Всі новини
19 Березня, 2024 15:55

БОРЖНИКИ НЕ ХОЧУТЬ ПЛАТИТИ АНІ НАМ, АНІ ФОНДУ ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ

Володимир Клименко
Голова наглядової ради ПАТ «Укрінком»

 

Українська економіка вже другий рік через широкомасштабну війну переживає кризу, оскільки практично всі ресурси йдуть на забезпечення армії. Постає гостре питання пошуку нових надходжень. На тлі не прогнозованості щодо фінансової допомоги від США, все частіше лунають сигнали від союзників зайнятись пошуком коштів в Україні. Як стверджують експерти, це цілком реально, взяти хоча б кількарічні судові спори між банками, які потрапили під “косу банківських реформ Гонтарєвої” та державними структурами. Окремі кейси показують, що деякі банки намагаються захистити свої активи та перезапустити економіку в них, щоб розрахуватись з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) та з отриманих прибутків платити податки та зарплати. Але процес інколи виглядає так, що боржники банків тільки й чекають, щоб суд прийняв рішення не на користь банку, щоб борги перед ним можна було не сплачувати взагалі. 

Приміром, судова тяганина між ПАТ “Укрінком” та Фондом гарантування вкладів триває вже понад 8 років. Фонд через суд намагається отримати контроль над активами ПАТ “Укрінком”, ліквідувати саму структуру інституції та розпродати її активи за 5%, ну, максимум 7% від їх реальної вартості, а збитки перекласти на наших акціонерів та вкладників. І це при тому, що ФГВФО взагалі не має повноважень на такі дії, адже ПАТ “Укрінком” не є банком, а є публічним акціонерним товариством, і не підпадає під законодавство з банкрутства та ліквідації банків, Фонд, натомість, доказує що ми є банком.

Я думаю цьому є просте пояснення – гроші.

Точніше, боргові зобовʼязання, які перед нашою структурою мають дуже відомі компанії та бізнесмени. До прикладу, всім відома компанія “Оболонь”, найбільший виробник пива в Україні, взяла у нас кредит в розмірі 15 млн. грн. В 2014-2016 роках під час так званої “банківської реформи” Гонтарєвої, з ринку було зметено понад 100 банків, в тому числі й наш Укрінбанк, хоча на ті часи ми були на 25 місці найбільших операційних банків України, ми обслуговували 10% ринку заробітних плат в Україні. І саме тоді запустилась процедура ліквідації, незаконної – з точки зору закону, та абсурдної – з точки зору кредитування, роботи з цінними паперами та обслуговування українців, бізнесу та сплати податків.

Зацікавленою ж стороною цієї ліквідації були боржники. Адже вони зрозуміли, що зʼявилась нагода не повертати борги. Та ж “Оболонь” на даний час заборгувала більш ніж 627 млн. грн. – це з врахуванням відсотків на кредит та пені за несвоєчасну сплату. Простою мовою це звучить так: 9 років користуються нашими грошима і за це нічого не платять. А замість цього акціонери обслуговують їх борги. І цей борг не перед ПАТ Укрінком тільки, а перед вкладниками, акціонерами та державою в кінцевому випадку. Таким чином, Оболонь не сплачуючи нам, не сплачує Фонду гарантування вкладів також, не сплачує кошти в бюджет державі, армії. Тому, такі дії можна трактувати як завдання збитків державі. Але це справа вже правоохоронних органів. Тому представники “Оболоні” чекають рішення суду, який би ліквідував остаточно ПАТ “Укрінком”, щоб свої борги просто викупити за безцінь, тобто десь за 15 млн.грн, а різницю повісити на наших акціонерів. І для досягнення цих цілей, вони тиснуть на суддів Касаційного господарського суду, прикриваються народними депутатами, зокрема Галиною Янченко, яка, очевидно, не усвідомлює того, що покриває боржників, які не хочуть платити гроші державі.

При цьому серед акціонерів, до речі, є не тільки українці. А є й американці, і вони так просто це не залишать. За 8 літнім судовим процесом дуже уважно слідкують у відповідних структурах США. Американці не звикли, щоб їх обманювали недобросовісні бізнесмени в Україні. І для них є відповідь: в будь-який момент можуть розпочати процедуру введення політичних санкцій, тобто певним боржникам буде заборонено вʼїзд у США, за ними будуть економічні санкції, і це означає, що всі пристойні банки перестануть вести справи з ними, закриють всі фінансові операції.

Звичайно, якщо боржники виконають взяті на себе зобовʼязання, а саме – повернуть борги, тоді є шанс того, що вище описані кроки не будуть застосовані. Якщо навіть акціонери програють судові позови проти Фонду в Україні, вони підуть в міжнародні суди, а там шансів Фонду виграти суд рівноцінно майже нулю. Ще раз хочу нагадати, у них борги перед державою, а не перед акціонерним товариством ПАТ “Укрінком” тільки. Кошти, які вони винні нам, одразу підуть у Фонд гарантування вкладів. Вони можуть й напряму заплатити Фонду, щоб він розрахувався з своїми боргами перед Мінфіном України.

Тут можна запитати: а до чого тут Мінфін? Дуже просто: в часи, коли Гонтарєва руйнувала банки, Фонд гарантування вкладів мав повертати гроші вкладникам банків, які збанкрутували. Це по 200 000 грн. кожному,  хто втратив свої гроші через так звану “банківську реформу”. І в один момент Фонду не вистачило грошей. Тому вони пішли за позикою до Мінфіну під значно нижчі %!!! Це дуже коштовна позика. На той час можна було взяти значно дешевше.

