До відома акціонерів та контрагентів ПАТ «Українська інноваційна компанія».

Повідомляємо, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 13.01.2026 року у справі № 913/266/20 (913/282/25) затверджено мирову угоду у справі за позовом ПАТ «Українська інноваційна компанія» до ПрАТ «Оболонь» про стягнення заборгованості за кредитними договорами у сумі 283 318 425,60 грн.

Відповідно до умов мирової угоди ПрАТ «Оболонь» повністю визнає зазначену заборгованість перед ПАТ «Українська інноваційна компанія» та зобов’язується сплатити її не пізніше п’яти робочих днів з моменту набрання законної сили ухвали суду про затвердження мирової угоди.

Вітаємо ухвалення цього судового рішення, оскільки його реалізація, без сумніву, сприятиме якнайшвидшому виконанню ПАТ «Українська інноваційна компанія» своїх зобов’язань перед кредиторами, з огляду на те, що ПрАТ «Оболонь» є одним із найбільших позичальників компанії.

Голова Наглядової ради ПАТ «Укрінком» Володимир Олександрович Клименко отримав відзнаку Міністерства оборони України — пам’ятну медаль «За благодійну діяльність». Нагородження є знаком офіційної вдячності за внесок у благодійні ініціативи та підтримку, спрямовані на допомогу українським захисникам.

Відповідно до посвідчення до нагороди, Володимира Клименка нагороджено пам’ятною медаллю «За благодійну діяльність».

Про нагороду

Пам’ятна медаль «За благодійну діяльність» — це відзнака, якою відзначають осіб за благодійний внесок і практичну допомогу, спрямовану на підтримку обороноздатності та забезпечення потреб військових і постраждалих від війни. Формат «пам’ятної медалі» використовується як інструмент публічного визнання меценатської та волонтерської підтримки у сфері оборони.

Благодійна підтримка як послідовна позиція

У діяльності Володимира Клименка та пов’язаних із ним ініціативах благодійний напрям має тривалий і системний характер. Зокрема, у 2014 році було задекларовано підтримку української армії та створення благодійного фонду «Сила єдності» для допомоги військовим і переселенцям. 

Також зазначається, що Володимир Клименко є засновником благодійної організації «Сила Єдності».

ПАТ «Укрінком» вітає Володимира Клименка з отриманням відзнаки та розглядає це нагородження як підтвердження важливості відповідальної громадянської позиції бізнесу й управлінців у час, коли підтримка Сил оборони та гуманітарні ініціативи мають критичне значення для країни.

Шановні акціонери та вкладники ПАТ «Українська інноваційна компанія»!

Повідомляємо, що рішенням Господарського суду Луганської області від 26.11.2025 року у справі № 913/266/20(913/214/25) позов ПАТ «Українська інноваційна компанія» до російської федерації про відшкодування шкоди, завданої внаслідок широкомасштабної збройної агресії, задоволено повністю.

Суд постановив стягнути з держави російської федерації на користь ПАТ «Українська інноваційна компанія» збитки у розмірі 53 704 640,45 доларів США.

Також рішенням передбачено стягнення з держави російської федерації судового збору в дохід Державного бюджету України та видачу наказів після набрання рішенням законної сили.

Вітаємо наших акціонерів та вкладників із цією важливою перемогою.

Із текстом рішення можна ознайомитися за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/132389358

Володимир Клименко отримав від Укрзалізниці символічне «привітання-накладну» з позначкою «особисто в руки» та зверненням «Дорогим партнерам, з якими щиро раді працювати :)».

26 грудня Володимир Клименко, голова наглядової ради ПАТ «Укрінком», отримав незвичний знак уваги від АТ «Укрзалізниця» — «накладну-привітання» з написом «Дорогим партнерам, з якими щиро раді працювати :)». На документі також зазначено формат доставки «Різдвяний експрес» та відмітку «особисто в руки».

У ПАТ «Укрінком» цей жест пов’язують із підтримкою благодійної ініціативи «Квитки до перемоги», яку Укрзалізниця реалізовувала разом із платформою UNITED24. У межах проєкту українці купували символічні квитки на перші рейси з Києва до Херсона, Маріуполя, Донецька, Луганська та Сімферополя після деокупації міст — а зібрані кошти спрямовувалися на практичну допомогу звільненим територіям.

Володимир Клименко також обіймає посади віцепрезидента ICC Ukraine з регіонального розвитку та інвестиційно-грантової політики України і голови Банківської комісії ICC Ukraine.

Міжнародна торгова палата в Україні (ICC Ukraine) оголосила про призначення Володимира Клименка на посаду віцепрезидента з регіонального розвитку та інвестиційно-грантової політики України.

