Банки не кредитують!
Крах економіки держави починається з неефективної банківської системи. Коли депозитів в банках більше, ніж кредитів. Бо кредити потрібні бізнесу на розвитку, вони збільшують попит на товари. А депозити, коли їх більше, вимивають гроші.
Станом на 2024 рік, депозитні вклади в українських банках займають значну частку фінансових активів. Банківська система України залучила велику кількість депозитів від населення та підприємств.
Наприклад, Raiffeisen Bank є найбільшим банком в Україні з активами на суму 844,41 млрд грн, що складає 21,58% ринку. ПриватБанк посідає друге місце з активами на суму 735,28 млрд грн, що становить 18,79% ринку, а Ощадбанк має активи на суму 607,45 млрд грн, що дорівнює 15,53% ринку.
Доречі, в лідерах два державних банки та один закордонний. А де українські комерційні банки? Відкрите питання, відповідь на яке знає Гонтарєва. Маю надію, що вона колись відповість. І на питання, і перед законом.
Високий рівень депозитів супроводжується недостатнім рівнем кредитування бізнесу, що може призвести до уповільнення економічного зростання та інвестиційної активності.
Банки надають перевагу зберіганню коштів у вигляді депозитних сертифікатів НБУ або інших низькоризикових інструментів, замість кредитування бізнесу, що стримує розвиток малого та середнього підприємництва.
Звичайно, щоби банк надав вам кредит, він має в когось взяти депозит. На цьому грунтується банківська діяльність як така. Але коли банки акцентують увагу на депозитах, заробляють на ОВГЗ та депозитних сертифікатах, то навіщо їм давати вам кредити?
Кредит — це ризик, а ОВГЗ в Україні — гроші з повітря, сплата яких гарантується державою. Схема працює чудово. Банк взяв ваш депозит — купив за нього ОВГЗ — заробив сам і виплатив вам відсоток.
Це своєрідна валютна спекуляція, вигідна виключно власникам великих капіталів, що прагнуть «заробляти» на них великі відсотки. В цей час бізнес, що має експортну перспективу та виробляє додану вартість, залишається без ліквідності. В умовах відсутності повноцінного фондового ринку та інструментів інвестицій (крім приватних) у виробників продуктів та послуг немає грошей на розвиток.
В умовах, коли в Україні залишається висока ключові ставки, це сукупно впливає на зниження темпів кредитування бізнесу в Україні.
Поясню в пунктах.
Висока облікова ставка: Облікова ставка НБУ, навіть після зниження до 13,5%, залишається значно вищою за рівень інфляції (3,2%). Це призводить до високих реальних процентних ставок, які банки використовують для кредитування бізнесу.
Високі ставки на інші інструменти НБУ: Ставки на депозитні сертифікати та кредити рефінансування також залишаються високими, що підвищує вартість запозичень для банків і, відповідно, для бізнесу.
Висока вартість кредитів: Бізнеси змушені брати кредити під високі відсотки, що збільшує вартість фінансування їхньої діяльності. Це робить нові проекти менш рентабельними і стримує інвестиції.
Зростання витрат на обслуговування боргу: Підприємства, які вже мають кредити, змушені витрачати більше коштів на обслуговування свого боргу, що зменшує їхні можливості для реінвестування та розвитку.
Зменшення попиту на кредити: Високі процентні ставки знижують попит на кредити серед бізнесу. Підприємства можуть відмовлятися від залучення кредитних коштів через їхню високу вартість.
Скорочення кредитування економіки: Згідно з даними, рівень банківського кредитування економіки за рік скоротився з 20% до 15% ВВП. Це свідчить про загальне зниження активності на ринку кредитування.
Конфлікт цілей: НБУ намагається одночасно проводити політику приваблення гривневих активів та стимулювання кредитування, що є суперечливими цілями. Високі ставки приваблюють депозити, але стримують кредитування.
Відволікання коштів: Політика строкових депозитних сертифікатів НБУ відволікає кошти, які могли б бути використані для кредитування бізнесу, на інструменти з вищою доходністю для банків.
Нестабільність та ризики: В умовах економічної невизначеності, викликаної війною та іншими факторами, бізнеси стають менш схильними до ризику та неохоче залучають додаткові кредити.
Відтік коштів з економіки: Високі ставки стимулюють відтік коштів з реального сектору в банківську систему, що обмежує доступність фінансування для бізнесів.
Високі реальні процентні ставки, створені політикою НБУ, значно ускладнюють кредитування бізнесу. Висока вартість кредитів знижує попит на них, а підприємства змушені витрачати більше на обслуговування вже існуючого боргу. Водночас, політика приваблення гривневих активів відволікає кошти з економіки, що ще більше обмежує доступність фінансування для бізнесу. Для покращення ситуації необхідно продовжувати знижувати процентні ставки та забезпечувати більш сприятливі умови для кредитування бізнесу.
Володимир Клименко
Голова наглядової ради ПАТ «Укрінком»
Крах економіки держави починається з неефективної банківської системи. Коли депозитів в банках більше, ніж кредитів. Бо кредити потрібні бізнесу на розвитку, вони збільшують попит на товари. А депозити, коли їх більше, вимивають гроші.
