ДЕ ВЗЯТИ ГРОШІ ДЛЯ ПОКРИТТЯ ДЕФІЦИТУ БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ?

Наприкінці листопада Президент України Володимир Зеленський підписав державний бюджет України на 2024 рік, який раніше ухвалила Верховна Рада. Бюджет на 2024 рік передбачає дефіцит у розмірі 157 трильйона гривень, що становить приблизно 20,6% від прогнозованого валового внутрішнього продукту (ВВП).

Більше половини бюджету виділено на Збройні Сили України, що підкреслює пріоритетність військових потреб.

Україна значною мірою залежить від економічної допомоги західних країн. За час війни наша держава отримала понад $68,5 млрд бюджетної підтримки.

Чи є у нас стратегічні напрямки, де ми можемо залучити фінансування для держави та наших Збройних сил?

Розглядаю кілька варіантів.

Фондовий ринок та використання націоналізованих активів

Одним із потенційних джерел фінансування є український фондовий ринок. Це може передбачати націоналізацію та корпоратизацію активів, що належать підприємствам, які опосередковано підтримують конфлікт, таким як “Київстар”, “Моршинська” та інші. Після націоналізації цих активів їх можна було б розмістити на українській фондовій біржі.

Наприклад, у звіті McKinsey про управління федеральними фінансами підкреслюється важливість внутрішніх фінансових інструментів, прийняття стратегічних рішень та автоматизації звітності для підвищення фінансової прозорості та гнучкості в державних установах.

Прибуток, отриманий від цих котирувань, можна було б спрямувати безпосередньо на потреби Збройних Сил України до завершення війни. Ключовим моментом тут є не лише націоналізація, але й забезпечення корпоративного управління та публічного лістингу цих компаній, що могло б забезпечити прозорість та ефективність управління цими активами.

Підвищення рентних платежів від видобутку корисних копалин

Багаті мінеральні ресурси України відкривають ще одну можливість для отримання доходів. Підвищивши ренту на видобуток корисних копалин, держава могла б значно збільшити свої доходи.

Такий підхід вимагає ретельного балансу, щоб гарантувати, що збільшення витрат не стримуватиме інвестиції у видобувну галузь, яка є життєво важливою для економічної стабільності та зростання країни.

Звіт S&P Global Market Intelligence про вплив підвищення рентних платежів за видобуток корисних копалин на державні бюджети дає уявлення про те, як такі заходи можуть вплинути на національну економіку та гірничодобувну галузь. Зокрема підвищення рентних платежів зумовлено необхідністю подолання дефіциту бюджету.

У звіті підкреслюється необхідність ретельного дотримання балансу при формуванні політики. Хоча вищі рентні платежі можуть забезпечити негайні фіскальні вигоди, вони також можуть вплинути на довгострокові інвестиції в сектор добування сировини, впливаючи як на галузь, так і на економіку в цілому.

Запуск повноцінного ринку землі

Повноцінний запуск ринку землі – ще один шлях, який варто дослідити. Це передбачає дозвіл юридичним особам, особливо зі спеціалізованою діяльністю, з таких країн, як ЄС, Швейцарія, США, Японія та Канада, купувати землю в Україні.

Такий крок міг би залучити іноземні інвестиції, підвищити ефективність використання землі та забезпечити значні надходження до державного бюджету через продаж землі та подальші податки.

Тим часом в США. За даними Американської федерації фермерських бюро, у 2023 році вартість сільськогосподарських земель та грошова орендна плата за ріллю досягли нових максимумів. Середня вартість нерухомості фермерських господарств у США, яка включає вартість усіх земельних ділянок та будівель на фермах, помітно зросла, досягнувши рекордної вартості за акр.

Це зростання відображає загальний стан аграрної економіки та ілюструє зростання виробничих витрат і бар’єрів на шляху до прибутковості, з якими стикаються фермери та власники ранчо.

Податок на експорт сільськогосподарської сировини

Сільське господарство є наріжним каменем української економіки. Запровадження податку на експорт сільськогосподарської сировини може мати подвійну мету.

По-перше, це безпосередньо збільшить надходження до бюджету від цього експорту.

По-друге, що, можливо, важливіше, це стимулювало б первинну та кінцеву переробку сільськогосподарської продукції в Україні. Ця стратегія вже була ефективною щодо насіння та олії, що свідчить про її потенційний успіх і для інших сільськогосподарських товарів.

Що стосується стимулювання виробництва товарів з доданою вартістю, то взаємозв’язок між експортними податками та розвитком сільськогосподарських секторів з доданою вартістю є складним. Економічна глобалізація помітно вплинула на додану вартість у сільському господарстві (ДДВ).

Глобалізація розширює доступ до ринків збуту сільськогосподарської продукції, що призводить до збільшення обсягів торгівлі та економічного зростання.

Вона також дозволяє фермерам отримувати вигоду від вищих цін на сільськогосподарську продукцію та доступу до сучасних технологій та інновацій, що підвищує продуктивність.

Крім того, глобалізація може перетворити сільське сільське господарство на більш комерціалізоване, з більшою доданою вартістю, покращуючи умови життя в сільських громадах.

Створення сприятливих умов для прямих іноземних інвестицій

Впроваджувати політику, яка забезпечує політичну та економічну стабільність, що є ключовим фактором для залучення ПІІ. Наприклад, Польща залучила значні обсяги ПІІ, пропонуючи стабільне бізнес-середовище та переваги членства в ЄС.

За прикладом Ірландії, Україна може створити СЕЗ, пропонуючи податкові пільги, спрощене регулювання та інфраструктурну підтримку для залучення іноземних інвесторів.

Зосередитися на секторах, де Україна має конкурентні переваги, таких як сільське господарство, ІТ та енергетика. Подібно до того, як США орієнтуються на технологічні та інноваційні сектори для ПІІ.

Забезпечити прозору та ефективну правову систему захисту прав інвесторів, спираючись на досвід ЄС щодо створення сильної правової бази для підвищення довіри інвесторів.

Інвестувати в покращення інфраструктури, як це було зроблено в Іспанії та Португалії, де покращення інфраструктури стало ключовим фактором для залучення ПІІ в різні сектори. 

Володимир Клименко
Голова наглядової ради ПАТ «Укрінком»

Джерело