Як Україні будувати спільне та щасливе майбутнє з Євросоюзом?

Щоб сприяти взаємовигідній співпраці між Україною та Європейським Союзом (ЄС) у період з 2025 по 2030 роки, Україна повинна зосередитися на зміцненні своєї фінансової системи, банків та фондового ринку шляхом інтеграції до структур ЄС.

Така співпраця не лише прискорить економічний розвиток України, але й посилить її відповідність стратегічним інтересам ЄС.

Існує можливість для фінансової системи України отримати вигоду від посилення співпраці з ЄС шляхом впровадження передового досвіду та регуляторних рамок, подібних до тих, що використовуються в європейській банківській системі. Україна повинна зробити пріоритетом приведення свого фінансового законодавства у відповідність до стандартів ЄС.

Це підвищить довіру інвесторів і сприятиме більш безперешкодній інтеграції з європейськими фінансовими ринками.

ЄС надає фінансову допомогу країнам, що не є його членами, в обмін на проведення структурних реформ. Для України це може означати запровадження суворого фінансового контролю, механізмів прозорості та боротьби з відмиванням грошей. Прийняття сумісного з ЄС фінансового законодавства полегшить участь українських інституцій на ринках ЄС.

Партнерство з ЄС також може сприяти впровадженню в Україні сталих фінансів. ЄС робить значні інвестиції в «зелені» технології та фінанси в рамках своїх цілей щодо досягнення нульового рівня викидів, що може надати Україні цінну можливість отримати доступ до європейських «зелених» фондів. Випускаючи «зелені» облігації та інші фінансові інструменти, пов’язані зі сталим розвитком, Україна може залучити європейських інвесторів, зацікавлених у сталих інвестиціях.

Інтеграція з ЄС дозволить Україні модернізувати свій банківський сектор шляхом прийняття регуляторних стандартів ЄС та інновацій у сфері цифрового банкінгу, тим самим створивши більш конкурентоспроможний банківський сектор. Цього можна досягти за допомогою наступних заходів:

Гармонізація банківського законодавства: Прийняття банківського законодавства ЄС дозволить українським банкам здійснювати транскордонні операції з європейськими банками. Це сприятиме полегшенню руху капіталу та підвищенню якості фінансових послуг за кордоном.

Українські банки мають можливість прийняти Базель ІІІ, який регулює достатність капіталу та ризик ліквідності. Для українських банків життєво важливо прийняти ці заходи, щоб гарантувати, що вони зможуть протистояти системним ризикам і залишатися привабливими для інвесторів з ЄС.

Україна має можливість співпрацювати з ЄС для розвитку сучасної цифрової банківської екосистеми. ЄС приділяє значну увагу цифровій трансформації, яка охоплює цифрові фінанси та використання фінтех-інновацій. За допомогою європейського досвіду в цій сфері банківський сектор України може пройти модернізацію.

Розвиток українського ринку капіталу та його інтеграція до європейського ринку капіталу принесе значні економічні вигоди.

Український фондовий ринок може виграти від приведення своєї інфраструктури у відповідність до європейських норм, таких як MiFID II (Директива про ринки фінансових інструментів). Ця директива підвищує прозорість та захист інвесторів, що може зробити українські фінансові активи більш привабливими для європейських інвесторів.

Підвищуючи ліквідність та прозорість ринку, Україна може використати переваги Союзу ринків капіталу ЄС (СРК) на свою користь. Доступ до розгалужених ринків капіталу ЄС дозволить українським компаніям залучати кошти шляхом випуску акцій та боргових зобов’язань по всій Європі. Така інтеграція призведе до збільшення інвестицій та надасть українським підприємствам доступ до капіталу за нижчою вартістю.

ЄС здійснює інтеграцію різних національних фондових бірж. Україна має можливість налагодити партнерство з європейськими фондовими біржами, такими як Euronext, що сприятиме подвійному лістингу українських компаній та надасть більший доступ до європейського капіталу.