До речі, деякі з боржників самі заявляли про те, що хочуть повернути борги, але чомусь досі цього не зробили. Наприклад, відомий бізнесмен Андрій Табалов – співвласник ПрАТ “Первомайський молочно-консервний комбінат” нещодавно попросив онлайн-зустріч з наших другом та відомим американським конгресменом, лобістом України в США Джимом Слеттері. Під час цієї розмови пан Табалов озвучив свою готовність закрити всі борги перед Укрінкомом в розмірі 250 млн.грн, але лише, якщо ці кошти будуть перераховані у Фонд гарантування вкладів. На що ми теж згодні, і пан Слеттері йому дав просту пораду: Just do it. Але Табалов не зробив жодного кроку досі, щоб повернути борги напряму Фонду гарантування вкладів.

Джерело

Всі новини
15 Лютого, 2024 14:34

СУД ДОВІВ ПРОТИПРАВНІСТЬ РІШЕНЬ НБУ ТА ФГВФО ПРОТИ УКРІНКОМ

суд

Укрінком вже виплатив вкладникам 1,62 млрд гривень

У судовому порядку в рамках трьох інстанцій, в тому числі, Верховним Судом України, було підтверджено протиправність рішень Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про запровадження тимчасової адміністрації та початок процедури виведення банку Укрінком з ринку. Про це заявив Володимир Клименко, голова наглядової ради ПАТ «Укрінком» у своїй колонці для NV.

«Вісім років ми судимось за активи компанії та власну репутацію. Зокрема постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.08.2019 року та Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 року у справі 826/14033/17 Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 залишено без змін.

Таким чином, в судовому порядку в рамках трьох інстанцій, в тому числі найвищою судовою інстанцією – Верховним Судом України – було підтверджено протиправність рішень НБУ та ФГВФО про запровадження тимчасової адміністрації та початок процедури виведення банку з ринку», – пише Володимир Клименко.

За його словами, Укрінком зіткнувся з неплатоспроможністю банку через зовнішні чинники.

«Це дії Національного банку України і агресія у Криму та окупація частин Луганської та Донецької областей. В результаті чого ми втратили близько 30% кредитного портфелю.

Ми не отримали рефінансування від НБУ, до нас не допустили двох іноземних інвесторів, які згодились увійти в капітал банку (тоді ще – банку)», – розповідає Клименко.

Як зазначає Клименко, після 2014 року в Україні не відкрився жоден банк з іноземним капіталом. Жоден банк не отримав зовнішнього фінансування у свій капітал. З чого можна зробити висновок, що потенційні покупці розцінюють свої вкладення як занадто ризикові.

«Інвестори (українські та іноземні) не будуть вкладати гроші в банківську систему, яка побудована на тіньових схемах та недовірі між банкірами та позичальниками», – акцентує Володимир Клименко.

Разом з тим, Укрінком вже виплатив вкладникам 1,62 млрд гривень. «Фонд виплатив не набагато більше – 1,8 млрд», – зауважив Клименко.

Джерело

Всі новини
8 Лютого, 2024 16:31

Укрінком працює в рамках Закону

Укрінком

Текст-відповідь на колонку Віктора Новікова, заступника директора-розпорядника ФГВФО.

 

На сайті NV вийшов авторський текст від Віктора Новікова, заступника директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Цей текст заслуговує окремої уваги, бо пан Новіков вдається до маніпуляцій.

Представники наших опонентів перекручують факти у своїх виступах на засіданнях Суду та в публічних комунікаціях. Наша позиція щодо заяв опонентів є незмінною — виключно Суд має визначити істину, базуючись на Законах України. Від початку акціонери Укрінком обрали шлях встановлення істини виключно в правовому полі, в рамках процесів та процедур, які встановлені чинним законодавством України.

Банківська система працює просто. Якщо позичальник бере гроші — він має їх повернути. Це усталена практика в роботі банків в кожній країні з початку виникнення банківської системи як такої. Якщо позичальники не повертають кредити (або заставне майно), то вкладники не отримають свої депозити. Аксіома.

Інвестори (українські та іноземні) не будуть вкладати гроші в банківську систему, яка побудована на тіньових схемах та недовірі між банкірами та позичальниками.

Зацікавленість в інвестиціях в українські банки наразі обмежується новинами у ЗМІ. Після 2014 року в Україні не відкрився жоден банк з іноземним капіталом. Жоден банк не отримав зовнішнього фінансування у свій капітал. З чого можна зробити висновок, що потенційні покупці розцінюють свої вкладення як занадто ризикові.

Наша будівля, про яку написав пан Новіков

Пан Новіков у своєму тексті говорить про будівлю, яка нам належить. Натякає, що начебто ми користуємось нею незаконно. Пояснюю.

Вісім років ми судимось за активи компанії та власну репутацію.

Зокрема постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.08.2019 року та Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 року у справі 826/14033/17 Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 залишено без змін.

Таким чином, в судовому порядку в рамках трьох інстанцій, в тому числі найвищою судовою інстанцією — Верховним Судом України — було підтверджено протиправність рішень НБУ та ФГВФО про запровадження тимчасової адміністрації та початок процедури виведення банку з ринку.

Відмінність від Златобанку

Ми — Укрінком — відрізняємося від Златобанку тим, що не включені до реєстру банків.

Златобанком керує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, тоді як Укрінкомом керує правлінням та наглядова рада. Нагадаю, що нашу справу розглядав Верховний Суд, який залишив чинним рішення про наше виключення з реєстру банків.

Державний реєстр банків контролює Національний банк України. В ньому містяться відомості про державну реєстрацію усіх банків.

Чому виникла ця ситуація?

Укрінком зіткнувся з неплатоспроможністю через дії Національного банку України і зовнішні чинники — агресія у Криму та окупація частин Луганської та Донецької областей. В результаті чого ми втратили близько 30% кредитного портфелю.

Ми не отримали рефінансування від НБУ, до нас не допустили двох іноземних інвесторів, які згодились увійти в капітал банку (тоді ще — банку).