У межах нових повноважень Володимир Клименко відповідатиме за розвиток регіональних представництв ICC Ukraine, формування та реалізацію інвестиційних і грантових програм, а також за посилення взаємодії українського бізнесу з міжнародними фінансовими інституціями та донорами.

Окремим напрямом його роботи стане керівництво Банківською комісією ICC Ukraine. На цій посаді він зосередиться на питаннях розвитку банківського та фінансового сектору, гармонізації українського фінансового законодавства з нормами ЄС, а також на захисті інтересів бізнесу у сфері фінансових послуг.

Володимир Клименко має багаторічний управлінський досвід у банківській та інвестиційній сфері, є головою наглядової ради ПАТ «Укрінком» та послідовно виступає за впровадження європейських стандартів регулювання фінансового ринку в Україні.

Довідка про Володимира Клименка доступна на офіційному сайті ICC Ukraine: https://iccua.org/team-members/klymenko-volodymyr-oleksandrovych/

Як банкір, який очолює наглядову раду ПАТ «Укрінком» (правонаступника історичного Укрінбанку – першого комерційного банку України), я бачив багато криз. Але ще не бачив, щоб настільки відверто ігнорувалися базові засади приватного права: хто дав гроші – тому й повертають, якщо інше чітко не встановлено судом або договором.

Сьогодні окремі наші великі позичальники опинилися між молотом і ковадлом: між банком, з яким вони підписували кредитні договори, та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, який намагається перехопити грошовий потік. Їм натякають: «заплатите не туди – матимете проблеми з державою; заплатите банку – може, доведеться платити двічі».

Я переконаний: саме держава і самі позичальники мають розрубати цей вузол не кулуарними домовленостями, а повагою до договорів і рішень судів. Інакше «кейс боржників Укрінкому» стане ще одним попередженням для інвесторів, що в Україні контракт – це папір, який легко перекреслити політичним чи бюрократичним рішенням.

Коли борг «роздвоюється» на папері

Історія нашого банку відома: НБУ визнав Укрінбанк неплатоспроможним, ввів тимчасову адміністрацію, а потім вирішив ліквідувати. Акціонери не погодилися і пішли до суду. Після багаторічної судової війни Верховний Суд поставив крапку: ліквідацію визнано незаконною, а юридична особа з тим самим кодом ЄДРПОУ продовжила діяльність як ПАТ «Укрінком».

Тобто для права все просто: є кредитний договір між позичальником і банком; є рішення судів, які підтвердили правосуб’єктність цього банку й право вимоги за цими договорами. Жодного судового рішення, яке б передало наші кредитні вимоги Фонду гарантування, не існує.

Попри це окремі посадовці Фонду дозволяють собі публічно заявляти: «Не платіть Укрінкому, платіть нам». При цьому боржнику ніхто не демонструє ні договору цесії, ні іншої прозорої правової підстави, яка б припинила його зобов’язання перед первісним кредитором.

У результаті на папері виникає ілюзія «роздвоєного боргу»: формально кредитний договір укладався з банком, але де-факто на кошти претендують і банк, і державний орган.

Чому оплата «не за адресою» може закінчитися подвійною вимогою

Жоден бізнес не хоче опинитися в ситуації, коли один і той самий борг з нього намагаються стягнути двічі. Але саме до цього веде практика оплат «третім структурам», які не були стороною кредитного договору, без прозорих юридичних підстав.

З позиції приватного права все жорстко: якщо ви заплатили не тому кредитору, що зазначений в договорі, і при цьому не маєте належних документів про перехід права вимоги (договір відступлення, рішення суду, що набрало законної сили), – зобов’язання перед початковим кредитором не припиняється.

У випадку з Укрінкомом це означає просту річ: боржник, який переказав гроші «не за адресою», ризикує одного дня отримати законну вимогу сплатити ту саму суму повторно – вже за рішенням суду. До суми додадуться проценти, пеня, витрати на виконавче провадження та репутаційні втрати.

Юридично безпечна і чесна позиція боржника – виконувати рішення судів і умови договору, сплачуючи борг тому кредитору, з яким цей договір укладено. У нашому випадку – ПАТ «Укрінком». Все інше – це спроба втекти від проблеми в сіру зону, де немає жодної гарантії, що завтра ви не опинитесь між двома виконавчими провадженнями.

Україна вже багато років декларує курс на євроінтеграцію і гармонізацію фінансового законодавства з правом ЄС. Ми імплементували директиви щодо банківського нагляду, платіжних послуг, ринків капіталу, посилили незалежність НБУ та розширили повноваження Фонду гарантування.