На додаток до технічного узгодження, стратегічне партнерство між Україною та ЄС матиме важливе значення. Вони будуть зосереджені, зокрема, на співпраці у критично важливих галузях: ЄС та Україна вже встановили стратегічне партнерство у таких ключових секторах, як сировинні ресурси та зелені технології.

Подальше розширення цієї співпраці на фінансові ринки та банківську сферу може значно посилити вплив цих партнерств. Встановлення стратегічних економічних партнерств може сприяти перехресним інвестиціям, тим самим підвищуючи конкурентоспроможність обох країн на світових ринках.

Для того, щоб залучити більше ПІІ з ЄС, Україна повинна забезпечити права власності, зменшити бюрократичні бар’єри та дотримуватися правових стандартів ЄС. Це підвищить конкурентоспроможність України та зробить її безпечною країною для європейських інвесторів.

У 2024 році рівень прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україні буде значно нижчим, ніж у її сусідів, зокрема Польщі, Румунії та Естонії. Це пов’язано з низкою макроекономічних та геополітичних факторів. Зараз не говоримо про війну, а тільки про економіку.

Орієнтовний обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) на душу населення у 2024 році виглядає наступним чином:

Польща: 656,17 доларів США на особу

Румунія: $631,58 на особу

Естонія: $3 846,15 на особу

Україна: $114,29 на особу

Чому у нас так мало інвестицій? Відповідь очевидна, але скажу ще раз.

Проблеми з корупцією та верховенством права в Україні продовжують негативно впливати на довіру інвесторів. Хоча Польща та Румунія все ще мають подолати деякі інституційні проблеми, вони досягли значного прогресу в удосконаленні управління відповідно до своїх зобов’язань перед ЄС. Зокрема, Естонія демонструє надзвичайно високі показники за глобальними індексами прозорості та легкості ведення бізнесу.

Україна зіткнулася з труднощами у впровадженні структурних реформ, необхідних для створення більш передбачуваного та прозорого бізнес-середовища, включаючи судову реформу та антикорупційні заходи.

Польща, Румунія та Естонія мають більш розвинену інституційну базу, зокрема, завдяки членству в ЄС, що забезпечує вищі стандарти управління.

З точки зору розміру ринку та інтеграції, Україна наразі перебуває у невигідному становищі.

Статус України поза межами ЄС означає, що вона не має автоматичного доступу до єдиного європейського ринку, яким користуються Польща, Румунія та Естонія. Це обмежує нашу привабливість як виробничого центру для експорту в інші європейські країни.

Хоча угода про вільну торгівлю між Україною та ЄС пропонує певні переваги, вона не є настільки всеохоплюючою, як повноправне членство.

В свою чергу для вступу в Євросоюз необхідно гармонізувати наше законодавство з європейським.

Для України вкрай важливо привести свою правову систему у відповідність до європейських стандартів, гармонізувавши своє законодавство з acquis communautaire ЄС. Це особливо важливо в таких сферах, як конкуренція, захист навколишнього середовища, трудове законодавство та судова реформа.

Крім того, таке узгодження підвищить довіру інвесторів завдяки створенню стабільного та прозорого бізнес-середовища, що сприятиме залученню прямих іноземних інвестицій, які є життєво важливими для економічного зростання та післявоєнного відновлення України.

Привівши своє законодавство у відповідність до законодавства ЄС, Україна отримає доступ до Єдиного ринку, що дозволить її товарам і послугам більш вільно і конкурентно переміщатися в межах європейської економічної зони.

Це життєво важливо для збільшення експорту та економічної інтеграції. Це сприятиме ширшим політичним реформам, таким як покращення врядування, зміцнення верховенства права та зниження рівня корупції. Це підвищить привабливість і стабільність України як партнера для співпраці з ЄС.

З геополітичної точки зору, наближення до норм ЄС дозволить Україні зменшити свою залежність від російського впливу, залучивши при цьому подальшу підтримку з боку ЄС та західних союзників. Хоча реформування правової та економічної бази є складним завданням, довгострокові переваги економічної стабільності, покращення управління та членства в ЄС роблять гармонізацію критично важливим кроком для майбутнього України.

Володимир Клименко
Голова наглядової ради ПАТ «Укрінком»

Джерело