Не ми винуваті в тій ситуації, яка виникла. Винувата росія, що анексувала та окупувала. Винуваті чиновники НБУ, що не видали нам рефінансування (коли ми опинились у скрутному становищі) та не допустили до нас інвесторів. Разом з тим, ми вже виплатили нашим вкладникам 1,62 млрд гривень. Фонд виплатив не набагато більше — 1,8 млрд.

 

Володимир Клименко
Голова наглядової ради ПАТ «Укрінком» 

Джерело

Всі новини
31 Січня, 2024 10:20

КРИЗА БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРА ТА ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА

Клименко у ЗМІ

ПАТ “Укрінбанк” став одним з банків, у кого НБУ забрав ліцензію та відправив на ліквідацію. Згодом Верховний Суд України визнав дії НБУ протиправними. Судові справи за доступ до активів ПАТ “Укрінбанк” (нинішня назва ПАТ “Укрінком”) тривають досі.

Кейс “Укрінком” вказав українському банківському ринку на недосконалість банківського законодавства в Україні.

25 жовтня 2017 року Кабінет міністрів України затвердив план заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Ця постанова є своєрідною дорожною картою до виконання зобов’язання привести українське законодавство до стандартів Європейського Союзу.

План заходів з виконання умов складається більше, ніж з 1000 сторінок. У кожної умови є свій термін виконання. Я звертаю вашу увагу на пункт 613, який вказує на необхідність імплементації в України директиви ЄС 2014/59 для удосконалення процедур оздоровлення та виведення банків з ринку.

Законопроект №6273 щодо імплементації вказаної директиви подали на розгляд Верховної Ради ще у 2017 році, а зняли з розгляду в 2019.

Причому, у висновку Комітету ВР з питань європейської інтеграції сказано, що він не суперечить праву Європейського Союзу, а правовідносини, що належать до сфери правового регулювання проекту Закону, регулюються в тому числі зазначеною директивою.

Вона (директива) дозволяє банкам після погашення своїх заборгованостей і повернення ліквідності продовжувати займатися фінансовою діяльністю.

Зокрема, в презентації своєї діяльності Фонд гарантування вкладів фізичних осіб робить акцент на тому, що результатом використання директиви 2014/59/ЄС в тому числі стане можливість відновлення діяльності банку.

Моє бачення — нам необхідно звернутись до банківського досвіду Великобританії.

В Сполученому Королівстві є Закон “Про банки і банківську діяльність” (SRR — The Special Resolution Regime), який з 2009 року запровадив спеціальний режим врегулювання неплатоспроможності банків, житлово-будівельних кооперативів та певних інвестиційних компаній. SRR має на меті вирішити проблеми неплатоспроможного банку таким чином, щоб захистити стабільність фінансової системи, вкладників та державні кошти.

Участь судів у реструктуризації може бути різною. Для деяких дій в рамках СРР, таких як введення процедури неплатоспроможності банку або процедури тимчасової адміністрації банку, потрібен судовий наказ. Однак для інших дій, таких як використання стабілізаційних повноважень (наприклад, передача бізнесу, брідж-банк), органам влади може не знадобитися рішення суду.

Банк Англії діє як орган, що здійснює санацію банків у Великій Британії. Він має повноваження здійснювати заходи щодо врегулювання відповідно до SRR. Рішення про введення банку в режим SRR зазвичай приймається Банком Англії, часто після консультацій з Управлінням з фінансового нагляду (FCA) та Управлінням з пруденційного регулювання (PRA).

Відповідно до SRR, Банк Англії може вживати певних заходів з врегулювання неплатоспроможності без необхідності отримання судового наказу. Це включає продаж частини бізнесу банку іншому банку, створення проміжного банку для підтримки критично важливих функцій або передачу активів і зобов’язань тимчасовому державному органу.

Для формальних процедур неплатоспроможності, таких як Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку або Процедура тимчасової адміністрації банку, необхідна ухвала суду. Це більше схоже на традиційну процедуру неплатоспроможності, але адаптовану для банків.

Все це необхідно, щоби забезпечити швидке вжиття заходів для зменшення ризиків для фінансової стабільності, які створює неплатоспроможний банк. Можливість діяти без рішення суду в деяких випадках має вирішальне значення для своєчасного втручання, особливо у швидкоплинних фінансових ситуаціях.

Основною метою SRR та пов’язаних з ним повноважень Банку Англії є захист вкладників та фінансової системи в цілому, а не зосередження виключно на інтересах кредиторів банку.

Банківська система Великобританії є однією з найбільш розвинених і добре регульованих у світі, в той час як Україна зіткнулася з різними проблемами у своєму банківському секторі, включаючи питання стабільності, проблемні кредити та необхідність посилення нормативно-правової бази.

Зокрема, в 2017 році Богдан Данилишин, голова Ради НБУ, заявив, що загальні втрати економіки (від виведення 100 банків з ринку протягом 2014-2016 років) становлять 38% ВВП. В Україні банки досі виводять з ринку без рішень судів. Що, на мою думку, зменшує вірогідність іноземних інвестицій в український банківський сектор. Бо кожному інвестору вигідно працювати за принципом верховенства права, який може гарантувати тільки судова гілка влади.

З рештою, з 2014 року в Україні не з‘явилось жодного великого іноземного інвестора в банківський сектор. Все обмежується розмовами про зацікавленість тих чи інших компаній. Ситуацію виправить гармонізація нашого законодавства з Євросоюзом та використання досвіду Великобританії.

Верховенство права вирішить проблеми. 

 

Володимир Клименко
Голова наглядової ради ПАТ «Укрінком»                                                                                                Джерело

Всі новини
29 Грудня, 2023 14:21

ДЕ ВЗЯТИ ГРОШІ ДЛЯ ПОКРИТТЯ ДЕФІЦИТУ БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ?

бюджет України

Наприкінці листопада Президент України Володимир Зеленський підписав державний бюджет України на 2024 рік, який раніше ухвалила Верховна Рада. Бюджет на 2024 рік передбачає дефіцит у розмірі 157 трильйона гривень, що становить приблизно 20,6% від прогнозованого валового внутрішнього продукту (ВВП).