Але є нюанс: європейська модель працює лише тоді, коли всі – від регулятора до дрібного підприємця – вважають судове рішення остаточним, а договір – недоторканним. Коли ж після рішень Верховного Суду державні органи де-факто продовжують поводитися так, ніби цих рішень немає, ми повертаємося до старої радянської логіки «право – це те, як вирішили сильніші».

Якщо великі позичальники зможуть сховатися за колізіями між регуляторами та Фондом і уникнути розрахунків із тим, у кого вони реально брали гроші, це буде дуже чіткий сигнал інвесторам: в Україні контракт не захищений, а рішення суду – лише рекомендація.

Навпаки, чесне виконання зобов’язань перед ПАТ «Укрінком» дозволить нам повністю розрахуватися з вкладниками, повернути кошти Фонду гарантування і продемонструвати, що в цій країні договір і рішення суду щось означають.

Що мають зробити боржники і держава

Від боржників я очікую простого – поведінки дорослого бізнесу, який мислить не лише наступним кварталом, а й власною репутацією в довгій перспективі. Оберіть правовий, а не політичний орієнтир: у кого брали кредит, тим і закривайте борг, спираючись на договори та рішення судів, а не на усні «рекомендації» третіх осіб.

Від держави – передусім від Фонду гарантування та регуляторів – я очікую чесності перед суспільством. Якщо держава хоче отримати максимальне повернення коштів, витрачених на виплати вкладникам, вона має бути зацікавлена не в блокуванні повернення кредитів банку, а в тому, щоб цей банк ефективно стягнув заборгованість і розрахувався з Фондом.

Я багато років виступаю за те, щоб українське законодавство про неплатоспроможність банків було приведене до європейських стандартів: рішення про ліквідацію ухвалює суд, банк, який розрахувався з кредиторами, може повернутися на ринок, а Фонд перестає бути монополістом у сфері «ліквідаційного бізнесу».

Джерело

У банківських війнах останніх десяти років найбільше постраждали ті, хто найменше впливав на рішення – вкладники та сумлінні позичальники. Під час «банкопаду» 2014–2016 років з ринку вивели десятки банків, що стало темою не однієї колонки на «Українській правді» про «велику чистку» системи.

Але є ще одна група, яку зазвичай згадують побіжно, – великі боржники банків, що пішли під ліквідацію. Частина з них намагається використати хаос навколо банкрутств, Фонду гарантування та судових рішень як привід не платити нікому або заплатити «не туди», щоб потім роками розповідати, що вони «виконали зобов’язання».

Я – Володимир Клименко, голова наглядової ради ПАТ «Укрінком» – юридичного правонаступника ПАТ «Український інноваційний банк» («Укрінбанк»). Наш банк був першим комерційним банком, зареєстрованим в Україні ще 1989 року, а потім, уже після незаконної ліквідації, де-факто продовжив існування під назвою «Укрінком» з тим самим кодом ЄДРПОУ, акціонерами та менеджментом.

І тому базову тезу цієї колонки сформулюю максимально просто: якщо ви брали кредитні гроші в Укрінбанку–Укрінкомі, ви маєте повертати борг (тіло й проценти) саме Укрінкому, а не будь-кому іншому.

Як ми дійшли до цієї точки

Укрінбанк створювався як інноваційний банк – з мандатом кредитувати науку, виробництво, реальний сектор. За перші десятиліття він пройшов шлях від експериментального майданчика до мережевого банку з десятками філій по країні.

Після Революції гідності та початку війни на Донбасі ситуація різко змінилася. Частина кредитного портфеля в Криму та на сході перестала обслуговуватися, держава не підтримала план фінансового оздоровлення, і в грудні 2015 року НБУ відніс Укрінбанк до категорії неплатоспроможних. Про це тоді писала і «Українська правда». Pravda

У березні 2016-го регулятор вирішив ліквідувати банк, передавши його Фонду гарантування вкладів. Потім були гучні матеріали про нібито «виведення» банку, про те, що Укрінбанк за одну ніч «переїхав» у Луганську область, змінивши адресу і назву на ПАТ «Укрінком».

Ці публікації відображали передусім погляд Фонду та його союзників. З боку акціонерів ситуація виглядала інакше: ми боролися за те, щоб підприємство не розпродали за копійки, а дало змогу розрахуватися з вкладниками повністю, а не на рівні 5–7% від ринкової вартості активів, як це часто траплялося з іншими банками-банкрутами.

