851 мільйон! Скільки коштує українцям утримання збиткового Фонду гарантування вкладів

У 2025 році Фонд гарантування вкладів фізичних осіб витратив 851,23 млн грн на поточну діяльність. Банки — учасники системи перерахували Фонду 9,13 млрд грн зборів. Ще 8,30 млрд грн установа отримала від вкладень у державні цінні папери.

Ці суми показують ціну інституції для банківського сектору та її фінансову залежність від операцій із державним боргом. В умовах війни така модель потребує особливо жорсткого контролю за витратами та результатами роботи.

Майже мільярд гривень на діяльність Фонду

За річним звітом ФГВФО, кошторисні витрати на поточну діяльність у 2025 році становили 851,23 млн грн. У 2024 році вони дорівнювали 786,01 млн грн. За рік витрати зросли на 65,22 млн грн, або на 8,3%.

Середньомісячне утримання установи коштувало 70,94 млн грн.

Аудована фінансова звітність містить окремий бухгалтерський показник — 801,248 млн грн адміністративних витрат. Інші операційні витрати становили 154,741 млн грн, фінансові — 6,710 млн грн. Загальна сума визнаних витрат сягнула 962,699 млн грн.

Кошторисні та бухгалтерські показники мають різну основу обліку. Для оцінки поточного утримання Фонду доречно використовувати 851,23 млн грн. Сума 962,699 млн грн відображає всі витрати, визнані у фінансовій звітності.

Персонал поглинає майже 79% адміністративних витрат

У 2025 році Фонд нарахував працівникам 535,487 млн грн заробітної плати та 93,822 млн грн соціальних внесків. Сукупні витрати на персонал становили 629,309 млн грн — 78,54% усіх адміністративних витрат.

Середня чисельність працівників дорівнювала 321 особі. Арифметичні витрати на заробітну плату одного працівника становили близько 139 тис. грн на місяць. Разом із соціальними внесками — приблизно 163,4 тис. грн. Розрахунок охоплює всі нарахування, зокрема премії та відпускні.

Винагорода провідного управлінського персоналу за рік становила 65,925 млн грн. Це на 38,9% більше, ніж у 2024 році.

Директор-розпорядник ФГВФО Ольга Білай задекларувала 8 196 192 грн заробітної плати від Фонду. Середньомісячний арифметичний показник становить 683 016 грн.

Банки перерахували Фонду 9,13 млрд грн

Головним власним джерелом фінансових ресурсів Фонду залишаються збори з банків. У 2025 році учасники системи сплатили 9,13472 млрд грн початкових і регулярних зборів.

Чистий прибуток банківської системи за цей період становив 126,33 млрд грн. Внески до Фонду еквівалентні 7,23% цього показника.

Збори входять до витрат банків і зменшують їхній фінансовий результат. Це стримує накопичення капіталу та створює додатковий ціновий тиск на банківські послуги. Публічна звітність залишає частку такого навантаження, перенесену на клієнтів, невизначеною.

Сума 9,13 млрд грн характеризує внески банків до системи гарантування. Сума 851,23 млн грн показує фактичні кошторисні витрати Фонду. Їхнє підсумовування дало б подвійний рахунок, оскільки діяльність установи фінансується із сформованих нею ресурсів.

Фонд і державний борг

У переліку джерел фінансування Фонду за 2025 рік пряме бюджетне асигнування на поточну діяльність відсутнє. Водночас держава бере участь у фінансовій моделі установи через ОВДП та раніше надану підтримку.

Протягом року Фонд:

• • отримав 8,30492 млрд грн доходів від інвестування у державні цінні папери;
• • одержав 35,51411 млрд грн від погашення ОВДП;
• • придбав ОВДП на 44,19976 млрд грн;
• • збільшив вкладення у державні папери на 8,68565 млрд грн;
• • мав портфель державних цінних паперів вартістю 47,24986 млрд грн на кінець року.

Погашення ОВДП повертає власнику вкладену основну суму. Процентний дохід у розмірі 8,30 млрд грн входить до витрат держави на обслуговування внутрішнього боргу.

Фонд також перерахував 7,89213 млрд грн до державного бюджету за спеціальним механізмом повернення державної підтримки. Цей платіж має окрему правову та економічну природу. Його пряме зіставлення з процентами за ОВДП спотворює рух коштів.

У 2022 році держава надала Фонду внесок на 78,507375 млрд грн. Він складався з 45,741 млрд грн номінальної вартості припинених вексельних зобов’язань і 32,766375 млрд грн нарахованих процентів. Ця сума характеризує історичний обсяг державної підтримки системи та не входить до витрат Фонду за 2025 рік.

Витрати Фонду перевищили виплати вкладникам

У 2025 році Фонд перерахував 358,70 млн грн для виплат гарантованого відшкодування вкладникам. Кошторисні витрати на поточну діяльність були у 2,37 раза більшими.

Обсяг виплат залежить від кількості банкрутств банків, а повноваження Фонду охоплюють врегулювання неплатоспроможності, ліквідацію банків, управління активами та стягнення коштів. Водночас співвідношення 851,23 млн грн витрат і 358,70 млн грн виплат показує масштаб адміністративного апарату у спокійний для системи рік.

Рахункова палата зафіксувала слабкі результати управління активами

Рішення Рахункової палати №12-9 містить оцінку діяльності Фонду у 2016–2019 роках. Аудитори визнали заходи із задоволення вимог кредиторів шляхом управління та реалізації активів неефективними.

За цей період:

• • вкладникам відшкодували 93,6% гарантованих сум;
• • погасили 15,7% прийнятих вимог кредиторів усіх черг;
• • надходження від продажу активів покрили 8,3% вимог;
• • фактична ціна реалізації активів була у 2,4 раза нижчою за оцінну та у 14,4 раза нижчою за балансову;
• • у шести досліджених випадках активи продали загалом на 50,73 млн грн нижче початкової ціни.

Рахункова палата також виявила продаж прав вимоги особам, пов’язаним із боржниками, та ознаки пов’язаності учасників окремих торгів. Ці дані стосуються 2016–2019 років і показують системні проблеми управління активами в період масового виведення банків із ринку.

У 2025 році утримання ФГВФО коштувало 851,23 млн грн. Банки забезпечили 9,13 млрд грн внесків, держава сплатила Фонду 8,30 млрд грн процентного доходу за державними паперами, а історичний державний внесок залишається частиною фінансової основи системи.

Для воєнної економіки така конструкція означає значне вилучення ресурсів із банківського сектору, великі витрати на апарат і постійну участь державних фінансів. Результати управління активами, зафіксовані Рахунковою палатою, посилюють питання щодо відповідності цих витрат економічному результату.