Більше половини бюджету виділено на Збройні Сили України, що підкреслює пріоритетність військових потреб.

Україна значною мірою залежить від економічної допомоги західних країн. За час війни наша держава отримала понад $68,5 млрд бюджетної підтримки.

Чи є у нас стратегічні напрямки, де ми можемо залучити фінансування для держави та наших Збройних сил?

Розглядаю кілька варіантів.

Фондовий ринок та використання націоналізованих активів

Одним із потенційних джерел фінансування є український фондовий ринок. Це може передбачати націоналізацію та корпоратизацію активів, що належать підприємствам, які опосередковано підтримують конфлікт, таким як “Київстар”, “Моршинська” та інші. Після націоналізації цих активів їх можна було б розмістити на українській фондовій біржі.

Наприклад, у звіті McKinsey про управління федеральними фінансами підкреслюється важливість внутрішніх фінансових інструментів, прийняття стратегічних рішень та автоматизації звітності для підвищення фінансової прозорості та гнучкості в державних установах.

Прибуток, отриманий від цих котирувань, можна було б спрямувати безпосередньо на потреби Збройних Сил України до завершення війни. Ключовим моментом тут є не лише націоналізація, але й забезпечення корпоративного управління та публічного лістингу цих компаній, що могло б забезпечити прозорість та ефективність управління цими активами.

Підвищення рентних платежів від видобутку корисних копалин

Багаті мінеральні ресурси України відкривають ще одну можливість для отримання доходів. Підвищивши ренту на видобуток корисних копалин, держава могла б значно збільшити свої доходи.

Такий підхід вимагає ретельного балансу, щоб гарантувати, що збільшення витрат не стримуватиме інвестиції у видобувну галузь, яка є життєво важливою для економічної стабільності та зростання країни.

Звіт S&P Global Market Intelligence про вплив підвищення рентних платежів за видобуток корисних копалин на державні бюджети дає уявлення про те, як такі заходи можуть вплинути на національну економіку та гірничодобувну галузь. Зокрема підвищення рентних платежів зумовлено необхідністю подолання дефіциту бюджету.

У звіті підкреслюється необхідність ретельного дотримання балансу при формуванні політики. Хоча вищі рентні платежі можуть забезпечити негайні фіскальні вигоди, вони також можуть вплинути на довгострокові інвестиції в сектор добування сировини, впливаючи як на галузь, так і на економіку в цілому.

Запуск повноцінного ринку землі

Повноцінний запуск ринку землі – ще один шлях, який варто дослідити. Це передбачає дозвіл юридичним особам, особливо зі спеціалізованою діяльністю, з таких країн, як ЄС, Швейцарія, США, Японія та Канада, купувати землю в Україні.

Такий крок міг би залучити іноземні інвестиції, підвищити ефективність використання землі та забезпечити значні надходження до державного бюджету через продаж землі та подальші податки.

Тим часом в США. За даними Американської федерації фермерських бюро, у 2023 році вартість сільськогосподарських земель та грошова орендна плата за ріллю досягли нових максимумів. Середня вартість нерухомості фермерських господарств у США, яка включає вартість усіх земельних ділянок та будівель на фермах, помітно зросла, досягнувши рекордної вартості за акр.

Це зростання відображає загальний стан аграрної економіки та ілюструє зростання виробничих витрат і бар’єрів на шляху до прибутковості, з якими стикаються фермери та власники ранчо.

Податок на експорт сільськогосподарської сировини

Сільське господарство є наріжним каменем української економіки. Запровадження податку на експорт сільськогосподарської сировини може мати подвійну мету.

По-перше, це безпосередньо збільшить надходження до бюджету від цього експорту.

По-друге, що, можливо, важливіше, це стимулювало б первинну та кінцеву переробку сільськогосподарської продукції в Україні. Ця стратегія вже була ефективною щодо насіння та олії, що свідчить про її потенційний успіх і для інших сільськогосподарських товарів.

Що стосується стимулювання виробництва товарів з доданою вартістю, то взаємозв’язок між експортними податками та розвитком сільськогосподарських секторів з доданою вартістю є складним. Економічна глобалізація помітно вплинула на додану вартість у сільському господарстві (ДДВ).

Глобалізація розширює доступ до ринків збуту сільськогосподарської продукції, що призводить до збільшення обсягів торгівлі та економічного зростання.

Вона також дозволяє фермерам отримувати вигоду від вищих цін на сільськогосподарську продукцію та доступу до сучасних технологій та інновацій, що підвищує продуктивність.

Крім того, глобалізація може перетворити сільське сільське господарство на більш комерціалізоване, з більшою доданою вартістю, покращуючи умови життя в сільських громадах.

Створення сприятливих умов для прямих іноземних інвестицій

Впроваджувати політику, яка забезпечує політичну та економічну стабільність, що є ключовим фактором для залучення ПІІ. Наприклад, Польща залучила значні обсяги ПІІ, пропонуючи стабільне бізнес-середовище та переваги членства в ЄС.

За прикладом Ірландії, Україна може створити СЕЗ, пропонуючи податкові пільги, спрощене регулювання та інфраструктурну підтримку для залучення іноземних інвесторів.

Зосередитися на секторах, де Україна має конкурентні переваги, таких як сільське господарство, ІТ та енергетика. Подібно до того, як США орієнтуються на технологічні та інноваційні сектори для ПІІ.

Забезпечити прозору та ефективну правову систему захисту прав інвесторів, спираючись на досвід ЄС щодо створення сильної правової бази для підвищення довіри інвесторів.

Інвестувати в покращення інфраструктури, як це було зроблено в Іспанії та Португалії, де покращення інфраструктури стало ключовим фактором для залучення ПІІ в різні сектори. 