Що сказав Верховний Суд

Після років судів ключова розвилка настала тоді, коли Верховний Суд визнав незаконною ліквідацію ПАТ «Укрінбанк». У публікаціях «Української правди» це вже називають історією із «семирічним серіалом» – від неплатоспроможності до постанови ВС та нових позовів Фонду.

Юридично наслідки прості й водночас неприємні для тих, хто розраховував «проскочити» між краплями:

• юридична особа ПАТ «Укрінбанк» не зникла – вона продовжує існувати як ПАТ «Укрінком» із тим самим ЄДРПОУ;
• усі права вимоги за кредитами цієї юридичної особи нікуди не поділися – їх ніхто законно не відчужував;
• ніякого рішення суду, яке б передало ці права Фонду гарантування чи третім особам, не існує.

Тобто в той момент, коли позичальник відкриває свій договір і бачить у шапці знайомий код ЄДРПОУ та найменування банку, він має розуміти: це той самий кредитор, тільки з новою вивіскою.

Цивільне законодавство знає лише кілька легальних способів зміни кредитора – це, зокрема, відступлення права вимоги (цесія) або правонаступництво внаслідок реорганізації чи ліквідації. У нашому випадку не було ані договорів цесії з Фондом гарантування, ані законної процедури, за якою Фонд ставав би стороною у ваших кредитних договорах замість банку.

Натомість відбулася банальна зміна назви та адреси юридичної особи, яку Фонд спочатку назвав «махінацією», а суди – законною дією акціонерів.

Якщо спрощено:
кредитор = юридична особа з конкретним кодом ЄДРПОУ.
Ви можете не любити її акціонерів, менеджмент або моє прізвище, але це не змінює предмета зобов’язання.

Коли боржник каже «я оплатив на якийсь рахунок, мені так сказали», це не означає автоматичного припинення боргу. Якщо гроші пішли не тому кредитору, який зазначений у договорі (або його законному правонаступнику), – ризик подвійних вимог лягає на самого боржника. І жоден Фонд гарантування потім не стане на його захист.

Ризик опинитися між двома вогнями

Сьогодні деякі великі позичальники Укрінбанку–Укрінкому намагаються посилатися на «невизначеність» між Фондом і нами: мовляв, неясно, кому платити, а тому краще не платити нікому. Частина сподівається, що колись, через багато років, це питання «спишуть» як нерентабельне.

Це небезпечна ілюзія.

• По‑перше, постанова Верховного Суду та інші рішення створили правову визначеність: кредитор за договором – ПАТ «Укрінком».
• По‑друге, Фонд гарантування вкладів – це орган, який ліквідовує банки й розпродає їхні активи в інтересах вкладників і держави, але він не може просто «переписати» на себе чужі договори без відповідної правової підстави.

Якщо боржник переводить гроші за письмовою вимогою третьої сторони, яка не є стороною його кредитного договору, він сам створює собі міну уповільненої дії. Через кілька років він може отримати позов від законного кредитора з питанням: «А де наші гроші?» – і посилання на те, що хтось колись просив платити на інший рахунок, не стане магічним щитом у суді.

Один з аргументів, які я чую від скептиків: «Добре, ви стягнете ці борги, але чи не підуть гроші в кишені акціонерів?». Відповідь проста: ми вже багато років робимо протилежне – спрямовуємо повернуті кошти на виплати вкладникам.

За рахунок погашення кредитного портфеля ПАТ «Укрінком» уже виплатив вкладникам Укрінбанку понад 1,5–1,6 млрд грн. Йдеться, насамперед, про депозити понад гарантовану Фондом суму – тих, кого система гарантування традиційно залишає «за дужками».

Фонд, своєю чергою, за рахунок бюджетної та власної підтримки виплатив гарантовані суми до 200 тис. грн, а нині – до 600 тис. грн, як це детально описувалося в матеріалах «Економічної правди» про розвиток системи гарантування.

Таким чином, кожна гривня, яку повертає боржник Укрінкому, – це не «заробіток акціонера», а ресурс, з якого:

• погашаються вимоги вкладників, що не вмістилися у рамки держгарантій;
• формуються джерела для розрахунків із самим Фондом гарантування, який має право регресу до банку.

Борг перед Фондом – теж наш, але його можна закрити тільки за рахунок боржників

На сьогодні ми визнаємо і борг перед Фондом гарантування – близько 1,7 млрд грн, які Фонд виплатив вкладникам від імені банку. Цей борг не «зникне» і не перекладеться на платників податків, якщо найбільші позичальники просто виконають свої зобов’язання перед Укрінкомом.

