайський МКК” — боржник ПАТ “Укрінком”. Сума боргу становить понад 230 млн грн. Він не обслуговується понад 8 років.

“Власникам компанії — Олександру та Андрію Табаловим — нічого не заважає оплатити цей борг безпосередньо Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, або на рахунок НБУ, або на депозитний рахунок нотаріусу. Але вони безплатно користуються грошима вкладників та акціонерів ПАТ “Укрінком” протягом 8 років. Розраховуючи в результаті на великий дисконт”, — пише Ощановський.

За його словами, їхній план — заплатити 30% від боргу, але для його реалізації потрібно переконати Суд в тому, що ПАТ “Укрінком” не є правонаступником ПАТ “Укрінбанк”. Що не відповідає дійсності та суперечить чинному законодавству України.

Окремо автор допису зазначає, що Табалови також мали кредит в українському філіалі державного російського банку “Сбєрбанк”. Після його націоналізації вони чомусь отримали пільгові умови для покриття своєї заборгованості. Тепер виплачують тільки тіло кредиту і не виплачують відсотки за кредитом, чим завдають втрат державі.

Джерело

Під час останнього судового засідання, яке відбулось 17 січня, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Любов Коваль визнала, що Укрінком та Укрінком банк є однією юридичною особою, попри власні попередні спроби це заперечити. 

Про це написав у своєму ФБ журналіст та політолог Марʼян Ощановський.

“Раніше виходячи з рішення Великої палати нібито існують дві юридичні особи під одним кодом ЄДРПОУ, які існують паралельно і між ними немає правонаступництва, і Укрінком єдиний належний кредитор по всім зобов’язанням, а Укрінком це юридична мутація, яка не може існувати”,- цитує адвоката, представника Укрінкому дописувач.

Під час засідання суду адвокат і уповноважена особа Фонду визнала Укрінком та Укрінком банк єдиною юридичною особою та заявила, що Укрінком має той самий код ЄДРПОУ і є по факту, тією ж юридичною особою.

Вперше за вісім років судової тяжби за власні активи та репутацію, опоненти визнали правоту Укрінком, які доводили у судах, що Укрінком та Укрінком банк є однією юридичною особою.

За цей час Укрінком вже виплатив вкладникам 1,62 млрд гривень. Фонд — 1,8 млрд.

Джерело

З 2014 року в Україні було 104 випадки ліквідації банків. Проте процедура ліквідації з юридичної точки зору виглядає сумнівною.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на кандидата юридичних наук Геннадія Дубова.

“Україна хоче побудувати капіталістичну систему без капіталістів. І судову систему без обовʼязковості судових рішень. Проблематика надзвичайно широка”, – каже експерт, наводячи приклад кейсу “Укрінбанку”.

У 2015 році Нацбанк видав постанову про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ “Укрінбанк” та призначення куратора. Потім установу віднесли до неплатоспроможних.

“У грудні того ж 2015-го року дирекція Фонду гарантування вкладів видає рішення про запровадження тимчасової адміністрації в “Укрінбанку”. Але на цей час вже було рішення суду про визнання дій НБУ протиправними. У березні 2016 року відкликається банківська ліцензія та цей банк ліквідовується. Того ж дня, 22 березня 2016-го, Фонд гарантування вкладів розпочинає процедуру ліквідації “Укрінбанку”, і повноваження делегуються ліквідатору банку”, – нагадує історію справи “Укрінбанку” Геннадій Дубов.

За його словами, аналогічна ситуація в Україні мала місце зі 104 банками.

“Ми добре памʼятаємо про “ПриватБанк”, про націоналізацію інших банків, а менші банки – як “Укрінбанк”, – десь так збоку з точки зору історії. Але у банка були вкладники, дебітори, кредитори, власники – всі ці зацікавлені особи десь існують. І надалі рішення про ліквідація банку і віднесення його до категорії проблемних були скасовані у судах всіх інстанцій. Але до цього моменту пройшло 5-6 років”, – наголошує експерт.

Він також акцентує, що рішення Нацбанку та Фонду гарантування вкладів щодо цього та низки інших банків про ліквідацію було незаконним.

Але попри ухвали судів усіх інстанцій, які є обовʼязковими для виконання на всій території України, це на практиці нічого не змінює – банк не може працювати, адже законодавством повернення банківської ліцензії не передбачене.

“Тобто держава забрала власність юридичної особи, актив у вигляді банківської ліцензії (як виявилось, незаконно), і посилається на те, що законодавством не передбачено, як з такої незаконної ситуації виходити. Попри рішення всіх українських судів, держава каже – “не знаю, ніяк я не виконаю це рішення, не повернемо тобі банківську ліцензію”. Рішення суду у банку є, а ліцензії нема”, – каже Дубов.

У власників банку в такій ситуації є кілька варіантів дій, щоб повернути банк до життя. Перший – продовжувати судитися. Другий – змінити назву юридичної особи, відповідно КВЕДи, щоб продовжити господарську діяльність так, як держава дозволяє. Саме так вчинили в “Укрінбанку”: його перейменували у ПАТ “Укрінком”, змінили місце реєстрації, КВЕДи. Але виникла правова колізія.

“Велика палата Верховного суду зробила висновок про фактичне існування під одним ідентифікаційним кодом двох юридичних осіб з різним обсягом правоздатності. Такої ситуації наука ще не бачила. Це ніби у фізичної особи зʼявиться віртуальний двійник”, – коментує юрист.