 

Володимир Клименко
Голова наглядової ради ПАТ «Укрінком»

Джерело

Всі новини
19 Грудня, 2023 21:09

РУШІЙ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ. ЧОМУ УКРАЇНІ ПОТРІБНО РОЗВИВАТИ ФОНДОВІ РИНКИ

Чому Україні

Досвід історії показує, що фондові ринки можуть бути рушієм економічної повоєнної відбудови. Але які саме переваги вони дають країні та як розвивати їх в Україні?

МОБІЛІЗАЦІЯ КАПІТАЛУ ТА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ

Дослідження, зокрема опубліковані в JSTOR, показують, що фондові ринки відіграють вирішальну роль у мобілізації капіталу для інвестицій, що є необхідною умовою для економічного зростання. У країнах, що розвиваються, фондові ринки роблять значний внесок у ВВП.

Рекомендація: створити фондовий ринок для полегшення залучення капіталу для українського бізнесу, що може призвести до збільшення інвестицій у ключові сектори та загального економічного зростання.

 

ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ЕКОНОМІКИ

За даними Світового банку, країни з активними фондовими ринками мають більш диверсифіковану економічну діяльність. Така диверсифікація є критично важливою для України, особливо з огляду на її поточні економічні виклики.

Рекомендація: використовувати фондовий ринок як інструмент для диверсифікації української економіки за межами її традиційних галузей, зменшуючи залежність від кількох секторів та пом’якшуючи економічні ризики.

 

ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

За даними Міжнародного валютного фонду (МВФ), країни з добре регульованими фондовими ринками залучають більше прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Наприклад, на ринках, що розвиваються, з активними фондовими біржами приплив ПІІ збільшився на 20-30%.

Рекомендація: розробити регуляторну базу фондового ринку, яка б відповідала міжнародним стандартам, для залучення іноземних інвесторів, стимулювання ПІІ та економічного розвитку.

 

ПОКРАЩЕННЯ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ

Дослідження показують, що фондові ринки покращують стандарти корпоративного управління. Компанії в країнах з активними фондовими ринками демонструють на 15-25% кращі показники управління.

Рекомендація: використовувати фондовий ринок для підвищення прозорості та якості корпоративного управління в українських компаніях, що сприятиме більш сталому веденню бізнесу та підвищенню довіри інвесторів.

ФІНАНСОВА ІНКЛЮЗІЯ ТА УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКОСТІ

За даними ОЕСР, фондові ринки підвищують фінансову інклюзивність, дозволяючи громадськості брати участь у фінансовому зростанні компаній. Це може призвести до збільшення рівня заощаджень та інвестицій серед населення.

Рекомендація: сприяти участі населення у фондовому ринку для формування культури інвестицій та заощаджень, що сприятиме фінансовій грамотності та економічній стабільності.

ІНВЕСТИЦІЇ В ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНФРАСТРУКТУРУ

Успіх фондових ринків у країнах з перехідною економікою часто пов’язаний з технологічним розвитком. Дослідження Азійського банку розвитку показало, що ефективність ринку зростає на 10-15% завдяки покращенню технологічної інфраструктури.

Рекомендація: інвестувати в сучасні торгові технології та інфраструктуру для забезпечення ефективності, доступності та безпеки фондового ринку.

ЯК ФОНДОВІ РИНКИ ВПЛИНУЛИ НА ПІСЛЯВОЄННУ ВІДБУДОВУ ІНШИХ КРАЇН

Німеччина після Другої світової війни. Після Другої світової війни перед Німеччиною постало надскладне завдання відбудови економіки. Франкфуртська фондова біржа відіграла вирішальну роль у мобілізації капіталу, необхідного для відбудови. Вона надала німецьким компаніям платформу для залучення коштів через випуск акцій та облігацій, які були критично важливими для відбудови інфраструктури та промисловості.

 

У 1950-х і 1960-х роках Західна Німеччина переживала швидке промислове зростання. Наприклад, німецький ВВП зростав у середньому на 8% на рік протягом 1950-х років. Значну частину цього зростання можна пояснити ефективним розподілом капіталу, якому сприяв фондовий ринок.

Багато німецьких компаній, які зараз є світовими гігантами, такі як Volkswagen, BMW та Siemens, покладалися на Франкфуртську фондову біржу для залучення капіталу для розширення та інновацій. Наприклад, компанія Volkswagen AG, акції якої котируються на Франкфуртській фондовій біржі, протягом десятиліть зазнала значного зростання, ставши одним з провідних світових виробників автомобілів.

Станом на 2021 рік ринкова капіталізація компаній, що котируються на Франкфуртській фондовій біржі, становила приблизно 2,2 трильйона євро.

Франкфуртська фондова біржа відіграла важливу роль в інтеграції німецької економіки у світову фінансову систему. Вона приваблює міжнародних інвесторів, що сприяє залученню іноземного капіталу та економічному зростанню. Індекс DAX (Deutscher Aktienindex), фондовий індекс, що складається з 40 найбільших німецьких «блакитних фішок», які торгуються на Франкфуртській фондовій біржі, уважно відстежується інвесторами з усього світу.

Японія після Другої світової війни. Протягом десятиліть після війни Японія переживала стрімке економічне зростання, яке часто називають «японським економічним дивом». Наприклад, між 1950 і 1973 роками середньорічний темп зростання ВВП Японії становив приблизно 9,7%.

Багато японських компаній, які зараз є відомими у всьому світі, такі як Toyota, Sony та Panasonic, використовували TSE для залучення капіталу для розширення та інновацій. Toyota, наприклад, стала одним з найбільших виробників автомобілів у світі, частково завдяки своїй присутності на TSE.

Відображаючи зростання цих корпорацій, ринкова капіталізація TSE станом на 2021 рік становила близько 6,2 трильйона єн (приблизно $56 млрд), що робить її однією з найбільших фондових бірж у світі.