За нашими оцінками, лише кілька ключових боржників тримають у руках ресурс, якого достатньо, щоб:

• повністю розрахуватися з усіма вкладниками з «надгарантованими» депозитами;
• закрити значну частину зобов’язань перед Фондом;
• поставити крапку в історії, яка вже стала тестом на інвестиційну репутацію України.

Перший і найпростіший крок – відкрити свій кредитний договір і подивитися, з ким саме він укладений. Там буде:

• повна назва кредитора;
• юридична адреса (на момент укладення);
• головне – код ЄДРПОУ.

Саме цей код, а не адреса чи торговельна марка, визначає, хто ваш реальний контрагент.

Якщо в договорі вказано ЄДРПОУ ПАТ «Український інноваційний банк», а в держреєстрі цей код нині відповідає ПАТ «Укрінком» – це відповідь на питання, кому платити.

Крок 2. Вимагати правової підстави від усіх, хто претендує на ваші гроші

Якщо ви отримуєте листи з вимогою сплатити борг на рахунки третіх структур – Фонду, ліквідатора, іншого банку тощо – ви маєте повне право вимагати:

• копії судових рішень, які підтверджують перехід права вимоги;
• договір цесії (якщо право вимоги відступалося);
• розрахунок суми боргу з посиланням на ваш первісний договір.

Якщо цього немає, перед вами – не новий кредитор, а інформаційний шум.

Я вже ставив публічні запитання Фонду гарантування в окремій колонці на УП – «Два питання до Фонду гарантування від банкіра», коли ми кілька місяців безуспішно намагалися погодити цивілізовану модель розрахунків. Відповіді, які ми отримали, лише підтвердили: проблема не в праві, а в небажанні окремих чиновників відпустити активи, що давно мають працювати на вкладників, а не на статистику Фонду.

Крок 3. Зафіксувати взаєморозрахунки з законним кредитором

Будь-яке погашення боргу бажано оформлювати не тільки платіжними дорученнями, а й:

• додатковими угодами про реструктуризацію (якщо ви погоджуєте графік платежів);
• актами звірки взаєморозрахунків;
• листами кредитора, де він підтверджує зарахування суми в рахунок конкретного договору.

Це ваша страховка на випадок, якщо хтось через кілька років спробує заявити альтернативну вимогу по тому самому боргу.

Історія Укрінбанку–Укрінкому – не унікальна в сенсі конфлікту між приватним банком і державними інституціями. Про проблеми ліквідації банків, прозорості продажу активів та конфлікти навколо Фонду гарантування писали й раніше – достатньо згадати дискусії навколо запровадження електронних аукціонів для продажу активів ліквідованих банків чи критичні колонки про систему гарантування.

Але наш кейс чітко оголив ще одну річ: якість інвестиційного клімату вимірюється не кількістю ухвалених реформ, а здатністю держави й бізнесу виконувати взяті на себе зобов’язання.

Коли держава через НБУ та Фонд в односторонньому порядку «обнуляє» історію приватної установи, яка хоче й може розрахуватися з кредиторами, – це сигнал інвесторам. Коли ж великі боржники ховаються за цими колізіями, ігноруючи рішення судів, – це сигнал набагато гірший.

Джерело

ПАТ «Українська інноваційна компанія» («Укрінком») вітає наших партнерів — юридичну компанію EQUITY — із потужним професійним визнанням у дослідженні «50 провідних юридичних фірм України 2026» (результати оприлюднені 10 грудня 2025 року). За підсумками дослідження EQUITY увійшла до ТОП-2 юридичних компаній України.

За інформацією, оприлюдненою EQUITY, компанія підтвердила лідерство в ключових практиках, зокрема отримала №1 у семи напрямах (судова практика, банкрутство, кримінальна практика, захист бізнесу, White Collar Crimes, відшкодування воєнних збитків, санкційне право), а також високе визнання в окремих галузях (зокрема №2 Anti-corruption та №8 банківське та фінансове право). 

Окремі персональні відзнаки отримали партнери компанії. Зокрема, Олег Маліневський відзначений як лідер у судовій практиці (№1) та практиці банкрутства (№1), а також очолив рейтинг провідних топ-менеджерів юридичних фірм України. 

Для «Укрінкому» ця новина має особливе значення. Олег Маліневський є адвокатом Укрінкому, а команда EQUITY забезпечує професійний юридичний супровід та представництво інтересів компанії у складних судових процесах. Ми високо цінуємо системну роботу, стратегічне бачення та процесну дисципліну наших радників — саме такі компетенції перетворюють правову позицію на результат.

Щиро вітаємо команду EQUITY та Олега Маліневського з заслуженим визнанням. Бажаємо подальших перемог, розвитку практик і нових професійних досягнень.