Джерело

ЗСУ вдалося знищити 50% військових можливостей Росії за 18 місяців. Але Україна має шукати власні джерела доходів і стежити за рівнем корупції й незалежністю судової системи, оскільки отримувати допомогу Заходу цього року стане важче. Про це сказав в ексклюзивному інтерв’ю “Українським новинам” шестиразовий конгресмен США Джим Слеттері.

“Політичні лідери у Вашингтоні та ЄС не повинні повертатися спиною до мужніх борців за свободу в Україні, які використали менше ніж 5% оборонних бюджетів Заходу, щоб знищити принаймні 50% звичайних військових можливостей Росії за 18 місяців”, – сказав він.

Україна має також сконцентруватися на розвитку власної економіки, оскільки допомогу Заходу погоджувати складніше, ніж торік, вважає конгресмен.

“Українські патріоти в усіх політичних фракціях мають усвідомлювати це й відновити свою відданість викорінюванню будь-якої корупції й некомпетентності, де б вона не була. Влада в Києві має і самостійно працювати на пошук коштів, які б додали динаміки розвитку економіки України, і разом з американськими партнерами. Проте не розраховуючи тільки на них. Шлях до фінансової незалежності України пролягає через реформи, ефективне управління і впровадження зобов’язань перед міжнародними партнерами”, – сказав Слеттері.

Конгресмен зазначив, що влада й бізнес в Україні можуть стати партнерами, особливо, коли йдеться про багаторічну судову тяганину, через яку арештовані активи не працюють і не приносять прибутків.

“До прикладу, кейс “Укрінбанку”, за яким та іншими подібними уважно слідкують у Конгресі. Це про фінансову установу, яка роками не приносить прибутку через непослідовні рішення суду й відсутність конструктиву з боку Фонду гарантування вкладів (ФГВФО). На мою думку, “Укрінком” має повноваження стягувати всі позики, видані ним на законних підставах, щоб мати кошти, необхідні для погашення ФГВФО. В іншому разі виграють лише недобросовісні позичальники, яких максимально влаштовує пропонована ФГВФО стратегія продажу активів банку на аукціоні, який у середньому приносить 5–7% від реальної вартості таких активів”, – зазначив конгресмен.

За його словами, це крихти порівняно з $50–100 млн, які уряд може дістати від перезапуску роботи цієї фінустанови та її активів.

“Стягнення боргів із боржників, які мають необхідні статки, проте не бажають платити. Тоді і вкладники отримають ці кошти, і бюджет держави отримає мільярдні надходження”, – зазначив Слеттері.

Зараз ця справа на розгляді Верховного Суду – найвищої судової інстанції в Україні.

Джерело

ЗСУ вдалося знищити 50% військових можливостей Росії за 18 місяців. Але Україна має шукати власні джерела доходів і стежити за рівнем корупції й незалежністю судової системи, оскільки отримувати допомогу Заходу цього року стане важче. Про це сказав в ексклюзивному інтерв’ю “Українським новинам” шестиразовий конгресмен США Джим Слеттері.

“Політичні лідери у Вашингтоні та ЄС не повинні повертатися спиною до мужніх борців за свободу в Україні, які використали менше ніж 5% оборонних бюджетів Заходу, щоб знищити принаймні 50% звичайних військових можливостей Росії за 18 місяців”, – сказав він.

Україна має також сконцентруватися на розвитку власної економіки, оскільки допомогу Заходу погоджувати складніше, ніж торік, вважає конгресмен.

“Українські патріоти в усіх політичних фракціях мають усвідомлювати це й відновити свою відданість викорінюванню будь-якої корупції й некомпетентності, де б вона не була. Влада в Києві має і самостійно працювати на пошук коштів, які б додали динаміки розвитку економіки України, і разом з американськими партнерами. Проте не розраховуючи тільки на них. Шлях до фінансової незалежності України пролягає через реформи, ефективне управління і впровадження зобов’язань перед міжнародними партнерами”, – сказав Слеттері.

Конгресмен зазначив, що влада й бізнес в Україні можуть стати партнерами, особливо, коли йдеться про багаторічну судову тяганину, через яку арештовані активи не працюють і не приносять прибутків.

“До прикладу, кейс “Укрінбанку”, за яким та іншими подібними уважно слідкують у Конгресі. Це про фінансову установу, яка роками не приносить прибутку через непослідовні рішення суду й відсутність конструктиву з боку Фонду гарантування вкладів (ФГВФО). На мою думку, “Укрінком” має повноваження стягувати всі позики, видані ним на законних підставах, щоб мати кошти, необхідні для погашення ФГВФО. В іншому разі виграють лише недобросовісні позичальники, яких максимально влаштовує пропонована ФГВФО стратегія продажу активів банку на аукціоні, який у середньому приносить 5–7% від реальної вартості таких активів”, – зазначив конгресмен.

За його словами, це крихти порівняно з $50–100 млн, які уряд може дістати від перезапуску роботи цієї фінустанови та її активів.

“Стягнення боргів із боржників, які мають необхідні статки, проте не бажають платити. Тоді і вкладники отримають ці кошти, і бюджет держави отримає мільярдні надходження”, – зазначив Слеттері.

Зараз ця справа на розгляді Верховного Суду – найвищої судової інстанції в Україні.

Джерело