ТФБ відіграла важливу роль в інтеграції економіки Японії у світову фінансову систему. Вона залучила значні іноземні інвестиції, сприяючи економічному зростанню країни. Nikkei 225, фондовий індекс TSE, є всесвітньо визнаним показником ефективності японського фондового ринку.

 

 

Володимир Клименко
Голова наглядової ради ПАТ «Укрінком»

Джерело

Всі новини
13 Грудня, 2023 18:14

ЧИМ «УКРІНКОМ» ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД «ЗЛАТОБАНКУ»?

Клименко у ЗМІ
  1. Відомості щодо ПАТ «УКРІНКОМ» (ПАТ «УКРІНБАНК») виключені із Державного реєстру банків, який ведеться Національним банком України, отже наше товариство не є банком у розумінні Закону України «Про банки та банківську діяльність».
  2. Відповідно до відомостей, що містяться у ЕДРПОУ керівником «Златобанку» є уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в той час як керівником «Укрінкомом» є Голова Правління, а статутні органи товариства – Наглядова рада та Загальні збори акціонерів продовжують здійснювати свої повноваження.
  3. Жоден із позовів Фонду гарантування вкладів щодо скасування відповідних реєстраційних дій, вчинений відносно ПАТ «УКРІНБАНК» у 2016-2017 роках не задоволено, натомість у справі № 826/11119/16 ухвалене остаточне рішення Верховного суду стосовно відмови у позові Фонду гарантування, що визнання незаконними реєстраційних дій щодо зміни найменування, зміни керівника, юридичної адреси та виключення певних видів економічної діяльності ПАТ «УКРІНБАНК».

Рішення НБУ щодо віднесення ПАТ «УКРІНБАНК» до категорії неплатоспроможних визнане протиправним рішеннями судів всіх трьох інстанцій (справа 826/14033/17). Проблеми з ліквідністю виникли у банку в результаті агресії російської федерації проти України. Банк втратив 30% своїх активів. Непрофесійні та відверто упередженні дії Національного банку України не дали можливість залучити зовнішніх інвесторів.

ФГВФО не виконує рішення Судів та наполягає на тому, що саме він має керувати нашими активами. І що ми досі є банком.

Не ми винуваті в тій ситуації, яка виникла. Винувата росія, що анексувала та окупувала. Винуваті чиновники НБУ, що не видали нам рефінансування (коли ми опинились у скрутному положенні) та не допустили до нас інвесторів.

Верховний Суд України визнав протиправність дій НБУ ТА ФГВФО, але ми досі не можемо отримати доступу до своїх активів. Позичальники продовжують безкоштовно користуватись нашими кредитами, а деякі навіть через це мають можливість оплачувати замові статті проти нашого Товариства .

Тобто, ФГВФО зараз є організацією, яка обслуговує інтереси позичальників. Людей та організацій, які взяли гроші та не хочуть їх віддавати. Хоча Фонд має стати на сторону позичальника і своїм прикладом довести, що держава зацікавлена у прозорих та чесних відносинах між кредиторами та позичальниками.

Юридичної особи із таким найменуванням як Укрінбанк в українському правовому полі не існує. Існує ПАТ «Укрінком» із тим же кодом ЄДРПОУ 05839888, із тими самими бенефіціарними власниками .

З 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернув вкладникам ПАТ «УКРІНБАНК» — 1,622 млрд гривень, а ПАТ «УКРІНКОМ» власними силами — 1,5 млрд. Ми виплачували ці кошти до 2019 року, поки ФГВФО не став на бік наших недобросовісних боржників, в результаті чого ми припинили виплати.

З моменту утворення та станом на 2015 рік ПАТ «Укрінбанк», як учасник ФГВФО, перерахував регулярних зборів на суму більше як 109 млн. грн., а з урахуванням інфляції ця сума складає 243 млн. грн.

Загальна заборгованість позичальників ПАТ «УКРІНКОМ» складає близько 8 млрд гривень.

Наразі ПАТ «УКРІНКОМ» не може розпоряджатися заставним майном і стягувати борги з неплатників. Позиція НБУ та ФГВФО полягає в тому, щоби не виконувати рішення про протиправність, ухвалене Верховним Судом, та затягування судових процесів у визнанні правонаступності ПАТ «УКРІНКОМ».

 

Володимир Клименко
Голова наглядової ради ПАТ «Укрінком»

Джерело

Всі новини
5 Грудня, 2023 16:17

СТРАТЕГІЧНА МЕТА ПАТ «УКРІНКОМ» — ВИПЛАТИТИ ГРОШІ ВСІМ КРЕДИТОРАМ ТА ВКЛАДНИКАМ

Клименко

Вчергове на українських сайтах, що позиціонують себе як засоби масової інформації, розповсюджуються маніпуляції про компанію «Укрінком».

Відповідаємо тезисно мовою фактів.

«Укрінбанк» чи «Укрінком»?

Компанії «Укрінбанк» не існує. Вона називається «Укрінком». Враховуючи те, що перейменування ПАТ «Укрінбанк» в ПАТ «Укрінком» відбулось згідно законів та процедур. ЄДРПОУ ПАТ «Укрінком» точно такий, яким був у ПАТ «Укрінбанк». Не змінились і бенефіціарні власники.

Компанію перейменували після того, як вона перестала бути банком, щоби не вводити людей в оману.

Чому відносно компанії «Укрінком» відкрите провадження про банкрутство на загальних підставах?

Тому що дані щодо ПАТ «Укрінком» відсутні в реєстрі банків, який ведеться НБУ, а отже ПАТ «Укрінком» є звичайним господарським товариством, без ознак, що кваліфікують компанію як банк.

Не існує банку з назвою «Укрінком» чи «Укрінбанк».

Чому Фонду гарантування вкладів фізичних осіб проти банкрутства ПАТ «Укрінком»?

Тому що ФГВФО не отримає одноосібного управління активами компанії. ПАТ «Укрінком» має провести процедуру банкрутства на загальних підставах, процес якого відбувається під контролем Суду, кредиторів та позичальників.