Станом на 2024 рік, депозитні вклади в українських банках займають значну частку фінансових активів. Банківська система України залучила велику кількість депозитів від населення та підприємств.
Наприклад, Raiffeisen Bank є найбільшим банком в Україні з активами на суму 844,41 млрд грн, що складає 21,58% ринку. ПриватБанк посідає друге місце з активами на суму 735,28 млрд грн, що становить 18,79% ринку, а Ощадбанк має активи на суму 607,45 млрд грн, що дорівнює 15,53% ринку.
Доречі, в лідерах два державних банки та один закордонний. А де українські комерційні банки? Відкрите питання, відповідь на яке знає Гонтарєва. Маю надію, що вона колись відповість. І на питання, і перед законом.
Високий рівень депозитів супроводжується недостатнім рівнем кредитування бізнесу, що може призвести до уповільнення економічного зростання та інвестиційної активності.
Банки надають перевагу зберіганню коштів у вигляді депозитних сертифікатів НБУ або інших низькоризикових інструментів, замість кредитування бізнесу, що стримує розвиток малого та середнього підприємництва.
Звичайно, щоби банк надав вам кредит, він має в когось взяти депозит. На цьому грунтується банківська діяльність як така. Але коли банки акцентують увагу на депозитах, заробляють на ОВГЗ та депозитних сертифікатах, то навіщо їм давати вам кредити?
Кредит — це ризик, а ОВГЗ в Україні — гроші з повітря, сплата яких гарантується державою. Схема працює чудово. Банк взяв ваш депозит — купив за нього ОВГЗ — заробив сам і виплатив вам відсоток.
Це своєрідна валютна спекуляція, вигідна виключно власникам великих капіталів, що прагнуть «заробляти» на них великі відсотки. В цей час бізнес, що має експортну перспективу та виробляє додану вартість, залишається без ліквідності. В умовах відсутності повноцінного фондового ринку та інструментів інвестицій (крім приватних) у виробників продуктів та послуг немає грошей на розвиток.
В умовах, коли в Україні залишається висока ключові ставки, це сукупно впливає на зниження темпів кредитування бізнесу в Україні.
Поясню в пунктах.
Висока облікова ставка: Облікова ставка НБУ, навіть після зниження до 13,5%, залишається значно вищою за рівень інфляції (3,2%). Це призводить до високих реальних процентних ставок, які банки використовують для кредитування бізнесу.
Високі ставки на інші інструменти НБУ: Ставки на депозитні сертифікати та кредити рефінансування також залишаються високими, що підвищує вартість запозичень для банків і, відповідно, для бізнесу.
Висока вартість кредитів: Бізнеси змушені брати кредити під високі відсотки, що збільшує вартість фінансування їхньої діяльності. Це робить нові проекти менш рентабельними і стримує інвестиції.
Зростання витрат на обслуговування боргу: Підприємства, які вже мають кредити, змушені витрачати більше коштів на обслуговування свого боргу, що зменшує їхні можливості для реінвестування та розвитку.
Зменшення попиту на кредити: Високі процентні ставки знижують попит на кредити серед бізнесу. Підприємства можуть відмовлятися від залучення кредитних коштів через їхню високу вартість.
Скорочення кредитування економіки: Згідно з даними, рівень банківського кредитування економіки за рік скоротився з 20% до 15% ВВП. Це свідчить про загальне зниження активності на ринку кредитування.
Конфлікт цілей: НБУ намагається одночасно проводити політику приваблення гривневих активів та стимулювання кредитування, що є суперечливими цілями. Високі ставки приваблюють депозити, але стримують кредитування.
Відволікання коштів: Політика строкових депозитних сертифікатів НБУ відволікає кошти, які могли б бути використані для кредитування бізнесу, на інструменти з вищою доходністю для банків.
Нестабільність та ризики: В умовах економічної невизначеності, викликаної війною та іншими факторами, бізнеси стають менш схильними до ризику та неохоче залучають додаткові кредити.
Відтік коштів з економіки: Високі ставки стимулюють відтік коштів з реального сектору в банківську систему, що обмежує доступність фінансування для бізнесів.
Високі реальні процентні ставки, створені політикою НБУ, значно ускладнюють кредитування бізнесу. Висока вартість кредитів знижує попит на них, а підприємства змушені витрачати більше на обслуговування вже існуючого боргу. Водночас, політика приваблення гривневих активів відволікає кошти з економіки, що ще більше обмежує доступність фінансування для бізнесу. Для покращення ситуації необхідно продовжувати знижувати процентні ставки та забезпечувати більш сприятливі умови для кредитування бізнесу.
Володимир Клименко
Голова наглядової ради ПАТ «Укрінком»
Інші новини
Рейтинг впливових осіб Тернопільщини.
https://zz.te.ua/rejtynh-vplyvovyh-osib-ternopilschyny-tretij-kvartal2012/ 1. Сергій Надал, міський голова Тернополя. Вперше опинився на чолі списку обраних. Та його поява тут закономірна. У поміч Сергію…
Читати далі
З ІСТОРІЇ УКРІНБАНКУ
Одним з важливих періодів в історії ПАТ «Укрінбанк» була активна участь в заходах по наданню допомоги Українській армії та підтримка…
Читати далі