Тобто — це унеможливлює маніпуляції в майном та зобов‘язаннями компанії.

ФГВФО намагається отримати повний контроль над ПАТ «Укрінком» та реалізувати заставне майно за 5-7% від його вартості.

Стратегічна мета ПАТ «Укрінком» — виплатити гроші всім кредиторам та вкладникам. Доступ до цих грошей та активів компанія отримає після перемоги у всіх судах, та стягнення борги з усіх боржників.

ПАТ «Укрінком» вже виплатив вкладникам більше 1,62 млрд гривень. Фонд виплатив 1,8 млрд.

Чи схожі кейси «Златобанку» та «Укрінбанку»?

Установлені у справі обставини щодо віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних, запровадження тимчасової адміністрації, відкликання банківської ліцензії, початку його ліквідації, а також визнання надалі протиправними та скасування в судовому порядку застосованих до нього НБУ зазначених заходів впливу не вказують на зміну правового статусу боржника як банківської установи.

Натомість вони лише свідчать про неможливість здійснення ним банківської діяльності.

Володимир Клименко
Голова наглядової ради ПАТ «Укрінком»

Джерело

Всі новини
10 Листопада, 2023 19:22

ЯК КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ ТА ДЕРЖАВА ПРАЦЮЮТЬ НАД ІНФЛЯЦІЄЮ ТА СТАВКАМИ

Комерційні банки

Комерційні банки, які часто розглядаються як життєдайне джерело економіки, сприяють руху капіталу, надають кредити та підтримують бізнес. Їх кредитна та позичкова діяльність безпосередньо впливає на пропозицію грошей, процентні ставки та рівень інвестицій. З іншого боку, державні установи несуть відповідальність за розробку та реалізацію макроекономічної політики.

 

Відносини між банками та державою симбіотичні

Інструменти державних установ, починаючи від фіскальних заходів і закінчуючи регуляторним наглядом, покликані забезпечити економічну стабільність. Дослідження Investopedia підкреслює, що уряди можуть використовувати такі методи, як скорочення витрат і підвищення податків для стримування інфляції.

Відносини між комерційними банками та державними установами є симбіотичними. Банки покладаються на державну політику у створенні сприятливого середовища для своєї діяльності. Своєю чергою, уряди залежать від банків для ефективного впровадження монетарної політики.

Наприклад, під час інфляції центральні банки можуть підвищувати облікову ставку, що спонукає комерційні банки коригувати свої кредитні ставки, впливаючи таким чином на поведінку позичальників та їхні витрати.

Дослідження Світового банку підкреслює роль банківського сектору в економічному зростанні.

 

Потужний банківський сектор може ефективно спрямовувати кошти, підтримуючи інвестиції та інновації, які є життєво важливими для економічного зростання.

 

Хоча відносини є переважно конструктивними, такі виклики, як висока інфляція, можуть негативно вплинути на динаміку. Як зазначено у звіті Європейського парламенту, неконтрольована інфляція може призвести до зниження реальних доходів і посилення економічної нерівності. Однак завдяки спільним зусиллям комерційні банки та державні установи можуть розробити стратегії для пом’якшення таких викликів.

Європейський центральний банк (ЄЦБ) під керівництвом президента Крістін Лагард та віце-президента Луїса де Гіндоса активно комунікує свої рішення щодо монетарної політики. Комерційні банки уважно стежать за цими рішеннями, оскільки вони безпосередньо впливають на кредитні ставки, поведінку позичальників та загальну динаміку фінансового ринку.

 

Роль банків у запровадженні інновацій

Однією з визначних ініціатив у 2023 році є дослідження та потенційне запровадження цифрового євро. Ця цифрова валюта має на меті зробити державні гроші доступними для цифрових платежів, забезпечуючи вільне використання в будь-який час і в будь-якому місці.

Цифровий євро розглядається як крок до зміцнення незалежності та стійкості європейського платіжного сектору, що сприятиме інноваціям. Очікується, що комерційні банки відіграватимуть значну роль у поширенні та впровадженні цифрового євро, долаючи розрив між традиційними банківськими послугами та цифровими фінансами.

ЄЦБ активно співпрацює з нефінансовими компаніями для оцінки економічного ландшафту. Їхній Економічний бюлетень показує, що жорсткіші умови фінансування мали більш виражений вплив на промисловий сектор порівняно з сектором послуг.

Комерційні банки використовують цю інформацію для адаптації своїх кредитних практик, оцінки ризиків та стратегічного планування.

 

Депозитні ставки та економічне зростання взаємопов’язані

ЄЦБ пильно стежить за моніторингом та коригуванням ключових процентних ставок. Наприклад, станом на вересень 2023 року процентні ставки є наступними:

– Граничний кредитний інструмент: 4,75%.

– Основні операції рефінансування (фіксована ставка): 4.50%.

– Депозитна ставка: 4,00%.

Депозитні ставки комерційних банків впливають на поведінку фізичних та юридичних осіб щодо заощаджень. Вищі депозитні ставки можуть стимулювати заощадження, оскільки громадяни отримують більший дохід від своїх вкладів. Наприклад, у країнах ЄС центральні банки, такі як Європейський центральний банк (ЄЦБ), історично регулювали депозитні ставки, щоб впливати на поведінку заощаджень і витрат.

 

Хоча вищі депозитні ставки можуть сприяти заощадженням, вони також можуть стримувати запозичення та інвестиції. Підприємства можуть бути менш схильні брати кредити для розширення або капітальних витрат, якщо вартість запозичень буде високою.

Це уповільнює економічне зростання. Наприклад, у періоди високих депозитних ставок у країнах ЄС спостерігається помітне зниження обсягів кредитів та інвестицій у бізнес.

В ЄС взаємозв’язок між депозитними ставками та економічним зростанням був очевидним у рішеннях ЄЦБ щодо монетарної політики. ЄЦБ коригує свої ставки, включаючи депозитну ставку, для досягнення своєї основної мети – цінової стабільності. Таким чином, він опосередковано впливає на економічне зростання.

З огляду на економічні виклики, з якими стикається Україна, є вагомі аргументи на користь зниження ставок за депозитами в комерційних банках у 2023 році. Високі депозитні ставки призводять до зменшення споживчих витрат, оскільки люди віддають перевагу заощадженням.

 

Володимир Клименко
Голова наглядової ради ПАТ «Укрінком» 

Джерело

Всі новини
26 Жовтня, 2023 17:31

Держава проти банків. Досвід США у створенні рівноваги між банкірами та вкладниками

Держава

Взаємовідносини між банками, судами та урядом у США багатогранні та суттєво впливають на інвестиційний клімат країни. Конструктивна взаємодія між ними створює стабільне, передбачуване та прозоре бізнес-середовище, що має вирішальне значення для залучення інвестицій.

 

Чому економічна інфраструктура США приваблює іноземних інвесторів

Банки працюють у складному правовому полі, яке регулює такі аспекти, як кредитування, цінні папери та банкрутство. Коли суди послідовно і прозоро застосовують закони та контракти, вони забезпечують правову визначеність, необхідну для того, щоб банки могли надавати кредити, інвестувати та здійснювати свої операції.

Ця передбачуваність має вирішальне значення для інвесторів, оскільки чіткість правил зменшує ризик, пов’язаний з інвестиціями.

Уряд через різні регуляторні органи здійснює нагляд за банківським сектором для забезпечення його надійності та стабільності. Наприклад, Федеральна резервна система регулює і контролює діяльність банків, підтримуючи таким чином довіру до банківської системи.

Надійна нормативно-правова база захищає інвесторів від шахрайських дій та системних ризиків, що робить США привабливим місцем для інвестицій.

Суди відіграють важливу роль у вирішенні спорів. У випадках комерційних спорів, процедур банкрутства або порушень законодавства, судова система забезпечує механізм справедливого та ефективного їх вирішення. Швидке та ефективне вирішення спорів зменшує витрати на потенційні судові спори та забезпечує засоби правового захисту.

 

Уряд формулює економічну політику, яка безпосередньо впливає на банківський сектор. Наприклад, фіскальна та монетарна політика впливає на процентні ставки, практику кредитування та доступність кредитів. Коли ця політика формулюється та впроваджується прозоро, вона сприяє створенню стабільного економічного середовища, сприятливого для інвестицій.

Потужний захист прав власності, в тому числі інтелектуальної, в правовій системі США – важливий фактор, що приваблює іноземних інвесторів.

Інвестори потребують впевненості в тому, що їхні активи та інвестиції захищені від незаконного захоплення, а судова система США послідовно відстоює ці права.

США відомі своєю потужною економічною інфраструктурою, значною частиною якої є банківська система. Згідно з даними Федеральної резервної системи, у вересні 2023 року промислове виробництво зросло на 0,3 відсотка, а завантаження виробничих потужностей збільшилося до 79,7 відсотка, що дорівнює середньому довгостроковому значенню. Ці показники свідчать про здоров’я виробничого сектору, що є ключовим фактором для інвесторів. Стабільність та зростання промислового виробництва відображають сприятливе економічне середовище, яке підтримується потужною банківською системою та ефективним судовим наглядом.

Синергія між банками, судовою системою та урядом створює сприятливе середовище для інвестицій. Стабільність, передбачуваність і прозорість, що забезпечуються регулюванням, надійною правовою базою та ефективними механізмами вирішення спорів роблять США привабливою країною як для внутрішніх, так і для іноземних інвесторів.

Такі відносини не лише сприяють безперебійному веденню бізнесу, але й загальному економічному зростанню та розвитку країни.

У 21 столітті в США було кілька помітних випадків, коли рішення судових органів у справах за участю банків і держави демонстрували розумність і об’єктивність, сприяючи досягненню конструктивних результатів.

 

Карпентер проти США (2018)

Хоча ця справа безпосередньо не стосувалася банків, вона мала значні наслідки для безпеки персональних даних, у тому числі фінансових даних, які зберігаються в банках.

Верховний суд постановив, що отримання урядом записів з мобільного телефону особи є обшуком відповідно до Четвертої поправки, а отже, як правило, вимагає ордеру.

Це рішення посилило захист персональних даних, що має вирішальне значення для збереження довіри до фінансових установ.

 

Merrill Lynch, Pierce, Fenner & Smith Inc. проти Manning (2016)

У цій справі Верховний суд постановив, що розгляд справи, пов’язаної зі звинуваченнями в оманливій поведінці банку, що вплинула на ціни на акції, належить до юрисдикції суду штату, а не федерального суду, попри твердження банку про протилежне.

Це рішення засвідчило повагу до права штатів розглядати справи, пов’язані з фінансовими порушеннями, і продемонструвало, що великі фінансові установи можуть бути притягнуті до відповідальності на всіх рівнях.

 

Єсіноскі проти Countrywide Home Loans, Inc. (2015)

Ця справа стосувалася права позичальників відкликати кредитну угоду відповідно до Закону про правдиве кредитування. Верховний суд постановив, що позичальник, який користується правом на відмову, не повинен подавати позов до суду, а може просто повідомити про це кредитора в письмовій формі.

Це рішення захистило права споживачів та поклало на фінансові установи відповідальність за забезпечення прозорої практики кредитування.

Ці справи ілюструють прагнення судової влади утримувати баланс між підтримкою необхідних операцій фінансових установ та захистом прав споживачів і органів місцевого самоврядування. А рішення демонструють об’єктивність та розумність судів у тлумаченні законодавства, що в кінцевому підсумку сприяє створенню стабільного та справедливого фінансового середовища.

 

Володимир Клименко
Голова наглядової ради ПАТ «Укрінком»

 

Джерело